Янукович - новий Ющенко?
Понеділок, 2 грудня 2002, 10:00
Про склад уряду Януковчиа читайте тут: Команда Януковича
Усі експерти сходяться на думці, що уряди в Україні змінюються в досить дивний спосіб, повідомляє "Німецька хвиля". Так український політолог Кость Бондаренко в інтерв'ю цій радіостанції зазначив: "Існує така тенденція: уряди в нас змінюються не в силу причин економічного характеру, а - політичного характеру. Єдиний уряд, який змінився у нас через економічні негаразди, це був уряд Кучми, який було відправлено у відставку 1993 року, після шахтарських страйків. Решта урядів, особливо за часи президентства Кучми мінялися через політичні причини. Тому кожен прем'єр-міністр був представником як, з одного боку, певної політичної групи, так, з другого боку, він був виразником волі президента і його людиною".
Щодо назви, що її придумали про склад нового уряду - "донецька команда", Кость Бондаренко з цього приводу зазначив: "Ключові фігури в уряді - це або виразні "донеччани", або ті, хто з ними тісно співпрацював. Всіх віце-прем'єрів можна тією чи іншою мірою віднести до "донецької групи". Навіть - той самий Дмитро Табачник, про якого, починаючи з 1999 року, писалося в пресі, як про людину, яка активно співпрацює з Індустріальним союзом Донбасу".
Німецький політолог Александер Отт не чекає від нового уряду нічого доброго: "На мою думку, новий уряд буде проводити так само мало реформ, як і його попередник. Новий уряд майже не має нових облич. Можна навіть сказати, що новий уряд залишається старим. Наприклад, Азаров у минулому уряді був головою Державної податкової адміністрації. Багато інших міністрів залишаються на своїх посадах. Про декілька нових облич навряд чи можна сказати, що вони проводитимуть нову реформаторську політику. Я оцінюю новий уряд досить скептично. Я думаю, що цей уряд нічого не змінить."
Кость Бондаренко теж не висловлює оптимізму, оцінюючи потенціал кабінету Януковича: "Від Януковича можна очікувати жорсткого адміністрування, мінімуму реформ. Чіткої звітності, регульованості економіки Києвом. І можна очікувати перенесення донецького досвіду менеджменту й адміністрування на загальноукраїнський рівень. Варто очікувати більш активного наступу влади на опозиційні структури, оскільки Янукович - це не та людина, яка буде бавитися з опозицією, дозволяти їй активно виступати. Він уже встиг заявити, що донецька команда не дозволить нікому себе ображати. Я думаю, що в даний момент Янукович спробує погратися у такого собі українського Столипіна, "спасителя государя".
Утім, експерт Центру імені Разумкова, доктор економічних наук Володимир Сіденко, хоч і має певні застереження, але в цілому не втрачає надії на те, що уряд зможе здійснити в українській економіці певні позитивні зрушення: "Зважаючи на особистість нового прем'єра можна стверджувати, що це - людина рішуча. І період дуже повільного протікання соціально-економічних процесів в Україні, мабуть, скінчився. Ми спостерігатимемо більш інтенсивний процес розвитку. Про те, чи він буде вписуватися в ті рамки, які відповідають стандартам Європи, чи будуть використовуватися окремі механізми, відомі з минулої практики діяльності нинішнього прем'єра на посту губернатора Донецької області, який буде баланс між цими підходами - сьогодні сказати дуже важко. Але в принципі я думаю, що об'єктивна ситуація зумовлює те, що в Україні має формуватися більш швидкими темпами середній клас. Без цього Україну чекатимуть дуже серйозні ускладнення як з точки зору внутрішніх соціально-економічних процесів, так це й унеможливить інтеграцію в європейські економічні структури в близькій історичній перспективі".
А німецький експерт із питань Східної Європи Александер Рар навіть не виключає, що Янукович може стати "новим Ющенком". Він висловлює думку, що новий прем'єр зможе вивести стосунки Україна-Захід із патової ситуації. Адже, якщо, на його думку, Європа не бажає мати справу з Кучмою, то хай співпрацює з Януковичем: "Я можу говорити впевнено, з Януковичем треба співпрацювати, оскільки Захід зацікавлений у тісній співпраці з Україною. Україна не відмовилася від свого західного курсу. Україна не перебуває в ізоляції. Я сподіваюся, що економічні стосунки з Україною, хоч вони і не найкращі, не будуть розірвані. Україна трохи зашкодила своїм стосункам з НАТО через скандал із продажем радарів в Ірак. Я думаю, що в даній ситуації Захід навіть може з більшою приємністю спілкуватися саме з Януковичем, а не з Кучмою. Йдеться про економічні контакти через інвестиційні проекти в Україні. Можливо, Янукович якраз для цього і підходить. Він менше заполітизований, як інші прем'єри до нього. Можливо, він міг би стати "другим Ющенком". Він також добре орієнтується в менеджменті і міг би обговорювати із Заходом економічні, а не політичні питання. Український ринок приваблює західних інвесторів".
Німецький політолог Райнер Лінднер теж погоджується з думкою, що Захід у жодному випадку не повинен припиняти співпраці з Україною: "Ми не повинні ізолювати Україну, ми повинні й надалі вважати її своїм партнером. Ми повинні турбуватися про її наближення до Європейського Союзу, до європейських інституцій. Йдеться не про уряд, йдеться про суспільство, йдеться про людей. І для нас, звичайно, дуже важливо продовжувати цю співпрацю".
Розмірковуючи над питанням, чому Леонідові Кучмі і політичним силам, які de-facto господарюють в країні знадобився новий прем'єр, Кость Бондаренко каже: "Для Кучми на даному етапі - це остання надія. Він не має іншого кадрового резерву, окрім Януковича, який би з одного боку був би лояльним до Кучми і не проводив якоїсь своєї політики, принаймні перших півроку. А з другого боку міг би підняти авторитет влади".
Райнер Лінднер убачає у призначенні Януковича на прем'єрський пост явний сигнал до початку боротьби за виборців перед наступними президентськими виборами: "Я повинен наголосити, що українська політика перебуває у переломній фазі. Вже відчувається початок виборчої кампанії. Зміна уряду відбулася в руслі пошуку президентського спадкоємця. Нині йдеться про те, що еліта, головні політичні фігури шукають можливостей впливати на владу перед виборами. Це не є чимось незвичним, такий розвиток подій можна було передбачити й раніше. Захід же в цьому контексті занепокоєний тим, що опозицію практично витіснено з політичної сцени. "Наша Україна" Ющенка та інші опозиційні групи втрачають вплив. І навіть у межах парламенту вони перетворилися на меншість. І це аж ніяк не може нас тішити, адже Ющенко та його соратники перемогли на виборах, вони здобули довіру Заходу своєю реформаторською політикою".
Новий склад уряду поки що не є командою однодумців, вважає політолог Михайло Погребинський. Коментуючи підписання останніх указів щодо кадрових призначень у кабміні, він звернув увагу на існування протиріч між прем'єром та його першим заступником, міністром фінансів та міністром економіки. "На своїх посадах залишилась більшість чинних міністрів. Справді нових керівників отримали тільки шість міністерств: мінекономіки, мінпраці, міненергетики, мінекології, мінздрав та міністерство надзвичайних ситуацій. Однак суттєва відмінність цього уряду від попередніх – це право формально називатися коаліційним.
Політолог Погребинський каже, що Янукович на відміну від інших прем'єрів може сподіватися на серйозну підтримку фракцій Верховної Ради та завдяки цьому робити рішучі кроки в економіці. Хоча наявність у кабміні представників різних політичних сил може й ускладнити ухвалення рішень.
Екс-міністр економіки Віктор Суслов переконаний, що не парламентська більшість формувала кабмін, а, навпаки, ще до призначення Янукович узявся за формування свого лобі у парламенті, вважає Суслов. Саме активною діяльністю Януковича він пояснює нещодавній перехід до більшості деяких опозиційних депутатів та прогнозує відтік кадрів з фракції "Наша Україна".
Віктор Янукович, який не зміг заручитись голосами "Нашої України" під час затвердження його прем'єром, нині прагне домовитись з лідером найчисельнішої фракції бодай про ситуативну підтримку.
Тим паче, що в уряді Віктора Януковича є кілька міністрів з уряду Віктора Ющенка, зокрема Сергій Єрмілов очолює мінпаливенерго. На думку оглядачів, через кілька днів свого прем'єрства колишній донецький губернатор зрозумів складність співпраці з Верховною Радою та наявною там більшістю, коли парламент провалив відставку голови національного банку Володимира Стельмаха.
Бі-Бі-Сі повідомляє, що оглядачі в Україні вважають, що кадрові зміни триватимуть і далі. На думку кореспондента радіо, прем'єр Янукович, аби виконати те, що обіцяв фракціям при його затвердженні в парламенті, мусить ініціювати нові призначення.
Зміни, як прогнозує представник президента у Верховній Раді Олександр Задорожній, можуть торкнутися не лише державних галузевих комітетів, а й регіональних властей.
Усі експерти сходяться на думці, що уряди в Україні змінюються в досить дивний спосіб, повідомляє "Німецька хвиля". Так український політолог Кость Бондаренко в інтерв'ю цій радіостанції зазначив: "Існує така тенденція: уряди в нас змінюються не в силу причин економічного характеру, а - політичного характеру. Єдиний уряд, який змінився у нас через економічні негаразди, це був уряд Кучми, який було відправлено у відставку 1993 року, після шахтарських страйків. Решта урядів, особливо за часи президентства Кучми мінялися через політичні причини. Тому кожен прем'єр-міністр був представником як, з одного боку, певної політичної групи, так, з другого боку, він був виразником волі президента і його людиною".
Щодо назви, що її придумали про склад нового уряду - "донецька команда", Кость Бондаренко з цього приводу зазначив: "Ключові фігури в уряді - це або виразні "донеччани", або ті, хто з ними тісно співпрацював. Всіх віце-прем'єрів можна тією чи іншою мірою віднести до "донецької групи". Навіть - той самий Дмитро Табачник, про якого, починаючи з 1999 року, писалося в пресі, як про людину, яка активно співпрацює з Індустріальним союзом Донбасу".
Німецький політолог Александер Отт не чекає від нового уряду нічого доброго: "На мою думку, новий уряд буде проводити так само мало реформ, як і його попередник. Новий уряд майже не має нових облич. Можна навіть сказати, що новий уряд залишається старим. Наприклад, Азаров у минулому уряді був головою Державної податкової адміністрації. Багато інших міністрів залишаються на своїх посадах. Про декілька нових облич навряд чи можна сказати, що вони проводитимуть нову реформаторську політику. Я оцінюю новий уряд досить скептично. Я думаю, що цей уряд нічого не змінить."
Кость Бондаренко теж не висловлює оптимізму, оцінюючи потенціал кабінету Януковича: "Від Януковича можна очікувати жорсткого адміністрування, мінімуму реформ. Чіткої звітності, регульованості економіки Києвом. І можна очікувати перенесення донецького досвіду менеджменту й адміністрування на загальноукраїнський рівень. Варто очікувати більш активного наступу влади на опозиційні структури, оскільки Янукович - це не та людина, яка буде бавитися з опозицією, дозволяти їй активно виступати. Він уже встиг заявити, що донецька команда не дозволить нікому себе ображати. Я думаю, що в даний момент Янукович спробує погратися у такого собі українського Столипіна, "спасителя государя".
Утім, експерт Центру імені Разумкова, доктор економічних наук Володимир Сіденко, хоч і має певні застереження, але в цілому не втрачає надії на те, що уряд зможе здійснити в українській економіці певні позитивні зрушення: "Зважаючи на особистість нового прем'єра можна стверджувати, що це - людина рішуча. І період дуже повільного протікання соціально-економічних процесів в Україні, мабуть, скінчився. Ми спостерігатимемо більш інтенсивний процес розвитку. Про те, чи він буде вписуватися в ті рамки, які відповідають стандартам Європи, чи будуть використовуватися окремі механізми, відомі з минулої практики діяльності нинішнього прем'єра на посту губернатора Донецької області, який буде баланс між цими підходами - сьогодні сказати дуже важко. Але в принципі я думаю, що об'єктивна ситуація зумовлює те, що в Україні має формуватися більш швидкими темпами середній клас. Без цього Україну чекатимуть дуже серйозні ускладнення як з точки зору внутрішніх соціально-економічних процесів, так це й унеможливить інтеграцію в європейські економічні структури в близькій історичній перспективі".
А німецький експерт із питань Східної Європи Александер Рар навіть не виключає, що Янукович може стати "новим Ющенком". Він висловлює думку, що новий прем'єр зможе вивести стосунки Україна-Захід із патової ситуації. Адже, якщо, на його думку, Європа не бажає мати справу з Кучмою, то хай співпрацює з Януковичем: "Я можу говорити впевнено, з Януковичем треба співпрацювати, оскільки Захід зацікавлений у тісній співпраці з Україною. Україна не відмовилася від свого західного курсу. Україна не перебуває в ізоляції. Я сподіваюся, що економічні стосунки з Україною, хоч вони і не найкращі, не будуть розірвані. Україна трохи зашкодила своїм стосункам з НАТО через скандал із продажем радарів в Ірак. Я думаю, що в даній ситуації Захід навіть може з більшою приємністю спілкуватися саме з Януковичем, а не з Кучмою. Йдеться про економічні контакти через інвестиційні проекти в Україні. Можливо, Янукович якраз для цього і підходить. Він менше заполітизований, як інші прем'єри до нього. Можливо, він міг би стати "другим Ющенком". Він також добре орієнтується в менеджменті і міг би обговорювати із Заходом економічні, а не політичні питання. Український ринок приваблює західних інвесторів".
Німецький політолог Райнер Лінднер теж погоджується з думкою, що Захід у жодному випадку не повинен припиняти співпраці з Україною: "Ми не повинні ізолювати Україну, ми повинні й надалі вважати її своїм партнером. Ми повинні турбуватися про її наближення до Європейського Союзу, до європейських інституцій. Йдеться не про уряд, йдеться про суспільство, йдеться про людей. І для нас, звичайно, дуже важливо продовжувати цю співпрацю".
Розмірковуючи над питанням, чому Леонідові Кучмі і політичним силам, які de-facto господарюють в країні знадобився новий прем'єр, Кость Бондаренко каже: "Для Кучми на даному етапі - це остання надія. Він не має іншого кадрового резерву, окрім Януковича, який би з одного боку був би лояльним до Кучми і не проводив якоїсь своєї політики, принаймні перших півроку. А з другого боку міг би підняти авторитет влади".
Райнер Лінднер убачає у призначенні Януковича на прем'єрський пост явний сигнал до початку боротьби за виборців перед наступними президентськими виборами: "Я повинен наголосити, що українська політика перебуває у переломній фазі. Вже відчувається початок виборчої кампанії. Зміна уряду відбулася в руслі пошуку президентського спадкоємця. Нині йдеться про те, що еліта, головні політичні фігури шукають можливостей впливати на владу перед виборами. Це не є чимось незвичним, такий розвиток подій можна було передбачити й раніше. Захід же в цьому контексті занепокоєний тим, що опозицію практично витіснено з політичної сцени. "Наша Україна" Ющенка та інші опозиційні групи втрачають вплив. І навіть у межах парламенту вони перетворилися на меншість. І це аж ніяк не може нас тішити, адже Ющенко та його соратники перемогли на виборах, вони здобули довіру Заходу своєю реформаторською політикою".
Новий склад уряду поки що не є командою однодумців, вважає політолог Михайло Погребинський. Коментуючи підписання останніх указів щодо кадрових призначень у кабміні, він звернув увагу на існування протиріч між прем'єром та його першим заступником, міністром фінансів та міністром економіки. "На своїх посадах залишилась більшість чинних міністрів. Справді нових керівників отримали тільки шість міністерств: мінекономіки, мінпраці, міненергетики, мінекології, мінздрав та міністерство надзвичайних ситуацій. Однак суттєва відмінність цього уряду від попередніх – це право формально називатися коаліційним.
Політолог Погребинський каже, що Янукович на відміну від інших прем'єрів може сподіватися на серйозну підтримку фракцій Верховної Ради та завдяки цьому робити рішучі кроки в економіці. Хоча наявність у кабміні представників різних політичних сил може й ускладнити ухвалення рішень.
Екс-міністр економіки Віктор Суслов переконаний, що не парламентська більшість формувала кабмін, а, навпаки, ще до призначення Янукович узявся за формування свого лобі у парламенті, вважає Суслов. Саме активною діяльністю Януковича він пояснює нещодавній перехід до більшості деяких опозиційних депутатів та прогнозує відтік кадрів з фракції "Наша Україна".
Віктор Янукович, який не зміг заручитись голосами "Нашої України" під час затвердження його прем'єром, нині прагне домовитись з лідером найчисельнішої фракції бодай про ситуативну підтримку.
Тим паче, що в уряді Віктора Януковича є кілька міністрів з уряду Віктора Ющенка, зокрема Сергій Єрмілов очолює мінпаливенерго. На думку оглядачів, через кілька днів свого прем'єрства колишній донецький губернатор зрозумів складність співпраці з Верховною Радою та наявною там більшістю, коли парламент провалив відставку голови національного банку Володимира Стельмаха.
Бі-Бі-Сі повідомляє, що оглядачі в Україні вважають, що кадрові зміни триватимуть і далі. На думку кореспондента радіо, прем'єр Янукович, аби виконати те, що обіцяв фракціям при його затвердженні в парламенті, мусить ініціювати нові призначення.
Зміни, як прогнозує представник президента у Верховній Раді Олександр Задорожній, можуть торкнутися не лише державних галузевих комітетів, а й регіональних властей.
