Річниця голодомору пройде у веселій і невимушеній атмосфері

Кажу вам щиру правду: достеменно відомо, що наступного року Україна святкуватиме радісну дату – річницю голодомору 1933 року. Кабінет міністрів готує ряд заходів, щоб це свято пройшло якомога веселіше і запам`яталося надовго. Зрозуміло, що усіх запрошених чекає святковий феєрверк.

А керівники держави покладуть квіти до пам`ятника добродія Кагановича, який встановлять спеціально до цієї дати. Апофеозом свята буде урочисте поїдання людського м`яса. Президент,прем`єр-міністр, голова Верховної Ради й спеціально відібрані політики (політологи в кулаурах висловлюють думку, що дуже хоче до них приєднатися лідер комуністів) під урочисту музику з`їдять біфштекс із тих політиків, котрі або занадто розперезалися, або занадто багато знають. Таким чином найвищі посадовці прагнуть забезпечити цілковиту консолідацію українського суспільства навколо самих себе.

Ви кажете я брешу? Нехай з`їдять мене, коли написав хоч слово неправди. Все одно не вірите? Ну почитайте новини останнього часу й ви там все знайдете. Не можете відшукати? А про заходи, які намічаються з відзначення 85-ї річниці від дня народження вірного ленінця, багаторічного начальника комуністичної партії України Володимира Щербицького, ви бачили? Ну там же написано, що він, виявляється, зробив великий особистий внесок у розвиток економіки, науки і культури України, а також сприяв підвищенню її авторитету.

І це не просто собі його товариші по партії зберуться, щоб випити по чарці і згадати старі часи. Це уряд цілком офіційно і на повному серйозі оприлюднив таке своє рішення. Й ми всі станемо свідками того, як пам`ять цієї визначної особи святкуватимуть на державному рівні.

Уряд навіть голову оргкомітету призначив. Це гуманітарний віце-прем`єр Володимир Семиноженко. До речі, треба йому нагадати, щоб він не забув надіслати запрошення на банкет таким людям, як Левко Лук`яненко, Михайло Горинь, Семен Глузман, мамі покійного Валерія Марченка та багатьом іншим. Списки їх можна взяти в КДБ… ой, перепрошую в СБУ. Думаю, що вони поділяться дуже теплими спогадами про час, коли країною керував ювіляр.

Ви все одно кажете, що про святкування голоду в Україні це все вигадки і ви ніколи не повірите? Ці дві дати, кажете, між собою ніяк не пов`язані? Так хіба я кажу, що пов`язані? Комуністична партія, членом і одним з начальників якої був Володимир Васильович, зовсім не голодувала.

Навпаки - вона була добре відгодованою. До речі, вона й зараз такою залишається. Правда, багато її членів і духовних спадкоємців розповзлися по інших партіях. Вони там промовляють різні ефектні гасла, вони навіть дискутують один з одним, але ідеал в них один – добре нажертися. Власне, тому й вирішили відзначати ці два свята не одночасно, а спочатку одне, а потім друге. Певно, щоби втіху собі продовжити.

А ще через рік вони підготували собі ще один сюрприз. Їх чекає святкування річниці переяславської ради. Тієї самої, про яку так схвально відгукувалася преса очолюваної Володимиром Щербицьким партії. Рада, мовляв, поклала початок непорушній дружбі українського народу зі своїм старшим і мудрішим братом. А ми, мовляв, були такі щасливі від його братерської любові, що на радощах віддали йому всі свої вольності, а через багато років пішли за ним у Радянський Союз, де під керівництвом майбутнього ювіляра Щербицького намагалися злитися з братом в одну історичну єдність радянський народ.

І ось початок цього животворчого для нас процесу й хоче відсвяткувати провідник нашої незалежної держави. Я не знаю точно, де відбуватиметься основне дійство. Але мені достеменно відомо, що під час свята пройде тепла зустріч президентів-побратимів й малоросійських політиків з їхніми старшими братами.

Під час зустрічі хтось когось урочисто поцілує в дупу на знак віковічної покори і послуху. І зараз ви не вірите? Не вірите, що вони наших можуть кудись поцілувати? Ось тут я з вами погоджуюся.

А в усьому іншому? Ну поживемо і побачимо, де тут правда, а де брехня.