Медведчук – керівник "президентської інформаційної поліції"
П'ятниця, 1 листопада 2002, 11:33
Журналісти в Україні готуються до повстання – так бачить нинішнє становище в українських засобах інформації кореспондент швейцарської газети "Ноє Цюрхер Цайтунґ".
Журналіст пише про важко уявлювану для швейцарців діяльність, за його виразом, "президентської інформаційної поліції" в Україні. Згадавши в своїй оповіді також і про події зі зміною керівництва в агентстві "УНІАН", швейцарський журналіст доходить висновку: якщо вже інформаційним агентствам вказують, про що треба повідомляти, то становище в Україні більш ніж критичне.
Навіщо залякувати тисячі засобів інформації, коли тієї ж мети можна досягти, притиснувши лише на кілька інформагентств? – таку думку керівника незалежної радіостанції "Континент" Сергія Шолоха наводить автор статті.
Для журналістів, яких зачепили такі дії, і для спостерігачів немає сумніву, пише "Ноє Цюрхер Цайтунґ": інформаційна поліція розквартирована в президентському палаці. А там, нагадує газета, керівником адміністрації став у червні Віктор Медведчук, керівник партії об’єднаних соціал-демократів, що її автор статті називає клубом олігархів, найбагатших із-поміж нових українських скоробагатьків. Разом із Григорієм Суркісом, почесним головою футбольного клубу "Динамо" (Київ) і керівником українського футбольного союзу, Медведчук, як пише "Ноє Цюрхер Цайтунґ", керує кланом, що контролює низку газет і телекомпаній, а також економічну імперію, яка охоплює все від торгівлі зерном чи енергетичних компаній до портів і виробництва сталі.
Саме Медведчука й його стратегів в Україні вважають за творців і авторів так званих "темників", зазначає автор статті й наводить слова голови парламентського комітету зі свободи слова й інформації Миколи Томенка про те, що з призначенням Медведчука на нинішню посаду державна інформаційна політика в Україні принципово змінилася і зараз Медведчук думає лише про одне: здобути абсолютний контроль над засобами інформації в державі.
Швейцарський журналіст звертає увагу, як, наприклад, телеканали повідомляють про опозиційні демонстрації – і ловлять у кадр, як правило, лише пенсіонерів, переважно з подобизнами Сталіна в руках, не помічаючи ні націонал-демократів Віктора Ющенка, ні молоді. Зауважив автор статті в "Ноє Цюрхер Цайтунґ" і те, що повідомлення на різних каналах і в газетах на ту саму тему по суті нерідко зроблені за одним і тим самим зразком.
Українська служба Радіо Свобода
Журналіст пише про важко уявлювану для швейцарців діяльність, за його виразом, "президентської інформаційної поліції" в Україні. Згадавши в своїй оповіді також і про події зі зміною керівництва в агентстві "УНІАН", швейцарський журналіст доходить висновку: якщо вже інформаційним агентствам вказують, про що треба повідомляти, то становище в Україні більш ніж критичне.
Навіщо залякувати тисячі засобів інформації, коли тієї ж мети можна досягти, притиснувши лише на кілька інформагентств? – таку думку керівника незалежної радіостанції "Континент" Сергія Шолоха наводить автор статті.
Для журналістів, яких зачепили такі дії, і для спостерігачів немає сумніву, пише "Ноє Цюрхер Цайтунґ": інформаційна поліція розквартирована в президентському палаці. А там, нагадує газета, керівником адміністрації став у червні Віктор Медведчук, керівник партії об’єднаних соціал-демократів, що її автор статті називає клубом олігархів, найбагатших із-поміж нових українських скоробагатьків. Разом із Григорієм Суркісом, почесним головою футбольного клубу "Динамо" (Київ) і керівником українського футбольного союзу, Медведчук, як пише "Ноє Цюрхер Цайтунґ", керує кланом, що контролює низку газет і телекомпаній, а також економічну імперію, яка охоплює все від торгівлі зерном чи енергетичних компаній до портів і виробництва сталі.
Саме Медведчука й його стратегів в Україні вважають за творців і авторів так званих "темників", зазначає автор статті й наводить слова голови парламентського комітету зі свободи слова й інформації Миколи Томенка про те, що з призначенням Медведчука на нинішню посаду державна інформаційна політика в Україні принципово змінилася і зараз Медведчук думає лише про одне: здобути абсолютний контроль над засобами інформації в державі.
Швейцарський журналіст звертає увагу, як, наприклад, телеканали повідомляють про опозиційні демонстрації – і ловлять у кадр, як правило, лише пенсіонерів, переважно з подобизнами Сталіна в руках, не помічаючи ні націонал-демократів Віктора Ющенка, ні молоді. Зауважив автор статті в "Ноє Цюрхер Цайтунґ" і те, що повідомлення на різних каналах і в газетах на ту саму тему по суті нерідко зроблені за одним і тим самим зразком.
Українська служба Радіо Свобода
