І. ЗАВОЛОДШНЯ КОШТАМИ В ОСОБЛИВО ВЕЛИКИХ РОЗМІРАХ, ОТРИМАНИМИ ВІД УКРАЇНСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ ЗА ПРИРОДНИЙ ГАЗ, ПОСТАВЛЕНИЙ «ЄЕСУ» З РОСІЇ З ВИКОРИСТННЯМ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ УРЯДУ УКРАЇНИ ГАРАНТУВАТИ ОПЛАТУ БОРГІВ «ЄЕСУ» ПЕРЕД РОСІЙСЬКИМ «ГАЗПРОМОМ»
П'ятниця, 6 вересня 2002, 21:28
Тимошенко Юлія Володимирівна, будучи службовою особою, займаючи відповідно до наказу №89-К від 06.12.95 посаду президента закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «ЄЕСУ» (м. Дніпропетровськ), діючи умисно, організованою групою, шляхом підробки документів, всупереч інтересам держави, зловживаючи своїм службовим становищем, використовуючи своє службове становище президента «ЄЕСУ», впливові та наявні особисті стосунки з Прем'єр Міністром України Лазаренко П.І., організувала і була безпосереднім виконавцем розкрадання у особливо великих розмірах коштів від реалізації в Україні російського природного газу, з використанням у подальшому зобов'язань Уряду України, наданих Прем'єр Міністром України Лазаренко П.І. Уряду Росії, для оплати за рахунок коштів державного бюджету України боргів корпорації «ЄЕСУ» перед РАТ «Газпром» за підписаними нею власноручно угодами поставки газу в Україну.
У грудні 1995 року у м. Москві, реалізуючи свої протиправні наміри заволодіти коштами від реалізації російського природного газу, який мав поставлятися РАТ «Газпром» споживачам газу в Україні, та знаючи від віце-прем'єр міністра України Лазаренка П.І про те, що в урядових колах Росії ним одержана згода на поставку природного газу в Україну, Тимошенко Ю.В., як президент корпорації «ЄЕСУ» разом з іншим учасником злочинної групи -- керуючим британською компанією «Юнайтед» Е.Аксоєм, який створив цю компанію у м.Лондоні за дорученням Тимошенко Ю.В., також напередодні -- 17.10.95 уклали та власноручно підписали з РАТ «Газпром» договір № 4 ГУ-96 від 29 грудня 1995 року про поставку останнім на адресу корпорації «ЄЕСУ» для споживачів України російського природного газу.
При цьому Тимошенко Ю.В., маючи умисел на заволодіння коштами від реалізації в Україні отримуваного за цим договором газу, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи шляхом обману та зловживання довірою керівників РАТ «Газпром» Р.Вяхірєва та інших, внесла у договір № 4 ГУ-96 від 29 грудня 1995 року завідомо неправдиві відомості про те, що корпорація «Єдині енергетичні системи України» та компанія «Юнайтед» складають одну і ту ж Корпорацію і що компанія «Юнайтед» є корпоративним членом Корпорації «Єдині енергетичні системи України», у той час як це не відповідало дійсності, оскільки їй було достовірно відомо, що компанія «Юнайтед» була спеціально заснована напередодні підписання контракту від 29.12.95 з РАТ «Газпром» 17.10.1995 у м.Лондоні, громадянином Туреччини на ім'я Еркумент Аксой за її власним розпорядженням, саме з метою використання її рахунків для заволодіння коштами від реалізації природного газу в Україні..
Не дивлячись на те, що договором № 4 ГУ-96 від 29 грудня 1995 р., підписаним Тимошенко Ю.В. особисто, не було передбачено, що природний газ постачатиметься РАТ «Газпром» компанії «Юнайтед», Тимошенко Ю.В., зловживаючи своїм службовим становищем, використовуючи його всупереч інтересам служби та всупереч державним інтересам, з метою створення штучної заборгованості керованої нею корпорації «ЄЕСУ» перед контрольованою нею ж компанією «Юнайтед» за нібито поставлений природний газ, та з метою заволодіння та вільного користування за межами України валютними коштами від реалізації газу, а також інші учасники організованої групи -- генеральний директор «ЄЕСУ» Тимошенко Г.О. і керуючий компанії «Юнайтед» Е.Аксой, діючи під керівництвом Тимошенко Ю.В., склали та підписали фіктивний контракт № 24 від 30 грудня 1995 року між корпорацією «ЄЕСУ» та компанією «Юнайтед».
До цього контракту вони внесли завідомо неправдиві відомості про купівлю корпорацією «ЄЕСУ» природного газу у компанії «Юнайтед», яка в дійсності не мала не лише природного газу в наявності, а й відповідних можливостей для його придбання в інших контрагентів та його перепродажу в Україні.
Тимошенко Ю.В. на цей час повністю контролювала компанію «Юнайтед» спільно з Тимошенком О.Г. і Гравцем О.М.
Згідно з офіційним листом, РАТ «Газпром» №АП-94 від 4.02.1999 року, в 1995-97 р.р. РАТ «Газпром» не постачало природний газ компанії «Юнайтед».
Крім цього, двосторонні акти приймання-передачі газу, що складались та підписувались уповноваженими представниками РАТ Газпром» та АТ «Укргазпром», з відомостями щодо загального обсягу природного газу, який надійшов до газотранспортної мережі АТ «Укргазпром» з газотранспортних мереж РАТ «Газпром» на кордоні Росія-Україна та Беларусь-Україна, свідчать про конкретні обсяги природного газу, поставленого конкретним споживачам та оптовим імпортерам в Україні, які не містять відомостей про постачання газу від РАТ «Газпром» до компанії “United Energy International Limited”, що підтверджує його поставку від РАТ «Газпром» саме і безпосередньо корпорації «ЄЕСУ».
У 1996 році на виконання договору № 4 ГУ-96 від 29.12.95 р. РАТ «Газпром» поставило в Україну на адресу корпорації «ЄЕСУ» 24 млрд. 206 млн. 292 тис. куб.м. природного газу на суму 1 мільярд 936 мільйонів 503 тисячі 360 доларів США, який за дорученням президента корпорації Тимошенко Ю.В. незаконно і на порушення порядку декларування імпорту природного газу, передбаченого главою 2 розділу III Митного кодексу України та Інструктивними листами Державного митного комітету України №11/3-3303 від 1.08.95 р. і №11/6-4193 від 18.06.96 р., був умисно і за попередньою змовою з Тимошенко Ю.В. відображений головним бухгалтером «ЄЕСУ» Сокольченко Л.В. у офіційних бухгалтерських документах підприємства, як поставлений від компанії «Юнайтед» природний газ в кількості 18 млрд. 691 млн. 773 тис. 420 куб. м. на суму 1 мільярд 495 мільйонів 341 тисяча 873,60 доларів США, а отже, перерахування коштів на рахунок цією компанією для органів контролю в Україні мало надати вигляд законних господарських операцій.
При цьому, діючи з метою подальшого заволодіння шляхом зловживання своїм службовим становищем коштами від реалізації газу в Україні та у складі організованої групи, президент корпорації «ЄЕСУ» Тимошенко Ю.В., генеральний директор корпорації Тимошенко Г.О. та його перший заступник Шаго Є.П., зловживаючи своїм службовим становищем, склали та власноручно підписали акти здачі-приймання про передачу РАТ «Газпром» і прийняття корпорацією «ЄЕСУ» природного газу по контракту №4ГУ-96 від 29.12.95 р., в які умисно внесли завідомо неправдиві відомості про те, що зазначений російський природний газ передається «Газпромом» та приймається «ЄЕСУ» для компанії «Юнайтед».
В ухвалі Судової колегії по розгляду спорів Вищого Арбітражного суду України від 13 грудня 2000 року в порядку розгляду справи за нововиявленими обставинами зазначено, що «...контракти № 24 від 30.12.95 р. та № 03(UN) від 31.12.96 р., як і решта угод, не відповідали чинному законодавству... Також була встановлена судом і безпідставність розрахунків та перерахувань валютних коштів за межі України внаслідок штучного створення ЗАТ «ЄЕСУ» умов, за яких формальним оптовим імпортером газу стала компанія ““United Energy International Limited”…”.
В кінці грудня 1996 року у зв'язку із відмовою РАТ «Газпром» укласти з корпорацією «ЄЕСУ» договір про поставку російського природного газу на 1997 рік без урядових гарантій, Лазаренко П.І. в інтересах «ЄЕСУ» надав повноваження і дав вказівку державному міністру України Мінченку А.К. надати РАТ «Газпром» Гарантію Уряду України від 31.12.1996 р. на суму 200 млн. доларів США про оплату з державних ресурсів товариству «Газпром» поставленого в Україну комерційним, фірмам- посередникам російського природного газу на випадок заборгованості оптових посередників, найбільшим з яких являлась «ЄЕСУ», що дало можливість корпорації укласти з РАТ «Газпром» договір № З ГУ-97 від 31 грудня 1996 року про поставку у 1997 році в Україну природного газу обсягом 15,5 млрд. куб.м. на суму 1 млрд. 240 млн. дол. США.
Це підтверджується і свідченнями допитаних по справі свідків: Мінченка А.К. -- колишнього державного міністра України, Вяхірева Р.І. -колишнього голови правління РАТ «Газпром», прилученими до справи матеріалами службового розслідування Кабінету Міністрів України, довіреністю за підписом Прем'єр-міністра України Лазаренка П.І. від 31.12.96 р., якою Мінченко А.К. уповноважений підписати від імені Уряду України товарну гарантію на поставку в Україну РАТ «Газпром» природного газу в 1997 році, та самою Гарантією Уряду України від 31 грудня 1996 року за підписом Мінченка А.К. на оплату природного газу, що постачається РАТ «Газпром».
Із показів допитаного як свідка Вяхірева Р.І. -- голови правління РАТ «Газпром», без отримання Гарантії Уряду України від 31.12.96 р. РАТ «Газпром» не укладало б з корпорацією «ЄЕСУ» договір №ЗГУ-97 від 31 грудня 1996 року про поставку у 1997 році цій корпорації природного газу обсягом 15,5 млрд. куб.м. на суму 1 млрд. 240 млн. дол. США.
Факти погодженого з керівництвом «ЄЕСУ» сприяння Лазаренка П.І. цій корпорації підтверджуються також вилученням під час обшуку в його квартирі оформлених на офіційних бланках Кабінету Міністрів України проектів листів від його імені як першого віце-прем'єр-міністра України Міністру охорони здоров'я і медичної промисловості та Міністру шляхів сполучення Російської Федерації, у яких пропонується здійснення поставок продукції корпорацією «ЄЕСУ» зазначеним російським відомствам у рахунок заборгованості РАТ «Газпром» по бюджетних платежах. Там же вилучені проекти доручень Лазаренка П.І. Міністру фінансів, Міністру оборони, Міністру охорони здоров'я, Міністру транспорту і Міністру освіти України визначити перелік ресурсів і продуктів харчування на 1996 рік під потреби підпорядкованих їм підприємств, а також перелік цих підприємств і узгодити їх із корпорацією «ЄЕСУ» для здійснення останньою відповідних поставок у рахунок погашення заборгованості українських підприємств по сплаті до Державного бюджету податків і обов'язкових платежів.
Лобіювання таким чином Лазаренком П.І. інтересів корпорації «ЄЕСУ» дозволило їй зайняти панівне становище на газовому ринку України.
З відома президента корпорації «ЄЕСУ» Тимошенко Ю.В. та за її вказівками заступник генерального директора по зовнішньо-економічних зв'язках Фалькович В.М. і Тимошенко Г.О., діючи спільно з Е.Аксоєм, водночас склали та власноручно підписали від імені відповідно корпорації «ЄЕСУ» та компанії «Юнайтед» фіктивні акти приймання-передачі цього ж природного газу з посиланням на фіктивний контракт №24 від 30.12.95 р. між цією компанією та «ЄЕСУ», в яких вказали неправдиві дані про одержання корпорацією цього газу не від РАТ «Газпром», а від компанії «Юнайтед».
Керуючий цією компанією Е.Аксой з відома та за розпорядженням Тимошенко Ю.В. склав, власноручно підписав та надав у бухгалтерію «ЄЕСУ» фіктивні інвойси на оплату коштів на адресу компанії «Юнайтед» за нібито поставлений нею природний газ.
Одночасно учасники групи, очолюваної Тимошенко Ю.В., з метою приховати злочин і створити видимість законності привласнення і заволодіння коштами від реалізації природного газу споживачам України шляхом їх перерахування на рахунки компанії «Юнайтед» частково приховали, а частково знищили рахунки на оплату газу, виписані і направлені РАТ «Газпром» до «ЄЕСУ», які вказували на постачання всього природного газу в 1996 році російським товариством саме корпорації «ЄЕСУ».
З метою реалізації власних корисливих намірів, Тимошенко Ю.В., Тимошенком Г.О., Фальковичем В.М., Шаго Є.П., Аксоєм Е. у складі організованої групи під керівництвом Тимошенко Ю.В. були складені, власноручно підписані і пред'явлені у Дніпропетровську митницю через департамент зовнішньоекономічних зв'язків корпорації «ЄЕСУ» договори «ЄЕСУ» з РАТ «Газпром» та компанією «Юнайтед», акти здачі-приймання природного газу, інвойси, які містили завідомо неправдиві відомості -- про фіктивні підстави для постачання газу в Україну і про фіктивного постачальника природного газу.
На підставі цих фіктивних документів було офіційно оформлено імпорт у 1996 році природного газу обсягом 18 млрд. 691 млн. 773 тис. 420 куб. м. на загальну суму 1 мільярд 495 мільйонів 341 тисяча 873,60 доларів США як отриманого корпорацією «ЄЕСУ» від фіктивного постачальника -- компанії «Юнайтед», що у подальшому, завдяки використанню Тимошенко Ю.В. свого службового становища та особистих зв'язків із Прем'єр міністром України Назаренком П.І., як це і було нею передбачено при укладанні вищезазначених угод і документів, призвело до видання державних гарантій про віднесення боргів «ЄЕСУ» перед РАТ «Газпром» до зобов'язань Уряду України перед РАТ «Газпром», як державного боргу України.
Після обрання 8 грудня 1996 року народним депутатом України Тимошенко Ю.В. не припинила свою протиправну діяльність, і зловживаючи своїм службовим становищем та продовжуючи дії, спрямовані на привласнення коштів від реалізації природного газу споживачам України, 31 грудня 1996 року у м.Москві як президент корпорації «ЄЕСУ» за сприяння Лазаренка П.І. та за попередньою змовою з керуючим компанією «Юнайтед» Е.Аксоєм, уклали та власноручно підписали з РАТ «Газпром» договір № 3 ГУ-97 з РАТ «Газпром» про поставку на адресу корпорації для споживачів України російського природного газу, в який знову внесли завідомо неправдиві відомості про те, що корпорація «Єдині енергетичні системи України» та компанія «Юнайтед» складають одну Корпорацію і що компанія «Юнайтед» є корпоративним членом Корпорації «Юнайтед», що не відповідало дійсності.
Договором № 3 ГУ-97 також не було передбачено, що природний. газ постачатиметься РАТ «Газпром» компанії «Юнайтед».
З метою реалізації протиправної фінансової схеми, аналогічної застосованій у 1996 році, для створення штучної заборгованості перед компанією «Юнайтед» і для акумулювання викрадених коштів на її рахунках за кордоном, під виглядом розрахунків за нібито поставлений компанією природний газ, учасники злочинної групи -- перший заступник генерального директора «ЄЕСУ» Шаго Є.П. і керуючий компанії «Юнайтед» Е.Аксой, діючи під керівництвом Тимошенко Ю.В., склали та власноручно підписали фіктивний контракт №03/UN/97 від 31 грудня 1996 року між корпорацією «ЄЕСУ» та компанією «Юнайтед».
До контракту вони внесли завідомо неправдиві відомості про купівлю «ЄЕСУ» природного газу у компанії «Юнайтед».
Надалі Тимошенко Ю.В. з метою приховати її злочинну діяльність та викрадені нею разом із співучасниками кошти, отримані від реалізації природного газу в Україні, змінила форму свого контролю над компанією «Юнайтед», для чого застосувала більш досконалі офшорні засоби прикриття своєї участі в ній, ставши з 20 лютого 1997 року до 19 січня 1999 року разом з Тимошенком О.Г. та Гравцем О.М. бенефіціаром заснованого на о.Гернсі (Нормандські острови) трасту «B.L.Trust», який через офшорну компанію «Bassington Limited», зареєстровану на Британських Віргінських островах, став власником 90% акцій компанії «Юнайтед».
У 1997 році на виконання договору № 3 ГУ-97 від 31.12.95 р. РАТ «Газпром» поставило в Україну корпорації «ЄЕСУ» 9 млрд. 448 млн. 500 тис. куб.м. природного газу на суму 775 мільйонів 880 тисяч доларів США, який за дорученням президента корпорації Тимошенко Ю.В. незаконно і на порушення порядку декларування імпорту природного газу, передбаченого главою 2 розділу III Митного кодексу України та Інструктивними листами Державного митного комітету України №11/3-3303 від 1.08.95 р. і №11/6-4193 від 18.06.96 р. був умисно і за попередньою змовою з Тимошенко Ю.В. відображений головним бухгалтером «ЄЕСУ» Сокольченко Л.В. у офіційних бухгалтерських документах підприємства як поставлений від компанії «Юнайтед», а отже, перерахування коштів на рахунок цією компанією для органів контролю в Україні стало мати вигляд законних господарських операцій.
Разом із згаданими вище договорами корпорації «ЄЕСУ» з РАТ «Газпром» № 3 ГУ-97 від 31.12.96 р. та з компанією «Юнайтед» № 03/UN/97 від 31.12.96 р. учасниками злочинної групи під керівництвом Тимошенко Ю.В. були складені і пред'явлені у Дніпропетровську митницю, як і у 1996 році, фіктивні акти про передачу РАТ «Газпром» і прийняття корпорацією «ЄЕСУ» природного газу за контрактом № 3 ГУ-97 від 31.12.95 р. з неправдивими відомостями, що зазначений російський природний газ передається «Газпромом» та приймається «ЄЕСУ» для компанії “Юнайтед”, а також фіктивні акти приймання-передачі цього ж природного газу за підписами заступника генерального директора корпорації Фальковича В.М. і Е.Аксоя з посиланням на фіктивний контракт №03/UN/97 від 31.12.96 р. між цією компанією та «ЄЕСУ», у яких вказувались неправдиві дані про одержання корпорацією цього газу не від РАТ «Газпром», а від компанії «Юнайтед», та фіктивні інвойси за підписами керуючого цією компанією Е.Аксоя на оплату корпорацією компанії «Юнайтед» за нібито поставлений нею газ.
Одночасно учасники групи, очолюваної Тимошенко Ю.В., з метою приховати злочин і створити видимість законності привласнення і заволодіння коштами від реалізації природного газу споживачам України шляхом їх перерахування на рахунки компанії «Юнайтед» частково приховали, а частково знищили рахунки на оплату газу, виписані і направлені РАТ «Газпром» до «ЄЕСУ», які вказували на постачання всього природного газу в 1997 році російським товариством саме корпорації «ЄЕСУ».
3 метою реалізації власних протиправних намірів, Тимошенко Ю.В., Тимошенком Г.О., Фальковичем В.М., Шаго Є.П., Аксоєм Е. у складі організованої групи під керівництвом Тимошенко Ю.В. були складені, власноручно підписані і пред'явлені у Дніпропетровську митницю через департамент зовнішньоекономічних зв'язків корпорації «ЄЕСУ» договори «ЄЕСУ» з РАТ «Газпром» та компанією «Юнайтед», акти здачі-приймання природного газу, інвойси, які містили завідомо неправдиві відомості про фіктивні підстави для постачання газу в Україну і про фіктивного постачальника природного газу.
На підставі цих фіктивних документів було офіційно оформлено імпорт у 1997 році природного газу обсягом 9 млрд. 448 млн. 500 тис.куб.м. на загальну суму 775 мільйонів 880 тисяч доларів США як отриманого корпорацією «ЄЕСУ» від фіктивного постачальника -- компанії «Юнайтед», що у подальшому, завдяки використанню Тимошенко Ю.В. свого службового становища, та особистих зв'язків з Прем'єр міністром України Лазаренком П.І., як це і було нею передбачено при укладанні вищезазначених угод і документів, призвело до видання гарантій Уряду України щодо боргів « ЄЕСУ» перед РАТ «Газпром», як до зобов'язань Уряду України перед РАТ «Газпром».
З метою часткового приховання вчиненого заволодіння коштами, отриманими «ЄЕСУ» від реалізації природного газу споживачам України Тимошенко Ю.В. діючи умисно, організованою групою у складі генерального директора корпорації «ЄЕСУ» Тимошенка Г.О., першого заступника генерального директора Шаго Є.П., головних бухгалтерів Сокольченко Л.В. та Болюри А.В., заступника генерального директора Фальковича В.М., керуючого британською компанією «Юнайтед» Е.Аксоя та діючи у складі організованої групи і керуючи нею, запровадила та реалізувала в діяльності «ЄЕСУ» фінансову схему, яка ґрунтувалась на імітації грошових розрахунків за природний газ, експортовану корпорацією металопродукцію, іншу продукцію українського виробництва та за надані послуги.
Як президент АКБ «Південкомбанк» та одночасно президент «ЄЕСУ» Тимошенко Ю.В. навесні 1996 року дала вказівку Решітці О.М. -голові правління АКБ «Південкомбанк», у якому були відкриті рахунки «ЄЕСУ», встановити кореспондентські відносини з одним із іноземних офшорних банків і залучити його для приведення в дію схеми імітації розрахунків корпорації по торговельно-фінансових операціях.
У результаті виконання її розпорядження 8 липня 1996 року АКБ «Південкомбанк» встановив кореспондентські відносини з банком “Golden Union Off-shor Bank” (Північний Кіпр), відкривши в ньому кореспондентський рахунок типу «НОСТРО» № 001072013 (00059-13058).
Одночасно в АКБ «Південкомбанк» була встановлена спеціальна комп'ютерна програма, яка дозволяла складати та видавати від імені банку “Golden Union Off-shor Bank” документи банківської звітності: виписки по кореспондентському рахунку, платіжні доручення фірм-клієнтів, телексні розпорядження про здійснення фінансових операцій.
Головний бухгалтер корпорації «ЄЕСУ» Сокольченко Л.В., діючи у складі організованої групи, надала через працівників АКБ «Південкомбанк» до банку “Golden Union Off-shor Bank” заяви на відкриття рахунків офшорних компаній «Сомолі» (о.Кіпр) та «Корлан» (о.Мен), співвласницею яких була Тимошенко Ю.В. та рахунку британської компанії «Юнайтед», підконтрольної Тимошенко Ю.В. через ТОВ «Торговий дім «Босфор» та ТОВ «Хімнафт». Внаслідок цього рахунки зазначених компаній були відкриті у банку “Golden Union Off-shor Bank”.
З метою реалізації вказаної протиправної фінансової схеми, протягом 1995-97 р.р. службовими особами «ЄЕСУ» були укладені контракти з компаніями «Сомолі», «Корлан» та «Юнайтед» про експорт металопродукції виробництва українських підприємств, іншої продукції українських підприємств, комісію з продажу російського природного газу та угоди про уступку права вимоги на товарно-матеріальні цінності, які підписувались з боку «ЄЕСУ» Тимошенком Г.О., Шаго Є.П., Сокольченко Л.В., Болюрою А.В., Фальковичем В.М.
Упродовж 1996-97 р.р. головні бухгалтери корпорації «ЄЕСУ» Сокольченко Л.В. та Болюра А.В. після проведення корпорацією експортних операцій за вищевказаними контрактами з відома та за розпорядженнями Тимошенко Ю.В. надавали до АКБ «Південкомбанк» завідомо неправдиву інформацію про нібито здійснені перерахування валютних коштів офшорними компаніями «Сомолі», «Корлан» та «Юнайтед» в Україну на рахунок корпорації «ЄЕСУ» за експортовану металопродукцію і іншу продукцію українських підприємств, у зв'язку з уступкою корпорацією цим компаніям права вимоги до своїх боржників на товарно-матеріальні цінності та за надані послуги.
На підставі цієї неправдивої інформації у 1996-97 р.р. працівники АКБ «Південкомбанк», президентом якого була Тимошенко Ю.В., на виконання її вказівок склали фіктивні документи банківської звітності: меморіальні ордери, виписки по руху коштів на кореспондентському рахунку, телексні повідомлення з неправдивими даними про проведення перерахування коштів за вищевказаними контрактами компаніями «Сомолі», «Корлан» та «Юнайтед» на валютний рахунок «ЄЕСУ» в цьому банку через кореспондентський рахунок №001072013 (00059-13058) в банку “Golden Union Off-shor Bank” на загальну суму 181 млн. 541 тис. 775,23 доларів США.
В дійсності валютні кошти в АКБ «Південкомбанк» на рахунки корпорації «ЄЕСУ» вищевказаними компаніями не перераховув(ілись, що підтверджено у ході слідства висновками відповідних експертиз.
Крім цього, з метою приховування вчиненого розкрадання коштів, Тимошенко Ю.В. організувала у м. Москві давання хабарів на загальну суму 14 600 доларів США службовим особам Міністерства оборони Російської Федерації за їх незаконні дії при підготовці та реалізації поставок матеріально-технічних ресурсів за контрактом №148/1697 від 25.07.1996 р. та загальне сприяння діяльності корпорації «ЄЕСУ»:
Таким чином ціни на продукцію, яка мала бути поставлена «ЄЕСУ» Міністерству оборони РФ у 1996-1997рр. були завищені службовцями Міноборони Росії на 98 млн. доларів США у зв'язку із отриманням хабарів від Тимошенко Ю.В., а реальні грошові кошти, отримані «ЄЕСУ» від споживачів газу в Україні були перераховані учасниками організованої групи на рахунки компаній «Сомолі», «Корлан» та «Юнайтед», які ними повністю контролювались.
Всього у 1996-97 р.р. організованою групою осіб, під керівництвом Тимошенко Ю.В., шляхом підробки документів та зловживання службовим становищ ем і обману незаконно привласнено і розміщено на банківських рахунках офшорних компаній «Сомолі», «Корлан» та «Юнайтед» коштів від реалізації природного газу споживачам України на загальну суму 2 мільярди 271 мільйон 221 тисяча 873,6 долари США.
У подальшому, використання Тимошенко Ю.В. свого службового становища та особистих зв'язків з Прем'єр міністром України Лазаренколі П.І., а потім використання посади віце-прем'єр міністра України, як це і було нею передбачено при укладанні вищезазначених угод і документів, призвело до видання гарантій Уряду України щодо боргів «ЄЕСУ» перед РАТ «Газпром» про віднесення їх до зобов'язань Уряду України перед РА Т»Газпром « як державних гарантій України.
Грошові кошти, отримані в результаті заволодіння шляхом зловживання своїм службовим становищем, учасники злочинної групи привласнили та розпорядилися ними на власний розсуд:
Так, протягом 1996-97р.р., з відома та за розпорядженнями президента корпорації «ЄЕСУ» Тимошенко Ю.В., членами організованого нею угрупування, у тому числі при активній участі віце-презиента КАБ «Слов'янський» Фельдмана Б.М., з розрахункових рахунків «ЄЕСУ» у КАБ «Слов'янський» та АКБ «Південкомбанк» на рахунки компанії «Юнайтед» під виглядом оплати за газ незаконно перераховано за межі України:
-- 553 млн. 771 тис. 731,78 дол. США;
-- 57 млн. 907 тис. 418,91 англійських фунтів стерлінгів;
-- 11 млн. 165 тис. 115,25 німецьких марок;
-- 220 млн. 171 тис. 542,98 французьких франків,
На рахунок компанії «Юнайтед» № 5005702948 у “First Trading Bank, Inc” (о.Науру) у співучасті з Борисом Фельдманом, віце-президентом КАБ «Слов'янський» у період з 02.04.97 по 13.08.97 Тимошенко Ю.В. перераховано під виглядом оплати за газ 755 млн.880 тис.доларів США.
На рахунки компанії «Корлан» (о.Мен) співвласницею якої Тимошенко Ю.В. була разом з своїм чоловіком Тимошенком О.Г. та Гравцем О.М. перераховано:
-- 348 млн. 336 тис. 225,56 дол. США,
-- 44 млн. 200 тис. 966,22 англійських фунтів стерлінгів,
-- 8 млн. 992 тис. 480,44 німецьких марок.
Частина цих коштів у сумі 366 млн. 880 тис. дол. США у подальшому були використані Тимошенко Ю.В. та її чоловіком Тимошенком О.Г. для давання хабарів Лазаренку П.І. після перерахування з рахунків компанії «Юнайтед» та «Сомолі» на контрольовані Лазаренком П.І. через свого спільника Кириченка П.М. банківські рахунки у Швейцарію на особисті рахунки Лазаренка в банках міста Женеви, а також Польщі та США.
Своїми умисними діями, які полягають у заволодінні шляхом зловживання службовим становищем і обману коштами від реалізації у 1996-1997 р.р. російського природного газу споживачам України, вчинені в особливо великих розмірах організованою групою, Тимошенко Ю.В., вчинила особливо тяжкий злочин, передбачений ст.191 ч.5 Кримінального кодексу України.
Подається у оригіналі за газетою "2000"
У грудні 1995 року у м. Москві, реалізуючи свої протиправні наміри заволодіти коштами від реалізації російського природного газу, який мав поставлятися РАТ «Газпром» споживачам газу в Україні, та знаючи від віце-прем'єр міністра України Лазаренка П.І про те, що в урядових колах Росії ним одержана згода на поставку природного газу в Україну, Тимошенко Ю.В., як президент корпорації «ЄЕСУ» разом з іншим учасником злочинної групи -- керуючим британською компанією «Юнайтед» Е.Аксоєм, який створив цю компанію у м.Лондоні за дорученням Тимошенко Ю.В., також напередодні -- 17.10.95 уклали та власноручно підписали з РАТ «Газпром» договір № 4 ГУ-96 від 29 грудня 1995 року про поставку останнім на адресу корпорації «ЄЕСУ» для споживачів України російського природного газу.
При цьому Тимошенко Ю.В., маючи умисел на заволодіння коштами від реалізації в Україні отримуваного за цим договором газу, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи шляхом обману та зловживання довірою керівників РАТ «Газпром» Р.Вяхірєва та інших, внесла у договір № 4 ГУ-96 від 29 грудня 1995 року завідомо неправдиві відомості про те, що корпорація «Єдині енергетичні системи України» та компанія «Юнайтед» складають одну і ту ж Корпорацію і що компанія «Юнайтед» є корпоративним членом Корпорації «Єдині енергетичні системи України», у той час як це не відповідало дійсності, оскільки їй було достовірно відомо, що компанія «Юнайтед» була спеціально заснована напередодні підписання контракту від 29.12.95 з РАТ «Газпром» 17.10.1995 у м.Лондоні, громадянином Туреччини на ім'я Еркумент Аксой за її власним розпорядженням, саме з метою використання її рахунків для заволодіння коштами від реалізації природного газу в Україні..
Не дивлячись на те, що договором № 4 ГУ-96 від 29 грудня 1995 р., підписаним Тимошенко Ю.В. особисто, не було передбачено, що природний газ постачатиметься РАТ «Газпром» компанії «Юнайтед», Тимошенко Ю.В., зловживаючи своїм службовим становищем, використовуючи його всупереч інтересам служби та всупереч державним інтересам, з метою створення штучної заборгованості керованої нею корпорації «ЄЕСУ» перед контрольованою нею ж компанією «Юнайтед» за нібито поставлений природний газ, та з метою заволодіння та вільного користування за межами України валютними коштами від реалізації газу, а також інші учасники організованої групи -- генеральний директор «ЄЕСУ» Тимошенко Г.О. і керуючий компанії «Юнайтед» Е.Аксой, діючи під керівництвом Тимошенко Ю.В., склали та підписали фіктивний контракт № 24 від 30 грудня 1995 року між корпорацією «ЄЕСУ» та компанією «Юнайтед».
До цього контракту вони внесли завідомо неправдиві відомості про купівлю корпорацією «ЄЕСУ» природного газу у компанії «Юнайтед», яка в дійсності не мала не лише природного газу в наявності, а й відповідних можливостей для його придбання в інших контрагентів та його перепродажу в Україні.
Тимошенко Ю.В. на цей час повністю контролювала компанію «Юнайтед» спільно з Тимошенком О.Г. і Гравцем О.М.
Згідно з офіційним листом, РАТ «Газпром» №АП-94 від 4.02.1999 року, в 1995-97 р.р. РАТ «Газпром» не постачало природний газ компанії «Юнайтед».
Крім цього, двосторонні акти приймання-передачі газу, що складались та підписувались уповноваженими представниками РАТ Газпром» та АТ «Укргазпром», з відомостями щодо загального обсягу природного газу, який надійшов до газотранспортної мережі АТ «Укргазпром» з газотранспортних мереж РАТ «Газпром» на кордоні Росія-Україна та Беларусь-Україна, свідчать про конкретні обсяги природного газу, поставленого конкретним споживачам та оптовим імпортерам в Україні, які не містять відомостей про постачання газу від РАТ «Газпром» до компанії “United Energy International Limited”, що підтверджує його поставку від РАТ «Газпром» саме і безпосередньо корпорації «ЄЕСУ».
У 1996 році на виконання договору № 4 ГУ-96 від 29.12.95 р. РАТ «Газпром» поставило в Україну на адресу корпорації «ЄЕСУ» 24 млрд. 206 млн. 292 тис. куб.м. природного газу на суму 1 мільярд 936 мільйонів 503 тисячі 360 доларів США, який за дорученням президента корпорації Тимошенко Ю.В. незаконно і на порушення порядку декларування імпорту природного газу, передбаченого главою 2 розділу III Митного кодексу України та Інструктивними листами Державного митного комітету України №11/3-3303 від 1.08.95 р. і №11/6-4193 від 18.06.96 р., був умисно і за попередньою змовою з Тимошенко Ю.В. відображений головним бухгалтером «ЄЕСУ» Сокольченко Л.В. у офіційних бухгалтерських документах підприємства, як поставлений від компанії «Юнайтед» природний газ в кількості 18 млрд. 691 млн. 773 тис. 420 куб. м. на суму 1 мільярд 495 мільйонів 341 тисяча 873,60 доларів США, а отже, перерахування коштів на рахунок цією компанією для органів контролю в Україні мало надати вигляд законних господарських операцій.
При цьому, діючи з метою подальшого заволодіння шляхом зловживання своїм службовим становищем коштами від реалізації газу в Україні та у складі організованої групи, президент корпорації «ЄЕСУ» Тимошенко Ю.В., генеральний директор корпорації Тимошенко Г.О. та його перший заступник Шаго Є.П., зловживаючи своїм службовим становищем, склали та власноручно підписали акти здачі-приймання про передачу РАТ «Газпром» і прийняття корпорацією «ЄЕСУ» природного газу по контракту №4ГУ-96 від 29.12.95 р., в які умисно внесли завідомо неправдиві відомості про те, що зазначений російський природний газ передається «Газпромом» та приймається «ЄЕСУ» для компанії «Юнайтед».
В ухвалі Судової колегії по розгляду спорів Вищого Арбітражного суду України від 13 грудня 2000 року в порядку розгляду справи за нововиявленими обставинами зазначено, що «...контракти № 24 від 30.12.95 р. та № 03(UN) від 31.12.96 р., як і решта угод, не відповідали чинному законодавству... Також була встановлена судом і безпідставність розрахунків та перерахувань валютних коштів за межі України внаслідок штучного створення ЗАТ «ЄЕСУ» умов, за яких формальним оптовим імпортером газу стала компанія ““United Energy International Limited”…”.
В кінці грудня 1996 року у зв'язку із відмовою РАТ «Газпром» укласти з корпорацією «ЄЕСУ» договір про поставку російського природного газу на 1997 рік без урядових гарантій, Лазаренко П.І. в інтересах «ЄЕСУ» надав повноваження і дав вказівку державному міністру України Мінченку А.К. надати РАТ «Газпром» Гарантію Уряду України від 31.12.1996 р. на суму 200 млн. доларів США про оплату з державних ресурсів товариству «Газпром» поставленого в Україну комерційним, фірмам- посередникам російського природного газу на випадок заборгованості оптових посередників, найбільшим з яких являлась «ЄЕСУ», що дало можливість корпорації укласти з РАТ «Газпром» договір № З ГУ-97 від 31 грудня 1996 року про поставку у 1997 році в Україну природного газу обсягом 15,5 млрд. куб.м. на суму 1 млрд. 240 млн. дол. США.
Це підтверджується і свідченнями допитаних по справі свідків: Мінченка А.К. -- колишнього державного міністра України, Вяхірева Р.І. -колишнього голови правління РАТ «Газпром», прилученими до справи матеріалами службового розслідування Кабінету Міністрів України, довіреністю за підписом Прем'єр-міністра України Лазаренка П.І. від 31.12.96 р., якою Мінченко А.К. уповноважений підписати від імені Уряду України товарну гарантію на поставку в Україну РАТ «Газпром» природного газу в 1997 році, та самою Гарантією Уряду України від 31 грудня 1996 року за підписом Мінченка А.К. на оплату природного газу, що постачається РАТ «Газпром».
Із показів допитаного як свідка Вяхірева Р.І. -- голови правління РАТ «Газпром», без отримання Гарантії Уряду України від 31.12.96 р. РАТ «Газпром» не укладало б з корпорацією «ЄЕСУ» договір №ЗГУ-97 від 31 грудня 1996 року про поставку у 1997 році цій корпорації природного газу обсягом 15,5 млрд. куб.м. на суму 1 млрд. 240 млн. дол. США.
Факти погодженого з керівництвом «ЄЕСУ» сприяння Лазаренка П.І. цій корпорації підтверджуються також вилученням під час обшуку в його квартирі оформлених на офіційних бланках Кабінету Міністрів України проектів листів від його імені як першого віце-прем'єр-міністра України Міністру охорони здоров'я і медичної промисловості та Міністру шляхів сполучення Російської Федерації, у яких пропонується здійснення поставок продукції корпорацією «ЄЕСУ» зазначеним російським відомствам у рахунок заборгованості РАТ «Газпром» по бюджетних платежах. Там же вилучені проекти доручень Лазаренка П.І. Міністру фінансів, Міністру оборони, Міністру охорони здоров'я, Міністру транспорту і Міністру освіти України визначити перелік ресурсів і продуктів харчування на 1996 рік під потреби підпорядкованих їм підприємств, а також перелік цих підприємств і узгодити їх із корпорацією «ЄЕСУ» для здійснення останньою відповідних поставок у рахунок погашення заборгованості українських підприємств по сплаті до Державного бюджету податків і обов'язкових платежів.
Лобіювання таким чином Лазаренком П.І. інтересів корпорації «ЄЕСУ» дозволило їй зайняти панівне становище на газовому ринку України.
З відома президента корпорації «ЄЕСУ» Тимошенко Ю.В. та за її вказівками заступник генерального директора по зовнішньо-економічних зв'язках Фалькович В.М. і Тимошенко Г.О., діючи спільно з Е.Аксоєм, водночас склали та власноручно підписали від імені відповідно корпорації «ЄЕСУ» та компанії «Юнайтед» фіктивні акти приймання-передачі цього ж природного газу з посиланням на фіктивний контракт №24 від 30.12.95 р. між цією компанією та «ЄЕСУ», в яких вказали неправдиві дані про одержання корпорацією цього газу не від РАТ «Газпром», а від компанії «Юнайтед».
Керуючий цією компанією Е.Аксой з відома та за розпорядженням Тимошенко Ю.В. склав, власноручно підписав та надав у бухгалтерію «ЄЕСУ» фіктивні інвойси на оплату коштів на адресу компанії «Юнайтед» за нібито поставлений нею природний газ.
Одночасно учасники групи, очолюваної Тимошенко Ю.В., з метою приховати злочин і створити видимість законності привласнення і заволодіння коштами від реалізації природного газу споживачам України шляхом їх перерахування на рахунки компанії «Юнайтед» частково приховали, а частково знищили рахунки на оплату газу, виписані і направлені РАТ «Газпром» до «ЄЕСУ», які вказували на постачання всього природного газу в 1996 році російським товариством саме корпорації «ЄЕСУ».
З метою реалізації власних корисливих намірів, Тимошенко Ю.В., Тимошенком Г.О., Фальковичем В.М., Шаго Є.П., Аксоєм Е. у складі організованої групи під керівництвом Тимошенко Ю.В. були складені, власноручно підписані і пред'явлені у Дніпропетровську митницю через департамент зовнішньоекономічних зв'язків корпорації «ЄЕСУ» договори «ЄЕСУ» з РАТ «Газпром» та компанією «Юнайтед», акти здачі-приймання природного газу, інвойси, які містили завідомо неправдиві відомості -- про фіктивні підстави для постачання газу в Україну і про фіктивного постачальника природного газу.
На підставі цих фіктивних документів було офіційно оформлено імпорт у 1996 році природного газу обсягом 18 млрд. 691 млн. 773 тис. 420 куб. м. на загальну суму 1 мільярд 495 мільйонів 341 тисяча 873,60 доларів США як отриманого корпорацією «ЄЕСУ» від фіктивного постачальника -- компанії «Юнайтед», що у подальшому, завдяки використанню Тимошенко Ю.В. свого службового становища та особистих зв'язків із Прем'єр міністром України Назаренком П.І., як це і було нею передбачено при укладанні вищезазначених угод і документів, призвело до видання державних гарантій про віднесення боргів «ЄЕСУ» перед РАТ «Газпром» до зобов'язань Уряду України перед РАТ «Газпром», як державного боргу України.
Після обрання 8 грудня 1996 року народним депутатом України Тимошенко Ю.В. не припинила свою протиправну діяльність, і зловживаючи своїм службовим становищем та продовжуючи дії, спрямовані на привласнення коштів від реалізації природного газу споживачам України, 31 грудня 1996 року у м.Москві як президент корпорації «ЄЕСУ» за сприяння Лазаренка П.І. та за попередньою змовою з керуючим компанією «Юнайтед» Е.Аксоєм, уклали та власноручно підписали з РАТ «Газпром» договір № 3 ГУ-97 з РАТ «Газпром» про поставку на адресу корпорації для споживачів України російського природного газу, в який знову внесли завідомо неправдиві відомості про те, що корпорація «Єдині енергетичні системи України» та компанія «Юнайтед» складають одну Корпорацію і що компанія «Юнайтед» є корпоративним членом Корпорації «Юнайтед», що не відповідало дійсності.
Договором № 3 ГУ-97 також не було передбачено, що природний. газ постачатиметься РАТ «Газпром» компанії «Юнайтед».
З метою реалізації протиправної фінансової схеми, аналогічної застосованій у 1996 році, для створення штучної заборгованості перед компанією «Юнайтед» і для акумулювання викрадених коштів на її рахунках за кордоном, під виглядом розрахунків за нібито поставлений компанією природний газ, учасники злочинної групи -- перший заступник генерального директора «ЄЕСУ» Шаго Є.П. і керуючий компанії «Юнайтед» Е.Аксой, діючи під керівництвом Тимошенко Ю.В., склали та власноручно підписали фіктивний контракт №03/UN/97 від 31 грудня 1996 року між корпорацією «ЄЕСУ» та компанією «Юнайтед».
До контракту вони внесли завідомо неправдиві відомості про купівлю «ЄЕСУ» природного газу у компанії «Юнайтед».
Надалі Тимошенко Ю.В. з метою приховати її злочинну діяльність та викрадені нею разом із співучасниками кошти, отримані від реалізації природного газу в Україні, змінила форму свого контролю над компанією «Юнайтед», для чого застосувала більш досконалі офшорні засоби прикриття своєї участі в ній, ставши з 20 лютого 1997 року до 19 січня 1999 року разом з Тимошенком О.Г. та Гравцем О.М. бенефіціаром заснованого на о.Гернсі (Нормандські острови) трасту «B.L.Trust», який через офшорну компанію «Bassington Limited», зареєстровану на Британських Віргінських островах, став власником 90% акцій компанії «Юнайтед».
У 1997 році на виконання договору № 3 ГУ-97 від 31.12.95 р. РАТ «Газпром» поставило в Україну корпорації «ЄЕСУ» 9 млрд. 448 млн. 500 тис. куб.м. природного газу на суму 775 мільйонів 880 тисяч доларів США, який за дорученням президента корпорації Тимошенко Ю.В. незаконно і на порушення порядку декларування імпорту природного газу, передбаченого главою 2 розділу III Митного кодексу України та Інструктивними листами Державного митного комітету України №11/3-3303 від 1.08.95 р. і №11/6-4193 від 18.06.96 р. був умисно і за попередньою змовою з Тимошенко Ю.В. відображений головним бухгалтером «ЄЕСУ» Сокольченко Л.В. у офіційних бухгалтерських документах підприємства як поставлений від компанії «Юнайтед», а отже, перерахування коштів на рахунок цією компанією для органів контролю в Україні стало мати вигляд законних господарських операцій.
Разом із згаданими вище договорами корпорації «ЄЕСУ» з РАТ «Газпром» № 3 ГУ-97 від 31.12.96 р. та з компанією «Юнайтед» № 03/UN/97 від 31.12.96 р. учасниками злочинної групи під керівництвом Тимошенко Ю.В. були складені і пред'явлені у Дніпропетровську митницю, як і у 1996 році, фіктивні акти про передачу РАТ «Газпром» і прийняття корпорацією «ЄЕСУ» природного газу за контрактом № 3 ГУ-97 від 31.12.95 р. з неправдивими відомостями, що зазначений російський природний газ передається «Газпромом» та приймається «ЄЕСУ» для компанії “Юнайтед”, а також фіктивні акти приймання-передачі цього ж природного газу за підписами заступника генерального директора корпорації Фальковича В.М. і Е.Аксоя з посиланням на фіктивний контракт №03/UN/97 від 31.12.96 р. між цією компанією та «ЄЕСУ», у яких вказувались неправдиві дані про одержання корпорацією цього газу не від РАТ «Газпром», а від компанії «Юнайтед», та фіктивні інвойси за підписами керуючого цією компанією Е.Аксоя на оплату корпорацією компанії «Юнайтед» за нібито поставлений нею газ.
Одночасно учасники групи, очолюваної Тимошенко Ю.В., з метою приховати злочин і створити видимість законності привласнення і заволодіння коштами від реалізації природного газу споживачам України шляхом їх перерахування на рахунки компанії «Юнайтед» частково приховали, а частково знищили рахунки на оплату газу, виписані і направлені РАТ «Газпром» до «ЄЕСУ», які вказували на постачання всього природного газу в 1997 році російським товариством саме корпорації «ЄЕСУ».
3 метою реалізації власних протиправних намірів, Тимошенко Ю.В., Тимошенком Г.О., Фальковичем В.М., Шаго Є.П., Аксоєм Е. у складі організованої групи під керівництвом Тимошенко Ю.В. були складені, власноручно підписані і пред'явлені у Дніпропетровську митницю через департамент зовнішньоекономічних зв'язків корпорації «ЄЕСУ» договори «ЄЕСУ» з РАТ «Газпром» та компанією «Юнайтед», акти здачі-приймання природного газу, інвойси, які містили завідомо неправдиві відомості про фіктивні підстави для постачання газу в Україну і про фіктивного постачальника природного газу.
На підставі цих фіктивних документів було офіційно оформлено імпорт у 1997 році природного газу обсягом 9 млрд. 448 млн. 500 тис.куб.м. на загальну суму 775 мільйонів 880 тисяч доларів США як отриманого корпорацією «ЄЕСУ» від фіктивного постачальника -- компанії «Юнайтед», що у подальшому, завдяки використанню Тимошенко Ю.В. свого службового становища, та особистих зв'язків з Прем'єр міністром України Лазаренком П.І., як це і було нею передбачено при укладанні вищезазначених угод і документів, призвело до видання гарантій Уряду України щодо боргів « ЄЕСУ» перед РАТ «Газпром», як до зобов'язань Уряду України перед РАТ «Газпром».
З метою часткового приховання вчиненого заволодіння коштами, отриманими «ЄЕСУ» від реалізації природного газу споживачам України Тимошенко Ю.В. діючи умисно, організованою групою у складі генерального директора корпорації «ЄЕСУ» Тимошенка Г.О., першого заступника генерального директора Шаго Є.П., головних бухгалтерів Сокольченко Л.В. та Болюри А.В., заступника генерального директора Фальковича В.М., керуючого британською компанією «Юнайтед» Е.Аксоя та діючи у складі організованої групи і керуючи нею, запровадила та реалізувала в діяльності «ЄЕСУ» фінансову схему, яка ґрунтувалась на імітації грошових розрахунків за природний газ, експортовану корпорацією металопродукцію, іншу продукцію українського виробництва та за надані послуги.
Як президент АКБ «Південкомбанк» та одночасно президент «ЄЕСУ» Тимошенко Ю.В. навесні 1996 року дала вказівку Решітці О.М. -голові правління АКБ «Південкомбанк», у якому були відкриті рахунки «ЄЕСУ», встановити кореспондентські відносини з одним із іноземних офшорних банків і залучити його для приведення в дію схеми імітації розрахунків корпорації по торговельно-фінансових операціях.
У результаті виконання її розпорядження 8 липня 1996 року АКБ «Південкомбанк» встановив кореспондентські відносини з банком “Golden Union Off-shor Bank” (Північний Кіпр), відкривши в ньому кореспондентський рахунок типу «НОСТРО» № 001072013 (00059-13058).
Одночасно в АКБ «Південкомбанк» була встановлена спеціальна комп'ютерна програма, яка дозволяла складати та видавати від імені банку “Golden Union Off-shor Bank” документи банківської звітності: виписки по кореспондентському рахунку, платіжні доручення фірм-клієнтів, телексні розпорядження про здійснення фінансових операцій.
Головний бухгалтер корпорації «ЄЕСУ» Сокольченко Л.В., діючи у складі організованої групи, надала через працівників АКБ «Південкомбанк» до банку “Golden Union Off-shor Bank” заяви на відкриття рахунків офшорних компаній «Сомолі» (о.Кіпр) та «Корлан» (о.Мен), співвласницею яких була Тимошенко Ю.В. та рахунку британської компанії «Юнайтед», підконтрольної Тимошенко Ю.В. через ТОВ «Торговий дім «Босфор» та ТОВ «Хімнафт». Внаслідок цього рахунки зазначених компаній були відкриті у банку “Golden Union Off-shor Bank”.
З метою реалізації вказаної протиправної фінансової схеми, протягом 1995-97 р.р. службовими особами «ЄЕСУ» були укладені контракти з компаніями «Сомолі», «Корлан» та «Юнайтед» про експорт металопродукції виробництва українських підприємств, іншої продукції українських підприємств, комісію з продажу російського природного газу та угоди про уступку права вимоги на товарно-матеріальні цінності, які підписувались з боку «ЄЕСУ» Тимошенком Г.О., Шаго Є.П., Сокольченко Л.В., Болюрою А.В., Фальковичем В.М.
Упродовж 1996-97 р.р. головні бухгалтери корпорації «ЄЕСУ» Сокольченко Л.В. та Болюра А.В. після проведення корпорацією експортних операцій за вищевказаними контрактами з відома та за розпорядженнями Тимошенко Ю.В. надавали до АКБ «Південкомбанк» завідомо неправдиву інформацію про нібито здійснені перерахування валютних коштів офшорними компаніями «Сомолі», «Корлан» та «Юнайтед» в Україну на рахунок корпорації «ЄЕСУ» за експортовану металопродукцію і іншу продукцію українських підприємств, у зв'язку з уступкою корпорацією цим компаніям права вимоги до своїх боржників на товарно-матеріальні цінності та за надані послуги.
На підставі цієї неправдивої інформації у 1996-97 р.р. працівники АКБ «Південкомбанк», президентом якого була Тимошенко Ю.В., на виконання її вказівок склали фіктивні документи банківської звітності: меморіальні ордери, виписки по руху коштів на кореспондентському рахунку, телексні повідомлення з неправдивими даними про проведення перерахування коштів за вищевказаними контрактами компаніями «Сомолі», «Корлан» та «Юнайтед» на валютний рахунок «ЄЕСУ» в цьому банку через кореспондентський рахунок №001072013 (00059-13058) в банку “Golden Union Off-shor Bank” на загальну суму 181 млн. 541 тис. 775,23 доларів США.
В дійсності валютні кошти в АКБ «Південкомбанк» на рахунки корпорації «ЄЕСУ» вищевказаними компаніями не перераховув(ілись, що підтверджено у ході слідства висновками відповідних експертиз.
Крім цього, з метою приховування вчиненого розкрадання коштів, Тимошенко Ю.В. організувала у м. Москві давання хабарів на загальну суму 14 600 доларів США службовим особам Міністерства оборони Російської Федерації за їх незаконні дії при підготовці та реалізації поставок матеріально-технічних ресурсів за контрактом №148/1697 від 25.07.1996 р. та загальне сприяння діяльності корпорації «ЄЕСУ»:
Таким чином ціни на продукцію, яка мала бути поставлена «ЄЕСУ» Міністерству оборони РФ у 1996-1997рр. були завищені службовцями Міноборони Росії на 98 млн. доларів США у зв'язку із отриманням хабарів від Тимошенко Ю.В., а реальні грошові кошти, отримані «ЄЕСУ» від споживачів газу в Україні були перераховані учасниками організованої групи на рахунки компаній «Сомолі», «Корлан» та «Юнайтед», які ними повністю контролювались.
Всього у 1996-97 р.р. організованою групою осіб, під керівництвом Тимошенко Ю.В., шляхом підробки документів та зловживання службовим становищ ем і обману незаконно привласнено і розміщено на банківських рахунках офшорних компаній «Сомолі», «Корлан» та «Юнайтед» коштів від реалізації природного газу споживачам України на загальну суму 2 мільярди 271 мільйон 221 тисяча 873,6 долари США.
У подальшому, використання Тимошенко Ю.В. свого службового становища та особистих зв'язків з Прем'єр міністром України Лазаренколі П.І., а потім використання посади віце-прем'єр міністра України, як це і було нею передбачено при укладанні вищезазначених угод і документів, призвело до видання гарантій Уряду України щодо боргів «ЄЕСУ» перед РАТ «Газпром» про віднесення їх до зобов'язань Уряду України перед РА Т»Газпром « як державних гарантій України.
Грошові кошти, отримані в результаті заволодіння шляхом зловживання своїм службовим становищем, учасники злочинної групи привласнили та розпорядилися ними на власний розсуд:
Так, протягом 1996-97р.р., з відома та за розпорядженнями президента корпорації «ЄЕСУ» Тимошенко Ю.В., членами організованого нею угрупування, у тому числі при активній участі віце-презиента КАБ «Слов'янський» Фельдмана Б.М., з розрахункових рахунків «ЄЕСУ» у КАБ «Слов'янський» та АКБ «Південкомбанк» на рахунки компанії «Юнайтед» під виглядом оплати за газ незаконно перераховано за межі України:
-- 553 млн. 771 тис. 731,78 дол. США;
-- 57 млн. 907 тис. 418,91 англійських фунтів стерлінгів;
-- 11 млн. 165 тис. 115,25 німецьких марок;
-- 220 млн. 171 тис. 542,98 французьких франків,
На рахунок компанії «Юнайтед» № 5005702948 у “First Trading Bank, Inc” (о.Науру) у співучасті з Борисом Фельдманом, віце-президентом КАБ «Слов'янський» у період з 02.04.97 по 13.08.97 Тимошенко Ю.В. перераховано під виглядом оплати за газ 755 млн.880 тис.доларів США.
На рахунки компанії «Корлан» (о.Мен) співвласницею якої Тимошенко Ю.В. була разом з своїм чоловіком Тимошенком О.Г. та Гравцем О.М. перераховано:
-- 348 млн. 336 тис. 225,56 дол. США,
-- 44 млн. 200 тис. 966,22 англійських фунтів стерлінгів,
-- 8 млн. 992 тис. 480,44 німецьких марок.
Частина цих коштів у сумі 366 млн. 880 тис. дол. США у подальшому були використані Тимошенко Ю.В. та її чоловіком Тимошенком О.Г. для давання хабарів Лазаренку П.І. після перерахування з рахунків компанії «Юнайтед» та «Сомолі» на контрольовані Лазаренком П.І. через свого спільника Кириченка П.М. банківські рахунки у Швейцарію на особисті рахунки Лазаренка в банках міста Женеви, а також Польщі та США.
Своїми умисними діями, які полягають у заволодінні шляхом зловживання службовим становищем і обману коштами від реалізації у 1996-1997 р.р. російського природного газу споживачам України, вчинені в особливо великих розмірах організованою групою, Тимошенко Ю.В., вчинила особливо тяжкий злочин, передбачений ст.191 ч.5 Кримінального кодексу України.
Подається у оригіналі за газетою "2000"
