Як Кофі Аннан закликав українських парламентаріїв виконувати свої обов'язки
Середа, 5 червня 2002, 20:34
Україна, запаморочена негодою та парламентськими бійками, майже не звернула увагу на візит Генерального секретаря ООН Кофі Аннана. Втім, нещодавній володар Нобелівської премії миру мав своє послання для країни, що метушливо відшукує власне місце в сучасному неспокійному світі.
Нижче ми наводимо повний текст промови сьомого Генерального секратаря ООН.
Пане спікер, вельмишановні пані та панове!
Я вам дуже вдячний за таке тепле привітання, за надання мені привілею звернутись до Верховної Ради. Відвідання України в такий час несе справжнє задоволення побачити на власні очі, як ваша країна трансформується, як починає відігравати відповідну роль в мирній об'єднаній Європі.
Від закінчення Другої Світової війни країни Європи прагнули відійти від руйнівного націоналізму минулого з тим, щоб увійти в майбутнє з відповідальним урядом, з повагою до прав людини, з гармонією відносин на континенті. Рішучою новацією в цьому пошуку стала інтеграція окремих країн в єдиний простір спільних цінностей та економічних можливостей. Слідуючи цим принципам, незважаючи на невдачі та недосконалість, Європа досягнула значного розквіту та стабільності.
Що не менш важливо, вона продемонструвала, як навіть по найбільш руйнівній війні в історії колишні вороги можуть разом працювати заради миру. Однак, протягом більш, ніж півстоліття видатний проект європейської кооперації охоплює тільки частину континенту – якби оркестр був змушений грати на духових та без струнних. Від закінчення холодної війни ситуація змінилася. Від Атлантики до Уралу, від Балтійського до Чорного моря кордони Європи відкрилися, як в буквальному, так і метафоричному сенсі. Люди, яких стримувала командна економіка та політичні кайдани зажадали зміни та перемогли у відновленні своєї свободи.
Україна стала складовою цього процесу визволення. Вона зробила свідомий крок відмови від використання ядерної зброї, вона реформує свою економіку, напружено працює над тим, щоб покінчити з монополією держави та встановити правила і регулятивні рамки, що є привабливими для інвестування і такими, що виявляють творчу енергію громадян через винагородження ініціативи окремої особи. Україна також працює над змінами у механізмі державної машини з тим, щоб державне управління стало представляти народ та було йому підзвітним. Ви, парламентарі, являєте собою і ключовий прояв цього перехідного періоду і знаходитися серед його найбільш важливих охоронців.
Зрозуміло, що завершення процесу європейської інтеграції візьме багато років, що на цьому шляху можливий зворотній рух. Ми були вже свідками того, наскільки цей процес може бути складним та болючим. Існують труднощі економічного характеру, соціальна напруга, неочікувані політичні наслідки і часто відчуття глибокої власної дезорієнтації мірою розвитку здатності до адаптації як національної, так і індивідуальної свідомості, що є життєво необхідним в умовах невпинного руху вперед. Так що Європа залишалася вірною своїм засадничим цінностям.
Однією з таких цінностей є демократія. Зараз принципи демократії визнаються в усьому світі. Право усіх народів приймати участь в управлінні своєю державою шляхом вільних та регулярних виборів, зафіксоване в статті 21 Всесвітньої декларації прав людини, не вирізняє будь-яку культуру. Всі люди цінують свою свободу вибору, а також відчувають потребу мати вплив на рішення, що впливають на їх життя.
Стає все зрозумілішим, що правильно реалізована демократія дає найкращу гарантію існуванню клімату вільної дискусії, в якому різні групи та особи в суспільстві можуть навчитися один від одного та досягти домовленості щодо вирішення їх спільних проблем. Більш того, згідно зі статистикою, держави з демократичним управлінням рідко воюють одна з одною. Демократичне державне управління також здатне відвернути громадянські війни через надання мирних засобів спрямування внутрішньої незгоди.
Сьогодні одним з найбільших викликів людству є поширення в світі не тільки принципів, а й практики демократії. Країни, в яких демократія та верховенство закону вже добре вкорінилися, потребують активної позиції щодо збереження цього досягнення, і їм потрібно працювати разом для допомоги там, де демократія є молодою чи народжується, щоб мирний перехід влади став нормою, щоб демократію неможливо було підірвати підступний спосіб через повільне утвердження зловживань, таких як сфальсифіковані вибори та влада більшості, що мало бере до уваги турботи меншості. А в таких ситуаціях, як в Україні, де перехід до демократії та поступ до ринкової економіки відбуваються одночасно і нам потрібно усвідомлювати небезпеку втрати демократією підтримки населення через соціальну вартість переходу. Це не має спричинити уповільнення на будь-якому з цих напрямків реформ, це викликає необхідність з великою обережністю управляти їх соціальними наслідками. Другою серцевиною цінності європейського досвіду є плюралізм, розмаїття в культурі, віруваннях та думках, є однією з найсильніших якостей людства. Все більше по всьому світу різні народи живуть поряд. Замість того, щоб боятися так званого іншого, як окремі особи, так і суспільства можуть збагатитися цими новими контактами і відносинами.
Не в малій мірі великий успіх Європи можна віднести на рахунок внеску нових та енергійних громад, мігрантів з усього світу. Навіть на індивідуальному рівні, визнаємо ми це чи ні, всі ми є продуктами багатьох традицій та впливів, і наша самосвідомість є далекою від усталеності.
Суспільства, що сприйняли плюралізм та розмаїття, зробили найбільш рішучі кроки на шляху до стабільності та процвітання. Конституція, в якій закладено принцип рівності, закони, що гарантують можливість для всіх дій, що допомагають усім групам відчувати, що вони належать до суспільства і що суспільство належить їм, такі кроки є суттю демократичного плюралізму. На відміну від цього, суспільства, що вибудовують між людьми стіни, що відділяють людей від різних світів знань чи ідей, які утискають меншості чи в інший спосіб відмовляють будь-якій категорії людей в їх правах, закінчують тим, що відмовляють собі в перевагах багатої спадщини людства.
Плюралізм обов'язково стане новим обличчям Європи. У вік відкритих кордонів та вільного руху хвиль ефіру, питання не стоїть чи мають суспільства бути плюралістичними, а питання більше стосується того, як вони в найкращий спосіб можуть управляти співіснуванням багатьох різних груп з конкурентними поглядами і інтересами.
В цій роботі парламентарі мають відіграти ключову роль. Як представники народу, ви уособлюєте його прагнення належного державного управління , прозорого управління, ефективної державної адміністрації та відданості ідеалам демократії. Саме, як різноманітна група, ви можете надати приклад мирного діалогу і забезпечити, щоб всі голоси в суспільстві, не тільки голоси могутніх, знайшли місце у ваших дебатах.
Ви також маєте відігравати роль на міжнародній арені. В наш час все більше проблем і загроз перетинають національні кордони від деградації довкілля і поширення хвороб до нелегальної торгівлі наркотиками та розповсюдження зброї. Таким чином, ви не є тільки суттєвим ланцюгом між локальним та національним, а й мостом між локальним та глобальним. У вас гарне положення для того, щоб краще донести до ваших виборців міжнародні аспекти сучасних проблем. І маю надію, що ООН займається цими проблемами. Подібним чином ви можете виносити турботи ваших виборців на ширшу світову аудиторію. Ви також відіграєте ключову роль в ратифікації міжнародних договорів та в забезпеченні фінансуванням міжнародних ініціатив.
Сьогодні я хотів би сказати вам і через вас українському народу яким чином світова спільнота цінує вклад України в операції по підтримці миру. Без вашого рішення війська не могли би бути розгорнуті. Ми дуже вдячні вам за підтримку і за вклад України на цій важній ланці. Дозвольте мені висловити сподівання, що депутати Верховної Ради будуть продовжувати підтримувати активні дії України, вклад України в міжнародну безпеку, це не тільки дотримання миру. Міністр зовнішніх справ Анатолій Зленко є "старою рукою ООН", що майже 20 років пропрацював в системі ООН. Декілька років тому представник вашої країни був вибраний президентом Генеральної Асамблеї, і мені дуже приємно вельмишановного пана Геннадія Удовенка бачити між депутатами Верховної Ради. Тільки минулого року Україна закінчила працювати в Раді Безпеки. І компетентна робота Валерія Кучинського, який вправно представляв Україну в Раді, сьогодні з нами знову. Тільки декілька тижнів тому, як ви чули від президента, вже Україна була вибрана членом Комісії з прав людини і Ради з економічних і соціальних питань на 3 роки.
Протягом мого візиту до вашої чудової столиці Києва я поклав вінки на Могилу Невідомого Солдата та в Бабиному Яру. Зробивши це, я висловив своє враження від цих колосальних жертв, які Україна зробила під час Другої світової війни і це пояснює, чому Україна так дотримується важливої ідеї підтримки миру.
І ця Верховна Рада є місцем, в якому приймаються рішення найважливіші для країни і у певних випадках для світу. І я впевнений, що ви мудро користуватиметеся вашими унікальними законодавчими повноваженнями із щедрістю духу як вдома, так і за кордоном. Я впевнений, що Україна – засновниця Організації Об'єднаних Націй – зробить свій внесок в міру поглиблення перехідного процесу в країні і разом з Європою, яка продовжує рухатись до демократії та плюралізму на всьому континенті, а світ старається справитися з нагальними проблемами нашого часу в дусі спільної справи проти викликів часу.
Щиро вам дякую.
Нижче ми наводимо повний текст промови сьомого Генерального секратаря ООН.
Пане спікер, вельмишановні пані та панове!
Я вам дуже вдячний за таке тепле привітання, за надання мені привілею звернутись до Верховної Ради. Відвідання України в такий час несе справжнє задоволення побачити на власні очі, як ваша країна трансформується, як починає відігравати відповідну роль в мирній об'єднаній Європі.
Від закінчення Другої Світової війни країни Європи прагнули відійти від руйнівного націоналізму минулого з тим, щоб увійти в майбутнє з відповідальним урядом, з повагою до прав людини, з гармонією відносин на континенті. Рішучою новацією в цьому пошуку стала інтеграція окремих країн в єдиний простір спільних цінностей та економічних можливостей. Слідуючи цим принципам, незважаючи на невдачі та недосконалість, Європа досягнула значного розквіту та стабільності.
Що не менш важливо, вона продемонструвала, як навіть по найбільш руйнівній війні в історії колишні вороги можуть разом працювати заради миру. Однак, протягом більш, ніж півстоліття видатний проект європейської кооперації охоплює тільки частину континенту – якби оркестр був змушений грати на духових та без струнних. Від закінчення холодної війни ситуація змінилася. Від Атлантики до Уралу, від Балтійського до Чорного моря кордони Європи відкрилися, як в буквальному, так і метафоричному сенсі. Люди, яких стримувала командна економіка та політичні кайдани зажадали зміни та перемогли у відновленні своєї свободи.
Україна стала складовою цього процесу визволення. Вона зробила свідомий крок відмови від використання ядерної зброї, вона реформує свою економіку, напружено працює над тим, щоб покінчити з монополією держави та встановити правила і регулятивні рамки, що є привабливими для інвестування і такими, що виявляють творчу енергію громадян через винагородження ініціативи окремої особи. Україна також працює над змінами у механізмі державної машини з тим, щоб державне управління стало представляти народ та було йому підзвітним. Ви, парламентарі, являєте собою і ключовий прояв цього перехідного періоду і знаходитися серед його найбільш важливих охоронців.
Зрозуміло, що завершення процесу європейської інтеграції візьме багато років, що на цьому шляху можливий зворотній рух. Ми були вже свідками того, наскільки цей процес може бути складним та болючим. Існують труднощі економічного характеру, соціальна напруга, неочікувані політичні наслідки і часто відчуття глибокої власної дезорієнтації мірою розвитку здатності до адаптації як національної, так і індивідуальної свідомості, що є життєво необхідним в умовах невпинного руху вперед. Так що Європа залишалася вірною своїм засадничим цінностям.
Однією з таких цінностей є демократія. Зараз принципи демократії визнаються в усьому світі. Право усіх народів приймати участь в управлінні своєю державою шляхом вільних та регулярних виборів, зафіксоване в статті 21 Всесвітньої декларації прав людини, не вирізняє будь-яку культуру. Всі люди цінують свою свободу вибору, а також відчувають потребу мати вплив на рішення, що впливають на їх життя.
Стає все зрозумілішим, що правильно реалізована демократія дає найкращу гарантію існуванню клімату вільної дискусії, в якому різні групи та особи в суспільстві можуть навчитися один від одного та досягти домовленості щодо вирішення їх спільних проблем. Більш того, згідно зі статистикою, держави з демократичним управлінням рідко воюють одна з одною. Демократичне державне управління також здатне відвернути громадянські війни через надання мирних засобів спрямування внутрішньої незгоди.
Сьогодні одним з найбільших викликів людству є поширення в світі не тільки принципів, а й практики демократії. Країни, в яких демократія та верховенство закону вже добре вкорінилися, потребують активної позиції щодо збереження цього досягнення, і їм потрібно працювати разом для допомоги там, де демократія є молодою чи народжується, щоб мирний перехід влади став нормою, щоб демократію неможливо було підірвати підступний спосіб через повільне утвердження зловживань, таких як сфальсифіковані вибори та влада більшості, що мало бере до уваги турботи меншості. А в таких ситуаціях, як в Україні, де перехід до демократії та поступ до ринкової економіки відбуваються одночасно і нам потрібно усвідомлювати небезпеку втрати демократією підтримки населення через соціальну вартість переходу. Це не має спричинити уповільнення на будь-якому з цих напрямків реформ, це викликає необхідність з великою обережністю управляти їх соціальними наслідками. Другою серцевиною цінності європейського досвіду є плюралізм, розмаїття в культурі, віруваннях та думках, є однією з найсильніших якостей людства. Все більше по всьому світу різні народи живуть поряд. Замість того, щоб боятися так званого іншого, як окремі особи, так і суспільства можуть збагатитися цими новими контактами і відносинами.
Не в малій мірі великий успіх Європи можна віднести на рахунок внеску нових та енергійних громад, мігрантів з усього світу. Навіть на індивідуальному рівні, визнаємо ми це чи ні, всі ми є продуктами багатьох традицій та впливів, і наша самосвідомість є далекою від усталеності.
Суспільства, що сприйняли плюралізм та розмаїття, зробили найбільш рішучі кроки на шляху до стабільності та процвітання. Конституція, в якій закладено принцип рівності, закони, що гарантують можливість для всіх дій, що допомагають усім групам відчувати, що вони належать до суспільства і що суспільство належить їм, такі кроки є суттю демократичного плюралізму. На відміну від цього, суспільства, що вибудовують між людьми стіни, що відділяють людей від різних світів знань чи ідей, які утискають меншості чи в інший спосіб відмовляють будь-якій категорії людей в їх правах, закінчують тим, що відмовляють собі в перевагах багатої спадщини людства.
Плюралізм обов'язково стане новим обличчям Європи. У вік відкритих кордонів та вільного руху хвиль ефіру, питання не стоїть чи мають суспільства бути плюралістичними, а питання більше стосується того, як вони в найкращий спосіб можуть управляти співіснуванням багатьох різних груп з конкурентними поглядами і інтересами.
В цій роботі парламентарі мають відіграти ключову роль. Як представники народу, ви уособлюєте його прагнення належного державного управління , прозорого управління, ефективної державної адміністрації та відданості ідеалам демократії. Саме, як різноманітна група, ви можете надати приклад мирного діалогу і забезпечити, щоб всі голоси в суспільстві, не тільки голоси могутніх, знайшли місце у ваших дебатах.
Ви також маєте відігравати роль на міжнародній арені. В наш час все більше проблем і загроз перетинають національні кордони від деградації довкілля і поширення хвороб до нелегальної торгівлі наркотиками та розповсюдження зброї. Таким чином, ви не є тільки суттєвим ланцюгом між локальним та національним, а й мостом між локальним та глобальним. У вас гарне положення для того, щоб краще донести до ваших виборців міжнародні аспекти сучасних проблем. І маю надію, що ООН займається цими проблемами. Подібним чином ви можете виносити турботи ваших виборців на ширшу світову аудиторію. Ви також відіграєте ключову роль в ратифікації міжнародних договорів та в забезпеченні фінансуванням міжнародних ініціатив.
Сьогодні я хотів би сказати вам і через вас українському народу яким чином світова спільнота цінує вклад України в операції по підтримці миру. Без вашого рішення війська не могли би бути розгорнуті. Ми дуже вдячні вам за підтримку і за вклад України на цій важній ланці. Дозвольте мені висловити сподівання, що депутати Верховної Ради будуть продовжувати підтримувати активні дії України, вклад України в міжнародну безпеку, це не тільки дотримання миру. Міністр зовнішніх справ Анатолій Зленко є "старою рукою ООН", що майже 20 років пропрацював в системі ООН. Декілька років тому представник вашої країни був вибраний президентом Генеральної Асамблеї, і мені дуже приємно вельмишановного пана Геннадія Удовенка бачити між депутатами Верховної Ради. Тільки минулого року Україна закінчила працювати в Раді Безпеки. І компетентна робота Валерія Кучинського, який вправно представляв Україну в Раді, сьогодні з нами знову. Тільки декілька тижнів тому, як ви чули від президента, вже Україна була вибрана членом Комісії з прав людини і Ради з економічних і соціальних питань на 3 роки.
Протягом мого візиту до вашої чудової столиці Києва я поклав вінки на Могилу Невідомого Солдата та в Бабиному Яру. Зробивши це, я висловив своє враження від цих колосальних жертв, які Україна зробила під час Другої світової війни і це пояснює, чому Україна так дотримується важливої ідеї підтримки миру.
І ця Верховна Рада є місцем, в якому приймаються рішення найважливіші для країни і у певних випадках для світу. І я впевнений, що ви мудро користуватиметеся вашими унікальними законодавчими повноваженнями із щедрістю духу як вдома, так і за кордоном. Я впевнений, що Україна – засновниця Організації Об'єднаних Націй – зробить свій внесок в міру поглиблення перехідного процесу в країні і разом з Європою, яка продовжує рухатись до демократії та плюралізму на всьому континенті, а світ старається справитися з нагальними проблемами нашого часу в дусі спільної справи проти викликів часу.
Щиро вам дякую.
