Американським дипломатам подобається комфорт
Вівторок, 23 липня 2002, 17:11
Розслідування, яке провело Контрольно-фінансове управління Конгресу США, показало, що кваліфіковані дипломати вважають за краще працювати в комфортних умовах. В результаті, пише The New York Times, залишаються незайнятими вакансії в стратегічно важливих для США "гарячих точках планети" або вся делікатна робота лягає на плечі недосвідчених дипломатів.
Так, наприклад, у Києві "майже половина дипломатичних посад зайняті недосвідченими дипломатами, причому деякі з них виконують функції як мінімум на два рівні вище, ніж їх власний ранг".
На сьогоднішній день робота в 60% американських посольств і консульств визнана як така, що пов'язана з певними складностями. Чинники складності - це загроза безпеці, погані лікарні та школи, і навіть кліматичні умови, що давлять на психіку. Від Нігерії до Казахстану в усіх дипломатичних місіях США кількість незайнятих посад на 50% вища, ніж аналогічний показник у розвиненіших країнах.
І хоч, в принципі, кар'єрні дипломати мають бути готові до роботи в будь-якій точці планети, нинішня система дозволяє їм подавати заявки на посади. Управління виявило, що найбільший конкурс виникає на позиції в Лондоні, Торонто, Мадриді, Гаазі, Канберрі - де на кожну вакансію припадає до 25-40 заявок. Водночас для більшості позицій у важких місцях навряд чи вдається нашкрябати хоч дві заявки. Це стосується, наприклад, Пакистану, Нігерії, Саудівської Аравії.
А загалом, у циклі 2002 року так і не надійшло заявок на 74 посади середньої ланки, причому серед них - 15 вакансій у Китаї та 10 в Росії. Незважаючи на хвилю патріотизму, що охопила Америку після подій 11 вересня минулого року, небагато дипломатів прагнуть отримати посади у диппредставництвах у "важких країнах".
"Люди дуже хочуть комфортних місць, замість того, щоб вибратися на передній край дипломатії", наводить The New York Times коментар Денніса Хейса, колишнього посла США в Сурінамі.
Намагаючись "заткнути дірки", Держдеп вимушений брати на роботу співробітників, що не володіють місцевими мовами в необхідній мірі. КФУ довело, що в Китаї 62% співробітників не достатньо знають китайську. В Росії 41% персоналу не володіє російською.
Не знають мов й ті дипломати, в чиї обов'язки входить пояснювати принципи політики США місцевим мешканцям. Так, в Пакистані, п'ять позицій у департаментах по зв'язках з громадськістю були зайняті людьми, що не володіють мовою цієї країни. У Саудівській Аравії голова такого відділу не говорив арабською.
Ці проблеми можуть мати наслідки для безпеки країни, і, зокрема, для безпеки кордонів США. Співробітники посольств відповідають за перевірку майже 10 мільйонів аплікантів, що бажають отримати американську візу. Так, в минулому році, Держдепартамент повідомив, що недосвідчені консульські службовці в Гвінеї та Малі (двох місіях, де хронічно не вистачає персоналу) не змогли запобігти появі схем незаконного отримання віз.
У результаті, підбиває підсумки газета, "американська дипломатія виявляється скомпрометованою в той самий момент, коли їй потрібно бути вкрай ефективною, коли Вашингтон настирливо намагається добитися прогресу в мирному урегулюванні на Близькому Сході, шукає шляхів запобігання терористичним атакам по всьому світу і будує плани вторгнення в Ірак".
Так, наприклад, у Києві "майже половина дипломатичних посад зайняті недосвідченими дипломатами, причому деякі з них виконують функції як мінімум на два рівні вище, ніж їх власний ранг".
На сьогоднішній день робота в 60% американських посольств і консульств визнана як така, що пов'язана з певними складностями. Чинники складності - це загроза безпеці, погані лікарні та школи, і навіть кліматичні умови, що давлять на психіку. Від Нігерії до Казахстану в усіх дипломатичних місіях США кількість незайнятих посад на 50% вища, ніж аналогічний показник у розвиненіших країнах.
І хоч, в принципі, кар'єрні дипломати мають бути готові до роботи в будь-якій точці планети, нинішня система дозволяє їм подавати заявки на посади. Управління виявило, що найбільший конкурс виникає на позиції в Лондоні, Торонто, Мадриді, Гаазі, Канберрі - де на кожну вакансію припадає до 25-40 заявок. Водночас для більшості позицій у важких місцях навряд чи вдається нашкрябати хоч дві заявки. Це стосується, наприклад, Пакистану, Нігерії, Саудівської Аравії.
А загалом, у циклі 2002 року так і не надійшло заявок на 74 посади середньої ланки, причому серед них - 15 вакансій у Китаї та 10 в Росії. Незважаючи на хвилю патріотизму, що охопила Америку після подій 11 вересня минулого року, небагато дипломатів прагнуть отримати посади у диппредставництвах у "важких країнах".
"Люди дуже хочуть комфортних місць, замість того, щоб вибратися на передній край дипломатії", наводить The New York Times коментар Денніса Хейса, колишнього посла США в Сурінамі.
Намагаючись "заткнути дірки", Держдеп вимушений брати на роботу співробітників, що не володіють місцевими мовами в необхідній мірі. КФУ довело, що в Китаї 62% співробітників не достатньо знають китайську. В Росії 41% персоналу не володіє російською.
Не знають мов й ті дипломати, в чиї обов'язки входить пояснювати принципи політики США місцевим мешканцям. Так, в Пакистані, п'ять позицій у департаментах по зв'язках з громадськістю були зайняті людьми, що не володіють мовою цієї країни. У Саудівській Аравії голова такого відділу не говорив арабською.
Ці проблеми можуть мати наслідки для безпеки країни, і, зокрема, для безпеки кордонів США. Співробітники посольств відповідають за перевірку майже 10 мільйонів аплікантів, що бажають отримати американську візу. Так, в минулому році, Держдепартамент повідомив, що недосвідчені консульські службовці в Гвінеї та Малі (двох місіях, де хронічно не вистачає персоналу) не змогли запобігти появі схем незаконного отримання віз.
У результаті, підбиває підсумки газета, "американська дипломатія виявляється скомпрометованою в той самий момент, коли їй потрібно бути вкрай ефективною, коли Вашингтон настирливо намагається добитися прогресу в мирному урегулюванні на Близькому Сході, шукає шляхів запобігання терористичним атакам по всьому світу і будує плани вторгнення в Ірак".
