Україна замало роздає хабарів – її викреслили з "Індексу хабарництва"
Середа, 15 травня 2002, 14:20
Міжнародна антикорупційна організація "Трансперенсі інтернешнл" оприлюднила список країн, які найчастіше використовують такий шлях бізнес-переговорів, як підкуп, а простіше – хабарництво. На перших позиціях підприємці з Росії, Китаю, Тайваню та Південної Кореї. Вважається, що вони найчастіше вдаються до хабарництва при роботі в країнах, що розвиваються. України у списку немає.
В "Індексі хабарництва", що визначався на основі соціологічних досліджень, Росія посіла останню, 21 сходинку. Це означає, що російські фірми-експортери найактивніше використовують хабарі як метод завоювання міжнародних ринків. Майже зразковою поведінкою у цьому плані відзначилися Австралія, Швеція та Швейцарія, які вважаються практично вільними від корупції.
У своїй доповіді "Трансперенсі інтернешнл" звертає увагу на те, що навіть бізнесмени з провідних промислових країн світу, таких як Японія, США, Франція та Німеччина, нерідко практикують хабарництво у зовнішньоекономічній діяльності. При чому у цих державах передбачено кримінальну відповідальність за підкуп іноземних чиновників, повідомляє "Дойче Велле".
Як засвідчили дослідження, найбільше хабарів сплачують у будівельній та військовій промисловості. Рибна галузь та сільське господарство виявилися менш привабливими для міжнародних корупціонерів.
За поясненнями "Трансперенсі інтернешнл", Україну не внесли до списку не тому, що вона не дає хабарі, а тому що їхній вплив на ринки країн, що розвиваються, був надто незначним.
А от у списку найбільш корумпованих країн тієї ж "Трансперенсі інтернешнл" Україна "світиться" на третьому місці. Проте координатор британського департаменту з дослідження злочинів серед високопоставлених осіб Алан Дойг заявляє, що головною метою включення України у першу десятку списку найбільш корумпованих країн світу у 2001 році є просто залученням уваги до цієї проблеми.
Він вважає, що включення України у список не було "аналітичним чи науковим завданням". "Головна мета цього переліку полягає у тому, щоб привернути увагу до цієї проблеми", - сказав Алан Дойг під час міжнародного семінару "Антікорупційні розслідування та стратегія попередження корупції", який проходить у Києві. Та додав: "Ми намагаємося працювати над підвищенням якості відбору цих країн".
Фахівець висловив думку, що проблема України у плані боротьби з корупцією як пострадянської країни полягає у тому, що це питання не є пріоритетним, оскільки "вирішуються інші дуже важливі соціальні проблеми".
Проте українці більш песимістичні, та "сподіваються" "протриматися" хоч в якомусь списку міжнародної економічної організації. Заступник керівника Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України Микола Мельник зазначив, що "ліквідувати корупцію неможливо".
У своєму виступі на семінарі він зауважив, що "метою антикорупційної діяльності є питання, чого можна досягнути у боротьбі з корупцією?" І сам відповів - це зменшити її об'єми. "Корупцію не можна перемогти, але це не говорить про те, що з нею не потрібно боротися. Без протидії корупції не можна побудувати правову державу", цитує чиновника Інтерфакс-Україна.
Нагадаємо, що у 2001 році міжнародна організація зі штаб-квартирою у Берліні "Transparency International", яка аналізує економічний та політичний розвиток різних країн світу, оприлюднила список корумпованих країн світу. У цьому списку Україна виявилася на третьому місці, пропустивши вперед тільки Нігерію та Югославію. Після України йде Індонезія.
Проте всякі там списки і доповіді українську Генеральну прокуратуру зовсім не хвилюють. Вона заперечує, що в Україні існує корупція. А якщо і є, то дуже маленька. Виконуючий обов'язки генерального прокурора України Микола Гарник заявив, що Україна не є "лідером з корупції" серед країн світу.
"Це далеко не так, що підтверджують дані статистики й аналізу", - сказав він, виступаючи перед учасниками міжнародного семінару.
Як говорить в.о. генпрокурора, станом на 1 січня 2001 року в Україні нараховувалося 254 тис. державних службовців. У цьому ж році судами розглянуто 7934 адміністративних матеріалів, складених за виявленими фактами корупції, а до різного вигляду відповідальності притягнуто 3123 людини. "Не потрібно багато говорити: проста арифметика показує, що від загальної кількості українських чиновників до адміністративної відповідальності було притягнуто 1,2% держслужбовців. І якщо говорити про рівень корупції, то Україна стоїть далеко не у перших рядах", - сказав він.
Однією з причин корупції в.о. генпрокурора назвав "часту зміну чиновницького апарату". "Тимчасовий чиновник не впевнений у завтрашньому дні, боїться ухвалювати важливі рішення і нерідко діє в інтересах конкретної економічної структури", - підкреслив він.
Гарник повідомив, що організовані злочинні угрупування "активно шукають корумпованих посадових осіб, насамперед, у правоохоронних і контролюючих органах, які б захищали їх інтереси у сфері функціонування тіньової економіки і відмиття незаконно здобутих коштів". "В умовах ринкових перетворень в Україні злочинні угрупування виділяють значні кошти для підкупу державних службовців, втягують їх у протизаконну і злочинну діяльність", - сказав він.
Прокурор також відзначив "безпосереднє проникнення злочинців до державних органів і органів влади".
В "Індексі хабарництва", що визначався на основі соціологічних досліджень, Росія посіла останню, 21 сходинку. Це означає, що російські фірми-експортери найактивніше використовують хабарі як метод завоювання міжнародних ринків. Майже зразковою поведінкою у цьому плані відзначилися Австралія, Швеція та Швейцарія, які вважаються практично вільними від корупції.
У своїй доповіді "Трансперенсі інтернешнл" звертає увагу на те, що навіть бізнесмени з провідних промислових країн світу, таких як Японія, США, Франція та Німеччина, нерідко практикують хабарництво у зовнішньоекономічній діяльності. При чому у цих державах передбачено кримінальну відповідальність за підкуп іноземних чиновників, повідомляє "Дойче Велле".
Як засвідчили дослідження, найбільше хабарів сплачують у будівельній та військовій промисловості. Рибна галузь та сільське господарство виявилися менш привабливими для міжнародних корупціонерів.
За поясненнями "Трансперенсі інтернешнл", Україну не внесли до списку не тому, що вона не дає хабарі, а тому що їхній вплив на ринки країн, що розвиваються, був надто незначним.
А от у списку найбільш корумпованих країн тієї ж "Трансперенсі інтернешнл" Україна "світиться" на третьому місці. Проте координатор британського департаменту з дослідження злочинів серед високопоставлених осіб Алан Дойг заявляє, що головною метою включення України у першу десятку списку найбільш корумпованих країн світу у 2001 році є просто залученням уваги до цієї проблеми.
Він вважає, що включення України у список не було "аналітичним чи науковим завданням". "Головна мета цього переліку полягає у тому, щоб привернути увагу до цієї проблеми", - сказав Алан Дойг під час міжнародного семінару "Антікорупційні розслідування та стратегія попередження корупції", який проходить у Києві. Та додав: "Ми намагаємося працювати над підвищенням якості відбору цих країн".
Фахівець висловив думку, що проблема України у плані боротьби з корупцією як пострадянської країни полягає у тому, що це питання не є пріоритетним, оскільки "вирішуються інші дуже важливі соціальні проблеми".
Проте українці більш песимістичні, та "сподіваються" "протриматися" хоч в якомусь списку міжнародної економічної організації. Заступник керівника Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України Микола Мельник зазначив, що "ліквідувати корупцію неможливо".
У своєму виступі на семінарі він зауважив, що "метою антикорупційної діяльності є питання, чого можна досягнути у боротьбі з корупцією?" І сам відповів - це зменшити її об'єми. "Корупцію не можна перемогти, але це не говорить про те, що з нею не потрібно боротися. Без протидії корупції не можна побудувати правову державу", цитує чиновника Інтерфакс-Україна.
Нагадаємо, що у 2001 році міжнародна організація зі штаб-квартирою у Берліні "Transparency International", яка аналізує економічний та політичний розвиток різних країн світу, оприлюднила список корумпованих країн світу. У цьому списку Україна виявилася на третьому місці, пропустивши вперед тільки Нігерію та Югославію. Після України йде Індонезія.
Проте всякі там списки і доповіді українську Генеральну прокуратуру зовсім не хвилюють. Вона заперечує, що в Україні існує корупція. А якщо і є, то дуже маленька. Виконуючий обов'язки генерального прокурора України Микола Гарник заявив, що Україна не є "лідером з корупції" серед країн світу.
"Це далеко не так, що підтверджують дані статистики й аналізу", - сказав він, виступаючи перед учасниками міжнародного семінару.
Як говорить в.о. генпрокурора, станом на 1 січня 2001 року в Україні нараховувалося 254 тис. державних службовців. У цьому ж році судами розглянуто 7934 адміністративних матеріалів, складених за виявленими фактами корупції, а до різного вигляду відповідальності притягнуто 3123 людини. "Не потрібно багато говорити: проста арифметика показує, що від загальної кількості українських чиновників до адміністративної відповідальності було притягнуто 1,2% держслужбовців. І якщо говорити про рівень корупції, то Україна стоїть далеко не у перших рядах", - сказав він.
Однією з причин корупції в.о. генпрокурора назвав "часту зміну чиновницького апарату". "Тимчасовий чиновник не впевнений у завтрашньому дні, боїться ухвалювати важливі рішення і нерідко діє в інтересах конкретної економічної структури", - підкреслив він.
Гарник повідомив, що організовані злочинні угрупування "активно шукають корумпованих посадових осіб, насамперед, у правоохоронних і контролюючих органах, які б захищали їх інтереси у сфері функціонування тіньової економіки і відмиття незаконно здобутих коштів". "В умовах ринкових перетворень в Україні злочинні угрупування виділяють значні кошти для підкупу державних службовців, втягують їх у протизаконну і злочинну діяльність", - сказав він.
Прокурор також відзначив "безпосереднє проникнення злочинців до державних органів і органів влади".
