Уряд хоче "надрукувати" 3 мільярди гривень
Середа, 24 липня 2002, 15:09
Економіці потрібні довготермінові інвестиції. Ніхто цього не заперечує... Однак урядова пропозиція щодо цільової емісії у трьохмільярдному розмірі, здивувала усіх, за винятком уряду. Штучне стимулювання кредитних вкладів в економіку може стати руйнівним чинником для створеної з великими зусиллями макро та фінансової стабільності.
Отже, що пропонує уряд? Уряд пропонує економіці "дешеві" кредитні ресурси. Як саме? Дуже просто. Міністерство економіки України запевняє Національний банк України у необхідності проведення цільової емісії обсягом 3 млрд. грн. При цьому логіка уряду виглядає таким чином.
Нацбанк емітує (тобто - друкує) запропоновану урядом суму грошей і надає ці кошти комерційним банкам під ставку рефінансування (розмір якої поки що не визначений) для кредитування інвестиційних проектів терміном на 2-3 роки з відсотковою ставкою для позичальника до 12% річних.
Далі, Мінекономіки планує надати комерційним банкам право визначати інвестиційні проекти. Але остаточно питання про виділення грошей під цей проект буде вирішувати міжвідомча конкурсна комісія. Базові вимоги до банків та позичальників будуть визначені постановами уряду та Національним банком.
Відзначимо, що натепер експерти мінекономіки поки що не визначились щодо методу емісії. Зрозуміло, що існує два варіанти: емітувати гроші одномоментно, чи протягом 3-6 місяців. За оцінками, підкреслимо, урядових фахівців, емісія не приведе до додаткового росту інфляції вище, ніж на 1,2%-1,4%.
Незважаючи на те, що сьогодні ще не остаточно визначені всі аспекти проведення і, особливо, використання емісійних грошей (умови надання і повернення коштів), уряд має намір вже 24 липня надати президентові України свої висновки про реалізацію цієї програми.
Як на пропозиції уряду реагує ринок? Банкіри, незалежні експерти і міжнародні фінансові організації одностайно негативно розцінюють урядові ініціативи, вважаючи, що при невизначеному позитивному ефекті від реалізації цієї програми, негативом буде інфляційний ріст, який може значно перевищити скромні урядові прогнози.
Так, заступник голови правління банку "Форум" Ярослав Колісник, аналізуючи урядові ініціативи, підкреслив, що "джерела фінансування інвестпроектів повинні бути іншими, оскільки цільова емісія може привести до росту інфляції." Він вважає, що схема кредитування інвестпроектів не несла б у собі загрозу інфляції, якби кошти для кредитування виділило Державне Казначейство, або якби ці кошти залучались державою на зовнішньому ринку.
Голова правління банку "Аваль" Олександр Деркач, у свою чергу, відзначає, що подібна емісія навряд чи узгодиться з можливостями Нацбанку і домовленостями, які НБУ має з міжнародними фінансовими організаціями, наприклад, з Міжнародним валютним фондом (МВФ). "Це призведе до порушення основних фінансових "маяків," - відзначив пан Деркач.
На думку незалежних експертів, цільова емісія у таких обсягах не може не призвести до розгортання інфляційних процесів, навіть якщо вона провадиться для фінансування інвестиційних проектів.
По-перше, як відзначила експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Тетяна Ситник, проведення емісії "вдарить" по очікуванням економічних суб'єктів, у результаті інфляція може значно збільшитися лише за рахунок негативних очікувань.
Окрім того, по суті, НБУ приймає участь у довготерміновому кредитуванні, що не є його функцією, відзначила Вероніка Мовчан, експерт Інституту економічних досліджень і політичних консультацій.
Справа у тім, фіксують аналітики, що останнім часом НБУ і так проводить доволі "м'яку" грошову політику. Так, з початку цього року грошова база в Україні зросла більш ніж на 19%, а грошова маса - майже на 16%. З січня НБУ тричі знижував облікову ставку, яка натепер знаходиться на рівні 8% річних, ломбардна - 9%. Більше того, з початку року Нацбанк запропонував на аукціонах з рефінансування більше 2 млрд. грн., проте зміг розмістити всього 10% цієї суми.
Це свідчить про те, що комерційні банки і без нагаданих дій НБУ (а тим більше і без запланованої емісії) потерпають від надмірної ліквідності на ринку. Разом з тим, як відзначають експерти, той факт, що за такої ліквідності комбанки втримуються від збільшення свого кредитного портфелю, свідчить або про відсутність ефективного менеджменту, або ж про відсутність привабливих інвестиційних проектів, які банки погодились би кредитувати.
Саме тому, намір уряду провести цільову емісію, чи, іншими словами, надрукувати 3 млрд. грн., що є доволі значною сумою для монетарної системи України, навряд чи принесе очікуваний позитивний ефект.
Потрібно відзначити, що негативну оцінку урядовим ініціативам дали і представники Міжнародного валютного фонду (МВФ). "Це буде спробою втручання у проведення операцій у ринкових умовах," - сказав Лоренцо Фільюолі, старший постійний представник МВФ в Україні. Більш того, з макроекономічної точки зору це приведе до збільшення дефіциту державного бюджету.
Експерти мають спільну думку у тому, що якщо уряд має намір надавати кредитні ресурси для інвестиційних проектів, то він повинен проводити всі операції прозоро через бюджет. Інакше, виходить, що Міністерство економіки не маючи достатньо фінансів (бюджетний дефіцит за результатами першого півріччя вже перевищив один мільярд гривень), просить Національний банк надрукувати три мільярди гривень і профінансувати цими грішми інвестиційні проекти.
Таким чином, відповідальність уряду мінімальна, а весь тягар лягає на плечі комерційних банків та НБУ.
Отже, результати цієї ініціативи, на випадок остаточного ухвалення, можуть бути такими. По-перше, зросте інфляція, причому, не виключено, що на більш значну величину, ніж прогнозує уряд. По-друге, значно збільшаться грошові агрегати, що зокрема може привести до дестабілізації валютного ринку, тобто можна очікувати, девальваційний рух курсу національної валюти.
Окрім того, створюється небезпечних прецедент, коли уряд примушує Нацбанк надрукувати гроші для фінансування інвестиційних проектів. У такому випадку не виключено, що через певний час, уряд вирішить підтримати ще когось і знову домовиться з НБУ про нову емісію. У результаті, існуюча на сьогодні хистка макро і фінансова стабільність, буде повністю зруйнована. Тоді уряду від пошуку відповіді на питання, як боротись з дефляцією, яка у першому півріччі склала 1,8%, доведеться шукати варіанти боротьби з галопіюючою інфляцією.
Отже, що пропонує уряд? Уряд пропонує економіці "дешеві" кредитні ресурси. Як саме? Дуже просто. Міністерство економіки України запевняє Національний банк України у необхідності проведення цільової емісії обсягом 3 млрд. грн. При цьому логіка уряду виглядає таким чином.
Нацбанк емітує (тобто - друкує) запропоновану урядом суму грошей і надає ці кошти комерційним банкам під ставку рефінансування (розмір якої поки що не визначений) для кредитування інвестиційних проектів терміном на 2-3 роки з відсотковою ставкою для позичальника до 12% річних.
Далі, Мінекономіки планує надати комерційним банкам право визначати інвестиційні проекти. Але остаточно питання про виділення грошей під цей проект буде вирішувати міжвідомча конкурсна комісія. Базові вимоги до банків та позичальників будуть визначені постановами уряду та Національним банком.
Відзначимо, що натепер експерти мінекономіки поки що не визначились щодо методу емісії. Зрозуміло, що існує два варіанти: емітувати гроші одномоментно, чи протягом 3-6 місяців. За оцінками, підкреслимо, урядових фахівців, емісія не приведе до додаткового росту інфляції вище, ніж на 1,2%-1,4%.
Незважаючи на те, що сьогодні ще не остаточно визначені всі аспекти проведення і, особливо, використання емісійних грошей (умови надання і повернення коштів), уряд має намір вже 24 липня надати президентові України свої висновки про реалізацію цієї програми.
Як на пропозиції уряду реагує ринок? Банкіри, незалежні експерти і міжнародні фінансові організації одностайно негативно розцінюють урядові ініціативи, вважаючи, що при невизначеному позитивному ефекті від реалізації цієї програми, негативом буде інфляційний ріст, який може значно перевищити скромні урядові прогнози.
Так, заступник голови правління банку "Форум" Ярослав Колісник, аналізуючи урядові ініціативи, підкреслив, що "джерела фінансування інвестпроектів повинні бути іншими, оскільки цільова емісія може привести до росту інфляції." Він вважає, що схема кредитування інвестпроектів не несла б у собі загрозу інфляції, якби кошти для кредитування виділило Державне Казначейство, або якби ці кошти залучались державою на зовнішньому ринку.
Голова правління банку "Аваль" Олександр Деркач, у свою чергу, відзначає, що подібна емісія навряд чи узгодиться з можливостями Нацбанку і домовленостями, які НБУ має з міжнародними фінансовими організаціями, наприклад, з Міжнародним валютним фондом (МВФ). "Це призведе до порушення основних фінансових "маяків," - відзначив пан Деркач.
На думку незалежних експертів, цільова емісія у таких обсягах не може не призвести до розгортання інфляційних процесів, навіть якщо вона провадиться для фінансування інвестиційних проектів.
По-перше, як відзначила експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Тетяна Ситник, проведення емісії "вдарить" по очікуванням економічних суб'єктів, у результаті інфляція може значно збільшитися лише за рахунок негативних очікувань.
Окрім того, по суті, НБУ приймає участь у довготерміновому кредитуванні, що не є його функцією, відзначила Вероніка Мовчан, експерт Інституту економічних досліджень і політичних консультацій.
Справа у тім, фіксують аналітики, що останнім часом НБУ і так проводить доволі "м'яку" грошову політику. Так, з початку цього року грошова база в Україні зросла більш ніж на 19%, а грошова маса - майже на 16%. З січня НБУ тричі знижував облікову ставку, яка натепер знаходиться на рівні 8% річних, ломбардна - 9%. Більше того, з початку року Нацбанк запропонував на аукціонах з рефінансування більше 2 млрд. грн., проте зміг розмістити всього 10% цієї суми.
Це свідчить про те, що комерційні банки і без нагаданих дій НБУ (а тим більше і без запланованої емісії) потерпають від надмірної ліквідності на ринку. Разом з тим, як відзначають експерти, той факт, що за такої ліквідності комбанки втримуються від збільшення свого кредитного портфелю, свідчить або про відсутність ефективного менеджменту, або ж про відсутність привабливих інвестиційних проектів, які банки погодились би кредитувати.
Саме тому, намір уряду провести цільову емісію, чи, іншими словами, надрукувати 3 млрд. грн., що є доволі значною сумою для монетарної системи України, навряд чи принесе очікуваний позитивний ефект.
Потрібно відзначити, що негативну оцінку урядовим ініціативам дали і представники Міжнародного валютного фонду (МВФ). "Це буде спробою втручання у проведення операцій у ринкових умовах," - сказав Лоренцо Фільюолі, старший постійний представник МВФ в Україні. Більш того, з макроекономічної точки зору це приведе до збільшення дефіциту державного бюджету.
Експерти мають спільну думку у тому, що якщо уряд має намір надавати кредитні ресурси для інвестиційних проектів, то він повинен проводити всі операції прозоро через бюджет. Інакше, виходить, що Міністерство економіки не маючи достатньо фінансів (бюджетний дефіцит за результатами першого півріччя вже перевищив один мільярд гривень), просить Національний банк надрукувати три мільярди гривень і профінансувати цими грішми інвестиційні проекти.
Таким чином, відповідальність уряду мінімальна, а весь тягар лягає на плечі комерційних банків та НБУ.
Отже, результати цієї ініціативи, на випадок остаточного ухвалення, можуть бути такими. По-перше, зросте інфляція, причому, не виключено, що на більш значну величину, ніж прогнозує уряд. По-друге, значно збільшаться грошові агрегати, що зокрема може привести до дестабілізації валютного ринку, тобто можна очікувати, девальваційний рух курсу національної валюти.
Окрім того, створюється небезпечних прецедент, коли уряд примушує Нацбанк надрукувати гроші для фінансування інвестиційних проектів. У такому випадку не виключено, що через певний час, уряд вирішить підтримати ще когось і знову домовиться з НБУ про нову емісію. У результаті, існуюча на сьогодні хистка макро і фінансова стабільність, буде повністю зруйнована. Тоді уряду від пошуку відповіді на питання, як боротись з дефляцією, яка у першому півріччі склала 1,8%, доведеться шукати варіанти боротьби з галопіюючою інфляцією.
