Чому Кучма не зміг стати керманичем СНД?
Середа, 11 грудня 2002, 17:06
Голова комітету з питань свободи слова Микола Томенко звернувся до віце-прем'єр-міністра України Дмитра Табачника, народних депутатів Андрія Деркача, Віктора Пінчука та Григорія Суркіса, а також "їхніх ЗМІ" з роз'ясненням щодо причин того, чому Леонід Кучма не очолив Раду Глав держав СНД.
За словами народного депутата, необхідність такого роз’яснення викликана тим, що "під час парламентських слухань, присвячених проблемі свободи слова та цензури, виникла безпредметна дискусія стосовно історії з необранням Леоніда Кучми головою Ради глав держав СНД". "Згодом позиція віце-прем’єр-міністра з гуманітарних питань Дмитра Табачника, який заперечував наявність конфлікту між президентами країн СНД щодо кандидатури Леоніда Кучми, була наведена в програмах телеканалу ICTV, газеті "Киевский телеграф" тощо", йдеться у документі.
В роз'ясненні зокрема зазначається, що згідно з офіційним повідомленням Виконкому СНД за результатами Кишинівського саміту 6-7 жовтня 2002 року "в результаті дискусії про можливість передачі повноважень головуючої держави на черговий термін в Раді глав держав Україні "в особі її президента Л.Д. Кучми" більшість президентів країн СНД "визнали за доцільне, щоб на даному етапі президент Росії продовжував головувати в Раді Глав держав СНД".
Як зазначає Томенко, власне під час саміту проти кандидатури українського президента виступив президент Білорусі Олександр Лукашенко, "який мотивував це тим, що Україна не підписала статут СНД. У цьому питанні білоруського лідера підтримали також президенти Узбекистану Іслам Карімов та Вірменії Роберт Кочарян".
Для підтвердження цієї інформації народний депутат також навів коментар речника МЗС Білорусі Павла Латушка від 10 жовтня 2002, в якому, зокрема, зазначається, що пропозиція обрання Кучми " не була підтримана низкою глав держав, в тому числі й президентом Білорусі Олександром Лукашенком".
"Подальший розвиток ситуації показав, що не лише вітчизняна преса, а й посадові особи найвищого рангу свідомо "фільтрують" інформацію, яка стосується успіхів та невдач президента України на міжнародній арені", наголосив Томенко.
Голова комітету з питань свободи слова готовий припустити, що "віце-прем’єр та особи, які визначають редакційну політику багатьох вітчизняних мас-медіа, не володіють повною і вичерпною інформацією з даного питання".
"У разі потреби в отриманні достовірної інформації стосовно реальних перспектив Кучми очолити Раду глав держав СНД, готовий надати інформацію, у тому числі отриману з офіційних джерел", зазначив Томенко.
Від УП. Дискусія про причини необрання Леоніда Кучми головою Ради глав держав СНД мала місце 4 грудня під час парламентських слухань про свободу слова та цензуру в Україні. Микола Томенко неодноразово наводив кишинівський "провал" Кучми, який не було висвітлено в українських ЗМІ, як приклад цензурування зовнішньополітичної діяльності президента.
За словами народного депутата, необхідність такого роз’яснення викликана тим, що "під час парламентських слухань, присвячених проблемі свободи слова та цензури, виникла безпредметна дискусія стосовно історії з необранням Леоніда Кучми головою Ради глав держав СНД". "Згодом позиція віце-прем’єр-міністра з гуманітарних питань Дмитра Табачника, який заперечував наявність конфлікту між президентами країн СНД щодо кандидатури Леоніда Кучми, була наведена в програмах телеканалу ICTV, газеті "Киевский телеграф" тощо", йдеться у документі.
В роз'ясненні зокрема зазначається, що згідно з офіційним повідомленням Виконкому СНД за результатами Кишинівського саміту 6-7 жовтня 2002 року "в результаті дискусії про можливість передачі повноважень головуючої держави на черговий термін в Раді глав держав Україні "в особі її президента Л.Д. Кучми" більшість президентів країн СНД "визнали за доцільне, щоб на даному етапі президент Росії продовжував головувати в Раді Глав держав СНД".
Як зазначає Томенко, власне під час саміту проти кандидатури українського президента виступив президент Білорусі Олександр Лукашенко, "який мотивував це тим, що Україна не підписала статут СНД. У цьому питанні білоруського лідера підтримали також президенти Узбекистану Іслам Карімов та Вірменії Роберт Кочарян".
Для підтвердження цієї інформації народний депутат також навів коментар речника МЗС Білорусі Павла Латушка від 10 жовтня 2002, в якому, зокрема, зазначається, що пропозиція обрання Кучми " не була підтримана низкою глав держав, в тому числі й президентом Білорусі Олександром Лукашенком".
"Подальший розвиток ситуації показав, що не лише вітчизняна преса, а й посадові особи найвищого рангу свідомо "фільтрують" інформацію, яка стосується успіхів та невдач президента України на міжнародній арені", наголосив Томенко.
Голова комітету з питань свободи слова готовий припустити, що "віце-прем’єр та особи, які визначають редакційну політику багатьох вітчизняних мас-медіа, не володіють повною і вичерпною інформацією з даного питання".
"У разі потреби в отриманні достовірної інформації стосовно реальних перспектив Кучми очолити Раду глав держав СНД, готовий надати інформацію, у тому числі отриману з офіційних джерел", зазначив Томенко.
Від УП. Дискусія про причини необрання Леоніда Кучми головою Ради глав держав СНД мала місце 4 грудня під час парламентських слухань про свободу слова та цензуру в Україні. Микола Томенко неодноразово наводив кишинівський "провал" Кучми, який не було висвітлено в українських ЗМІ, як приклад цензурування зовнішньополітичної діяльності президента.
