Вол Стріт Джорнал непокоїть доля українських "мурашок"
Четвер, 15 серпня 2002, 12:22
Головний удар від введення візового режиму між Польщею та Україною вочевидь припаде на українців, що працюють у Польщі та їздять туди для закупок, уважає європейське видання ділового щоденника Вол Стріт Джорнал. Поляки ж намагатимуться зробити прикордонну торгівлю "цивілізованішою".
Поміж польським містом Пшемислем, що його українці пам’ятають як Перемишль, та українським Львовом лише 120 кілометрів, але скоро вони здаватимуться далі одне від одного: мета Польщі - вступити до Європейського Союзу - вимагає від неї зміцнити охорону свого східного кордону, щоб захистити розширений Євросоюз від небажаних відвідувачів. Вимога ж ЄС загрожує торгівлі, пише в середу європейське видання ділового щоденника Вол Стріт Джорнал, - і в першу чергу з Україною.
Від липня наступного року, після десятка років відносно безперешкодних подорожей до Польщі, громадяни України, як також Росії й Білорусі, муситимуть отримувати візу, щоб потрапити до сусідньої країни. І це непокоїть урядовців із обох боків польсько-українського кордону, пише журналіст Вол Стріт Джорнал, - візовий режим вкоротить потік українських торгівців і робітників, які щодня переїжджають до Польщі на закупи чи на працю, і завдасть шкоди економічно пригніченим реґіонам і в Україні, і в Польщі.
Щоденник нагадує березневі слова радника президента України з зовнішньополітичних питань Анатолія Орла, який тоді сказав: "І що, громадяни ЄС почуватимуться безпечніше через те, що львівська господиня не зможе поїхати на закупи до Перемишля?"
Тисячі дрібних торгівців із України, пояснює читачам газета, стало перетинають кордон, щоби купити меблі, одяг, автозапчастини, будівельні матеріяли та інші товари, які вони можуть перепродати вдома. Ці українці, знані як "мурашки" завдяки своїй здатності перевозити величезні кількості товарів, є потужною економічною силою: вони зупиняються в польських готелях, їдять у тамтешніх ресторанчиках, а іноді й самі привозять товари на продаж, як-то алкоголь чи цигарки, дешевші в Україні, ніж у Польщі.
Голова правління реґіональної торговельної палати Перемишля Роман Стемпка, слова якого цитує європейське видання Вол Стріт Джорнал, вважає, що "мурашки" "дуже важливі" для його 70-тисячного міста, де безробіття набагато перевищує звичні для решти Польщі 18 відсотків.
"Мурашиний" імпорт і експорт ніде не реєструється, і обрахувати його нелегко. Інститут ринкової економіки у Ґданьську має оцінки спільної так званої валізної торгівлі Польщі з Україною, Білоруссю і Росією разом: вона сягла верхівки в середині 1990-х років, дійшовши до 3 мільярдів 600 мільйонів доларів. Російська економічна криза 1998 року, що похитнула й сусідні країни, призвела до зменшення її обсягу до 2 мільярдів 200 мільйонів доларів 2001-го року.
На думку економістів, що її наводить ділова газета, вартість і морока здобуття польських віз відвадить багатьох відвідувачів із України й переведе більшу частину прикордонної торгівлі до рук міцніших і зареєстрованих фірм. "Для великих компаній візи не стануть проблемою", – каже голова перемишльської торговельної палати Роман Стемпка.
Але дослідник польської Академії наук Дар’юш Стола попереджає, що великі компанії далеко не відразу підхоплять більшу частину дрібного бізнесу: їм доведеться потурбуватися ще й про державні вимоги й офіційні правила, пише газета.
Українці ж, розчаровані згодою поляків на євросоюзівський візовий режим, передрікають, що Польща ще про це пожалкує. Вол Стріт Джорнал знову звертається до березневих слів зовнішньополітичного радника українського президента Анатолія Орла про те, що "східним реґіонам Польщі доведеться підраховувати економічні збитки".
Головний удар візового режиму вочевидь припаде на українців, уважає європейське видання ділового щоденника Вол Стріт Джорнал. Економісти, думку яких згадує газета, кажуть, що тисячі українців з’юрмлюються на польському чорному ринку праці, беручись за неофіційну працю будівельників, няньок чи найманих робітників у сільському господарстві. "Мільйони українських домівок залежать від прибутку, заробленого за кордоном", – каже Дар’юш Стола з польської Академії наук.
Але польський уряд твердить, що всі економічні негаразди від візового режиму буде відшкодовано ще більшими економічними вигодами від членства в ЄС, на яке Варшава сподівається в 2004 році. Польща обіцяє відкрити по всій Східній Європі консульства, щоб розглядати заяви про візи, й зробити цей процес щонайлегшим і щонайприйнятнішим.
А голова польської делегації на переговорах із ЄС Ян Трушчиньскі, словами якого закінчується стаття в європейському виданні ділового щоденника Вол Стріт Джорнал, заявляє, що візи для східних сусідів зрештою підуть на користь його країні, бо зроблять прикордонну торгівлю "цивілізованішою".
Радіо Свобода
Поміж польським містом Пшемислем, що його українці пам’ятають як Перемишль, та українським Львовом лише 120 кілометрів, але скоро вони здаватимуться далі одне від одного: мета Польщі - вступити до Європейського Союзу - вимагає від неї зміцнити охорону свого східного кордону, щоб захистити розширений Євросоюз від небажаних відвідувачів. Вимога ж ЄС загрожує торгівлі, пише в середу європейське видання ділового щоденника Вол Стріт Джорнал, - і в першу чергу з Україною.
Від липня наступного року, після десятка років відносно безперешкодних подорожей до Польщі, громадяни України, як також Росії й Білорусі, муситимуть отримувати візу, щоб потрапити до сусідньої країни. І це непокоїть урядовців із обох боків польсько-українського кордону, пише журналіст Вол Стріт Джорнал, - візовий режим вкоротить потік українських торгівців і робітників, які щодня переїжджають до Польщі на закупи чи на працю, і завдасть шкоди економічно пригніченим реґіонам і в Україні, і в Польщі.
Щоденник нагадує березневі слова радника президента України з зовнішньополітичних питань Анатолія Орла, який тоді сказав: "І що, громадяни ЄС почуватимуться безпечніше через те, що львівська господиня не зможе поїхати на закупи до Перемишля?"
Тисячі дрібних торгівців із України, пояснює читачам газета, стало перетинають кордон, щоби купити меблі, одяг, автозапчастини, будівельні матеріяли та інші товари, які вони можуть перепродати вдома. Ці українці, знані як "мурашки" завдяки своїй здатності перевозити величезні кількості товарів, є потужною економічною силою: вони зупиняються в польських готелях, їдять у тамтешніх ресторанчиках, а іноді й самі привозять товари на продаж, як-то алкоголь чи цигарки, дешевші в Україні, ніж у Польщі.
Голова правління реґіональної торговельної палати Перемишля Роман Стемпка, слова якого цитує європейське видання Вол Стріт Джорнал, вважає, що "мурашки" "дуже важливі" для його 70-тисячного міста, де безробіття набагато перевищує звичні для решти Польщі 18 відсотків.
"Мурашиний" імпорт і експорт ніде не реєструється, і обрахувати його нелегко. Інститут ринкової економіки у Ґданьську має оцінки спільної так званої валізної торгівлі Польщі з Україною, Білоруссю і Росією разом: вона сягла верхівки в середині 1990-х років, дійшовши до 3 мільярдів 600 мільйонів доларів. Російська економічна криза 1998 року, що похитнула й сусідні країни, призвела до зменшення її обсягу до 2 мільярдів 200 мільйонів доларів 2001-го року.
На думку економістів, що її наводить ділова газета, вартість і морока здобуття польських віз відвадить багатьох відвідувачів із України й переведе більшу частину прикордонної торгівлі до рук міцніших і зареєстрованих фірм. "Для великих компаній візи не стануть проблемою", – каже голова перемишльської торговельної палати Роман Стемпка.
Але дослідник польської Академії наук Дар’юш Стола попереджає, що великі компанії далеко не відразу підхоплять більшу частину дрібного бізнесу: їм доведеться потурбуватися ще й про державні вимоги й офіційні правила, пише газета.
Українці ж, розчаровані згодою поляків на євросоюзівський візовий режим, передрікають, що Польща ще про це пожалкує. Вол Стріт Джорнал знову звертається до березневих слів зовнішньополітичного радника українського президента Анатолія Орла про те, що "східним реґіонам Польщі доведеться підраховувати економічні збитки".
Головний удар візового режиму вочевидь припаде на українців, уважає європейське видання ділового щоденника Вол Стріт Джорнал. Економісти, думку яких згадує газета, кажуть, що тисячі українців з’юрмлюються на польському чорному ринку праці, беручись за неофіційну працю будівельників, няньок чи найманих робітників у сільському господарстві. "Мільйони українських домівок залежать від прибутку, заробленого за кордоном", – каже Дар’юш Стола з польської Академії наук.
Але польський уряд твердить, що всі економічні негаразди від візового режиму буде відшкодовано ще більшими економічними вигодами від членства в ЄС, на яке Варшава сподівається в 2004 році. Польща обіцяє відкрити по всій Східній Європі консульства, щоб розглядати заяви про візи, й зробити цей процес щонайлегшим і щонайприйнятнішим.
А голова польської делегації на переговорах із ЄС Ян Трушчиньскі, словами якого закінчується стаття в європейському виданні ділового щоденника Вол Стріт Джорнал, заявляє, що візи для східних сусідів зрештою підуть на користь його країні, бо зроблять прикордонну торгівлю "цивілізованішою".
Радіо Свобода
