Вибори по-донецькому: розгул законності та праповорядку
Середа, 10 квітня 2002, 13:44
Вибори у Донецьку – напевно найзухваліше з того, що відбувалося на просторах України за останні тижні. Безпардонна зона влади. Зухвала упевненість урядовців. Результат – здається, що тільки в цій області віддають перевагу Єді. Зараз донецька область може слугувати прикладом як виявляється адмінресурс у дії.
І що цікаво, повна мовчанка із цього приводу контролюючих вибори організацій. Чому трапилося так, що вони нічого не помітили? Причини можуть бути різними – аж до домовленості – адже в регіонах теж люди працюють. Так от, якщо панам з КВУ не вистачає фактів – їх вдосталь нас. Беріть і користуйтеся.
Донеччани поступово оговтуються від виборів. Вставляють в приміщеннях дільниць шибки, лікують побитих членів виборчих комісій і спостерігачів, розповідають виборчі історії.
Мабуть, ще довго мешканці шахтарського краю будуть ділитися один з одним враженнями про те, в який спосіб блоку "За єдУ!" вдалося набрати майже сорок відсотків голосів виборців (при тому, що за даними соцопитувань навіть в обласному центрі "єдунів" підтримували не більше 9% дорослого населення. Рецепт переможців простий - залякування виборців та масова фальсифікація результатів голосування.
Ось, наприклад, на дільниці №7 виборчого округу №44 в Петровському районі м. Донецька фальшиві бюлетені під час голосування всовували в урну з такою силою, що вона в той момент просто розсипалася. Хлопця, що так завзято проявляв своє волевиявлення, спостерігачам вдалося затримати та передати в руки правоохоронців, які його начебто допровадили в районну прокуратуру. Тим не менш, голова виборчої комісії відмовилася підписувати акт про виявлене порушення.
Що творилося в інших місцях, розповідають очевидці.
Федотов Віктор Володимирович, підприємець, власник невеличкої продуктової крамниці в Кіровському районі м.Донецька
Приблизно за тиждень до виборів до мене в магазин зайшли двоє чоловіків та жінка з вимогами негайно наклеїти на вітрини рекламні агітки блока "За єдУ!". Я відмовився, тоді незвані гості в присутності продавців стали мені погрожувати від імені донецького губернатора Януковича, записали моє прізвище, адресу крамниці й сказали, що більше працювати я не буду.
Наступного дня, за моєї відсутності, під'їхала біла "Волга", з якої вийшла жінка, що попередила продавців про відповідальність за невиконання вказівок щодо розміщення реклами "єдунів" та власноручно записала свій телефон 77-05-85 і прізвище - Саніна Лідія Василівна - з вимогою зателефонувати їй та прибути для дачі пояснень. Нікуди я, ясна річ, не телефонував і не ходив, тому вже після виборів, 5 квітня, прийшли до мене - співробітники Кіровського райвідділу міліції провели в магазині обшук, вилучили договір оренди на приміщення крамниці й тепер вимагають, щоби я припинив працювати в цьому районі.
Коваль Микола Леонтійович, член дільничої виборчої комісії №31 виборчого округу №60 (м.Зугрес)
Голосування на нашій дільниці проходило в приміщенні енергетичного технікуму. Через відсутність достатньої кількості кабін для голосування давка була неймовірною. Користуючись цим, до урн кілька разів проривалися групи молодиків та вкидали в урни пачки бюлетенів. Оскільки під час останньої спроби пачка не пролізла в отвір, бритоголовий "виборець" просто пробив вічко урни кулаком та вкинув туди згорток паперів на очах членів дільничої комісії та спостерігачів. Двох фальсифікаторів вдалося затримати й передати співробітникам міліції. На сусідніх дільницях - в школі №10 та ТЕЦ Зугрес-2 - приміщення для голосування були взагалі розгромлені. Під час голосування кимось було відключено світло, після чого на членів дільничих комісій накинулися невідомі. Було вибито вікна, потрощено меблі, в урни накидали фальшивих бюлетенів. Одна з пачок впала повз урну на підлогу. Попри все це, переляканими членами комісій складено акти про те, що "вибори пройшли без порушень".
Робітник ВАТ "Червоногвардійський хлібокомбінат №2" (м. Макіївка)
За тиждень до виборів начальник цеху Коновалов попередив мене, що 31 березня мають відбутися вибори до Верховної Ради і тому, згідно з розпорядженням директора хлібокомбінату, я маю взяти відкріпний талон у дільничій виборчій комісій за місцем проживання. Оскільки я не погодився, 25 березня директор Болоцький оголосив, що якщо завтра я не покажу йому талон, буду звільнений. 26 березня я звернувся до виборчої комісії, але там мені у відкріпленні від дільниці відмовили з посиланням на те, що жодних законних підстав не голосувати за місцем проживання в мене немає.
Я не став наполягати і доповів на роботі, що талон не можу показати з незалежних від мене причин. Тоді начальник цеху зобов'язав мене оформити посвідчення на відрядження й ще раз звернутися до виборчої дільниці з заявою, що начебто 31 березня я буду у від'їзді. 29 березня співробітникам хлібокомбінату оголосили, що 31 березня вони мають зібратися о 7-00 годині біля колишнього кінотеатру "Космос" з відкріпними талонами. У день виборів, по прибутті на місце збору, співробітники хлібокомбінату (у кількості приблизно 90 осіб) сіли в подані автобуси та поїхали невідомо куди.
Десь за годину керівник групи роздав нам по 15 гривень і сказав, що ми їдемо в м.Слов'янськ голосувати за блок "За єдину Україну!" та кандидата в депутати Лещинського. Для цього у виборчих бюлетенях ми маємо поставити хрестики напроти №14 і №4. Нас попередили, що адміністрація хлібокомбінату контролюватиме хід голосування (директор Болоцький також їхав з нами), і якщо хтось посміє проголосувати по-інакшому, буде негайно звільнений з роботи. По прибутті в Слов'янськ автобуси зупинилися біля якоїсь школи-інтернату, де була виборча дільниця. Хоча я мав намір голосувати за блок "Наша Україна", ризикувати не став і заповнив бюлетені, як мені сказали. Пізніше туди ж під'їхав автобус з Донецького хлібокомбінату №14. Мені говорили, що начебто в такий спосіб було доставлено в Слов'янськ 60 автобусів з людьми. Але особисто я, окрім двох наших автобусів, бачив ще 12.
Безголове місто
Без міського голови та міської Ради опинилося в Донецькій області місто Харцизьк. Спроба апарату міськвиконкому зібрати 9 квітня на першу сесію нового скликання новообраних депутатів закінчилася нічим, результати виборів до місцевої та обласної рад досі не оприлюднено, а ймовірний переможець на посаду міського голови вже чотири дні як зник.
Оскільки результати виборів до Харцизької міськради не опубліковано, нових депутатів працівники виконкомівського апарату збирали, телефонуючи їм додому та поздоровляючи з можливим обранням. Оголосити результати виборів на сесії також не вдалося -заступник голови міського виборчкому Галина Лєбєдєва, яка головувала на сесії, заявила депутатам, що всі дані по виборах знаходяться в сейфі у голови виборчкому Лідії Романюк, яка раптово захворіла.
Депутатам запропоновано обмежитися неофіційною інформацією секретаря виборчої комісії, що надрукована в офіційному органі міськради, газеті "Батьківщина", у вигляді списку новообраних депутатів без будь-яких даних про кількість поданих голосів. При цьому Лєбєдєва продемонструвала й саму газету у вигляді одного аркуша газетного паперу без вихідних даних, номера й прізвища редактора. Оскільки газета "Батьківщина" насправді виходить на восьми шпальтах, а її редактор Світлана Коваль цей "номер" до друку не підписувала, можливі депутати посміялися та за сорок хвилин розійшлися через відсутність офіційної інформації про підсумки виборів.
Але не до сміху в сім'ї Анатолія Ігнатенка, кандидата на посаду міського голови, самовисуванця, який за даними дільничих комісій набрав 15 тисяч голосів, випередивши комуніста Віктора Василь'єва (12 тисяч голосів) та кандидата від блока "За єдУ!" Олега Ляшенка (7 тисяч голосів). Останній раз ймовірного мера, який працює на митниці, бачили 5 квітня. Ігнатенко зателефонував додому, повідомивши, що він на роботі, але помітив за собою стеження і тому спробує через чорний хід вибратися з приміщення митниці. Це була остання звістка від нього.
Враховуючи, що передвиборна кампанія Ігнатенка супроводжувалася численними погрозами на його адресу, є всі підстави вважати, що зникнення людини має безпосереднє відношення до "торжества демократії та свята вільного волевиявлення народу", що мало місце 31 березня.
Щоправда, під час спроби провести сесію міськради заступник голови міськвиборчкому заявила, що начебто кандидат від "єди" набрав на 36 голосів більше, аніж Ігнатенко, але продемонструвати на доказ цього відповідний протокол виборчкому Лєбєдєва не змогла.
І що цікаво, повна мовчанка із цього приводу контролюючих вибори організацій. Чому трапилося так, що вони нічого не помітили? Причини можуть бути різними – аж до домовленості – адже в регіонах теж люди працюють. Так от, якщо панам з КВУ не вистачає фактів – їх вдосталь нас. Беріть і користуйтеся.
Донеччани поступово оговтуються від виборів. Вставляють в приміщеннях дільниць шибки, лікують побитих членів виборчих комісій і спостерігачів, розповідають виборчі історії.
Мабуть, ще довго мешканці шахтарського краю будуть ділитися один з одним враженнями про те, в який спосіб блоку "За єдУ!" вдалося набрати майже сорок відсотків голосів виборців (при тому, що за даними соцопитувань навіть в обласному центрі "єдунів" підтримували не більше 9% дорослого населення. Рецепт переможців простий - залякування виборців та масова фальсифікація результатів голосування.
Ось, наприклад, на дільниці №7 виборчого округу №44 в Петровському районі м. Донецька фальшиві бюлетені під час голосування всовували в урну з такою силою, що вона в той момент просто розсипалася. Хлопця, що так завзято проявляв своє волевиявлення, спостерігачам вдалося затримати та передати в руки правоохоронців, які його начебто допровадили в районну прокуратуру. Тим не менш, голова виборчої комісії відмовилася підписувати акт про виявлене порушення.
Що творилося в інших місцях, розповідають очевидці.
Федотов Віктор Володимирович, підприємець, власник невеличкої продуктової крамниці в Кіровському районі м.Донецька
Приблизно за тиждень до виборів до мене в магазин зайшли двоє чоловіків та жінка з вимогами негайно наклеїти на вітрини рекламні агітки блока "За єдУ!". Я відмовився, тоді незвані гості в присутності продавців стали мені погрожувати від імені донецького губернатора Януковича, записали моє прізвище, адресу крамниці й сказали, що більше працювати я не буду.
Наступного дня, за моєї відсутності, під'їхала біла "Волга", з якої вийшла жінка, що попередила продавців про відповідальність за невиконання вказівок щодо розміщення реклами "єдунів" та власноручно записала свій телефон 77-05-85 і прізвище - Саніна Лідія Василівна - з вимогою зателефонувати їй та прибути для дачі пояснень. Нікуди я, ясна річ, не телефонував і не ходив, тому вже після виборів, 5 квітня, прийшли до мене - співробітники Кіровського райвідділу міліції провели в магазині обшук, вилучили договір оренди на приміщення крамниці й тепер вимагають, щоби я припинив працювати в цьому районі.
Коваль Микола Леонтійович, член дільничої виборчої комісії №31 виборчого округу №60 (м.Зугрес)
Голосування на нашій дільниці проходило в приміщенні енергетичного технікуму. Через відсутність достатньої кількості кабін для голосування давка була неймовірною. Користуючись цим, до урн кілька разів проривалися групи молодиків та вкидали в урни пачки бюлетенів. Оскільки під час останньої спроби пачка не пролізла в отвір, бритоголовий "виборець" просто пробив вічко урни кулаком та вкинув туди згорток паперів на очах членів дільничої комісії та спостерігачів. Двох фальсифікаторів вдалося затримати й передати співробітникам міліції. На сусідніх дільницях - в школі №10 та ТЕЦ Зугрес-2 - приміщення для голосування були взагалі розгромлені. Під час голосування кимось було відключено світло, після чого на членів дільничих комісій накинулися невідомі. Було вибито вікна, потрощено меблі, в урни накидали фальшивих бюлетенів. Одна з пачок впала повз урну на підлогу. Попри все це, переляканими членами комісій складено акти про те, що "вибори пройшли без порушень".
Робітник ВАТ "Червоногвардійський хлібокомбінат №2" (м. Макіївка)
За тиждень до виборів начальник цеху Коновалов попередив мене, що 31 березня мають відбутися вибори до Верховної Ради і тому, згідно з розпорядженням директора хлібокомбінату, я маю взяти відкріпний талон у дільничій виборчій комісій за місцем проживання. Оскільки я не погодився, 25 березня директор Болоцький оголосив, що якщо завтра я не покажу йому талон, буду звільнений. 26 березня я звернувся до виборчої комісії, але там мені у відкріпленні від дільниці відмовили з посиланням на те, що жодних законних підстав не голосувати за місцем проживання в мене немає.
Я не став наполягати і доповів на роботі, що талон не можу показати з незалежних від мене причин. Тоді начальник цеху зобов'язав мене оформити посвідчення на відрядження й ще раз звернутися до виборчої дільниці з заявою, що начебто 31 березня я буду у від'їзді. 29 березня співробітникам хлібокомбінату оголосили, що 31 березня вони мають зібратися о 7-00 годині біля колишнього кінотеатру "Космос" з відкріпними талонами. У день виборів, по прибутті на місце збору, співробітники хлібокомбінату (у кількості приблизно 90 осіб) сіли в подані автобуси та поїхали невідомо куди.
Десь за годину керівник групи роздав нам по 15 гривень і сказав, що ми їдемо в м.Слов'янськ голосувати за блок "За єдину Україну!" та кандидата в депутати Лещинського. Для цього у виборчих бюлетенях ми маємо поставити хрестики напроти №14 і №4. Нас попередили, що адміністрація хлібокомбінату контролюватиме хід голосування (директор Болоцький також їхав з нами), і якщо хтось посміє проголосувати по-інакшому, буде негайно звільнений з роботи. По прибутті в Слов'янськ автобуси зупинилися біля якоїсь школи-інтернату, де була виборча дільниця. Хоча я мав намір голосувати за блок "Наша Україна", ризикувати не став і заповнив бюлетені, як мені сказали. Пізніше туди ж під'їхав автобус з Донецького хлібокомбінату №14. Мені говорили, що начебто в такий спосіб було доставлено в Слов'янськ 60 автобусів з людьми. Але особисто я, окрім двох наших автобусів, бачив ще 12.
Безголове місто
Без міського голови та міської Ради опинилося в Донецькій області місто Харцизьк. Спроба апарату міськвиконкому зібрати 9 квітня на першу сесію нового скликання новообраних депутатів закінчилася нічим, результати виборів до місцевої та обласної рад досі не оприлюднено, а ймовірний переможець на посаду міського голови вже чотири дні як зник.
Оскільки результати виборів до Харцизької міськради не опубліковано, нових депутатів працівники виконкомівського апарату збирали, телефонуючи їм додому та поздоровляючи з можливим обранням. Оголосити результати виборів на сесії також не вдалося -заступник голови міського виборчкому Галина Лєбєдєва, яка головувала на сесії, заявила депутатам, що всі дані по виборах знаходяться в сейфі у голови виборчкому Лідії Романюк, яка раптово захворіла.
Депутатам запропоновано обмежитися неофіційною інформацією секретаря виборчої комісії, що надрукована в офіційному органі міськради, газеті "Батьківщина", у вигляді списку новообраних депутатів без будь-яких даних про кількість поданих голосів. При цьому Лєбєдєва продемонструвала й саму газету у вигляді одного аркуша газетного паперу без вихідних даних, номера й прізвища редактора. Оскільки газета "Батьківщина" насправді виходить на восьми шпальтах, а її редактор Світлана Коваль цей "номер" до друку не підписувала, можливі депутати посміялися та за сорок хвилин розійшлися через відсутність офіційної інформації про підсумки виборів.
Але не до сміху в сім'ї Анатолія Ігнатенка, кандидата на посаду міського голови, самовисуванця, який за даними дільничих комісій набрав 15 тисяч голосів, випередивши комуніста Віктора Василь'єва (12 тисяч голосів) та кандидата від блока "За єдУ!" Олега Ляшенка (7 тисяч голосів). Останній раз ймовірного мера, який працює на митниці, бачили 5 квітня. Ігнатенко зателефонував додому, повідомивши, що він на роботі, але помітив за собою стеження і тому спробує через чорний хід вибратися з приміщення митниці. Це була остання звістка від нього.
Враховуючи, що передвиборна кампанія Ігнатенка супроводжувалася численними погрозами на його адресу, є всі підстави вважати, що зникнення людини має безпосереднє відношення до "торжества демократії та свята вільного волевиявлення народу", що мало місце 31 березня.
Щоправда, під час спроби провести сесію міськради заступник голови міськвиборчкому заявила, що начебто кандидат від "єди" набрав на 36 голосів більше, аніж Ігнатенко, але продемонструвати на доказ цього відповідний протокол виборчкому Лєбєдєва не змогла.
