"1+1" з жодним не грає, бо боїться бути "зжертим", - Роднянський
Понеділок, 16 грудня 2002, 15:40
У телеканала "1+1" завжди були проблеми з владою, хоча він ніколи не грав у опозицію. Про це в інтерв'ю "Московскому комсомольцу"заявив генеральний директор каналу Олександр Роднянський.
"Ми ніколи нікого не шантажували — це предмет нашої гордості, — жодних компроматів. При цьому ми були і залишаємося найвпливовішим каналом в Україні", - сказав Роднянський.
На думку гендиректора "1+1", "грати в інформаційні війни — це приречена позиція. Один раз вийде, а потім тебе зжеруть".
З травня 2002 р. Роднянський є генеральним директором російського телеканалу "СТС". Відповідаючи на запитання "МК" про те, чим російське ТБ відрізняється від українського, він, зокрема, зазначив: "На російському ТБ продовжує жити безліч радянських табу. Україна, як стала незалежною, поспішила позбутися безлічі ритуалів, процедур, характерних для радянської імперії. Росія ж, ніби успадкувавши роль, масштаби і статус СРСР, багато табу зберегла. В Україні неможливо уявити, наприклад, успіх концертів у День міліції. В Україні й Дня міліції-то немає... В Україні не працюють історичні костюмні романтичні драми, котрі росіянам як і раніше близькі…"1+1", наприклад, ніколи не показував старого радянського кіно. Проте на ура йдуть "Менты" тощо. Усе це вимагало і вимагає дискусій, тому в нас було аж три дебатних шоу на тиждень — у цьому український глядач більш спокушений".
Роднянський також пояснив, звідки взяв гроші для підняття в Україні такого каналу, як "1+1": "Ми починали з ефіру в двокімнатній квартирі з розбитим паркетом і старого "Жигуленка", водія якого найняли. Допомогло те, що до цього я проробив п'ять років на німецькому ТБ — ZDF... Далі все було першим в Україні — нахабні тверді політичні шоу, перші високотехнологічні ігри, перші драматичні серіали, сучасні ведучі... Коли наша частка аудиторії швидко сягнула з 7 до 35 %, на нас звернув увагу син Есті Лаудер — Рональд. Усі гроші були з його боку. Потім ми виграли тендер на вільну частоту, і в нас з'явився свій канал. Я жодної хвилини не шкодував, що зв'язався з Рональдом Лаудером".
"Ми ніколи нікого не шантажували — це предмет нашої гордості, — жодних компроматів. При цьому ми були і залишаємося найвпливовішим каналом в Україні", - сказав Роднянський.
На думку гендиректора "1+1", "грати в інформаційні війни — це приречена позиція. Один раз вийде, а потім тебе зжеруть".
З травня 2002 р. Роднянський є генеральним директором російського телеканалу "СТС". Відповідаючи на запитання "МК" про те, чим російське ТБ відрізняється від українського, він, зокрема, зазначив: "На російському ТБ продовжує жити безліч радянських табу. Україна, як стала незалежною, поспішила позбутися безлічі ритуалів, процедур, характерних для радянської імперії. Росія ж, ніби успадкувавши роль, масштаби і статус СРСР, багато табу зберегла. В Україні неможливо уявити, наприклад, успіх концертів у День міліції. В Україні й Дня міліції-то немає... В Україні не працюють історичні костюмні романтичні драми, котрі росіянам як і раніше близькі…"1+1", наприклад, ніколи не показував старого радянського кіно. Проте на ура йдуть "Менты" тощо. Усе це вимагало і вимагає дискусій, тому в нас було аж три дебатних шоу на тиждень — у цьому український глядач більш спокушений".
Роднянський також пояснив, звідки взяв гроші для підняття в Україні такого каналу, як "1+1": "Ми починали з ефіру в двокімнатній квартирі з розбитим паркетом і старого "Жигуленка", водія якого найняли. Допомогло те, що до цього я проробив п'ять років на німецькому ТБ — ZDF... Далі все було першим в Україні — нахабні тверді політичні шоу, перші високотехнологічні ігри, перші драматичні серіали, сучасні ведучі... Коли наша частка аудиторії швидко сягнула з 7 до 35 %, на нас звернув увагу син Есті Лаудер — Рональд. Усі гроші були з його боку. Потім ми виграли тендер на вільну частоту, і в нас з'явився свій канал. Я жодної хвилини не шкодував, що зв'язався з Рональдом Лаудером".
