"Закон" проти права, або Як опозиція ще раз допомогла владі...
П'ятниця, 12 липня 2002, 16:37
Протягом минулих тижнів виборці 201-го округу (частина Черкас, Черкаський та Канівський райони) були свідками справді феєричних десантів "грандів" української політики. За члена ПРП Булатецького приїздили агітувати сам Ющенко, Пинзеник, Яворівський, Філенко, інші "вершки" команди "Нашої України".
Натомість за його опонента, члена УРП "Собор" й висуванця БЮТи Олійника невтомно агітували по найглухіших селах сама Юлія Тимошенко, Матвієнко, Лук’яненко, Головатий, Омельченко, інші зірки української "непримиренної опозиції". При цьому округ було засипано паками агітаційної продукції, серед якої домінував компромат і чорний "пі-ар" (і тут уже вгадувалася досвідчена "третя сила", якою впевнено диригували з владних коридорів).
Схоже, ця "боротьба гігантів" матиме дещо несподіваний (і дуже прикрий для її учасників) наслідок. Черкаський апеляційний суд скасував реєстрацію обох лідерів виборчих перегонів, спираючись на положення закону, яке забороняє держслужбовцям (а саме до них прирівняні нардепи) брати участь у виборчій агітації.
І, якщо протягом двох останніх днів ці рішення не вдасться скасувати у найвищих інстанціях, переможцем у 201-му окрузі майже автоматично робиться "прогресивна соціалістка" Наталя Вітренко (якій протягом виборчої кампанії виразно симпатизувала влада).
Результати недільного голосування стануть відомі, очевидно, тільки в понеділок уранці. Але певні висновки можна зробити вже зараз.
Перший. Ох, даремно кепкував Черняк з парламентської трибуни з Головатого, який наполягав на принципі верховенства саме права, а не закону. Сьогодні він (і всі його колеги з "Нашої України") дістали предметний урок відмінності першого й другого. Справді, Черкаський суд діяв, можливо, відповідно до букви закону, але разом з тим цілковито знехтував тією очевидною з погляду духу права річчю, що між призначуваними посадовцями з виконавчої влади (які можуть прямо застосовувати те, що зветься "адмінресурсом") і обраними депутатами, які за своєю природою не мають адміністративних повноважень і є політичними діячами - величезна дистанція.
Але медаль виборів у 201-му окрузі має й інший бік. Вона полягає в катастрофічному невмінні нашої опозиції домовлятися. "Наша Україна" категорично наполягала на кандидатурі Булатецького, який фінішував 31 березня першим.
Натомість БЮТи й СПУ пропонували узгодити всі три округи, в яких 14 липня відбудеться повторне голосування, підтримавши Світлану Мельник (кандидатка від СПУ фінішувала першою у 18-му окрузі на Вінниччині), Жира (у 35-му окрузі на Дніпропетровщині) та Олійника (у вже згадуваному 201-му окрузі на Черкащині).
Слід відзначити - цієї узгодженої позиції СПУ та БЮТи дотримуються й досі. Натомість "Наша Україна" пішла на висунення в усіх округах власних кандидатів. І, підтримавши на Вінниччині бізнесмена Одайника, сама зробила власну критику Олійника (що своїм висуненням у 201-му окрузі начебто нехтує волевиявленням виборців), м’яко кажучи, дещо нещирою.
Що ж до прогнозів - то їх робити трохи зарано. Але, в кожному разі, запізнілі і явно замовні судові рішення по 201-му округу створять ідеальні передумови для того, щоб оскаржити будь-який результат голосування. Якщо, звісно, цей результат хоч якось мірою не задовольнятиме владу.
Натомість за його опонента, члена УРП "Собор" й висуванця БЮТи Олійника невтомно агітували по найглухіших селах сама Юлія Тимошенко, Матвієнко, Лук’яненко, Головатий, Омельченко, інші зірки української "непримиренної опозиції". При цьому округ було засипано паками агітаційної продукції, серед якої домінував компромат і чорний "пі-ар" (і тут уже вгадувалася досвідчена "третя сила", якою впевнено диригували з владних коридорів).
Схоже, ця "боротьба гігантів" матиме дещо несподіваний (і дуже прикрий для її учасників) наслідок. Черкаський апеляційний суд скасував реєстрацію обох лідерів виборчих перегонів, спираючись на положення закону, яке забороняє держслужбовцям (а саме до них прирівняні нардепи) брати участь у виборчій агітації.
І, якщо протягом двох останніх днів ці рішення не вдасться скасувати у найвищих інстанціях, переможцем у 201-му окрузі майже автоматично робиться "прогресивна соціалістка" Наталя Вітренко (якій протягом виборчої кампанії виразно симпатизувала влада).
Результати недільного голосування стануть відомі, очевидно, тільки в понеділок уранці. Але певні висновки можна зробити вже зараз.
Перший. Ох, даремно кепкував Черняк з парламентської трибуни з Головатого, який наполягав на принципі верховенства саме права, а не закону. Сьогодні він (і всі його колеги з "Нашої України") дістали предметний урок відмінності першого й другого. Справді, Черкаський суд діяв, можливо, відповідно до букви закону, але разом з тим цілковито знехтував тією очевидною з погляду духу права річчю, що між призначуваними посадовцями з виконавчої влади (які можуть прямо застосовувати те, що зветься "адмінресурсом") і обраними депутатами, які за своєю природою не мають адміністративних повноважень і є політичними діячами - величезна дистанція.
Але медаль виборів у 201-му окрузі має й інший бік. Вона полягає в катастрофічному невмінні нашої опозиції домовлятися. "Наша Україна" категорично наполягала на кандидатурі Булатецького, який фінішував 31 березня першим.
Натомість БЮТи й СПУ пропонували узгодити всі три округи, в яких 14 липня відбудеться повторне голосування, підтримавши Світлану Мельник (кандидатка від СПУ фінішувала першою у 18-му окрузі на Вінниччині), Жира (у 35-му окрузі на Дніпропетровщині) та Олійника (у вже згадуваному 201-му окрузі на Черкащині).
Слід відзначити - цієї узгодженої позиції СПУ та БЮТи дотримуються й досі. Натомість "Наша Україна" пішла на висунення в усіх округах власних кандидатів. І, підтримавши на Вінниччині бізнесмена Одайника, сама зробила власну критику Олійника (що своїм висуненням у 201-му окрузі начебто нехтує волевиявленням виборців), м’яко кажучи, дещо нещирою.
Що ж до прогнозів - то їх робити трохи зарано. Але, в кожному разі, запізнілі і явно замовні судові рішення по 201-му округу створять ідеальні передумови для того, щоб оскаржити будь-який результат голосування. Якщо, звісно, цей результат хоч якось мірою не задовольнятиме владу.
