Медведчук і Ющенко: хто під щитом, а хто на щиті - знають журналісти
Понеділок, 22 липня 2002, 16:23
Всі можливі вибори і довибори у країні залишилися у минулому, політики зі спокійною совістю пішли у відпустку. Цьому не завадила навіть конфігурація сил у парламенті, яка чомусь не відповідає результатам волевиявлення народу 31 березня. Більше того, людина, яка програла вибори, стала найбільш успішним політиком у післявиборчий період. Така невідповідність зафіксована у результатах опитування фонду "Демократичні ініціативи", яке проводилося серед найвпливовіших журналістів країни.
Медведчук розгромив Ющенка
Віктор Медведчук переважною більшістю - 31 з 46 голосів - був названий найбільш вдалим політиком післявиборчого кварталу. На другому місці його бос, який вдало обзавівся таким підлеглим - Леонід Кучма з 18 голосами. За спікерські успіхи Володимира Литвина й опозиційні Юлії Тимошенко віддали свої голоси 12 і 11 журналістів відповідно.
По сім голосів як вдалі політики отримали Микола Томенко (очевидно, за більш ніж сміливу діяльність на посаді голови парламентського комітету зі свободи слова) і Віктор Ющенко, чотири голоси отримав головний парламентський бюджетник Петро Порошенко. Не забули і про віце-прем'єра Олександра Зінченка, нового генпрокурора Святослава Піскуна та Валерія Хорошковського, якому пощастило стати "замом" Медведчука - за кожного з цих політиків було подано по два голоси.
Лідером серед найбільш невдалих політиків був визнаний Віктор Ющенко з його вмінням програти все, що тільки можна програти - 28 голосів. Ще 15 журналістів визначили публічну діяльність Володимира Литвина невдачею. По 7 голосів отримали такі "невдахи", як Петро Симоненко ("не зумів забезпечити КПУ місце у керівних органах Верховної Ради") і Юлія Тимошенко ("програла у створенні парламентської четвірки").
Шестеро журналістів визначили як невдалого політика Олександра Мороза, п'ятеро - Івана Плюща, по четверо - Леоніда Грача, Анатолія Кінаха і Михайла Потебенька. Останній впав у немилість і "втратив прихильність "сім'ї", вважають журналісти.
По три голоси журналістів отримали такі невдалі політики, як Олександр Волков, Леонід Кучма і Борис Холод. По два голоси отримала "божественна" Наталія Вітренко, Віктор Медведчук, Андрій Шкіль і Володимир Щербань.
Записали журналісти до когорти невдах і таких політиків, як Роман Безсмертний, Геннадій Васильєв ("розчарував усіх своєю першою прес-конференцією"), Йосиф Вінський, Юрій Костенко, Адам Мартинюк, Євген Марчук, Петро Порошенко, Григорій Суркіс і Валерій Хорошковський - у всіх по одному голосу.
І тільки один журналіст вважає, що невдалих політиків у післявиборчий період не було.
31 березня можна забути…
Конфігурація влади після виборів, розподіл керівних посад у парламенті, адміністрації президента та Кабміні, не відповідає тому, що хотіли бачити громадяни України після 31 березня. Так вважає 21 з 46 представників журналістської еліти.
У тому, що розподіл влади в основному відповідає результатам виборів, думають п'ятеро журналістів. І ніхто з опитаних не вважає, що ситуація після виборів повністю відбиває картину 31 березня.
Більшість же журналістів - 26 чоловік - вважає, що перерозподіл влади після виборів відбувся на користь президента Леоніда Кучми та його оточення. 11 представників ЗМІ вважають, що виграли фінансово-політичні клани різного гатунку - "вони реально замовляють політичну музику і вони "танцюють" президента". Четверо сміливців конкретизували, що мають на увазі перш за все донецький клан. Десять журналістів незаслуженими переможцями бачать блок "За єдину Україну!", вісім - СДПУ(О).
Свобода слова в агонії
Болюча тема для працівників пера і мікрофона - свобода слова. За 11-бальною шкалою свободу слова оцінили всього тільки на 3,2 бали, що є середнім між "дуже низьким" і просто "низьким". Цікаво, що порівняно з квітнем 2001 року цей рівень навіть знизився - на 0,1 бала.
На питання, що ж робити з такою демократією, журналісти всі як один назвали "оригінальний" рецепт: слід зробити так, аби українські ЗМІ стали більш об'єктивними і неупередженими.
Головною запорукою цього 18 журналістів вважають самоокупність ЗМІ і їх незалежність від грошей політичних кланів". Першими кроками для досягнення цього є: демонополізувати ринок поліграфічних послуг; звільнити газети, що засновані колективом редакції, від податків; сприяти західним інвестиціям у ЗМІ; надавати довгострокові і безпроцентні кредити журналістам для заснування ЗМІ.
Ще 14 журналістів переконані, що об'єктивними й неупередженими ЗМІ можуть стати лише після зміни політичних й економічних умов і системи влади взагалі. Була і пропозиція змінити систему влади на користь парламенту, "запровадити парламентську республіку і легалізувати капітали", але таких романтиків залишилося тільки троє.
Коли ж справа дійшла до оцінки роботи колег, тут майже одностайно в лідери об'єктивних і неупереджених новин вирвалися "Новий канал" та СТБ - 24 голоси.
На 9 голосів менше отримала "Студія "1+1" - 15 голосів, чотири голоси отримав ЮТАР, по одному - "Інтер", ICTV та Бі-Бі-Сі.
Проте 7 журналістів вважають, що об'єктивних і неупереджених новин немає на жодному українському телеканалі.
Опитування проводилося фондом "Демократичні ініціативи" з 4 по 16 липня цього року. В опитуванні взяли участь 46 журналістів (список журналістів України був визначений за результатами експертного опитування 490 журналістів, яке провели "Демократичні ініціативи" у листопаді 2001 року - січні 2002 року).
Медведчук розгромив Ющенка
Віктор Медведчук переважною більшістю - 31 з 46 голосів - був названий найбільш вдалим політиком післявиборчого кварталу. На другому місці його бос, який вдало обзавівся таким підлеглим - Леонід Кучма з 18 голосами. За спікерські успіхи Володимира Литвина й опозиційні Юлії Тимошенко віддали свої голоси 12 і 11 журналістів відповідно.
По сім голосів як вдалі політики отримали Микола Томенко (очевидно, за більш ніж сміливу діяльність на посаді голови парламентського комітету зі свободи слова) і Віктор Ющенко, чотири голоси отримав головний парламентський бюджетник Петро Порошенко. Не забули і про віце-прем'єра Олександра Зінченка, нового генпрокурора Святослава Піскуна та Валерія Хорошковського, якому пощастило стати "замом" Медведчука - за кожного з цих політиків було подано по два голоси.
Лідером серед найбільш невдалих політиків був визнаний Віктор Ющенко з його вмінням програти все, що тільки можна програти - 28 голосів. Ще 15 журналістів визначили публічну діяльність Володимира Литвина невдачею. По 7 голосів отримали такі "невдахи", як Петро Симоненко ("не зумів забезпечити КПУ місце у керівних органах Верховної Ради") і Юлія Тимошенко ("програла у створенні парламентської четвірки").
Шестеро журналістів визначили як невдалого політика Олександра Мороза, п'ятеро - Івана Плюща, по четверо - Леоніда Грача, Анатолія Кінаха і Михайла Потебенька. Останній впав у немилість і "втратив прихильність "сім'ї", вважають журналісти.
По три голоси журналістів отримали такі невдалі політики, як Олександр Волков, Леонід Кучма і Борис Холод. По два голоси отримала "божественна" Наталія Вітренко, Віктор Медведчук, Андрій Шкіль і Володимир Щербань.
Записали журналісти до когорти невдах і таких політиків, як Роман Безсмертний, Геннадій Васильєв ("розчарував усіх своєю першою прес-конференцією"), Йосиф Вінський, Юрій Костенко, Адам Мартинюк, Євген Марчук, Петро Порошенко, Григорій Суркіс і Валерій Хорошковський - у всіх по одному голосу.
І тільки один журналіст вважає, що невдалих політиків у післявиборчий період не було.
31 березня можна забути…
Конфігурація влади після виборів, розподіл керівних посад у парламенті, адміністрації президента та Кабміні, не відповідає тому, що хотіли бачити громадяни України після 31 березня. Так вважає 21 з 46 представників журналістської еліти.
У тому, що розподіл влади в основному відповідає результатам виборів, думають п'ятеро журналістів. І ніхто з опитаних не вважає, що ситуація після виборів повністю відбиває картину 31 березня.
Більшість же журналістів - 26 чоловік - вважає, що перерозподіл влади після виборів відбувся на користь президента Леоніда Кучми та його оточення. 11 представників ЗМІ вважають, що виграли фінансово-політичні клани різного гатунку - "вони реально замовляють політичну музику і вони "танцюють" президента". Четверо сміливців конкретизували, що мають на увазі перш за все донецький клан. Десять журналістів незаслуженими переможцями бачать блок "За єдину Україну!", вісім - СДПУ(О).
Свобода слова в агонії
Болюча тема для працівників пера і мікрофона - свобода слова. За 11-бальною шкалою свободу слова оцінили всього тільки на 3,2 бали, що є середнім між "дуже низьким" і просто "низьким". Цікаво, що порівняно з квітнем 2001 року цей рівень навіть знизився - на 0,1 бала.
На питання, що ж робити з такою демократією, журналісти всі як один назвали "оригінальний" рецепт: слід зробити так, аби українські ЗМІ стали більш об'єктивними і неупередженими.
Головною запорукою цього 18 журналістів вважають самоокупність ЗМІ і їх незалежність від грошей політичних кланів". Першими кроками для досягнення цього є: демонополізувати ринок поліграфічних послуг; звільнити газети, що засновані колективом редакції, від податків; сприяти західним інвестиціям у ЗМІ; надавати довгострокові і безпроцентні кредити журналістам для заснування ЗМІ.
Ще 14 журналістів переконані, що об'єктивними й неупередженими ЗМІ можуть стати лише після зміни політичних й економічних умов і системи влади взагалі. Була і пропозиція змінити систему влади на користь парламенту, "запровадити парламентську республіку і легалізувати капітали", але таких романтиків залишилося тільки троє.
Коли ж справа дійшла до оцінки роботи колег, тут майже одностайно в лідери об'єктивних і неупереджених новин вирвалися "Новий канал" та СТБ - 24 голоси.
На 9 голосів менше отримала "Студія "1+1" - 15 голосів, чотири голоси отримав ЮТАР, по одному - "Інтер", ICTV та Бі-Бі-Сі.
Проте 7 журналістів вважають, що об'єктивних і неупереджених новин немає на жодному українському телеканалі.
Опитування проводилося фондом "Демократичні ініціативи" з 4 по 16 липня цього року. В опитуванні взяли участь 46 журналістів (список журналістів України був визначений за результатами експертного опитування 490 журналістів, яке провели "Демократичні ініціативи" у листопаді 2001 року - січні 2002 року).
