Україна опинилася у зоні вільної торгівлі. Не ЄС чи ЄврАзЕС, а ГУАМ
Субота, 20 липня 2002, 14:49
Міністри закордонних справ ГУАМ (України, Грузії, Азербайджану і Молдови) під час саміту у Ялті підписали угоду про створення зони вільної торгівлі.
Вона має набрати чинності після ратифікації парламентами цих країн. Угода про зону вільної торгівлі стала найважливішим з дев'яти укладених і підписаних на ялтинському саміті документів.
"Сьогоднішній саміт дає впевненість, ми підписали такі документи, до яких на минулих зустрічах нам не вдавалося навіть наблизитися", - заявив президент України Леонід Кучма на спільній прес-конференції.
Він висловив сподівання, що прогрес у діяльності ГУАМ приверне увагу міжнародних спостерігачів, зокрема США.
Едуард Шеварднадзе, Президент Грузії, якому Азербайджан передав головування в ГУАМ на наступний рік, заявив, що буде домагатися якомога швидшого набрання чинності угоди про зону вільної торгівлі.
"Я вважаю, ця історична подія", - сказав Шеварднадзе. Він висловив упевненість, що в майбутньому ГУАМ поповниться новими членами. "Не сумніваюся, що через деякий час інші країни можуть приєднатися", - заявив грузинський лідер.
Як повідомляло агентство, раніше Україна активно домагалася підписання угоди про зону вільної торгівлі в рамках співдружності незалежних держав, однак не змогла зробити це через небажання Росії.
Крім угоди про зону вільної торгівлі, президенти Грузії, України, Азербайджану і Молдови підписали ще чотири документи – декларацію про спільні зусилля з забезпечення стабільності й безпеки в регіоні, положення про раду міністрів іноземних справ і спільне комюніке, а також формалізували статус спостерігачів за діяльністю ГУАМ.
Міністри закордонних справ також підписали тимчасове положення про відкритий у Києві інформаційний центр ГУАМ і угоду між урядами в сфері боротьби з тероризмом, організованою злочинністю та іншими злочинами.
Крім того, міністри культури чотирьох країн підписали протокол про співробітництво в галузі культури в 2002-2005 роках, а голови торгово-промислових палат - угоду про створення ділової ради.
Водночас перед цим, виступаючи на пленарному засіданні ГУАМ, президент Молдови Володимир Воронін заявляв, що Молдова не отримує практичної віддачі від членства в цьому об'єднанні.
За його словами, членство в ГУАМ не створило для його країни сприятливих умов як для розвитку економіки, так і в інших сферах. "Проблеми, як і раніше, вирішуються на двосторонньому рівні", - сказав він.
На його думку, Молдова більше відповідає статусу спостерігача, "ніж повноправного члена ГУАМ".
Воронін також зазначив, що припинення Узбекистаном участі в деяких проектах ГУАМ змушує "серйозно задуматися про перспективи ГУАМ". Він також констатував, що товарообіг між країнами в рамках ГУАМ з кожним роком знижується.
Саміт співдружності ГУАМ розпочався вранці у суботу за участі міжнародних спостерігачів зі США, Європейського союзу, Організації Об'єднаних Націй, Організації з безпеки і співробітництва в Європі, Організації чорноморського економічного співробітництва, Росії, Туреччини, Польщі, Ірану, Болгарії, Греції, Румунії, Словенії і Бразилії.
ГУАМ було утворено в 1997 році Україною, Грузією, Азербайджаном і Молдовою. У 1999 році до нього приєднався Узбекистан, який заявив про свій вихід з організації 2002 року.
Українська служба Бі-Бі-Сі, УНІАН
Вона має набрати чинності після ратифікації парламентами цих країн. Угода про зону вільної торгівлі стала найважливішим з дев'яти укладених і підписаних на ялтинському саміті документів.
"Сьогоднішній саміт дає впевненість, ми підписали такі документи, до яких на минулих зустрічах нам не вдавалося навіть наблизитися", - заявив президент України Леонід Кучма на спільній прес-конференції.
Він висловив сподівання, що прогрес у діяльності ГУАМ приверне увагу міжнародних спостерігачів, зокрема США.
Едуард Шеварднадзе, Президент Грузії, якому Азербайджан передав головування в ГУАМ на наступний рік, заявив, що буде домагатися якомога швидшого набрання чинності угоди про зону вільної торгівлі.
"Я вважаю, ця історична подія", - сказав Шеварднадзе. Він висловив упевненість, що в майбутньому ГУАМ поповниться новими членами. "Не сумніваюся, що через деякий час інші країни можуть приєднатися", - заявив грузинський лідер.
Як повідомляло агентство, раніше Україна активно домагалася підписання угоди про зону вільної торгівлі в рамках співдружності незалежних держав, однак не змогла зробити це через небажання Росії.
Крім угоди про зону вільної торгівлі, президенти Грузії, України, Азербайджану і Молдови підписали ще чотири документи – декларацію про спільні зусилля з забезпечення стабільності й безпеки в регіоні, положення про раду міністрів іноземних справ і спільне комюніке, а також формалізували статус спостерігачів за діяльністю ГУАМ.
Міністри закордонних справ також підписали тимчасове положення про відкритий у Києві інформаційний центр ГУАМ і угоду між урядами в сфері боротьби з тероризмом, організованою злочинністю та іншими злочинами.
Крім того, міністри культури чотирьох країн підписали протокол про співробітництво в галузі культури в 2002-2005 роках, а голови торгово-промислових палат - угоду про створення ділової ради.
Водночас перед цим, виступаючи на пленарному засіданні ГУАМ, президент Молдови Володимир Воронін заявляв, що Молдова не отримує практичної віддачі від членства в цьому об'єднанні.
За його словами, членство в ГУАМ не створило для його країни сприятливих умов як для розвитку економіки, так і в інших сферах. "Проблеми, як і раніше, вирішуються на двосторонньому рівні", - сказав він.
На його думку, Молдова більше відповідає статусу спостерігача, "ніж повноправного члена ГУАМ".
Воронін також зазначив, що припинення Узбекистаном участі в деяких проектах ГУАМ змушує "серйозно задуматися про перспективи ГУАМ". Він також констатував, що товарообіг між країнами в рамках ГУАМ з кожним роком знижується.
Саміт співдружності ГУАМ розпочався вранці у суботу за участі міжнародних спостерігачів зі США, Європейського союзу, Організації Об'єднаних Націй, Організації з безпеки і співробітництва в Європі, Організації чорноморського економічного співробітництва, Росії, Туреччини, Польщі, Ірану, Болгарії, Греції, Румунії, Словенії і Бразилії.
ГУАМ було утворено в 1997 році Україною, Грузією, Азербайджаном і Молдовою. У 1999 році до нього приєднався Узбекистан, який заявив про свій вихід з організації 2002 року.
Українська служба Бі-Бі-Сі, УНІАН
