Як студенти "За ЄдУ" голосувати зібралися
Вівторок, 26 лютого 2002, 22:24
Ректор Київського університету та за сумісництвом п'ятий номер харчоблоку вийшов спілкуватися із студентами. За місяць до виборів Віктор Скопенко провів невеличкий тур корпусами університету, доповідаючи студентам, аспірантам та викладачам про новини в житті вузу.
І не тільки про них. Адже, як відомо, молодий електорат - ласий шматочок на будь-яких виборах. Не даремно ж після президентської кампанії 1999 року, влада Київський університет всіляко приголублювала.
Вівторок: зупинка в Червоному корпусі, актовий зал переповнено. Авжеж, промайнула в голові думка, коли ще студенти зможуть відкрито поспілкуватися з ректором? Тим більше, що і з пар їх відпускають… Проте, довго підозрювати студентство у великому фанатизмі щодо ректора не довелося - рівномірне бубніння в залі свідчило про дещо послаблену увагу зібрання.
Тема виборів немовбито на перший план не виставлялася, хоч сумнівів в тому, що стоїть за раптовою публічністю ректора ні у кого не було. Від "злинялих" з заходу можна було почути таке: мовляв, чого туди йти, і так ясно за кого він агітувати збирається, а ми ж тут до чого?
Розказавши про реорганізацію універа та нагадавши про його поліпшене (завдяки владі) фінансове становище, Скопенко взявся відповідати на питання студентів, спочатку на "паперові", потім "усні". Питання на папірцях були двох типів: а) про стипендії та гуртожиток, б) про виборчу кампанію. Питання типу "а", природно, домінували. Але найцікавішими виявилися відповіді на питання типу "б". Як показала "кінцівка" заходу - не даремно.
Отже, відвідавши зустріч з рідним ректором, студенти і викладачі дізналися, що у велику політику Скопенко прямує, щоб… ну звичайно ж - поліпшувати стан вищої освіти в країні. "Я знаю, як працював цей парламент… Я зможу зробити для освіти більше, знаходячись саме там, в стінах Ради", сказав ректор. Проте, за його ж власним визнанням, довгостраждальний закон про вищу освіту Рада цього скликання, продебатувавши три роки, прийняла.
Крім освіти, відповідав Скопенко далі, в планах "За ЄдУ" - розібратися з податковим законодавством та законами про землю. Ну а загалом, після того, як "заєдисти" сформують парламентську більшість, що думатиме про майбутнє країни, за словами ректора, "питання про закони відпадуть самі собою".
Партнерів своїх у парламенті знаковий лідер "За ЄдУ" не назвав, туманно посилаючись на те, що вирішальним чинником стане "близькість програм". Висловивши упевненість в тому, що блок трансформується в сильну партію, про перспективи очолення її Кучмою Скопенко багатозначно пробуркотів: "майбутнє покаже".
Сумну усмішку викликали слова голови Вищої атестаційної комісії України (себто, ВАКу, що присуджує в нашій країні вчені ступені), яким також є Скопенко, про іншого видатного вченого, що захоплюється реферуванням та що стоїть в списку блоку на 4 сходинки вище: "Литвин - дуже хороший вчений і підготований політик, що б на нього не вішали під час виборчої кампанії". Підстави для таких тверджень у ректора є: 2 роки майбутній глава адміністрації президента проробив при Скопенку помічником ректора. Відмінна академічна кар'єра!
Як і його колишній підлеглий, Скопенко, що ненав'язливо рекомендуває голосувати за свій блок, не знає, що таке адмінресурс. "Ви мені скажіть, що собою представляє адмінресурс і в кого його немає?", відфутболив він питання аудиторії. Проте, вибачімо йому це: все ж таки ректор хімік, а не історик чи політик.
На цьому демократичні папірці закінчилися, і розпочалися "очні" запитання біля мікрофонів. Студенти настирливо, раз у раз, запитували про законопроекти, які харчоблок проводитиме в парламенті, і стільки ж разів чули у відповідь мантри про науку та освіту.
Студенти-політологи повідомили ректору, що він може розраховувати на їхню кваліфіковану допомогу у виборчій кампанії. А вже в самому кінці, подарувавши Скопенко квіти, дзвінка дівчина з "соціологів-психологів" завзятим голосом побажала улюбленому ректору "наснаги та перемог" і пообіцяла, що усе університетське студентство (без малого 20 тисяч, за словами Скопенка) віддасть свої голоси тільки "За ЄдУ".
Проте, якщо судити з самої зустрічі, більшість присутніх все ж віддали б свої голоси за "єду" звичайну.
І не тільки про них. Адже, як відомо, молодий електорат - ласий шматочок на будь-яких виборах. Не даремно ж після президентської кампанії 1999 року, влада Київський університет всіляко приголублювала.
Вівторок: зупинка в Червоному корпусі, актовий зал переповнено. Авжеж, промайнула в голові думка, коли ще студенти зможуть відкрито поспілкуватися з ректором? Тим більше, що і з пар їх відпускають… Проте, довго підозрювати студентство у великому фанатизмі щодо ректора не довелося - рівномірне бубніння в залі свідчило про дещо послаблену увагу зібрання.
Тема виборів немовбито на перший план не виставлялася, хоч сумнівів в тому, що стоїть за раптовою публічністю ректора ні у кого не було. Від "злинялих" з заходу можна було почути таке: мовляв, чого туди йти, і так ясно за кого він агітувати збирається, а ми ж тут до чого?
Розказавши про реорганізацію універа та нагадавши про його поліпшене (завдяки владі) фінансове становище, Скопенко взявся відповідати на питання студентів, спочатку на "паперові", потім "усні". Питання на папірцях були двох типів: а) про стипендії та гуртожиток, б) про виборчу кампанію. Питання типу "а", природно, домінували. Але найцікавішими виявилися відповіді на питання типу "б". Як показала "кінцівка" заходу - не даремно.
Отже, відвідавши зустріч з рідним ректором, студенти і викладачі дізналися, що у велику політику Скопенко прямує, щоб… ну звичайно ж - поліпшувати стан вищої освіти в країні. "Я знаю, як працював цей парламент… Я зможу зробити для освіти більше, знаходячись саме там, в стінах Ради", сказав ректор. Проте, за його ж власним визнанням, довгостраждальний закон про вищу освіту Рада цього скликання, продебатувавши три роки, прийняла.
Крім освіти, відповідав Скопенко далі, в планах "За ЄдУ" - розібратися з податковим законодавством та законами про землю. Ну а загалом, після того, як "заєдисти" сформують парламентську більшість, що думатиме про майбутнє країни, за словами ректора, "питання про закони відпадуть самі собою".
Партнерів своїх у парламенті знаковий лідер "За ЄдУ" не назвав, туманно посилаючись на те, що вирішальним чинником стане "близькість програм". Висловивши упевненість в тому, що блок трансформується в сильну партію, про перспективи очолення її Кучмою Скопенко багатозначно пробуркотів: "майбутнє покаже".
Сумну усмішку викликали слова голови Вищої атестаційної комісії України (себто, ВАКу, що присуджує в нашій країні вчені ступені), яким також є Скопенко, про іншого видатного вченого, що захоплюється реферуванням та що стоїть в списку блоку на 4 сходинки вище: "Литвин - дуже хороший вчений і підготований політик, що б на нього не вішали під час виборчої кампанії". Підстави для таких тверджень у ректора є: 2 роки майбутній глава адміністрації президента проробив при Скопенку помічником ректора. Відмінна академічна кар'єра!
Як і його колишній підлеглий, Скопенко, що ненав'язливо рекомендуває голосувати за свій блок, не знає, що таке адмінресурс. "Ви мені скажіть, що собою представляє адмінресурс і в кого його немає?", відфутболив він питання аудиторії. Проте, вибачімо йому це: все ж таки ректор хімік, а не історик чи політик.
На цьому демократичні папірці закінчилися, і розпочалися "очні" запитання біля мікрофонів. Студенти настирливо, раз у раз, запитували про законопроекти, які харчоблок проводитиме в парламенті, і стільки ж разів чули у відповідь мантри про науку та освіту.
Студенти-політологи повідомили ректору, що він може розраховувати на їхню кваліфіковану допомогу у виборчій кампанії. А вже в самому кінці, подарувавши Скопенко квіти, дзвінка дівчина з "соціологів-психологів" завзятим голосом побажала улюбленому ректору "наснаги та перемог" і пообіцяла, що усе університетське студентство (без малого 20 тисяч, за словами Скопенка) віддасть свої голоси тільки "За ЄдУ".
Проте, якщо судити з самої зустрічі, більшість присутніх все ж віддали б свої голоси за "єду" звичайну.