Американські експерти не виключають військового конфлікту між Україною і Росією
П'ятниця, 10 січня 2003, 12:58
Американські експерти з дослідницької корпорації Rand не виключають, що у майбутньому можливі військові зіткнення між Росією й Україною.
На думку аналітиків Rand Ольги Олікер і Тані Черлік-Палій, авторів книги "Оцінка занепаду Росії: Тенденції і Наслідки для США і військово-повітряних сил США", найбільш ймовірними можуть бути війни в Азії і на Кавказі, а також надзвичайні ситуації, пов'язані зі зброєю масового знищення.
"Зокрема, не виключений ризик того, що російські війська за наказом або без наказу застосують військову силу у конфліктних російських регіонах або проти сусідів Росії. Це може привести до початку збройного конфлікту. До аналогічного результату можуть провести прикордонні зіткнення з Китаєм, Україною, державами Балтії або Казахстаном", - передає позицію експертів Rand інформагентство Washington ProFile.
Як відзначають американські аналітики, Росія і США однаково підтримують проекти транспортування енергоресурсів через Каспійське море, однак вважають, що трубопроводи повинні йти різними маршрутами.
"Зокрема, США пропонують прокласти трубопроводи територією Азербайджану, Грузії і Туреччини, Росія опонує цим планам. Вірменія залишається лояльною до Росії, а Грузія й Азербайджан прагнуть максимально розширити свої дружні зв'язки з НАТО і США. Разом з Україною вони можуть сформувати міжнародну групу, головною метою якої стане посилення незалежності цих держав від Москви".
Розвиваючи свою думку, експерти Rand малюють такий можливий сценарій розвитку подій:
"Російські миротворчі контингенти залишаються на території Грузії - в Абхазії і Південній Осетії, у регіонах, що зберігають надії на відділення від Грузії.
Американські військові інструктори більш не знаходяться в Грузії, проте у Грузії й Азербайджані з'являються контингенти турецьких військ. Воєнні дії у Чечні продовжуються, і Росія періодично обвинувачує Грузію й Азербайджан у підтримці чеченських терористів. У момент ескалації війни, Росія концентрує війська на кордонах з Грузією й Азербайджаном.
Україна декларує свою повну підтримку Грузії й Азербайджану. Українські частини входять до міжнародних миротворчих сил, які повинні забезпечити безпеку кавказьких трубопроводів від дій терористів. Вірменські війська пересуваються до азербайджанського кордону, і зіткнення у Нагорному Карабасі поновляються. Нахічевань - частина Азербайджану, що не має кордону з метрополією - вимагає перекидання додаткових контингентів азербайджанських військ для захисту від можливого вторгнення Вірменії.
Після зіткнень російських військ із грузино-азербайджано-українськими частинами, Росія заявляє, що її війська діяли незалежно від центрального командування. Проте, збройні зіткнення продовжуються, а терористи проводять успішні теракти на трубопроводах, завдяки чому регіон опиняється на межі екологічної катастрофи. Україна, Грузія й Азербайджан звертаються в НАТО з проханням ввести у регіон миротворців. У цьому їх підтримує Туреччина".
Як підкреслюють автори книги, цей, як і інші сценарії, є прогнозами. Однак вони можуть стати реальністю.
На думку аналітиків Rand Ольги Олікер і Тані Черлік-Палій, авторів книги "Оцінка занепаду Росії: Тенденції і Наслідки для США і військово-повітряних сил США", найбільш ймовірними можуть бути війни в Азії і на Кавказі, а також надзвичайні ситуації, пов'язані зі зброєю масового знищення.
"Зокрема, не виключений ризик того, що російські війська за наказом або без наказу застосують військову силу у конфліктних російських регіонах або проти сусідів Росії. Це може привести до початку збройного конфлікту. До аналогічного результату можуть провести прикордонні зіткнення з Китаєм, Україною, державами Балтії або Казахстаном", - передає позицію експертів Rand інформагентство Washington ProFile.
Як відзначають американські аналітики, Росія і США однаково підтримують проекти транспортування енергоресурсів через Каспійське море, однак вважають, що трубопроводи повинні йти різними маршрутами.
"Зокрема, США пропонують прокласти трубопроводи територією Азербайджану, Грузії і Туреччини, Росія опонує цим планам. Вірменія залишається лояльною до Росії, а Грузія й Азербайджан прагнуть максимально розширити свої дружні зв'язки з НАТО і США. Разом з Україною вони можуть сформувати міжнародну групу, головною метою якої стане посилення незалежності цих держав від Москви".
Розвиваючи свою думку, експерти Rand малюють такий можливий сценарій розвитку подій:
"Російські миротворчі контингенти залишаються на території Грузії - в Абхазії і Південній Осетії, у регіонах, що зберігають надії на відділення від Грузії.
Американські військові інструктори більш не знаходяться в Грузії, проте у Грузії й Азербайджані з'являються контингенти турецьких військ. Воєнні дії у Чечні продовжуються, і Росія періодично обвинувачує Грузію й Азербайджан у підтримці чеченських терористів. У момент ескалації війни, Росія концентрує війська на кордонах з Грузією й Азербайджаном.
Україна декларує свою повну підтримку Грузії й Азербайджану. Українські частини входять до міжнародних миротворчих сил, які повинні забезпечити безпеку кавказьких трубопроводів від дій терористів. Вірменські війська пересуваються до азербайджанського кордону, і зіткнення у Нагорному Карабасі поновляються. Нахічевань - частина Азербайджану, що не має кордону з метрополією - вимагає перекидання додаткових контингентів азербайджанських військ для захисту від можливого вторгнення Вірменії.
Після зіткнень російських військ із грузино-азербайджано-українськими частинами, Росія заявляє, що її війська діяли незалежно від центрального командування. Проте, збройні зіткнення продовжуються, а терористи проводять успішні теракти на трубопроводах, завдяки чому регіон опиняється на межі екологічної катастрофи. Україна, Грузія й Азербайджан звертаються в НАТО з проханням ввести у регіон миротворців. У цьому їх підтримує Туреччина".
Як підкреслюють автори книги, цей, як і інші сценарії, є прогнозами. Однак вони можуть стати реальністю.