Росія вимагає собі половину газового консорціуму з Україною. Років на 50
П'ятниця, 4 жовтня 2002, 13:35
Віце-прем'єр Росії Віктор Христенко вважає, що при створенні україно-російського газового консорціуму потрібно реалізовувати домовленість Путіна-Кучми про паритетну участь сторін, а не ідеї Кінаха про те, що Україна повинна зберегти контроль над магістраллю.
"Заява президентів у Санкт-Петербурзі залишається непорушною на всіх етапах реалізації", - сказав Христенко в інтерв'ю російській газеті "Ведомости".
"Заява залишається рамкою для процедур крок за кроком. У ній сказано про призначення консорціуму - управління і розвиток газотранспортної системи України з метою забезпечити інтереси Росії, України і західноєвропейських споживачів. У ній зафіксовано, що на першому етапі сторони мають рівні частки у статутному капіталі. Нарешті, сказано, що надалі вони залучать до участі у консорціумі європейські газові компанії за рахунок поступок Росією й Україною однакового відсотка зі своїх пакетів".
Христенко також закликав не спрощувати проблему до рівня "є труба, яку потрібно просто забрати в України і передати Росії". "Такі уявлення тільки політизують процес і налаштовують багатьох [у Києві] проти консорціуму. Я відчуваю, що [у Росії] від нас чекають негайних результатів. Багато кому здається, що консорціум можна зробити на раз-два".
Зі слів російського віце-прем'єра, слід враховувати, що газопровід проходить "територією суверенної держави", також необхідно оцінити стан газотранспортного господарства, перспективи реконструкції і розвитку, вивчити інвестиційні і стратегічні ризики і покрити їх юридичними нормами.
Оцінки потрібно зробити "на десятиріччя вперед, щоб потім не вийшло так, неначе один одного обдурив". "У консорціуму перспектива - років 50", - сказав Христенко.
Відповідаючи на питання про те, чи може трубопровід бути переданий у власність консорціуму, Христенко відповів, що "ми не можемо, не повинні і не маємо наміру перестрибувати через законодавство України, яке забороняє приватизувати газотранспортну систему".
"Але закон не кам'яний монумент. Коли я говорю про складність створення консорціуму, я маю на увазі наближення до мети крок за кроком. З'являться міжурядові угоди, які будуть доповнюватися корпоративними домовленостями. Всі ці кроки можуть базуватися на міцній правовій основі. Процес не буде ані швидким, ані простим. Я думаю, що, зробивши перший крок, ми надалі будемо консультуватися з європейськими партнерами".
"Заява президентів у Санкт-Петербурзі залишається непорушною на всіх етапах реалізації", - сказав Христенко в інтерв'ю російській газеті "Ведомости".
"Заява залишається рамкою для процедур крок за кроком. У ній сказано про призначення консорціуму - управління і розвиток газотранспортної системи України з метою забезпечити інтереси Росії, України і західноєвропейських споживачів. У ній зафіксовано, що на першому етапі сторони мають рівні частки у статутному капіталі. Нарешті, сказано, що надалі вони залучать до участі у консорціумі європейські газові компанії за рахунок поступок Росією й Україною однакового відсотка зі своїх пакетів".
Христенко також закликав не спрощувати проблему до рівня "є труба, яку потрібно просто забрати в України і передати Росії". "Такі уявлення тільки політизують процес і налаштовують багатьох [у Києві] проти консорціуму. Я відчуваю, що [у Росії] від нас чекають негайних результатів. Багато кому здається, що консорціум можна зробити на раз-два".
Зі слів російського віце-прем'єра, слід враховувати, що газопровід проходить "територією суверенної держави", також необхідно оцінити стан газотранспортного господарства, перспективи реконструкції і розвитку, вивчити інвестиційні і стратегічні ризики і покрити їх юридичними нормами.
Оцінки потрібно зробити "на десятиріччя вперед, щоб потім не вийшло так, неначе один одного обдурив". "У консорціуму перспектива - років 50", - сказав Христенко.
Відповідаючи на питання про те, чи може трубопровід бути переданий у власність консорціуму, Христенко відповів, що "ми не можемо, не повинні і не маємо наміру перестрибувати через законодавство України, яке забороняє приватизувати газотранспортну систему".
"Але закон не кам'яний монумент. Коли я говорю про складність створення консорціуму, я маю на увазі наближення до мети крок за кроком. З'являться міжурядові угоди, які будуть доповнюватися корпоративними домовленостями. Всі ці кроки можуть базуватися на міцній правовій основі. Процес не буде ані швидким, ані простим. Я думаю, що, зробивши перший крок, ми надалі будемо консультуватися з європейськими партнерами".
