Через вісім років Україна стане членом НАТО – Марчук
Неділя, 26 травня 2002, 18:20
Рішення України вступити до НАТО "було зумовлене еволюцією зовнішньої політики України". Про це повідомив Секретар Ради Національної Безпеки та Оборони України Євген Марчук в інтерв'ю "Громадському Радіо".
Про причини такого стратегічного рішення Марчук зазначив: "Вже 12 вересня 2001 року відбулося засідання Ради національної безпеки та оборони України. І вже тоді було дано доручення Президента уважно і всебічно вивчити питання співпраці з НАТО". "Розвиток подій в світі, різкий прорив у стосунках НАТО – Росія, внутрішні політично сприятливі умови (те, що із 6 політичних партій та блоків, які пройшли в парламент 5 підтримують євроатлантичну інтеграцію) - все це дало підстави переформулювати це завдання у напрямку вироблення стратегії, нової стратегії щодо євроатлантичної інтеграції", - зауважив Марчук.
На думку Марчука, визначивши напрямок інтеграції, Україна отримає "максимальну гарантію безпеки громадян і громадянського суспільства, це високі стандарти життя, це можливість для України заявити про свій вибір, свій курс". Проте, зауважив політик, "не треба ідеалізувати НАТО і робити з них ікону, це дуже складний організм, це також непроста історія, навіть, якщо згадати Косово".
Секретар РНБОУ зазначив, що рішення інтеграції до НАТО "засвідчує кінець багатовекторності зовнішньої політики України. У Росії по-різному ставляться до вступу України в НАТО, але я думаю, що цей процес буде відкритий як з боку України, так і з боку НАТО, - він буде транспарентний".
"Процес євро-атлантичної інтеграції України не націлений проти третьої сторони. Він не може, навіть гіпотетично, мати такі складові. Тут немає ніякої небезпеки ні для України, ні для Росії. І немає підстав для підозр України в якихось антиросійських намірах", - зауважив Марчук.
Щодо швидкості, з якою буде просуватися Україна до НАТО, та скільки це буде коштувати українцям, Марчук висловив припущення, що "процес може затягтися від восьми до десяти років. Деякі оптимісти кажуть – п’ять. Щодо сум – це все обраховується і тут має бути фінансова дисципліна. Це має бути, щонайменше, 2,2 - 2,5 відсотка від ВВП. Зараз ми витрачаємо 1,25 – 1,28 відсотків".
Громадське радіо
Про причини такого стратегічного рішення Марчук зазначив: "Вже 12 вересня 2001 року відбулося засідання Ради національної безпеки та оборони України. І вже тоді було дано доручення Президента уважно і всебічно вивчити питання співпраці з НАТО". "Розвиток подій в світі, різкий прорив у стосунках НАТО – Росія, внутрішні політично сприятливі умови (те, що із 6 політичних партій та блоків, які пройшли в парламент 5 підтримують євроатлантичну інтеграцію) - все це дало підстави переформулювати це завдання у напрямку вироблення стратегії, нової стратегії щодо євроатлантичної інтеграції", - зауважив Марчук.
На думку Марчука, визначивши напрямок інтеграції, Україна отримає "максимальну гарантію безпеки громадян і громадянського суспільства, це високі стандарти життя, це можливість для України заявити про свій вибір, свій курс". Проте, зауважив політик, "не треба ідеалізувати НАТО і робити з них ікону, це дуже складний організм, це також непроста історія, навіть, якщо згадати Косово".
Секретар РНБОУ зазначив, що рішення інтеграції до НАТО "засвідчує кінець багатовекторності зовнішньої політики України. У Росії по-різному ставляться до вступу України в НАТО, але я думаю, що цей процес буде відкритий як з боку України, так і з боку НАТО, - він буде транспарентний".
"Процес євро-атлантичної інтеграції України не націлений проти третьої сторони. Він не може, навіть гіпотетично, мати такі складові. Тут немає ніякої небезпеки ні для України, ні для Росії. І немає підстав для підозр України в якихось антиросійських намірах", - зауважив Марчук.
Щодо швидкості, з якою буде просуватися Україна до НАТО, та скільки це буде коштувати українцям, Марчук висловив припущення, що "процес може затягтися від восьми до десяти років. Деякі оптимісти кажуть – п’ять. Щодо сум – це все обраховується і тут має бути фінансова дисципліна. Це має бути, щонайменше, 2,2 - 2,5 відсотка від ВВП. Зараз ми витрачаємо 1,25 – 1,28 відсотків".
Громадське радіо
