Jane's Intelligence: Україна та Ірак підписали секретну угоду ще у 1998
П'ятниця, 11 жовтня 2002, 10:51
Статтю "Кучмаґейт та Ірак" надрукувало британське видання "Jane's Intelligence Digest", яке спеціалізується на проблематиці військово-промислового комплексу.
Джейнс Інтелідженс пише: "В центрі скандалу - сотні годин записів з офісу президента Кучми, які зробив і вивіз майор охорони Микола Мельниченко. ФБР визнало правдивою плівку, на якій президент Кучма дає згоду керівникові "Укрспецекспорту" Валерію Малєву на продаж в Ірак чотирьох радарних систем в ході розмови у липні 2000-го року".
"Ще у квітні 1999 року американська розвідка довідалася про підписання секретної угоди між Україною та Іраком, укладеної у листопаді 1998 року. У січні 1999 року урядова делегація з України відвідала Ірак і туди ж надійшла перша партія товарів під категорією сільськогосподарських".
"Jane's Intelligence" міркує, що хід подій після розмови в кабінеті президента Кучми засвідчує імовірну правдивість продажу "Кольчуг", які вже через чотири дні після цього було вилучено зі списку обмеженого експорту. У жовтні 2000-го року Україна підписала з Іраком угоду про співробітництво у галузі торгівлі та науково-технічної кооперації. Самі американські власті оприлюднили суперечливу інформацію, щодо того чи є у них інформація про поставку українських "Кольчуг" до Іраку.
Часопис пише: "Коли у травні з'явилися перші звинувачення про продаж "Кольчуг" Іракові, речник військового розвідувального агентства США Джим Брукс заявив, що Ірак таки має "Кольчуги".
Заступник посла США у Києві Мері Йованович заявила, що у США є також інші свідчення, окрім записів Мельниченка, про те, що "Кольчуги" в Іраку є. Проте речник Держдепартаменту США Річард Баучер та посол у Києві Карлос Паскуаль пізніше заявили, що у США немає доказів продажу.
"Jane's Intelligence" пише, що голова Служби Безпеки України Володимир Радченко заявив, що розмова у кабінеті президента на тему продажу радарів могла мати місце, але заперечив, що продаж відбувся.
На думку видання, "міжнародне оформлення скандалу спричиниться до того, що президент Кучма чим далі опинятиметься загнаним у кут". "Майор Мельниченко твердить, що у нього є свідчення про згоду Леоніда Кучми на продаж до Іраку та Ірану складних військових та ядерних технологій. Власті США дали зрозуміти, що визнання одного фрагмента плівок Мельниченка може сприяти визнанню й інших фрагментів, на яких зафіксовано інші незаконні дії".
Стаття починається з того, що 20 вересня президент США Джордж Буш оприлюднив нову національну стратегію безпеки. Згідно з документом, США мають намір наносити першими удар по країнах-паріях, які володіють зброєю масового знищення та прагнуть здобути небезпечні технології. Чотири дні по тому Вашингтон звинуватив Україну у порушенні санкцій ООН проти Іраку за фактом продажу чотирьох радарів "Кольчуга".
Власті США також дали чітко зрозуміти, що зміна політики Вашингтона стосуватиметься не України як такої, а лише самого президента Кучми. З 1994 року, Україна отримала понад два мільярди доларів допомоги США і є четвертою країною у світі за розміром такої допомоги".
"Jane's Intelligence" міркує, що міжнародний аспект скандалу під назвою "Кучмаґейт" не обмежується україно-американськими стосунками. Постала під загрозу участь України у листопадовому саміті НАТO у Празі, де сподівалися оголошення намірів Києва вступити до тієї організації. Генеральний секретар НАТО Джордж Робертсон визнав, що у стосунках з Україною настав дуже серйозний момент. "Jane's Intelligence" пише, що існує також і важливий російський фактор:
"За свідченнями майора Мельниченка, під час розмови президента Кучми з головою "Укрспецекспорту" Валерієм Малєвим був присутній і чільний російський урядовець. В разі, коли це виявиться правдою, то американо-російська антитерористична коаліція опиниться під суттєвою загрозою. Тим часом, президент Росії Владімір Путін від самого початку скандалу радо пропонує президентові Кучмі свою допомогу. Згідно з останньою щедрою пропозицією, Путін висунув кандидатуру Леоніда Кучми на головування у Раді Співдружності Незалежних Держав.
Українська служба Бі-Бі-Сі
Джейнс Інтелідженс пише: "В центрі скандалу - сотні годин записів з офісу президента Кучми, які зробив і вивіз майор охорони Микола Мельниченко. ФБР визнало правдивою плівку, на якій президент Кучма дає згоду керівникові "Укрспецекспорту" Валерію Малєву на продаж в Ірак чотирьох радарних систем в ході розмови у липні 2000-го року".
"Ще у квітні 1999 року американська розвідка довідалася про підписання секретної угоди між Україною та Іраком, укладеної у листопаді 1998 року. У січні 1999 року урядова делегація з України відвідала Ірак і туди ж надійшла перша партія товарів під категорією сільськогосподарських".
"Jane's Intelligence" міркує, що хід подій після розмови в кабінеті президента Кучми засвідчує імовірну правдивість продажу "Кольчуг", які вже через чотири дні після цього було вилучено зі списку обмеженого експорту. У жовтні 2000-го року Україна підписала з Іраком угоду про співробітництво у галузі торгівлі та науково-технічної кооперації. Самі американські власті оприлюднили суперечливу інформацію, щодо того чи є у них інформація про поставку українських "Кольчуг" до Іраку.
Часопис пише: "Коли у травні з'явилися перші звинувачення про продаж "Кольчуг" Іракові, речник військового розвідувального агентства США Джим Брукс заявив, що Ірак таки має "Кольчуги".
Заступник посла США у Києві Мері Йованович заявила, що у США є також інші свідчення, окрім записів Мельниченка, про те, що "Кольчуги" в Іраку є. Проте речник Держдепартаменту США Річард Баучер та посол у Києві Карлос Паскуаль пізніше заявили, що у США немає доказів продажу.
"Jane's Intelligence" пише, що голова Служби Безпеки України Володимир Радченко заявив, що розмова у кабінеті президента на тему продажу радарів могла мати місце, але заперечив, що продаж відбувся.
На думку видання, "міжнародне оформлення скандалу спричиниться до того, що президент Кучма чим далі опинятиметься загнаним у кут". "Майор Мельниченко твердить, що у нього є свідчення про згоду Леоніда Кучми на продаж до Іраку та Ірану складних військових та ядерних технологій. Власті США дали зрозуміти, що визнання одного фрагмента плівок Мельниченка може сприяти визнанню й інших фрагментів, на яких зафіксовано інші незаконні дії".
Стаття починається з того, що 20 вересня президент США Джордж Буш оприлюднив нову національну стратегію безпеки. Згідно з документом, США мають намір наносити першими удар по країнах-паріях, які володіють зброєю масового знищення та прагнуть здобути небезпечні технології. Чотири дні по тому Вашингтон звинуватив Україну у порушенні санкцій ООН проти Іраку за фактом продажу чотирьох радарів "Кольчуга".
Власті США також дали чітко зрозуміти, що зміна політики Вашингтона стосуватиметься не України як такої, а лише самого президента Кучми. З 1994 року, Україна отримала понад два мільярди доларів допомоги США і є четвертою країною у світі за розміром такої допомоги".
"Jane's Intelligence" міркує, що міжнародний аспект скандалу під назвою "Кучмаґейт" не обмежується україно-американськими стосунками. Постала під загрозу участь України у листопадовому саміті НАТO у Празі, де сподівалися оголошення намірів Києва вступити до тієї організації. Генеральний секретар НАТО Джордж Робертсон визнав, що у стосунках з Україною настав дуже серйозний момент. "Jane's Intelligence" пише, що існує також і важливий російський фактор:
"За свідченнями майора Мельниченка, під час розмови президента Кучми з головою "Укрспецекспорту" Валерієм Малєвим був присутній і чільний російський урядовець. В разі, коли це виявиться правдою, то американо-російська антитерористична коаліція опиниться під суттєвою загрозою. Тим часом, президент Росії Владімір Путін від самого початку скандалу радо пропонує президентові Кучмі свою допомогу. Згідно з останньою щедрою пропозицією, Путін висунув кандидатуру Леоніда Кучми на головування у Раді Співдружності Незалежних Держав.
Українська служба Бі-Бі-Сі
