Томас Каротерс: "Литвин змінив мою статтю, щоб атакувати громадянське суспільство"

Стаття, яку вкрав пан Литвин у відомого політолога Томаса Каротерса, викликала жваву дискусію в Україні. Тому ми вирішили поцікавитися, а що ж думає сам Томас Каротерс, статтю якого Володимир Литвин так безпардонно списав, про плагіат, інтелектуальну власність і репутацію науковців та політиків.

pravda.com.ua: Пане Каротерс, чи Ви ознайомленні із суттю справи про використання Вашої статті "Подумаємо ще раз: громадянське суспільство" Володимиром Литвином, головою української президентської адміністрації?

Томас Каротерс: Так, я отримав багато листів електронною поштою.

pravda.com.ua: Уявімо, що одного з американських науковців чи політиків викрито у плагіаті. Що відбувається у такому випадку ?

Томас Каротерс: Якщо науковця чи політика викрито у плагіаті, довіра громадськості до нього зникає. Як правило особи, викриті у плагіаті визнають, що зробили помилку. Якщо у плагіаті викрито науковця - це дуже небезпечно для його професійної репутації, у випадку ж із політиками - це свідчення про їхні професійні стандарти.

pravda.com.ua: На Вашу думку, чому саме цю статтю було використано для плагіату Володимиром Литвином?

Томас Каротерс: Я не знаю. Звичайно, мені шкода, що мою статтю було скопійовано, але мені також шкода, що він, очевидно, змінив деякі моменти у статті задля того, щоб зробити їх більш негативними стосовно громадянського суспільства, ніж було в оригіналі моєї статті. Тобто, він мав намір написати щось негативне про громадянське суспільство й використав версію моєї статті для підтвердження цього.

pravda.com.ua: Чи Ви маєте приклади того, що хто-небудь подавав до суду за те, що його наукову працю було списано?

Томас Каротерс: Часом це відбувається у науковому світі, у світі ж політики до суду як, правило, не доходить. Справа виноситься на суд громадськості і тоді громадськість вирішує, наскільки плагіат додає репутації особі, яку зловили за руку.

pravda.com.ua: Чи Ви знаєте випадки, коли вищий навчальний заклад коментував якимось чином акт плагіату, якщо викриті особи закінчили цей університет або захищали докторську дисертацію у ньому?

Томас Каротерс: Звичайно, особи, викриті у плагіаті, мусять захищати себе. Нещодавно ми мали випадок, коли історика Стівена Емброуза (Stephen Ambrose) було звинувачено у списуванні кількох робіт. Він пояснив це таким чином, що він, начебто, поспішав, що він не хотів списувати, тощо. Звичайно, громадськість чекає на роз'яснення від автора, якого звинувачують у копіюванні чужих робіт.

Я так само хотів би підняти питання про інтелектуальну власність. Він (Литвин) використовував матеріали моєї статті без дозволу на це. Це є порушенням законів про інтелектуальну власність (копірайт). Мені шкода, що таке сталося. Але, ще більше мені шкода, що мою статтю було перекручено. У своїй статті я поставив декілька відвертих питань про громадянське суспільство, але він її перекрутив, щоб атакувати громадянське суспільство.

pravda.com.ua: Деякі громадські організації в Україні планують організувати Громадянський Форум за участю неурядових організацій, політичних партій, задля того щоб обговорити стан громадянського суспільства в Україні. Якщо б Вас запросили на такий Форум, чи Ви б приїхали?

Томас Каротерс: Я б розглянув таку пропозицію.

pravda.com.ua: Дякую.

P.S. До відома Володимира Литвина! У журналі "Journal of Democracy" з'явилася нова стаття Томаса Каротерса "The End of the Transition Paradigm". Цю статтю теж не можна списувати.

P.P.S. До речі, у вівторок в адміністрації президента Володимир Литвин, який знаходиться на лікарняному, зустрічався з журналістами. На жаль, ніхто з наших колег не додумався (чи не насмілився?) поставити запитання про плагіат. Але того ж вечора в ефірі програми "Саме той" Литвин навіть не зніяковів, коли ведуча запитала його про те, що його стаття схожа на статтю американського політолога.

"Це був такий PR-хід", не моргнувши оком, відповів Литвин. І тут же навів приклад, коли міністр закордонних справ Росії, виступаючи в США, "виголосив чужу промову, яка на півгодини шокувала всю Америку". "Потім пояснив - що це та політика, яку хотіли проводити противники Бориса Єльцина у зовнішньополітичній сфері".

"А тут просто було показано, що не можна з телячим захопленням говорити про громадянське суспільство. Треба у всьому бачити свої "за" і "проти". Якщо б там було сказано, що ці слова у своїй більшості належать відомому політологу, то у нас це сприймалося б як приклад, як потрібно будувати громадянське суспільство. А виявилося, що це нібито сказала інша людина - Литвин - і відразу прикована увага, що це вже офіційна державна позиція, позиція президента. Почали за вуха притягати якісь цитати з президента… Тут я почув не критику, а просто лайку, яка у пристойному суспільстві не допускається… Я прочитав деякі статті - тільки у представника фонду Відродження стаття розумна, все інше - лайка. Там не може бути жодної дискусії.

Дискусія на цю тему:

Литвин про громадянське суспільство. Дідусь Кант перевертається у труні

Нотатки на полях програмної статті

Cім міфів або спроба "коригувального пресингу"?

До питання про "деміфологізацію громадянського суспільства" і методів, якими це робиться

Литвин зізнався у плагіаті