Приїхали: Кондоліза Райс вживає термін "український режим"
Вівторок, 30 квітня 2002, 11:20
Кондоліза Райс, радник з національної безпеки Президента США виступила 29 квітня в міжнародній школі університету Джонса Гопкінса з лекцією про боротьбу з тероризмом. Виступ було заплановано ще на 11 вересня 2001 року, але відомі події змусили організаторів перенести подію. Пані Райс розповіла присутнім про свої особисті переживання того дня і окреслила основні цілі адміністрації Буша у боротьбі з тероризмом.
Радник Президента говорила по-месіонерськи – широко й далекоглядно: "Наше послання до кожного лідера на всіх континентах: тероризмом не можна виправдати жодну мету, тероризм ніколи не буде визнано законним, за своєю суттю – це зло, терористи не мають жодної позитивної програми, за терористами нічого не стоїть, вони вороги миру, свободи і життя, в принципі".
Звичайно, таку цікаву лекцію не могли оминути українські студенти, стурбовані подіями на Батьківщині. Їм кортіло дізнатися, а чи знає американська адміністрація про те, що у їхнього стратегічного партнера Леоніда Кучми рильце в пушку, що всенародно напівобраний однією рукою дозволяє американським літакам гвалтувати небо України, а другою крутить дулі в кишені. І якщо адміністрація Буша вже знає про фокуси з "кольчугами", то що буде робити.
Ось що відповіла пані Райс на запитання Сергія Куделі, студента Джонса Гопкінса.
"Дозвольте мені почати з другої половини питання, де йдеться про те, як ставитися до режимів, які публічно, на словах підтримують війну з тероризмом, в той же час роблячи речі, які не дуже сприяють цьому... перш за все, ми дали чітко всім зрозуміти, що якщо ми дізнаємося про таку непослідовність, ми очікуємо, що цю непослідовність буде виправлено, і що можуть бути серйозні наслідки... якщо цього не буде зроблено.
В деяких випадках вистачало просто звернутися до країни з такими словами: "Добре, ви не маєте змоги боротися з тероризмом... за таких обставин ми допоможемо з розвідувальною інформацією і таке інше". Я мушу сказати, що кількість країн у цій категорії незначна...
Що стосується України, я не хочу коментувати цей специфічний випадок (продаж "кольчуг" Іраку-Л.Ш.), тому що багато чого відбувається і я не хочу коментувати те, що все ще залишається лише звинуваченням. Але я скажу, що ми говорили досить серйозно з українським режимом про деякі питання нерозповсюдження, які нас хвилюють. Ми дивимося на українсько-американські стосунки як на потенціально дуже важливі для безпеки, особливо для безпеки південної Європи.
Україна – величезна країна, 50 мільйонів людей, це країна, яка межує з надзвичайно важливими країнами, такими як Росія і це країна, яка у минулому була спроможною співпрацювати із Заходом... Ми прагнемо гарних стосунків з Україною, але ми дали зрозуміти українському уряду, що питання нерозповсюдження надзвичайно важливі... І українсько-американські стосунки будуть рухатися вперед швидше, якщо будуть здійснені кроки у цих питаннях."
Більше про це читайте на cайті міжнародної школи університету Джонса Гопкінса
Радник Президента говорила по-месіонерськи – широко й далекоглядно: "Наше послання до кожного лідера на всіх континентах: тероризмом не можна виправдати жодну мету, тероризм ніколи не буде визнано законним, за своєю суттю – це зло, терористи не мають жодної позитивної програми, за терористами нічого не стоїть, вони вороги миру, свободи і життя, в принципі".
Звичайно, таку цікаву лекцію не могли оминути українські студенти, стурбовані подіями на Батьківщині. Їм кортіло дізнатися, а чи знає американська адміністрація про те, що у їхнього стратегічного партнера Леоніда Кучми рильце в пушку, що всенародно напівобраний однією рукою дозволяє американським літакам гвалтувати небо України, а другою крутить дулі в кишені. І якщо адміністрація Буша вже знає про фокуси з "кольчугами", то що буде робити.
Ось що відповіла пані Райс на запитання Сергія Куделі, студента Джонса Гопкінса.
"Дозвольте мені почати з другої половини питання, де йдеться про те, як ставитися до режимів, які публічно, на словах підтримують війну з тероризмом, в той же час роблячи речі, які не дуже сприяють цьому... перш за все, ми дали чітко всім зрозуміти, що якщо ми дізнаємося про таку непослідовність, ми очікуємо, що цю непослідовність буде виправлено, і що можуть бути серйозні наслідки... якщо цього не буде зроблено.
В деяких випадках вистачало просто звернутися до країни з такими словами: "Добре, ви не маєте змоги боротися з тероризмом... за таких обставин ми допоможемо з розвідувальною інформацією і таке інше". Я мушу сказати, що кількість країн у цій категорії незначна...
Що стосується України, я не хочу коментувати цей специфічний випадок (продаж "кольчуг" Іраку-Л.Ш.), тому що багато чого відбувається і я не хочу коментувати те, що все ще залишається лише звинуваченням. Але я скажу, що ми говорили досить серйозно з українським режимом про деякі питання нерозповсюдження, які нас хвилюють. Ми дивимося на українсько-американські стосунки як на потенціально дуже важливі для безпеки, особливо для безпеки південної Європи.
Україна – величезна країна, 50 мільйонів людей, це країна, яка межує з надзвичайно важливими країнами, такими як Росія і це країна, яка у минулому була спроможною співпрацювати із Заходом... Ми прагнемо гарних стосунків з Україною, але ми дали зрозуміти українському уряду, що питання нерозповсюдження надзвичайно важливі... І українсько-американські стосунки будуть рухатися вперед швидше, якщо будуть здійснені кроки у цих питаннях."
Більше про це читайте на cайті міжнародної школи університету Джонса Гопкінса
