Насильство над пресою в Україні вже триває чотири роки
П'ятниця, 29 березня 2002, 20:46
"Репортери без кордонів засуджують посилення насильства проти преси за час останньої виборчої кампанії в Україні" – йдеться у заяві "Репортерів без кордонів", поширеній у п'ятницю.
"Після чотирьох років невпинного і безпрецедентного погіршення ситуації зі свободою преси в Україні в неділю 31 березня пройдуть вибори", - йдеться у заяві.
"Попри зобов’язання, які взяла на себе українська влада внаслідок тиску з боку Ради Європи, період 1998-2002 року позначився нескінченими актами фізичного насильства проти журналістів. Всеохоплююче насильство проти преси впродовж останніх чотирьох років є важелем тиску на право вільно інформувати.
Від виборів 1998 року воно є найсерйознішою перешкодою для свободи інформації і думки", наголошують автори заяви.
Репортери без кордонів ще раз нагадують, що за підрахунками організації "з 1998 року десять журналістів загинули при нез’ясованих обставинах, а на 41 журналіста були скоєні напади і вони зазнали серйозних травм. В 1999 році вбито трьох журналістів, ще 7 стали жертвами агресії; тільки за 2001 рік двох журналістів вбито і на 18 були скоєні напади; починаючи з 1 січня 2002 року один журналіст загинув в автокатастрофі, знов-таки, за сумнівних обставин та ще 7 зазнали фізичної розправи".
"Вбиті журналісти у більшості випадків працювали над матеріалами, що містили обвинувачення на адресу міліції, прокуратури, або впливових політичних чи економічних структур загальнонаціонального чи місцевого рівнів, хоча прямий зв’язок між цими вбивствами і журналістською роботою не міг бути остаточно визначений. Вбивці журналістів у більшості випадків не були встановлені", нагадують Репортери.
"У найгучніших випадках, зокрема у справі Георгія Гонгадзе (2000 рік) та Ігора Александрова (2001 рік), прокуратура і міліція створювали значні перешкоди для просування слідства. За умов існуючої недовіри до самих правоохоронних структур, будь то міліція чи СБУ, вони все ще залишаються абсолютно непрозорими для суспільства", йдеться у заяві.
"Репортери без кордонів нагадують, що останніми тижнями різноманітні форми тиску і перешкод свободі розповсюдження інформації значно зросли. 24 березня стався напад на шофера вантажівки, що перевозила газету "Свобода" і значна частина тиражу була знищена нападниками. 27 березня було конфісковано більш ніж стотисячний тираж газети "ХХІ век" у Луганську", йдеться у зверненні Репортерів без кордонів.
"Після чотирьох років невпинного і безпрецедентного погіршення ситуації зі свободою преси в Україні в неділю 31 березня пройдуть вибори", - йдеться у заяві.
"Попри зобов’язання, які взяла на себе українська влада внаслідок тиску з боку Ради Європи, період 1998-2002 року позначився нескінченими актами фізичного насильства проти журналістів. Всеохоплююче насильство проти преси впродовж останніх чотирьох років є важелем тиску на право вільно інформувати.
Від виборів 1998 року воно є найсерйознішою перешкодою для свободи інформації і думки", наголошують автори заяви.
Репортери без кордонів ще раз нагадують, що за підрахунками організації "з 1998 року десять журналістів загинули при нез’ясованих обставинах, а на 41 журналіста були скоєні напади і вони зазнали серйозних травм. В 1999 році вбито трьох журналістів, ще 7 стали жертвами агресії; тільки за 2001 рік двох журналістів вбито і на 18 були скоєні напади; починаючи з 1 січня 2002 року один журналіст загинув в автокатастрофі, знов-таки, за сумнівних обставин та ще 7 зазнали фізичної розправи".
"Вбиті журналісти у більшості випадків працювали над матеріалами, що містили обвинувачення на адресу міліції, прокуратури, або впливових політичних чи економічних структур загальнонаціонального чи місцевого рівнів, хоча прямий зв’язок між цими вбивствами і журналістською роботою не міг бути остаточно визначений. Вбивці журналістів у більшості випадків не були встановлені", нагадують Репортери.
"У найгучніших випадках, зокрема у справі Георгія Гонгадзе (2000 рік) та Ігора Александрова (2001 рік), прокуратура і міліція створювали значні перешкоди для просування слідства. За умов існуючої недовіри до самих правоохоронних структур, будь то міліція чи СБУ, вони все ще залишаються абсолютно непрозорими для суспільства", йдеться у заяві.
"Репортери без кордонів нагадують, що останніми тижнями різноманітні форми тиску і перешкод свободі розповсюдження інформації значно зросли. 24 березня стався напад на шофера вантажівки, що перевозила газету "Свобода" і значна частина тиражу була знищена нападниками. 27 березня було конфісковано більш ніж стотисячний тираж газети "ХХІ век" у Луганську", йдеться у зверненні Репортерів без кордонів.
