Через 23 роки в Україні залишиться 42 мільйони
Середа, 15 січня 2003, 13:09
За найоптимістичнішим сценарієм у 2025 році населення України становитиме 42 мільйони. Ні – це зовсім не означає, що країна переживе новий голодомор чи війну. За прогнозами фахівців, таке природне скорочення населення стане результатом невпинних демографічних процесів України.
Отже, як стало відомо з попередніх результатів перепису населення, проведеного в Україні в грудні 2001 року, за останні 11 років чисельність жителів України скоротилася майже на 3,2 мільйони і становить 48 мільйонів з копійками. Гості передачі Миколи Вересня на Громадському Радіо намагалися пояснити цю тенденцію, що викликає неабияке хвилювання у суспільстві.
Отож демографи та статисти не вірять в те, що Україна "вимирає" від злиднів та від трудової міграції. Як повідомила начальник управління статистики населення Державного комітету статистики України Любов Стельмах, зі "зниклих" 3,2 мільйонів - 2,8 млн. відносяться до природного скорочення (переважання смертності над народжуваністю), а решта 400 тисяч – припадає на негативне сальдо міграції (тобто це значить, що з України виїздить більше, ніж до неї в'їжджає).
Коріння натурального скорочення, за її словами, слід шукати ще у 60-х. Тоді "жінки почали народжувати в середньому менше, ніж потрібно для простого заміщення поколінь. Для цього потрібно, щоб на 10 жінок припадало десь 22 дитини – тоді покоління батьків чисельно замістять покоління дітей. І не буде, принаймні, скорочення. Коли в нас народжується на 10 жінок 9 дітей, і це тягнеться з 60-тих років (вже скоро півстоліття), то про що йде мова?",- розповіла Стельмах.
Вона також не вважає достовірними цифри у 5-7 млн. українців, які виїхали на заробітки, - в тому сенсі, що вони є "постійними мігрантами". Більшість заробітчан, на думку фахівців, "це тимчасові мігранти, вони підтримують постійний зв’язок з родинами, вони 1-2 рази на рік повертаються в родину. І за всіма міжнародними стандартами вони не є назавжди вибулими", зауважила Любов Стельмах.
Як з'ясувалося, під час перепису статисти враховували таких мігрантів: "Жінка називала свого чоловіка як постійно проживаючого в Україні, але тимчасово відсутнього, тому що він постійно підтримує зв'язок як матеріальний, так і духовний. Тому ми цих людей враховували. Тому не можна говорити просто, що 7 мільйонів. Це постійно мігруюча частина населення".
Ще одна цікава інформація, яку принесло оприлюднення результатів перепису, - суттєве переважання кількості жінок над чоловіками. Саме на жінок припадають усі проблеми похилого віку – удовиць в Україні майже в 5 разів більше, ніж удівців, і це при тому, що тривалість життя жінок – на 9-11 років довша, ніж у чоловіків.
За словами наукового консультанта президента України Елли Лібанової, сьогодні "десь 35% чоловічого населення, які вступають у працездатний вік, не доживають до пенсійного віку. Тобто втрати чоловіків – 35"%. Загальновідомо, що представниці жіночої статі живуть довше у будь-якій популяції, проте в середньому для людей ця "перевага" жінок складає 2-3 роки. Решта – це вже соціальні чинники, вважає демограф.
Що ж можна очікувати у майбутньому?
На думку фахівців, стовідсотково йтиметься про "подальше скорочення населення". Емма Лібанова розповіла в ефірі Громадського Радіо, що сьогодні в Україні " п'ятирічних дівчат менше, ніж сімдесятирічних жінок, тобто йде звужене відтворення населення". Таким чином, зазначила вона, "ми, навіть за оптимістичними варіантами прогнозів, десь до 2025 року очікуємо приблизно 42 мільйони. Це за оптимістичними, скоріше за все, буде менше. Це те, за що перепис сказав абсолютно точно".
Друга тенденція – посилення процесу старіння населення, себто збільшуватиметься частка людей похилого віку. Тому, можливо, Україні вже варто замислюватися над проблемами соціального забезпечення саме літніх людей. "Нам не треба, можливо, стільки дитячих садків, скільки ми будували у 70-ті роки, а нам потрібна геронтологічна служба, нам потрібна служба для догляду за особами похилого віку", вважає демограф.
Від себе нагадаємо, що ООН вже не перший рік проводить конференції щодо проблем старіння населення Землі, втім реальних механізмів гідного забезпечення пенсіонерів по всій планеті ще не винайдено, на жаль.
Третя тенденція, яку назвала Лібанова, це "процес імміграції представників третього світу в Україну". На думку демографа, "суспільство має бути готовим жити в поліетнічному середовищі. Поліетнічне – це не росіяни з українцями і білорусами, а з в’єтнамцями, татарами...".
Отже, як стало відомо з попередніх результатів перепису населення, проведеного в Україні в грудні 2001 року, за останні 11 років чисельність жителів України скоротилася майже на 3,2 мільйони і становить 48 мільйонів з копійками. Гості передачі Миколи Вересня на Громадському Радіо намагалися пояснити цю тенденцію, що викликає неабияке хвилювання у суспільстві.
Отож демографи та статисти не вірять в те, що Україна "вимирає" від злиднів та від трудової міграції. Як повідомила начальник управління статистики населення Державного комітету статистики України Любов Стельмах, зі "зниклих" 3,2 мільйонів - 2,8 млн. відносяться до природного скорочення (переважання смертності над народжуваністю), а решта 400 тисяч – припадає на негативне сальдо міграції (тобто це значить, що з України виїздить більше, ніж до неї в'їжджає).
Коріння натурального скорочення, за її словами, слід шукати ще у 60-х. Тоді "жінки почали народжувати в середньому менше, ніж потрібно для простого заміщення поколінь. Для цього потрібно, щоб на 10 жінок припадало десь 22 дитини – тоді покоління батьків чисельно замістять покоління дітей. І не буде, принаймні, скорочення. Коли в нас народжується на 10 жінок 9 дітей, і це тягнеться з 60-тих років (вже скоро півстоліття), то про що йде мова?",- розповіла Стельмах.
Вона також не вважає достовірними цифри у 5-7 млн. українців, які виїхали на заробітки, - в тому сенсі, що вони є "постійними мігрантами". Більшість заробітчан, на думку фахівців, "це тимчасові мігранти, вони підтримують постійний зв’язок з родинами, вони 1-2 рази на рік повертаються в родину. І за всіма міжнародними стандартами вони не є назавжди вибулими", зауважила Любов Стельмах.
Як з'ясувалося, під час перепису статисти враховували таких мігрантів: "Жінка називала свого чоловіка як постійно проживаючого в Україні, але тимчасово відсутнього, тому що він постійно підтримує зв'язок як матеріальний, так і духовний. Тому ми цих людей враховували. Тому не можна говорити просто, що 7 мільйонів. Це постійно мігруюча частина населення".
Ще одна цікава інформація, яку принесло оприлюднення результатів перепису, - суттєве переважання кількості жінок над чоловіками. Саме на жінок припадають усі проблеми похилого віку – удовиць в Україні майже в 5 разів більше, ніж удівців, і це при тому, що тривалість життя жінок – на 9-11 років довша, ніж у чоловіків.
За словами наукового консультанта президента України Елли Лібанової, сьогодні "десь 35% чоловічого населення, які вступають у працездатний вік, не доживають до пенсійного віку. Тобто втрати чоловіків – 35"%. Загальновідомо, що представниці жіночої статі живуть довше у будь-якій популяції, проте в середньому для людей ця "перевага" жінок складає 2-3 роки. Решта – це вже соціальні чинники, вважає демограф.
Що ж можна очікувати у майбутньому?
На думку фахівців, стовідсотково йтиметься про "подальше скорочення населення". Емма Лібанова розповіла в ефірі Громадського Радіо, що сьогодні в Україні " п'ятирічних дівчат менше, ніж сімдесятирічних жінок, тобто йде звужене відтворення населення". Таким чином, зазначила вона, "ми, навіть за оптимістичними варіантами прогнозів, десь до 2025 року очікуємо приблизно 42 мільйони. Це за оптимістичними, скоріше за все, буде менше. Це те, за що перепис сказав абсолютно точно".
Друга тенденція – посилення процесу старіння населення, себто збільшуватиметься частка людей похилого віку. Тому, можливо, Україні вже варто замислюватися над проблемами соціального забезпечення саме літніх людей. "Нам не треба, можливо, стільки дитячих садків, скільки ми будували у 70-ті роки, а нам потрібна геронтологічна служба, нам потрібна служба для догляду за особами похилого віку", вважає демограф.
Від себе нагадаємо, що ООН вже не перший рік проводить конференції щодо проблем старіння населення Землі, втім реальних механізмів гідного забезпечення пенсіонерів по всій планеті ще не винайдено, на жаль.
Третя тенденція, яку назвала Лібанова, це "процес імміграції представників третього світу в Україну". На думку демографа, "суспільство має бути готовим жити в поліетнічному середовищі. Поліетнічне – це не росіяни з українцями і білорусами, а з в’єтнамцями, татарами...".
