Проект-2004: Юлія Миколаївна Морозющенко?
П'ятниця, 31 січня 2003, 17:00
Рано чи пізно об'єднана українська опозиція постане перед одним із найважчих екзаменів. Випробування називається "єдиний кандидат на президентські вибори". Зрозуміло, що терміни балотування ще далеко, але тема клекотить серед істеблішменту. Її підкидають технологи влади, однак і опонентам не менш цікаво й важливо знати своє місце у майбутній кампанії.
Думки Ющенка й Тимошенко в цьому питанні проглядаються більш-менш чітко. Попри відсутність привселюдних заяв, між рядків, в їх інтонаціях простежується готовність балотуватися, однак у випадку з Ющенком – іти до кінця, а Тимошенко – домовитися й знятися у найвигідніший для себе момент. При цьому Тимошенко активно набирає рейтинг, і відповідно – ціну угоди.
В п'ятницю вивідати плани на 2004 рік журналісти намагалися у інших лідерів опозиції, Симоненка та Мороза.
Обидва джентльмени тактовно уникають відповідей. На питання про здатність соціалістів підтримати іншого кандидата, Мороз сказав, що "СПУ готова до всіх обставин". "Настане час, і ми робитимемо відповідні кроки".
Симоненко був ще більш неконкретний: "Прийде час, і ми визначимося щодо наших позицій". Загалом же, на його думку, цю дискусію про неспроможність опозиції висунути одну особу нав'язала Банкова: "Різні технології використовуються… Якщо ж грати за правилами, які нав'язала влада, то це заважатиме її усуненню".
Обережність кожного з політиків зрозуміла – не хочеться зв'язувати себе публічними обіцянками, коли ще не було навіть найпопередніших переговорів.
Якщо ж розмірковувати загалом, то до компромісу більше готовий Мороз. Останні роки він демонструє певну гнучкість – наприклад, підтримав Кінаха на посаду прем'єра. Чи заявив у п'ятницю, що за деяких умов може підтримати програму діяльності уряду Януковича – наприклад, при гарантіях більшовиків голосувати за зміну Конституції та закон про вибори.
Отже, питання-2004 для Мороза: на користь кого зніматися?
Симоненка? Як кажуть люди з оточення Мороза, близькість їх червоно-рожевого електорату може призвести до значної втрати позицій соціалістів (до речі, президентські вибори-2004 відразу плавно переходять у парламентські-2006: їх розділяє менше ніж півтора роки).
Тимошенко? Варіант не такий імовірний, як Ющенко. Хоча, можливо, з БЮТ більш вигідно фінансово – адже у "Нашій Україні" вважають, що треба ще доплачувати за перебування поруч з Ющенком.
Але альянс (абсолютно гіпотетичний) Тимошенко й Мороза залежить від цілої валізи обставин. Чи збиратиметься Тимошенко іти до кінця або зрештою також зніметься на користь Ющенка. В другому варіанті Мороз, якщо спочатку зблокується з БЮТ, втрачає абсолютно все: він стає третьою ланкою, супутником Тимошенко по відношенню до лідера "Нашої України".
Проте не виключено, що оточення переконає Мороза балотуватися самостійно (зокрема, таку позицію відстоює Йосип Вінський). В такому разі від четвірки буде рівно чотири кандидати в президенти. І про можливу підтримку говорити можна буде тільки в другому турі. Якщо хтось до нього пройде.
У Симоненка ситуація набагато складніша. Для нього знятися з виборів на користь Ющенка – великий ризик виявитися скинутим з партійного престолу. У КПУ, яка претендує бути другою силою в суспільстві та головним борцем з владою, не зрозуміють, якщо їх кандидат не гратиме на виборах-2004.
З іншого боку, не співпрацюючи з лідером "Нашої України", за умови його перемоги, Симоненко не має жодних шансів стати, наприклад, спікером Верховної Ради. Інших же органів, де б міг головувати комуніст при правлячій націонал-буржуазії, не існує.
Інше питання, чи треба Симоненку якась ще посада, крім лідерства у Компартії? Чи готовий він бути вічним опозиціонером? Можливо, так. Але ще є приклад Зюганова: час працює проти комуністів, їх електорат фізично вимирає, і в умовах, коли немає постійної державної трибуни, рейтинг КПУ знижуватиметься. Що може призвести до не менш сильного удару по Симоненку.
Вже після прес-конференції у п'ятницю Симоненко фактично дав зрозуміти журналістам, що про спільного кандидата від четвірки мова іти не може: "У КПУ не амбіції, а бажання змінити ситуацію в державі. Питання ж кандидата в президенти вирішуватимуться на з'їзді".
Він також розповів, наскільки неправильно висувати одного претендента: кожен кандидат має право делегувати свою людину в лічильну комісію, пропрезидентські висунуть 10 кандидатів і матимуть 10 представників, опозиціонери ж тільки одного; так само і з безкоштовними виступами на держТБ і радіо.
Слід зауважити також, що за останні півроку, коли утворилася "трійка", Симоненко жодного разу не підіймав тему єдиного кандидата.
Амбіції Симоненка також зігріватиме і те, що він є зручним опонентом у другому турі як для Ющенка, так і для пропрезидентського висуванця. І, враховуючи плани влади нейтралізувати лідера "Нашої України", Симоненко не може не розуміти: якщо Ющенка знімуть, то у нього самого можуть виникнути непогані шанси поборотися з наступником Кучми.
Ще одна інтрига: раптом Симоненко не пройде, то кого він підтримає в другому турі? Якщо буде пара: Ющенко-Тігіпко, то шанси у лідера "Нашої України". А якщо головному комуністу доведеться обирати між Ющенком і Януковичем? При тому, що Симоненко народився в місті Донецьк.
Крім усіх перерахованих факторів, тема єдиного кандидата залежить і від поведінки влади. Якщо буде зареєстровано декілька гравців (умовно, Тігіпко і Медведчук), то й опозиція може погратися у двох чи трьох. Однак відомо, ряд осіб в оточенні Леоніда Даниловича переконані, що на старт має вийти тільки один. Інакше пропрезидентські з'їдять самі себе.
В опозиції розуміють, що теж можуть потрапити в таку пастку. Але в них ситуація гірша – немає кулака, який змусить їх об'єднатися.
Думки Ющенка й Тимошенко в цьому питанні проглядаються більш-менш чітко. Попри відсутність привселюдних заяв, між рядків, в їх інтонаціях простежується готовність балотуватися, однак у випадку з Ющенком – іти до кінця, а Тимошенко – домовитися й знятися у найвигідніший для себе момент. При цьому Тимошенко активно набирає рейтинг, і відповідно – ціну угоди.
В п'ятницю вивідати плани на 2004 рік журналісти намагалися у інших лідерів опозиції, Симоненка та Мороза.
Обидва джентльмени тактовно уникають відповідей. На питання про здатність соціалістів підтримати іншого кандидата, Мороз сказав, що "СПУ готова до всіх обставин". "Настане час, і ми робитимемо відповідні кроки".
Симоненко був ще більш неконкретний: "Прийде час, і ми визначимося щодо наших позицій". Загалом же, на його думку, цю дискусію про неспроможність опозиції висунути одну особу нав'язала Банкова: "Різні технології використовуються… Якщо ж грати за правилами, які нав'язала влада, то це заважатиме її усуненню".
Обережність кожного з політиків зрозуміла – не хочеться зв'язувати себе публічними обіцянками, коли ще не було навіть найпопередніших переговорів.
Якщо ж розмірковувати загалом, то до компромісу більше готовий Мороз. Останні роки він демонструє певну гнучкість – наприклад, підтримав Кінаха на посаду прем'єра. Чи заявив у п'ятницю, що за деяких умов може підтримати програму діяльності уряду Януковича – наприклад, при гарантіях більшовиків голосувати за зміну Конституції та закон про вибори.
Отже, питання-2004 для Мороза: на користь кого зніматися?
Симоненка? Як кажуть люди з оточення Мороза, близькість їх червоно-рожевого електорату може призвести до значної втрати позицій соціалістів (до речі, президентські вибори-2004 відразу плавно переходять у парламентські-2006: їх розділяє менше ніж півтора роки).
Тимошенко? Варіант не такий імовірний, як Ющенко. Хоча, можливо, з БЮТ більш вигідно фінансово – адже у "Нашій Україні" вважають, що треба ще доплачувати за перебування поруч з Ющенком.
Але альянс (абсолютно гіпотетичний) Тимошенко й Мороза залежить від цілої валізи обставин. Чи збиратиметься Тимошенко іти до кінця або зрештою також зніметься на користь Ющенка. В другому варіанті Мороз, якщо спочатку зблокується з БЮТ, втрачає абсолютно все: він стає третьою ланкою, супутником Тимошенко по відношенню до лідера "Нашої України".
Проте не виключено, що оточення переконає Мороза балотуватися самостійно (зокрема, таку позицію відстоює Йосип Вінський). В такому разі від четвірки буде рівно чотири кандидати в президенти. І про можливу підтримку говорити можна буде тільки в другому турі. Якщо хтось до нього пройде.
У Симоненка ситуація набагато складніша. Для нього знятися з виборів на користь Ющенка – великий ризик виявитися скинутим з партійного престолу. У КПУ, яка претендує бути другою силою в суспільстві та головним борцем з владою, не зрозуміють, якщо їх кандидат не гратиме на виборах-2004.
З іншого боку, не співпрацюючи з лідером "Нашої України", за умови його перемоги, Симоненко не має жодних шансів стати, наприклад, спікером Верховної Ради. Інших же органів, де б міг головувати комуніст при правлячій націонал-буржуазії, не існує.
Інше питання, чи треба Симоненку якась ще посада, крім лідерства у Компартії? Чи готовий він бути вічним опозиціонером? Можливо, так. Але ще є приклад Зюганова: час працює проти комуністів, їх електорат фізично вимирає, і в умовах, коли немає постійної державної трибуни, рейтинг КПУ знижуватиметься. Що може призвести до не менш сильного удару по Симоненку.
Вже після прес-конференції у п'ятницю Симоненко фактично дав зрозуміти журналістам, що про спільного кандидата від четвірки мова іти не може: "У КПУ не амбіції, а бажання змінити ситуацію в державі. Питання ж кандидата в президенти вирішуватимуться на з'їзді".
Він також розповів, наскільки неправильно висувати одного претендента: кожен кандидат має право делегувати свою людину в лічильну комісію, пропрезидентські висунуть 10 кандидатів і матимуть 10 представників, опозиціонери ж тільки одного; так само і з безкоштовними виступами на держТБ і радіо.
Слід зауважити також, що за останні півроку, коли утворилася "трійка", Симоненко жодного разу не підіймав тему єдиного кандидата.
Амбіції Симоненка також зігріватиме і те, що він є зручним опонентом у другому турі як для Ющенка, так і для пропрезидентського висуванця. І, враховуючи плани влади нейтралізувати лідера "Нашої України", Симоненко не може не розуміти: якщо Ющенка знімуть, то у нього самого можуть виникнути непогані шанси поборотися з наступником Кучми.
Ще одна інтрига: раптом Симоненко не пройде, то кого він підтримає в другому турі? Якщо буде пара: Ющенко-Тігіпко, то шанси у лідера "Нашої України". А якщо головному комуністу доведеться обирати між Ющенком і Януковичем? При тому, що Симоненко народився в місті Донецьк.
Крім усіх перерахованих факторів, тема єдиного кандидата залежить і від поведінки влади. Якщо буде зареєстровано декілька гравців (умовно, Тігіпко і Медведчук), то й опозиція може погратися у двох чи трьох. Однак відомо, ряд осіб в оточенні Леоніда Даниловича переконані, що на старт має вийти тільки один. Інакше пропрезидентські з'їдять самі себе.
В опозиції розуміють, що теж можуть потрапити в таку пастку. Але в них ситуація гірша – немає кулака, який змусить їх об'єднатися.
