"FATF не бере до уваги політичні аргументи, коли робить свої висновки"…
Середа, 22 січня 2003, 18:48
Бі-Бі-Сі: Після того, як низка європейських країн, а також США та Канада оголосили про запровадження санкцій проти України у відповідності з рекомендаціями FATF, українські урядовці заявили, що Україна вже виконала всі вимоги FATF. Вони сподіваються, що санкції буде скасовано після того, як FATF вилучить Україну зі свого "чорного списку", що може відбутися на засіданні FATF 12-14 лютого. Інші кажуть, що розгляд цього питання може бути відтерміновано, і що FATF може послатися на те, що вона не встигла вивчити зміни, внесені до українського законодавства в січні. Чи можна взагалі очікувати, що коли-небудь Україну вилучать із "чорного списку" FATF?
Патрік Мулє, виконавчий секретар FATF : Зараз питання щодо вилучення України з "чорного списку" FATF взагалі не стоїть. На порядку денному наразі є питання, чи слід і надалі застосовувати щодо України санкції, або як ми їх називаємо, запобіжні заходи, чи вже можна від них відмовитися. Що ж до вилучення із "чорного списку", то - це питання ще зовсім зарано обговорювати. Загалом, це дві різні речі – бути у "чорному списку" FATF і потрапити під застосування запобіжних заходів. Україна увійшла до списку країн, що не сприяють боротьбі з відмивання брудних грошей у вересні 2001 року, тому що наші експерти дійшли висновку, що в її законодавстві, яке може стосуватися відмивання брудних капіталів, є багато недоліків.
Тільки після того, як ми помітили, що змін на краще немає і не передбачається, ми рекомендували країнам-членам FATF застосовувати проти України запобіжні заходи. Знову ж таки, тоді ми дали Україні додатковий час на виправлення ситуації до грудня 2002 року. На початку грудня Україна ухвалила зміни до свого законодавства, проте і після того воно не стало цілком відповідати міжнародним стандартам у галузі боротьби з відмиванням брудних грошей.
Тобто запобіжні заходи є реакцією на те, що до нас не дослухалися раніше. Так, можливо, FATF вирішить рекомендувати припинити запобіжні заходи, проте навіть тоді Україна залишиться у "чорному списку", і вихід із нього є більш тривалим процесом.
Бі-Бі-Сі: Що ж все таки потрібно зробити Україні, аби FATF рекомендувала своїм членам зупинити запровадження запобіжних заходів проти неї ?
Патрік Мулє: Ми не припиняємо діалогу між FATF та українським урядом. Після того, як 20 грудня FATF вирішила вдатися до запобіжних заходів проти України, ми порадили українській владі вдатися до кількох кроків, які, на нашу думку, могли б виправити становище.
Зокрема, це стосується виправлення вад українського законодавства. Ми знаємо, що український парламент із того часу ухвалив низку рішень, які мають на меті виправити недоліки деяких законів. На даний момент експерти FATF вивчають ці зміни. Остаточне рішення ухвалюватиметься всіма членами FATF, які зустрінуться на пленарному засіданні у лютому.
Бі-Бі-Сі: Деякі українські аналітики кажуть, що у випадку з Україною FATF керується, перш за все, політичними мотивами і піддається впливу США. Відомо, що стосунки між Вашингтоном та офіційним Києвом останнім часом дуже погіршилися через звинувачення на адресу українського президента у тому, що він, начебто, дав дозвіл на продаж Іракові українського радарного комплексу "Кольчуга". Ці аналітики кажуть, що хвиля застосування санкцій проти України, яку розпочали після рекомендацій FATF саме США, є продовженням більш ширшої кампанії з дискредитації іміджу України у світі.
Патрік Мулє: Ні, FATF не керується політичними міркуваннями при ухваленні своїх рішень. Власне, ці рішення ухвалюються на основі висновків наших експертів, які є досить далекими від політики. Вони керуються суто технічними, юридичними критеріями.
До того ж, українська сторона ніколи не заявляла, що наші висновки є хибними. Навіть той факт, що український парламент вирішив змінити закон про боротьбу з відмиванням брудних грошей, який ухвалив ще у грудні, є підтвердженням тому, що і в Україні визнають, що цей закон мав серйозні вади.
Бі-Бі-Сі: Не так давно FATF вирішила вилучити зі свого "чорного списку" Росію. Багато хто в Україні каже, що повірити в те, що, умовно кажучи, росіяни "відмивають" менше брудних коштів, аніж українці, дуже важко. А отже ми повертаємося до політичного чинника і того, що Росія, наприклад, має більшу вагу у світі, ніж Україна, і так би мовити, псувати стосунки з нею небезпечніше, аніж з Україною, а тому Росія вже поза "чорним списком" FATF, а проти України застосовують санкції.
Патрік Мулє: Проблема є набагато складнішою, ніж те, скільки хто відмиває грошей. FATF, як організація, покликана, перш за все, до аналізу законодавства тієї чи іншої країни.
Наша мета – допомогти країнам подолати вади власного законодавства для того, аби боротьба з відмиванням брудних грошей в усьому світі стала більш ефективною. При цьому кожна країна знаходиться у ситуації, відмінній від інших країн. Так, Росію було вилучено з "чорного списку" у жовтні 2002 року, проте Росію і занесено було до цього списку раніше, аніж Україну.
Можливо, саме тому у Росії був довший час для того, аби змінити своє законодавство, яке також не відповідало, а подекуди і суперечило міжнародним стандартам боротьби з відмиванням брудних грошей. Росія успішно впоралася зі змінами до свого законодавства, у той час як українське законодавство має ще достатньо серйозних недоліків. От і вся різниця між Росією та Україною, як з технічної, так і з об'єктивної точки зору.
Бі-Бі-Сі: Тепер щодо змін, які потрібно зробити в українському законодавстві. Деякі експерти, бізнесмени, переважна більшість банкірів кажуть, що вимоги FATF є надто суворими, що зміни, які FATF рекомендує внести до законів, можуть зашкодити діяльності банків та їх клієнтів, що, у свою чергу, відіб'ється на розвитку економіки України, а з іншого боку, дадуть українській владі ще більше можливостей контролювати бізнес, а через нього і політиків.
Патрік Мулє: Знову ж таки, я лише можу повторити те, що вже говорив про зв'язок між політикою та FATF.
FATF не втручається ані в справи зовнішньої, ані внутрішньої політики країн. Ми взагалі не беремо до уваги якісь політичні аргументи, коли робимо свої висновки. Якщо країна не сприяє боротьбі з відмиванням брудних грошей, то вона не сприяє, і за критерій ми беремо міжнародні стандарти.
Патрік Мулє, виконавчий секретар FATF : Зараз питання щодо вилучення України з "чорного списку" FATF взагалі не стоїть. На порядку денному наразі є питання, чи слід і надалі застосовувати щодо України санкції, або як ми їх називаємо, запобіжні заходи, чи вже можна від них відмовитися. Що ж до вилучення із "чорного списку", то - це питання ще зовсім зарано обговорювати. Загалом, це дві різні речі – бути у "чорному списку" FATF і потрапити під застосування запобіжних заходів. Україна увійшла до списку країн, що не сприяють боротьбі з відмивання брудних грошей у вересні 2001 року, тому що наші експерти дійшли висновку, що в її законодавстві, яке може стосуватися відмивання брудних капіталів, є багато недоліків.
Тільки після того, як ми помітили, що змін на краще немає і не передбачається, ми рекомендували країнам-членам FATF застосовувати проти України запобіжні заходи. Знову ж таки, тоді ми дали Україні додатковий час на виправлення ситуації до грудня 2002 року. На початку грудня Україна ухвалила зміни до свого законодавства, проте і після того воно не стало цілком відповідати міжнародним стандартам у галузі боротьби з відмиванням брудних грошей.
Тобто запобіжні заходи є реакцією на те, що до нас не дослухалися раніше. Так, можливо, FATF вирішить рекомендувати припинити запобіжні заходи, проте навіть тоді Україна залишиться у "чорному списку", і вихід із нього є більш тривалим процесом.
Бі-Бі-Сі: Що ж все таки потрібно зробити Україні, аби FATF рекомендувала своїм членам зупинити запровадження запобіжних заходів проти неї ?
Патрік Мулє: Ми не припиняємо діалогу між FATF та українським урядом. Після того, як 20 грудня FATF вирішила вдатися до запобіжних заходів проти України, ми порадили українській владі вдатися до кількох кроків, які, на нашу думку, могли б виправити становище.
Зокрема, це стосується виправлення вад українського законодавства. Ми знаємо, що український парламент із того часу ухвалив низку рішень, які мають на меті виправити недоліки деяких законів. На даний момент експерти FATF вивчають ці зміни. Остаточне рішення ухвалюватиметься всіма членами FATF, які зустрінуться на пленарному засіданні у лютому.
Бі-Бі-Сі: Деякі українські аналітики кажуть, що у випадку з Україною FATF керується, перш за все, політичними мотивами і піддається впливу США. Відомо, що стосунки між Вашингтоном та офіційним Києвом останнім часом дуже погіршилися через звинувачення на адресу українського президента у тому, що він, начебто, дав дозвіл на продаж Іракові українського радарного комплексу "Кольчуга". Ці аналітики кажуть, що хвиля застосування санкцій проти України, яку розпочали після рекомендацій FATF саме США, є продовженням більш ширшої кампанії з дискредитації іміджу України у світі.
Патрік Мулє: Ні, FATF не керується політичними міркуваннями при ухваленні своїх рішень. Власне, ці рішення ухвалюються на основі висновків наших експертів, які є досить далекими від політики. Вони керуються суто технічними, юридичними критеріями.
До того ж, українська сторона ніколи не заявляла, що наші висновки є хибними. Навіть той факт, що український парламент вирішив змінити закон про боротьбу з відмиванням брудних грошей, який ухвалив ще у грудні, є підтвердженням тому, що і в Україні визнають, що цей закон мав серйозні вади.
Бі-Бі-Сі: Не так давно FATF вирішила вилучити зі свого "чорного списку" Росію. Багато хто в Україні каже, що повірити в те, що, умовно кажучи, росіяни "відмивають" менше брудних коштів, аніж українці, дуже важко. А отже ми повертаємося до політичного чинника і того, що Росія, наприклад, має більшу вагу у світі, ніж Україна, і так би мовити, псувати стосунки з нею небезпечніше, аніж з Україною, а тому Росія вже поза "чорним списком" FATF, а проти України застосовують санкції.
Патрік Мулє: Проблема є набагато складнішою, ніж те, скільки хто відмиває грошей. FATF, як організація, покликана, перш за все, до аналізу законодавства тієї чи іншої країни.
Наша мета – допомогти країнам подолати вади власного законодавства для того, аби боротьба з відмиванням брудних грошей в усьому світі стала більш ефективною. При цьому кожна країна знаходиться у ситуації, відмінній від інших країн. Так, Росію було вилучено з "чорного списку" у жовтні 2002 року, проте Росію і занесено було до цього списку раніше, аніж Україну.
Можливо, саме тому у Росії був довший час для того, аби змінити своє законодавство, яке також не відповідало, а подекуди і суперечило міжнародним стандартам боротьби з відмиванням брудних грошей. Росія успішно впоралася зі змінами до свого законодавства, у той час як українське законодавство має ще достатньо серйозних недоліків. От і вся різниця між Росією та Україною, як з технічної, так і з об'єктивної точки зору.
Бі-Бі-Сі: Тепер щодо змін, які потрібно зробити в українському законодавстві. Деякі експерти, бізнесмени, переважна більшість банкірів кажуть, що вимоги FATF є надто суворими, що зміни, які FATF рекомендує внести до законів, можуть зашкодити діяльності банків та їх клієнтів, що, у свою чергу, відіб'ється на розвитку економіки України, а з іншого боку, дадуть українській владі ще більше можливостей контролювати бізнес, а через нього і політиків.
Патрік Мулє: Знову ж таки, я лише можу повторити те, що вже говорив про зв'язок між політикою та FATF.
FATF не втручається ані в справи зовнішньої, ані внутрішньої політики країн. Ми взагалі не беремо до уваги якісь політичні аргументи, коли робимо свої висновки. Якщо країна не сприяє боротьбі з відмиванням брудних грошей, то вона не сприяє, і за критерій ми беремо міжнародні стандарти.
