FATF запроваджує санкції проти України. Паніки поки немає
П'ятниця, 20 грудня 2002, 16:26
У п'ятницю, 20 грудня Міжнародна організація з протидії відмиванню брудних грошей FATF оголосила про запровадження "контрзаходів" щодо України. Як зазначено в прес-релізі організації, цей крок було вчинено через те, що "Україна не змогла прийняти закони, що протидіють відмиванню брудних грошей, які б відповідали міжнародним стандартам".
7 грудня в Україні був прийнятий закон про боротьбу з відмиванням грошей, однак цей документ не враховує рекомендації FATF, висловлені в червні 2001 року. Крім того, організація взяла до відома грудневу заява прем'єра Віктора Януковича про те, що парламент України найближчим чином обговорить правки до прийнятого закону.
Таким чином, FATF заявляє про те, що на додаток до більш ранніх рекомендацій країни-члени організації застосовуватимуть щодо України санкції, передбачені в списку стандартних "контрзаходів" проти країн, які не приймають відповідні закони у галузі відмивання грошей.
Серед санкцій – жорстка ідентифікація (у т.ч. юридична) партнерів з України до встановлення ділових відносин з ними. Крім цього, рекомендується посилити механізми фінансової звітності про операції з українськими партнерами. FATF рекомендує бути особливо пильним при відкритті дочірніх підприємств і філій українських компаній у країнах-членах FATF.
Компанії з нефінансової сфери повинні пам'ятати, що бізнес з Україною, як країною з неурегульованим законодавством у сфері боротьби з відмиванням брудних грошей, представляє собою підвищений ризик.
Як відзначається в прес-релізі, ці контрзаходи повинні застосовуватися "поступово, пропорційно і гнучко" – у залежності від обставин і задля досягнення загальних цілей.
Наступного разу FATF розглядатиме українське питання під час пленарного засідання 12-14 лютого 2003 року в Парижі. "FATF сподівається, що до цього засідання Україна з розумінням поставиться до пробілів у своєму законодавстві з боротьби з відмиванням грошей".
Україна вже кілька місяців обговорює наслідки можливого введення санкцій FATF. Так, голова НБУ Володимир Стельмах заявляв про загрозу того, що комерційні банки країн - членів FATF після ухвалення рішення про санкції будуть змушені за вимогою закрити кореспондентські рахунки українських банків, а останні повинні будуть проводити операції з іноземною валютою винятково через Національний банк, повідомляє Інтерфакс-Україна.
Правління НБУ 28 листопада вжило заходів з диверсифікованості ризиків, пов'язаних з можливим застосуванням окремими країнами економічних санкцій щодо України, захисту інтересів збереження коштів вітчизняних підприємств, вкладників і кредиторів.
Зокрема, НБУ знову дозволив українським банкам відкривати кореспондентські рахунки "НОСТРО" у вільно конвертованій валюті I групи класифікатора іноземних валют, засобом платежу яких є іноземна валюта інших груп класифікаторів, в офшорних зонах і країнах СНД.
Однак на думку багатьох фахівців, говорити про реальні наслідки для фінансової системи України (зокрема – про падіння курсу гривні) через запровадження "контрзаходів" FATF можна буде тільки після того, як країни-учасниці визначаться з конкретними санкціями на адресу України.
Так, як відзначив в інтерв'ю Інтерфакс-Україна начальник управління регулювання ресурсів ВА-банка Олександр Заварихін, наразі складно навіть приблизно оцінити можливі зміни курсу гривні, оскільки FATF поки тільки рекомендувала країнам-членам запровадити санкції у відношенні України, але їхній характер поки не відомий. "Усе залежатиме від того, які конкретні санкції будуть застосовані", - вважає він.
Валютний дилер банку "Надра" Дмитро Різниченко також підкреслив, що поки проти України не застосовані конкретні міри, наприклад, блокування кореспондентських рахунків її банків за кордоном, спрогнозувати поведінку курсу гривні складно. Разом з тим банкір підкреслює, що це рішення FATF - "тривожний сигнал" для учасників валютного ринку.
"Настав час переводити активи в золото або в китайські юані, щоб уберегти себе від цих санкцій", - пожартував він. За словами Різниченка, паніки на міжбанківському валютному ринку в п'ятницю не було, однак переважав попит на валюту.
Членами FATF є 29 країн світу: Аргентина, Австралія, Австрія, Бельгія, Бразилія, Канада, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Китай, Ісландія, Ірландія, Італія, Японія, Люксембург, Мексика, Нідерланди, Нова Зеландія, Норвегія, Португалія, Сінгапур, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Туреччина, Великобританія і США.
У FATF також входять Єврокомісія і Gulf Co-operation Council.
ПАР і Росія є країнами-спостерігачами.
7 грудня в Україні був прийнятий закон про боротьбу з відмиванням грошей, однак цей документ не враховує рекомендації FATF, висловлені в червні 2001 року. Крім того, організація взяла до відома грудневу заява прем'єра Віктора Януковича про те, що парламент України найближчим чином обговорить правки до прийнятого закону.
Таким чином, FATF заявляє про те, що на додаток до більш ранніх рекомендацій країни-члени організації застосовуватимуть щодо України санкції, передбачені в списку стандартних "контрзаходів" проти країн, які не приймають відповідні закони у галузі відмивання грошей.
Серед санкцій – жорстка ідентифікація (у т.ч. юридична) партнерів з України до встановлення ділових відносин з ними. Крім цього, рекомендується посилити механізми фінансової звітності про операції з українськими партнерами. FATF рекомендує бути особливо пильним при відкритті дочірніх підприємств і філій українських компаній у країнах-членах FATF.
Компанії з нефінансової сфери повинні пам'ятати, що бізнес з Україною, як країною з неурегульованим законодавством у сфері боротьби з відмиванням брудних грошей, представляє собою підвищений ризик.
Як відзначається в прес-релізі, ці контрзаходи повинні застосовуватися "поступово, пропорційно і гнучко" – у залежності від обставин і задля досягнення загальних цілей.
Наступного разу FATF розглядатиме українське питання під час пленарного засідання 12-14 лютого 2003 року в Парижі. "FATF сподівається, що до цього засідання Україна з розумінням поставиться до пробілів у своєму законодавстві з боротьби з відмиванням грошей".
Україна вже кілька місяців обговорює наслідки можливого введення санкцій FATF. Так, голова НБУ Володимир Стельмах заявляв про загрозу того, що комерційні банки країн - членів FATF після ухвалення рішення про санкції будуть змушені за вимогою закрити кореспондентські рахунки українських банків, а останні повинні будуть проводити операції з іноземною валютою винятково через Національний банк, повідомляє Інтерфакс-Україна.
Правління НБУ 28 листопада вжило заходів з диверсифікованості ризиків, пов'язаних з можливим застосуванням окремими країнами економічних санкцій щодо України, захисту інтересів збереження коштів вітчизняних підприємств, вкладників і кредиторів.
Зокрема, НБУ знову дозволив українським банкам відкривати кореспондентські рахунки "НОСТРО" у вільно конвертованій валюті I групи класифікатора іноземних валют, засобом платежу яких є іноземна валюта інших груп класифікаторів, в офшорних зонах і країнах СНД.
Однак на думку багатьох фахівців, говорити про реальні наслідки для фінансової системи України (зокрема – про падіння курсу гривні) через запровадження "контрзаходів" FATF можна буде тільки після того, як країни-учасниці визначаться з конкретними санкціями на адресу України.
Так, як відзначив в інтерв'ю Інтерфакс-Україна начальник управління регулювання ресурсів ВА-банка Олександр Заварихін, наразі складно навіть приблизно оцінити можливі зміни курсу гривні, оскільки FATF поки тільки рекомендувала країнам-членам запровадити санкції у відношенні України, але їхній характер поки не відомий. "Усе залежатиме від того, які конкретні санкції будуть застосовані", - вважає він.
Валютний дилер банку "Надра" Дмитро Різниченко також підкреслив, що поки проти України не застосовані конкретні міри, наприклад, блокування кореспондентських рахунків її банків за кордоном, спрогнозувати поведінку курсу гривні складно. Разом з тим банкір підкреслює, що це рішення FATF - "тривожний сигнал" для учасників валютного ринку.
"Настав час переводити активи в золото або в китайські юані, щоб уберегти себе від цих санкцій", - пожартував він. За словами Різниченка, паніки на міжбанківському валютному ринку в п'ятницю не було, однак переважав попит на валюту.
Членами FATF є 29 країн світу: Аргентина, Австралія, Австрія, Бельгія, Бразилія, Канада, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Китай, Ісландія, Ірландія, Італія, Японія, Люксембург, Мексика, Нідерланди, Нова Зеландія, Норвегія, Португалія, Сінгапур, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Туреччина, Великобританія і США.
У FATF також входять Єврокомісія і Gulf Co-operation Council.
ПАР і Росія є країнами-спостерігачами.
