Україна, Росія, Білорусь та Казахстан створюють структуру, яку можна буде порівняти з Європейським союзом
Понеділок, 24 лютого 2003, 12:33
Чотири країни-учасниці СНД починають новий етап економічної інтеграції. На московській зустрічі лідерів Білорусі, Казахстану, Росії та України оголошено про намір створити Єдиний економічний простір. Президенти називають це проривом у відносинах. Оглядачі Німецької хвилі припускають, що за економічними гаслами можуть ховатися політичні інтереси.
Економічна інтеграція країн Співдружності допоможе їм довести світу, що вони "не тільки декларують свої наміри, а й реалізують їх". Принаймні, так пояснив рішення глав чотирьох пострадянських держав український президент і віднедавна голова Ради СНД Леонід Кучма. Загалом сьогодні відомо небагато. У підписаній у неділю заяві про наміри пропонується до вересня підготувати угоду про формування Єдиного економічного простору. Кінцевою метою оголошено створення Організації регіональної співпраці, для чого буде засновано Групу високого рівня. Головний офіс цієї структури буде розташовано в Києві, а очолить її представник Казахстану.
Ідею чотирьох президентів - України, Росії, Білорусі та Казахстану - створити єдиний економічний простір, у Києві оцінюють доволі скептично, повідомляє кореспондент радіо Німецька хвиля. Дехто послуговується евфемізмами і називає це черговою спробою інтеграції, дехто відкрито заявляє, що це політичний жарт. Ще на саміті СНД кілька тижнів тому у Києві Володимир Путін запевняв, що Росія не готова до режиму вільної торгівлі з Україною, оскільки держава втрачає мільйони доларів. Хоча ще у 1994 році дві країни підписали відповідні документи, після чого Росія відокремила певну групу товарів, основний експорт в Україну, з яких стягуються податки. Тепер Володимир Путін, Леонід Кучма, Олександр Лукашенко та Нурсултан Назарбаєв кажуть, що створять цілковиту свободу для пересування товарів.
На думку народного депутата Сергія Терьохіна, навіть з юридичної точки зору втілити подібний проект неможливо з кількох причин. По-перше, Конституція України не дозволяє створення наднаціонального органу, а внесення змін до Основного закону за успішного перебігу подій триває понад рік. Тому до кінця 2003-го, про що говорили глави держав, проголосити економічний альянс не вийде. По-друге, Україна в особі Леоніда Кучми проголосила курс на інтеграцію в Європейський союз і підписала низку угод про узгодження українського законодавства з європейським.
Тому, за словами Сергія Терьохіна, перш ніж проголошувати єдиний економічний простір з Росією, Білоруссю та Казахстаном, доведеться денонсувати домовленості з ЄС. На його думку, подібний крок спрямований на посилення авторитету посади керівника Ради глав держав СНД, на яку нещодавно обрано Леоніда Кучму.
Співдиректор інституту економічних та політичних консультацій Ігор Бураковський каже, що не може серйозно ставитися до подібного проекту хоча б тому, що вже існуючі організації, на кшталт СНД, ГУАМ, ЄврАзЕС, поки не виявили своєї сили та доцільності".
Перспектива появи політичної складової в майбутньому економічному союзі поки що лише припущення, хоча деякі заяви дають підстави говорити про можливість такого розвитку подій. Політичні міркування можна прослідкувати в усіх спробах Росії заснувати на території колишнього СРСР нові утворення, вважає експерт Німецького товариства зовнішньої політики Александр Рар. Однак досі, на його думку, такі спроби не були успішними. В інтерв"ю "Німецькій хвилі" берлінський політолог припустив, що московська "економічна заява" може означати нову спробу тих сил, що зацікавлені в політичній інтеграції.
Серед чотирьох лідерів, які збираються утворити єдиний економічний простір, Александр Рар особливо відзначив українського президента. "Фактор Кучми", каже експерт, взагалі відіграє зараз велику політичну роль. Він також не виключив, що рішення "московської четвірки" може мати наслідки для внутрішньої політики України з огляду на заплановані на 2004 рік президентські вибори.
"На мою думку, що стосується Путіна й Москви, то Росія, напевно, намагатиметься впливати на хід передвиборної президентської кампанії в Україні. Після цього рішення серед учасників кампанії можлива поляризація. Певні сили, можливо, Ющенко та інші, виступатимуть проти і скажуть: "Тісніша політична співпраця з Росією для нас неможлива, оскільки ми вже вирішили інтегруватися в західні структури". З такої точки зору, можна припустити, що виборча кампанія в Україні знову вестиметься між партіями, які прагнуть тісніших зв'язків з Росією, й тими, хто виступає за якомога скорішу інтеграцію з Заходом", - говорить німецький політолог.
Александр Рар критично ставиться до СНД, вважаючи це утворення "фактично мертвим". Багато країн Співдружності, вважає він, не зацікавлені в інтеграції. Сьогодні можна говорити лише про бажання чотирьох країн до тіснішої економічної співпраці, однак чи переросте вона в політичну, з цього приводу в експерта існують певні сумніви.
В будь-якому разі, німецький політолог не вірить, що Кремль тепер намагатиметься відновити СРСР. "Я не можу собі уявити,- каже Рар, - що Радянський Союз знову повстане. Це неможливо. Дуже багато країн СНД уже йдуть іншим шляхом... Що стосується планів Путіна, то я не думаю, що він намагатиметься створити єдину державу на кшталт СРСР. Але він би хотів створити економічний союз, завдяки якому Москва могла б розвиватися. За участі України, Білорусі, Казахстану й, можливо, Вірменії створюється структура, яку пізніше можна буде порівняти з Європейським союзом".
Економічна інтеграція країн Співдружності допоможе їм довести світу, що вони "не тільки декларують свої наміри, а й реалізують їх". Принаймні, так пояснив рішення глав чотирьох пострадянських держав український президент і віднедавна голова Ради СНД Леонід Кучма. Загалом сьогодні відомо небагато. У підписаній у неділю заяві про наміри пропонується до вересня підготувати угоду про формування Єдиного економічного простору. Кінцевою метою оголошено створення Організації регіональної співпраці, для чого буде засновано Групу високого рівня. Головний офіс цієї структури буде розташовано в Києві, а очолить її представник Казахстану.
Ідею чотирьох президентів - України, Росії, Білорусі та Казахстану - створити єдиний економічний простір, у Києві оцінюють доволі скептично, повідомляє кореспондент радіо Німецька хвиля. Дехто послуговується евфемізмами і називає це черговою спробою інтеграції, дехто відкрито заявляє, що це політичний жарт. Ще на саміті СНД кілька тижнів тому у Києві Володимир Путін запевняв, що Росія не готова до режиму вільної торгівлі з Україною, оскільки держава втрачає мільйони доларів. Хоча ще у 1994 році дві країни підписали відповідні документи, після чого Росія відокремила певну групу товарів, основний експорт в Україну, з яких стягуються податки. Тепер Володимир Путін, Леонід Кучма, Олександр Лукашенко та Нурсултан Назарбаєв кажуть, що створять цілковиту свободу для пересування товарів.
На думку народного депутата Сергія Терьохіна, навіть з юридичної точки зору втілити подібний проект неможливо з кількох причин. По-перше, Конституція України не дозволяє створення наднаціонального органу, а внесення змін до Основного закону за успішного перебігу подій триває понад рік. Тому до кінця 2003-го, про що говорили глави держав, проголосити економічний альянс не вийде. По-друге, Україна в особі Леоніда Кучми проголосила курс на інтеграцію в Європейський союз і підписала низку угод про узгодження українського законодавства з європейським.
Тому, за словами Сергія Терьохіна, перш ніж проголошувати єдиний економічний простір з Росією, Білоруссю та Казахстаном, доведеться денонсувати домовленості з ЄС. На його думку, подібний крок спрямований на посилення авторитету посади керівника Ради глав держав СНД, на яку нещодавно обрано Леоніда Кучму.
Співдиректор інституту економічних та політичних консультацій Ігор Бураковський каже, що не може серйозно ставитися до подібного проекту хоча б тому, що вже існуючі організації, на кшталт СНД, ГУАМ, ЄврАзЕС, поки не виявили своєї сили та доцільності".
Перспектива появи політичної складової в майбутньому економічному союзі поки що лише припущення, хоча деякі заяви дають підстави говорити про можливість такого розвитку подій. Політичні міркування можна прослідкувати в усіх спробах Росії заснувати на території колишнього СРСР нові утворення, вважає експерт Німецького товариства зовнішньої політики Александр Рар. Однак досі, на його думку, такі спроби не були успішними. В інтерв"ю "Німецькій хвилі" берлінський політолог припустив, що московська "економічна заява" може означати нову спробу тих сил, що зацікавлені в політичній інтеграції.
Серед чотирьох лідерів, які збираються утворити єдиний економічний простір, Александр Рар особливо відзначив українського президента. "Фактор Кучми", каже експерт, взагалі відіграє зараз велику політичну роль. Він також не виключив, що рішення "московської четвірки" може мати наслідки для внутрішньої політики України з огляду на заплановані на 2004 рік президентські вибори.
"На мою думку, що стосується Путіна й Москви, то Росія, напевно, намагатиметься впливати на хід передвиборної президентської кампанії в Україні. Після цього рішення серед учасників кампанії можлива поляризація. Певні сили, можливо, Ющенко та інші, виступатимуть проти і скажуть: "Тісніша політична співпраця з Росією для нас неможлива, оскільки ми вже вирішили інтегруватися в західні структури". З такої точки зору, можна припустити, що виборча кампанія в Україні знову вестиметься між партіями, які прагнуть тісніших зв'язків з Росією, й тими, хто виступає за якомога скорішу інтеграцію з Заходом", - говорить німецький політолог.
Александр Рар критично ставиться до СНД, вважаючи це утворення "фактично мертвим". Багато країн Співдружності, вважає він, не зацікавлені в інтеграції. Сьогодні можна говорити лише про бажання чотирьох країн до тіснішої економічної співпраці, однак чи переросте вона в політичну, з цього приводу в експерта існують певні сумніви.
В будь-якому разі, німецький політолог не вірить, що Кремль тепер намагатиметься відновити СРСР. "Я не можу собі уявити,- каже Рар, - що Радянський Союз знову повстане. Це неможливо. Дуже багато країн СНД уже йдуть іншим шляхом... Що стосується планів Путіна, то я не думаю, що він намагатиметься створити єдину державу на кшталт СРСР. Але він би хотів створити економічний союз, завдяки якому Москва могла б розвиватися. За участі України, Білорусі, Казахстану й, можливо, Вірменії створюється структура, яку пізніше можна буде порівняти з Європейським союзом".
