Кого язик з Києва не виведе
Понеділок, 13 січня 2003, 15:48
Приказка "слово - не горобець, назад не вернеться" не має до Віктора Чорномирдіна жодного стосунку. У цій дивній властивості російського посла змогли в черговий раз переконатися усі, хто стежив за спробою українських парламентаріїв "видворити" його з теренів України. Як і варто було очікувати, нічого з цієї ідеї не вийшло. ЧВС і в новому році тішитиме нас емоційними і винахідливими коментарями.
Нагадаємо, що перед Новим Роком депутати-"нашоукраїнці" В'ячеслав Кириленко й Олександр Гудима звернулися з депутатським запитом до прем'єра Януковича, де вони просили главу Кабміну відреагувати на недипломатичні висловлювання Чорномирдіна на адресу українського МЗСу під час засідання одного з круглих столів 19 грудня, які, на погляд парламентаріїв, "несумісні" з його статусом офіційного представника РФ.
Однак конфлікт так і не визрів у великий міжнародний скандал. Україна не оголосила Чорномирдіна персоною non-grata, усе скінчилося 2,5-годинним майстер-класом дипломатії, що провів з екс-прем'єром Росії Анатолій Зленко.
Схоже загострення дипломатичних відносин Києва і Москви вже мало місце в квітні минулого року, коли Чорномирдін, коментуючи виступ держсекретаря українського МЗС Олександра Чалого про неможливість одночасної інтеграції в ЄС і ЄврАзЕС, назвав київського дипломата "дрімучою людиною". Тоді ж кримські рухівці вимагали видворити з країни цього красномовного посла.
Російська преса зацікавлено стежила за розвитком подій, щоправда, у більшості публікацій так чи інакше відзначалося, що серйозно до парламентського запиту у вищих дипломатичних і владних колах Росії й України не поставилися.
"Російські дипломати не проявляли видимої стурбованості діями українських правих: МЗС навіть не вважав за потрібне прокоментувати ініціативи українських парламентаріїв. А співробітник російського посольства в Києві називає депутатський запит "неминучими аспектами політичних процесів", пише російська газета "Ведомости"
Як повідомили своїм читачам російські "Известия", "різкої реакції від Чорномирдіна Рада не дочекалася". Кореспондентові газети прес-секретар російського посольства на Україні Володимир Євгененко повідомив, що "Віктор Степанович "почуває себе спокійно і продовжує працювати", зараз він у Києві. Питання оголошення його персоною нон грата в посольстві не обговорювалося".
Не вірили у вигнання Чорномирдіна навіть українські опозиціонери. Так, інтернет-видання "Утро.Ру", наприклад, послалося на бютівця Михайла Волинця, який відзначив, що не виставлять з України ЧВСа завдяки "особистим відносинам уряду України й олігархів Росії".
Цікавий коментар до новорічного галасу навколо Чорномирдіна можна прочитати в статті Віталія Портникова для російських "Граней". На думку оглядача, "українських депутатів не може не зачіпати те, що колишній глава російського уряду перетворив свій кабінет у посольстві в справжній штаб з приватизації стратегічних об'єктів української економіки".
Як доказ "вмонтованості" посла в українські приватизаційні процеси Портников наводить "мовчання, з яким він зустрів арешт підприємця і російського громадянина Костянтина Григоришина, що якраз просив – паспорт зобов'язує – про зустріч з рідним послом. Але те, що для посла правило, для могутнього лобіста економічних інтересів зацікавлених груп – виняток. Чорномирдін для Григоришина винятку не зробив".
Портников застерігає від недооцінки ролі Чорномирдіна в Україні. "Віктор Степанович не став українським "губернатором", але він не перетворився й у нудного пенсіонера".
"Чорномирдін залишився Чорномирдіним – тобто продовжує бути зацікавленим лобістом інтересів свого підприємницького клану і тих, хто з цим кланом готовий ділитися. І ця його позиція більш ніж цікава українському керівництву, що прагне ще до відходу з президентської посади Леоніда Кучми приватизувати країну за єльцинським зразком. Але в "родини" першого президента Росії були не тільки можливості, але й гроші. У родини й оточення другого президента України таких коштів немає - ось і заглядають українські лідери в усміхнені очі Віктора Степанича", пише журналіст.
"Ніякою персоною нон грата Чорномирдіна, звичайно, ніхто не оголосить", говориться в статті, Чорномирдін – "приятель Кучми, зустрічі з яким обов'язкові для кожного українського прем'єра (Віктор Янукович теж не виняток) – бажана фігура навіть для багатьох з тих, хто вимагає його виселення".
Для того, щоб в Україні був інший російський посол, вважає Портников, "у Росії повинні виникнути інші інтереси в цій країні, не пов'язані з клановим поділом економічних об'єктів. Але для цього в першу чергу повинна змінитися сама Україна".
Утім, за словами ініціаторів "справи Чорномирдіна", "відпискою" кабміну вони не задовольняться. Як сказав "Відомостям" В'ячеслав Кириленко, можливо на цьому тижні опозиція вже ініціює другий запит. "Ми не жадаємо крові", - сказав Кириленко, - "хочемо лише бачити чітку позицію української влади з питань відносин з Росією".
Нагадаємо, що перед Новим Роком депутати-"нашоукраїнці" В'ячеслав Кириленко й Олександр Гудима звернулися з депутатським запитом до прем'єра Януковича, де вони просили главу Кабміну відреагувати на недипломатичні висловлювання Чорномирдіна на адресу українського МЗСу під час засідання одного з круглих столів 19 грудня, які, на погляд парламентаріїв, "несумісні" з його статусом офіційного представника РФ.
Однак конфлікт так і не визрів у великий міжнародний скандал. Україна не оголосила Чорномирдіна персоною non-grata, усе скінчилося 2,5-годинним майстер-класом дипломатії, що провів з екс-прем'єром Росії Анатолій Зленко.
Схоже загострення дипломатичних відносин Києва і Москви вже мало місце в квітні минулого року, коли Чорномирдін, коментуючи виступ держсекретаря українського МЗС Олександра Чалого про неможливість одночасної інтеграції в ЄС і ЄврАзЕС, назвав київського дипломата "дрімучою людиною". Тоді ж кримські рухівці вимагали видворити з країни цього красномовного посла.
Російська преса зацікавлено стежила за розвитком подій, щоправда, у більшості публікацій так чи інакше відзначалося, що серйозно до парламентського запиту у вищих дипломатичних і владних колах Росії й України не поставилися.
"Російські дипломати не проявляли видимої стурбованості діями українських правих: МЗС навіть не вважав за потрібне прокоментувати ініціативи українських парламентаріїв. А співробітник російського посольства в Києві називає депутатський запит "неминучими аспектами політичних процесів", пише російська газета "Ведомости"
Як повідомили своїм читачам російські "Известия", "різкої реакції від Чорномирдіна Рада не дочекалася". Кореспондентові газети прес-секретар російського посольства на Україні Володимир Євгененко повідомив, що "Віктор Степанович "почуває себе спокійно і продовжує працювати", зараз він у Києві. Питання оголошення його персоною нон грата в посольстві не обговорювалося".
Не вірили у вигнання Чорномирдіна навіть українські опозиціонери. Так, інтернет-видання "Утро.Ру", наприклад, послалося на бютівця Михайла Волинця, який відзначив, що не виставлять з України ЧВСа завдяки "особистим відносинам уряду України й олігархів Росії".
Цікавий коментар до новорічного галасу навколо Чорномирдіна можна прочитати в статті Віталія Портникова для російських "Граней". На думку оглядача, "українських депутатів не може не зачіпати те, що колишній глава російського уряду перетворив свій кабінет у посольстві в справжній штаб з приватизації стратегічних об'єктів української економіки".
Як доказ "вмонтованості" посла в українські приватизаційні процеси Портников наводить "мовчання, з яким він зустрів арешт підприємця і російського громадянина Костянтина Григоришина, що якраз просив – паспорт зобов'язує – про зустріч з рідним послом. Але те, що для посла правило, для могутнього лобіста економічних інтересів зацікавлених груп – виняток. Чорномирдін для Григоришина винятку не зробив".
Портников застерігає від недооцінки ролі Чорномирдіна в Україні. "Віктор Степанович не став українським "губернатором", але він не перетворився й у нудного пенсіонера".
"Чорномирдін залишився Чорномирдіним – тобто продовжує бути зацікавленим лобістом інтересів свого підприємницького клану і тих, хто з цим кланом готовий ділитися. І ця його позиція більш ніж цікава українському керівництву, що прагне ще до відходу з президентської посади Леоніда Кучми приватизувати країну за єльцинським зразком. Але в "родини" першого президента Росії були не тільки можливості, але й гроші. У родини й оточення другого президента України таких коштів немає - ось і заглядають українські лідери в усміхнені очі Віктора Степанича", пише журналіст.
"Ніякою персоною нон грата Чорномирдіна, звичайно, ніхто не оголосить", говориться в статті, Чорномирдін – "приятель Кучми, зустрічі з яким обов'язкові для кожного українського прем'єра (Віктор Янукович теж не виняток) – бажана фігура навіть для багатьох з тих, хто вимагає його виселення".
Для того, щоб в Україні був інший російський посол, вважає Портников, "у Росії повинні виникнути інші інтереси в цій країні, не пов'язані з клановим поділом економічних об'єктів. Але для цього в першу чергу повинна змінитися сама Україна".
Утім, за словами ініціаторів "справи Чорномирдіна", "відпискою" кабміну вони не задовольняться. Як сказав "Відомостям" В'ячеслав Кириленко, можливо на цьому тижні опозиція вже ініціює другий запит. "Ми не жадаємо крові", - сказав Кириленко, - "хочемо лише бачити чітку позицію української влади з питань відносин з Росією".
