Україна: в Європу через Владивосток
Понеділок, 24 лютого 2003, 14:32
Московські домовленості Кучми про нове утворення в рамках СНД вже встигли опинитися під вогнем критики і гімнами схвалення. За примхою долі наступного дня після кремлівської заяви експерти зібралися у Верховній Раді на конференцію щодо взаємовідносин України і Росії у євроінтеграційному вимірі.
Борис Тарасюк вважає зустріч Путіна, Кучми, Лукашенка і Назарбаєва "новою біловезькою групою, із претензією на те, що у СНД з’являється новий вимір". На думку глави комітету з питань євроінтеграції, у московських домовленостях слід шукати пропагандистські моменти: "Ця ініціатива є PR-кроком, мета якого – показати, що СНД живе і працює".
Як вважає Тарасюк, на московські ініціативи "чекають забуття й нереалізація".
"Ця ідея суперечить нашій меті набуття членства в ЄС, меті створення зони вільної торгівлі між Україною і Євросоюзом, про що записано в угоді про співробітництво між Україною і ЄС".
"Якщо домовлене буде реалізоване, це добре для України", - опонентом до Тарасюка виступив глава комітету з нацбезпеки Георгій Крючков. Хоча він вважає, що втілити задумане буде "дуже непросто".
"Це абсолютно не заважатиме нашому прагненню інтегруватися до ЄС. Чому, коли говорили про спільний економічний простір у рамках ГУУАМ, то це не суперечило євроінтеграції? А зараз говорять, що суперечить. Якщо Єдиний економічний простір між Росією, Україною, Білорусією й Казахстаном створюватиметься на тих же засадах, що і ЄС, то це буде нормальна ситуація. В економічному плані ми настільки нецікаві Європі, і говорять, що треба 10-15 років для вступу до ЄС… Ми втратили ринки на східному напрямі, і треба відновити те, що ще можна відновити".
Ще далі пішов у вимальовуванні нових досягнень росіянин В’ячеслав Ігрунов, заступник глави комітету Держдуми з питань СНД. "Нам треба інтегрувати пострадянський простір так, щоб потім разом інтегруватися до Європи. Інтегруючись на Схід, ми інтегруємося на Захід".
Ігрунов вбачає деякі незручності у спробах України одночасно рухатися і на Захід, і на Схід. "Не можна робити крок в один бік і одночасно в інший – штани можуть порватися".
Московські домовленості Ігрунов вважає "блискучим проривом" і "поворотним пунктом". "Вчора було домовлено, що ми хочемо іти далі ЄврАзЕС. І якщо досягнуте буде реалізоване, то Україна і Росія посядуть гідне місце в світі".
"Ні Росія, ні Україна без таких інтеграцій розвиватися не будуть", - прокоментував московські домовленості Сергій Апатенко, інший заступник глави комітету Держдуми з питань СНД (фракція "Єдінство"). "Минув час, коли ми любили один одного: зустрілися, випили горілки в Києві чи Москві та розійшлися".
"У рамках СНД існує договір про зону вільної торгівлі. Однак він не виконується, тому що не ратифікований зокрема й Росією. Не узгоджено список вилучень із режиму вільної торгівлі як Росією, так і Україною. Це і гальмує. Також існує ЄврАзЕС, в якому де-факто існує зона вільної торгівлі. У травні минулого року Україна стала спостерігачем, бо вона розуміє, що її товари не цікавлять Захід".
Апатенко також не бачить протиріч у тому, щоб іти до Європи разом із Росією: "Росія теж збирається інтегруватися до європейського співтовариства. Але чи чекають нас там? Чи увійдемо сильною країною, чи ми будемо умовляти, і над нами змилостяться? Ми не повинні вмовляти. Китай, коли вступав до СОТ, сказав, що не буде виконувати деякі вимоги. І не Китай просився, а його попросили вступити до СОТ. Тому треба, щоб і до нас потягнулися, і нас попросили. І щоб із СОТ все СНД торгувалося разом, і вимоги виставляли разом".
Заступник секретаря Ради нацбезпеки України Сергій Пирожков також вважає, що московські ініціативи не завадять європейському вибору. Для цього треба лише, щоб зона вільної торгівлі базувалася на принципах СОТ. "І якщо і Україна, і Росія стануть членами СОТ, то це лише додаватиме нашому курсу на інтеграцію до ЄС".
Але економічна інтеграція далі в СНД може вплинути на запровадження в Україні політичних традицій Європи, вважає політолог Олександр Дергачов. "Білоруська та казахська практика ще далі віддаляють нас від євростандарту. І у нас, і в Росії нецивілізовані відносини між владою й бізнесом, і це впливає на зміст економічних перетворень. Наскільки реально говорити про демократизацію в Білорусі чи Казахстані? Нереально. Але чи можливе гальмування реформ в Україні? На жаль, можливе".
На думку Дергачова, досягнуті в Москві домовленості можуть вилитися в "розбудову варіанту, альтернативного європейському вибору". "Поки не відомо, чи використовуватиме Київ створення єдиного економічного простору для вирішення поточних проблем. Чи ми матимемо нову спробу мертвого руху в Європу разом не тільки з Росією, але ще й з Білорусією та Казахстаном".
Борис Тарасюк вважає зустріч Путіна, Кучми, Лукашенка і Назарбаєва "новою біловезькою групою, із претензією на те, що у СНД з’являється новий вимір". На думку глави комітету з питань євроінтеграції, у московських домовленостях слід шукати пропагандистські моменти: "Ця ініціатива є PR-кроком, мета якого – показати, що СНД живе і працює".
Як вважає Тарасюк, на московські ініціативи "чекають забуття й нереалізація".
"Ця ідея суперечить нашій меті набуття членства в ЄС, меті створення зони вільної торгівлі між Україною і Євросоюзом, про що записано в угоді про співробітництво між Україною і ЄС".
"Якщо домовлене буде реалізоване, це добре для України", - опонентом до Тарасюка виступив глава комітету з нацбезпеки Георгій Крючков. Хоча він вважає, що втілити задумане буде "дуже непросто".
"Це абсолютно не заважатиме нашому прагненню інтегруватися до ЄС. Чому, коли говорили про спільний економічний простір у рамках ГУУАМ, то це не суперечило євроінтеграції? А зараз говорять, що суперечить. Якщо Єдиний економічний простір між Росією, Україною, Білорусією й Казахстаном створюватиметься на тих же засадах, що і ЄС, то це буде нормальна ситуація. В економічному плані ми настільки нецікаві Європі, і говорять, що треба 10-15 років для вступу до ЄС… Ми втратили ринки на східному напрямі, і треба відновити те, що ще можна відновити".
Ще далі пішов у вимальовуванні нових досягнень росіянин В’ячеслав Ігрунов, заступник глави комітету Держдуми з питань СНД. "Нам треба інтегрувати пострадянський простір так, щоб потім разом інтегруватися до Європи. Інтегруючись на Схід, ми інтегруємося на Захід".
Ігрунов вбачає деякі незручності у спробах України одночасно рухатися і на Захід, і на Схід. "Не можна робити крок в один бік і одночасно в інший – штани можуть порватися".
Московські домовленості Ігрунов вважає "блискучим проривом" і "поворотним пунктом". "Вчора було домовлено, що ми хочемо іти далі ЄврАзЕС. І якщо досягнуте буде реалізоване, то Україна і Росія посядуть гідне місце в світі".
"Ні Росія, ні Україна без таких інтеграцій розвиватися не будуть", - прокоментував московські домовленості Сергій Апатенко, інший заступник глави комітету Держдуми з питань СНД (фракція "Єдінство"). "Минув час, коли ми любили один одного: зустрілися, випили горілки в Києві чи Москві та розійшлися".
"У рамках СНД існує договір про зону вільної торгівлі. Однак він не виконується, тому що не ратифікований зокрема й Росією. Не узгоджено список вилучень із режиму вільної торгівлі як Росією, так і Україною. Це і гальмує. Також існує ЄврАзЕС, в якому де-факто існує зона вільної торгівлі. У травні минулого року Україна стала спостерігачем, бо вона розуміє, що її товари не цікавлять Захід".
Апатенко також не бачить протиріч у тому, щоб іти до Європи разом із Росією: "Росія теж збирається інтегруватися до європейського співтовариства. Але чи чекають нас там? Чи увійдемо сильною країною, чи ми будемо умовляти, і над нами змилостяться? Ми не повинні вмовляти. Китай, коли вступав до СОТ, сказав, що не буде виконувати деякі вимоги. І не Китай просився, а його попросили вступити до СОТ. Тому треба, щоб і до нас потягнулися, і нас попросили. І щоб із СОТ все СНД торгувалося разом, і вимоги виставляли разом".
Заступник секретаря Ради нацбезпеки України Сергій Пирожков також вважає, що московські ініціативи не завадять європейському вибору. Для цього треба лише, щоб зона вільної торгівлі базувалася на принципах СОТ. "І якщо і Україна, і Росія стануть членами СОТ, то це лише додаватиме нашому курсу на інтеграцію до ЄС".
Але економічна інтеграція далі в СНД може вплинути на запровадження в Україні політичних традицій Європи, вважає політолог Олександр Дергачов. "Білоруська та казахська практика ще далі віддаляють нас від євростандарту. І у нас, і в Росії нецивілізовані відносини між владою й бізнесом, і це впливає на зміст економічних перетворень. Наскільки реально говорити про демократизацію в Білорусі чи Казахстані? Нереально. Але чи можливе гальмування реформ в Україні? На жаль, можливе".
На думку Дергачова, досягнуті в Москві домовленості можуть вилитися в "розбудову варіанту, альтернативного європейському вибору". "Поки не відомо, чи використовуватиме Київ створення єдиного економічного простору для вирішення поточних проблем. Чи ми матимемо нову спробу мертвого руху в Європу разом не тільки з Росією, але ще й з Білорусією та Казахстаном".