"Громадського радіо" не буде через заборону Національної ради?
Вівторок, 26 лютого 2002, 19:46
28 лютого ц.р. мав початися в Києві проект "Громадське радіо". Українські та іноземні журналісти, громадські та культурні діячі у прямому ефірі мали обговорити феномен громадського радіо у світі та перспективи його розвитку в Україні. А з першого березня проект – 12 годин щоденного інформаційно-тематичного мовлення – мав з'явитися на київській частоті радіо "Люкс" - 69,68 УКХ.
Однак, Національна рада з питань телебачення і радіомовлення в особі її голови Бориса Холода виявила занепокоєння появою напередодні виборів в українському ефірі будь-якого неузгодженого з нею продукту. А на спроби письмово пояснити п.Холоду творчу концепцію, цілі та засоби їх досягнення "Громадське радіо" послідовно отримувало спочатку мовчанку, а в останній момент – відмову. Зі свого боку, радіо "Люкс", отримавши заборону на початок проекту, вимушене відмовитись від співпраці.
Проект "Громадське радіо" виник внаслідок незадовільного стану українського радіопростору. Засилля музичного мовлення низького гатунку та непрофесійних стандартів мовлення інформаційного, дискредитація громадян за місцем проживання – через "омертвіння" низьких і середніх частот поза великими містами: це очевидні проблеми.
За таких обставин серед переважно молодих радіожурналістів сформувалася ініціатива створити національний радіопродукт за найвищими стандартами збалансованості, неупередженості та відкритості до слухача, які б органічно поєднувалися з освітницькою та естетичною функцією медіа. А реалізація такого проекту мала стати показником готовності української влади до практичної, а не декларативної відкритості та прозорості у стосунках з громадянами.
Громадська ініціатива прибрала назву "Громадське радіо", щоб чітко відмежуватися від комерційних та політичних інтересів, і мала початися з продукційної студії, яка б виробляла тематичні програми і ток-шоу соціального спрямування, а також випуски новин. Кілька радіостанцій в різних містах висловили бажання отримувати таку продукцію, а радіо "Люкс" запропонувало розширити експеримент, транслюючи весь її обсяг на своїй "некомерційній" частоті УКХ у Києві.
Витрати на експеримент взялися покрити український Фонд "Відродження" та Делегація Європейської Комісії, що практично означало ще й створення нових робочих місць для журналістів та додаткові виплати в держбюджет. У разі успіху серед слухачів проект мав перетворитись в самостійну радіокомпанію, яка наблизила б вітчизняну індустрію до світових стандартів, а українське суспільство до канонів відкритості та демократії.
Позиція голови Нацради п.Холода не просто зробила неможливим реалізацію проекту у Києві, а й штовхала до перетворення запланованого радіомарафону на акцію громадського протесту проти дій Нацради та її керівника. Однак, втягнення у політичне протистояння медіа та органів державної влади не є метою "Громадського радіо".
А залучення до такої акції численних іноземних дипломатів, які запевнили свою участь у марафоні, могло б надати конфлікту міжнародного розголосу, що негативно відбилося б на авторитеті держави, і без того не найкращому в царині дотримання прав преси та свободи громадських дискусій. Неконструктивна поведінка чиновника від преси обернулася б країні непередбачуваними моральними і політичними збитками.
Тому я змушений просити вибачення у всіх, хто відгукнувся на наше попереднє запрошення – марафону не буде. Принаймні, 28 лютого ц.р...
Керівник проекту "Громадського радіо" Олександр Кривенко
Однак, Національна рада з питань телебачення і радіомовлення в особі її голови Бориса Холода виявила занепокоєння появою напередодні виборів в українському ефірі будь-якого неузгодженого з нею продукту. А на спроби письмово пояснити п.Холоду творчу концепцію, цілі та засоби їх досягнення "Громадське радіо" послідовно отримувало спочатку мовчанку, а в останній момент – відмову. Зі свого боку, радіо "Люкс", отримавши заборону на початок проекту, вимушене відмовитись від співпраці.
Проект "Громадське радіо" виник внаслідок незадовільного стану українського радіопростору. Засилля музичного мовлення низького гатунку та непрофесійних стандартів мовлення інформаційного, дискредитація громадян за місцем проживання – через "омертвіння" низьких і середніх частот поза великими містами: це очевидні проблеми.
За таких обставин серед переважно молодих радіожурналістів сформувалася ініціатива створити національний радіопродукт за найвищими стандартами збалансованості, неупередженості та відкритості до слухача, які б органічно поєднувалися з освітницькою та естетичною функцією медіа. А реалізація такого проекту мала стати показником готовності української влади до практичної, а не декларативної відкритості та прозорості у стосунках з громадянами.
Громадська ініціатива прибрала назву "Громадське радіо", щоб чітко відмежуватися від комерційних та політичних інтересів, і мала початися з продукційної студії, яка б виробляла тематичні програми і ток-шоу соціального спрямування, а також випуски новин. Кілька радіостанцій в різних містах висловили бажання отримувати таку продукцію, а радіо "Люкс" запропонувало розширити експеримент, транслюючи весь її обсяг на своїй "некомерційній" частоті УКХ у Києві.
Витрати на експеримент взялися покрити український Фонд "Відродження" та Делегація Європейської Комісії, що практично означало ще й створення нових робочих місць для журналістів та додаткові виплати в держбюджет. У разі успіху серед слухачів проект мав перетворитись в самостійну радіокомпанію, яка наблизила б вітчизняну індустрію до світових стандартів, а українське суспільство до канонів відкритості та демократії.
Позиція голови Нацради п.Холода не просто зробила неможливим реалізацію проекту у Києві, а й штовхала до перетворення запланованого радіомарафону на акцію громадського протесту проти дій Нацради та її керівника. Однак, втягнення у політичне протистояння медіа та органів державної влади не є метою "Громадського радіо".
А залучення до такої акції численних іноземних дипломатів, які запевнили свою участь у марафоні, могло б надати конфлікту міжнародного розголосу, що негативно відбилося б на авторитеті держави, і без того не найкращому в царині дотримання прав преси та свободи громадських дискусій. Неконструктивна поведінка чиновника від преси обернулася б країні непередбачуваними моральними і політичними збитками.
Тому я змушений просити вибачення у всіх, хто відгукнувся на наше попереднє запрошення – марафону не буде. Принаймні, 28 лютого ц.р...
Керівник проекту "Громадського радіо" Олександр Кривенко
