Охоронець, який записував президента, заговорив
П'ятниця, 31 січня 2003, 11:16
Bodyguard who bugged a President speaks out
За кілька миль від Білого дому в орендованій квартирі інкогніто живе людина, яка пов'язала одного з європейських лідерів -"довгожителів" з убивством журналіста, оприлюднивши запис, зроблений під диваном у його кабінеті.
Його звуть Микола Мельниченко, він колишній охоронець президента України Кучми, що залишив свою батьківщину два роки тому після того, як віддав викривальні плівки одному з лідерів української опозиції.
Хоча записи так і не скинули Кучму, прихильники якого заявляють, що все це змова з метою відсторонити його від влади, вони вивели тисячі українців на вулиці, позбавили президента легітимності і перетворили його в парію на міжнародній арені.
Для Мельниченка, його дружини і їхньої шестирічної дочки їхня трикімнатна квартира на околиці становить щось схоже на схованку. "В Україні мене могли вбити щодня і ніхто б про це не довідався. Тут мене набагато складніше вбити", сказав він The Times в інтерв'ю, які він дає нечасто.
Але навіть тут, за 5 тисяч миль від будинку, Мельниченко живе в стані постійної напруги. Він зберігає свою адресу в таємниці, і його сусіди не знають, хто він є насправді.
ЦРУ і ФБР кілька разів попереджали його через адвоката про загрози життю, тому він уживає простих заходів безпеки. "Коли я говорю телефоном, я ніколи не повідомляю, куди я точно направляюся", розповідає він. Зараз, однак, він достатньо пожив у страху. Він каже, що збирається повернутися до України незважаючи на ризик. Він також має намір незабаром відвідати Лондон, щоб допомогти у лобіюванні питання про залучення Даунінг-стріт до тиску в проведенні незалежного розслідування смерті журналіста Гонгадзе.
Європейський суд з прав людини розглядає питання про те, наскільки правомірним було виключення його зі списків тих, хто балотується до українського парламенту минулої весни за його відсутності. Якщо його відновлять, він отримає імунітет від арешту й прокуратури, але родину доведеться залишити, "тому що тут менше шансів, що їх викрадуть".
Сухорлявий 36-літній Мельниченко служив в охороні президента до того, як Кучма прийшов до влади у 1994 році. Він говорить, що став свідком корупції і це переконало його у необхідності записувати Кучму і продемонструвати, що "він є злочинець".
Він не зізнається, як саме і коли він прослухував кабінет. Він також говорить, що діяв один, незважаючи на повідомлення, що з'явилися, про другого зниклого охоронця. "Я не хочу говорити про це. Деякі вже убиті". Він каже тільки, що прослухував офіс більше року, керуючи пристроями для прослуховування дистанційно. "Я боявся. Я дуже боявся. Насправді ніхто не міг знаходитися один у цьому приміщенні".
Він записав сотні годин на цифрові диски. Він віддав їх лідерові Соціал-демократів (так у тексті -УП) Олександрові Морозу, який оприлюднив їх у жовтні 2000, оскільки переконаний, що Мороз є одним із найчесніших політиків у країні.
Його пристрої зафіксували свідчення розкрадання, включаючи розмови, у яких Кучма говорить своїм помічникам позбутися Георгія Гонгадзе, журналіста, який робив репортажі про корупцію у вищих ешелонах влади і критикував Кучму. Гонгадзе зник 16 вересня 2000 року. Кілька тижнів по тому його обезголовлене тіло було знайдено в лісі за межами Києва.
Помічники президента спочатку намагалися заперечувати навіть той факт, що Мельниченко був в охороні президента, поки ЗМІ не оприлюднили архівні зйомки, на яких він зображений поруч з Кучмою. Пізніше вони або відкидали можливість запису, або говорили, що погрози, що пролунали, не мають жодного відношення до наказу вбити. Вони також припустили, що хтось намагається підставити Кучму.
В Мельниченка усе ще є копії окремих записів, деякі з них він продемонстрував у своїй кімнаті для The Times. Голос Кучми говорить помічникам "візьміть його, вивезіть його. Віддайте його чеченцям". В іншій розмові, розшифрованій і визнаній автентичною американським урядом, президент обговорює продаж радарних систем Іраку.
Валерій Малєв, керівник організації з експорту озброєння, який пізніше загинув у автомобільній катастрофі, говорить президентові, що Ірак запросив системи через йорданського посередника. Він каже, що треба провести "спеціальну операцію" для доставки систем. Кучма говорить, що це може бути виявлено: "Тільки дивися, щоб цей йорданець тримав язик за зубами". Малєв запевнив його, що все нормально. Кучма відповів: "Добре".
У грудні (так в тексті – УП) 2000 Мороз оприлюднив плівки про Гонгадзе в українському парламенті. Це призвело до величезних протестів на вулицях і закликів до відставки Кучми.
Мельниченко залишив країну на машині й автобусі місяцем раніше. Багато в чому завдяки його зусиллям США зараз призупинили допомогу Україні і переглядають свої відносини з цією країною. Мельниченко, щоправда, не закрився цілком у своєму притулку. Він постав перед Гранд Журі у Сан-Франциско, де розглядається справа про корупцію Павла Лазаренка, що обвинувачується у розкраданні $320 мільйонів з України у 1996 і 1997 роках, коли він був прем'єр-міністром.
Мельниченко радий тому, що на Україну звернули увагу. Але він заявляє, що не заспокоїться, поки не восторжествує справедливість.
За кілька миль від Білого дому в орендованій квартирі інкогніто живе людина, яка пов'язала одного з європейських лідерів -"довгожителів" з убивством журналіста, оприлюднивши запис, зроблений під диваном у його кабінеті.
Його звуть Микола Мельниченко, він колишній охоронець президента України Кучми, що залишив свою батьківщину два роки тому після того, як віддав викривальні плівки одному з лідерів української опозиції.
Хоча записи так і не скинули Кучму, прихильники якого заявляють, що все це змова з метою відсторонити його від влади, вони вивели тисячі українців на вулиці, позбавили президента легітимності і перетворили його в парію на міжнародній арені.
Для Мельниченка, його дружини і їхньої шестирічної дочки їхня трикімнатна квартира на околиці становить щось схоже на схованку. "В Україні мене могли вбити щодня і ніхто б про це не довідався. Тут мене набагато складніше вбити", сказав він The Times в інтерв'ю, які він дає нечасто.
Але навіть тут, за 5 тисяч миль від будинку, Мельниченко живе в стані постійної напруги. Він зберігає свою адресу в таємниці, і його сусіди не знають, хто він є насправді.
ЦРУ і ФБР кілька разів попереджали його через адвоката про загрози життю, тому він уживає простих заходів безпеки. "Коли я говорю телефоном, я ніколи не повідомляю, куди я точно направляюся", розповідає він. Зараз, однак, він достатньо пожив у страху. Він каже, що збирається повернутися до України незважаючи на ризик. Він також має намір незабаром відвідати Лондон, щоб допомогти у лобіюванні питання про залучення Даунінг-стріт до тиску в проведенні незалежного розслідування смерті журналіста Гонгадзе.
Європейський суд з прав людини розглядає питання про те, наскільки правомірним було виключення його зі списків тих, хто балотується до українського парламенту минулої весни за його відсутності. Якщо його відновлять, він отримає імунітет від арешту й прокуратури, але родину доведеться залишити, "тому що тут менше шансів, що їх викрадуть".
Сухорлявий 36-літній Мельниченко служив в охороні президента до того, як Кучма прийшов до влади у 1994 році. Він говорить, що став свідком корупції і це переконало його у необхідності записувати Кучму і продемонструвати, що "він є злочинець".
Він не зізнається, як саме і коли він прослухував кабінет. Він також говорить, що діяв один, незважаючи на повідомлення, що з'явилися, про другого зниклого охоронця. "Я не хочу говорити про це. Деякі вже убиті". Він каже тільки, що прослухував офіс більше року, керуючи пристроями для прослуховування дистанційно. "Я боявся. Я дуже боявся. Насправді ніхто не міг знаходитися один у цьому приміщенні".
Він записав сотні годин на цифрові диски. Він віддав їх лідерові Соціал-демократів (так у тексті -УП) Олександрові Морозу, який оприлюднив їх у жовтні 2000, оскільки переконаний, що Мороз є одним із найчесніших політиків у країні.
Його пристрої зафіксували свідчення розкрадання, включаючи розмови, у яких Кучма говорить своїм помічникам позбутися Георгія Гонгадзе, журналіста, який робив репортажі про корупцію у вищих ешелонах влади і критикував Кучму. Гонгадзе зник 16 вересня 2000 року. Кілька тижнів по тому його обезголовлене тіло було знайдено в лісі за межами Києва.
Помічники президента спочатку намагалися заперечувати навіть той факт, що Мельниченко був в охороні президента, поки ЗМІ не оприлюднили архівні зйомки, на яких він зображений поруч з Кучмою. Пізніше вони або відкидали можливість запису, або говорили, що погрози, що пролунали, не мають жодного відношення до наказу вбити. Вони також припустили, що хтось намагається підставити Кучму.
В Мельниченка усе ще є копії окремих записів, деякі з них він продемонстрував у своїй кімнаті для The Times. Голос Кучми говорить помічникам "візьміть його, вивезіть його. Віддайте його чеченцям". В іншій розмові, розшифрованій і визнаній автентичною американським урядом, президент обговорює продаж радарних систем Іраку.
Валерій Малєв, керівник організації з експорту озброєння, який пізніше загинув у автомобільній катастрофі, говорить президентові, що Ірак запросив системи через йорданського посередника. Він каже, що треба провести "спеціальну операцію" для доставки систем. Кучма говорить, що це може бути виявлено: "Тільки дивися, щоб цей йорданець тримав язик за зубами". Малєв запевнив його, що все нормально. Кучма відповів: "Добре".
У грудні (так в тексті – УП) 2000 Мороз оприлюднив плівки про Гонгадзе в українському парламенті. Це призвело до величезних протестів на вулицях і закликів до відставки Кучми.
Мельниченко залишив країну на машині й автобусі місяцем раніше. Багато в чому завдяки його зусиллям США зараз призупинили допомогу Україні і переглядають свої відносини з цією країною. Мельниченко, щоправда, не закрився цілком у своєму притулку. Він постав перед Гранд Журі у Сан-Франциско, де розглядається справа про корупцію Павла Лазаренка, що обвинувачується у розкраданні $320 мільйонів з України у 1996 і 1997 роках, коли він був прем'єр-міністром.
Мельниченко радий тому, що на Україну звернули увагу. Але він заявляє, що не заспокоїться, поки не восторжествує справедливість.
