Заборона на передвиборну агітацію - захист від невинахідливого дурня
П'ятниця, 18 січня 2002, 12:45
Не даремно кажуть, що можна вигадати захист від дурня, але тільки від невинахідливого. У Криму винахідливих людей більш ніж досить, і серед них зустрічаються і не-йолопи. А тому тут вельми захоплююче спостерігати, як різні партії і окремі політики викручуються на предмет своєї передвиборної реклами в умовах її тимчасової заборони. У деяких це виходить дуже переконливо.
Наприклад, партія "Яблуко" на своїх біг-бордах, де раніше красувався Бродський, тепер замість його звитяжної фізіономії розмістила… вгадайте з 3-х разів… правильно - велике зелене яблуко. Тут же багатозначний напис: "Усi бачили, як падають яблука. Тiльки Ньютон подумав чому?"
І, не дай Бог, щоб не тільки Ньютон задумався і по своїй шкідливості запідозрив, що це прихована реклама. У нижньому кутку величезного біг-борда спеціально для дуже уважних дрібним шрифтом написано: "Торгова марка "Гостинець". Хтось хоче сказати, що це чергові "Рога та копита"? А де докази? Загалом, все вийшло як в анекдоті, в якому новий руський виходить з Ермітажа:
- Так... Чистенько, чистенько... Скромно, але чистенько.
Не відстав від Бродського по частині затуманення мозків Центрвиборчкому на предмет своєї законослухняності й Леонід Грач. Правда, його рекламні знахідки більш витончені. На його особистих біг-бордах, де зовсім нещодавно головний кримський комуніст з імперіалістично-голівудською усмішкою безкорисливо поздоровляв кримчан з Новим роком, висять на абсолютно білому фоні загадкові слова: "Всьому свій час". Всі вони різного кольору. Останнє, природно, червоного.
Того, хто вигадав таким чином примусити виборця кожний день підійматися на зорі і бігти до плаката, щоб дізнатися, прийшов, нарешті, час або ще трошки треба почекати, підвела пам'ять. У значенні, хороша пам'ять сімферопольців, які відразу пригадали, як декілька років тому на Центральному тоді ще телебаченні відразу після реклами про прокладки, що перетворюють критичні дні в миті непідробленого щастя, вискакував на екран якийсь невиразний чоловічок і з інтонацією графа Дракули віщував: "Прийде час, і я все скажу".
Потім до загального розчарування виявилося, що це реклама-інтрига сумно відомого "МММ", що незабаром канув в Лету від вантажу невиконаних рекламних обіцянок і проклять обдурених телеглядачів-оптимістів. Ось так і проходить мирська слава: хотіли, як краще, а вийшло "МММ".
Не гнушається знущанням над законодавством про вибори і партія "Союз" - з недавнього часу складова Російського блоку. Правда, вона і не подумала прибрати свої передвиборні заклики з біг-бордів і рекламних розтяжок над всіма вулицями Сімферополя. Куди ні кинь втомлений погляд, скрізь "Союз - за союз Росії, України і Білорусії" і "Крим - серце Союзу". І на серці контролюючих органів таке порушення виборчого законодавства абсолютно не давить. Як говориться, носоріг дуже погано бачить. Але при його вазі це не його проблеми.
У кримського Виборчкому проблемний зір - невиліковна вада його поки ще дитячого, але вже цілком сформованого організму. "Народив" його Леонід Грач не більше місяця тому, а дитятко вже так натішилося, що багато хто вже плаче гіркими сльозами. Характерність природженої хвороби цього шановного органу в тому, що коли треба попсувати нерви політичним противникам батька, наступають періоди прозріння, а потім знову повна сліпота.
Очевидно, саме в такий трагічний момент голова Виборчкому Іван Поляков не помітив прямого порушення законодавства в парламентській газеті "Кримські вісті", яка недавно опублікувала Постанову Пленуму Республіканської ради ветеранів війни, труда і військової служби під нехитрим закликом "Ветерани - за підтримку блоку Леоніда Грача". (Номером раніше газета повідомила, що на самому Пленумі, що відбувся, до речі, в залі засідань парламенту автономії, був присутнім і голова Виборчкому).
В надрукованому документі, зокрема, говориться: "Пленум вважає доцільним зорієнтувати міські, районні, первинні і полкові організації на підтримку списків кандидатів в народні депутати України і кандидатів в народні депутати України по мажоритарних округах від тих політичних блоків і партій, а також самовисуванців, програми і практична діяльність яких…відповідають соціально-економічним, духовним інтересам ветеранів війни, усього старшого покоління". Щоб ветерани ненароком не дезорієнтувалися, далі слідувала точна вказівка: " Найбільш повно цьому відповідає "Блок Леоніда Грача".
У невинній публікації потім йшли рекомендації, як все має відбуватися в житті: "дійти до кожного члена організації, допомогти їм не тільки правильно зорієнтуватися на майбутніх виборах, … а і зробити це обов'язково особисто, не передовіряючи свого права іншим особам, уберегти кожного від спокуси продати свій голос".
З протестом проти дій парламентської газети, що дозволила собі проігнорувати заборону законом передвиборної агітації, виступило поки одне тільки об'єднання "Вільний вибір", яке продекларувало своєю метою провести моніторинг виконання виборчого законодавства. У своєму зверненні в Республіканський комітет з інформації та Прокурору Криму "Вільний вибір" нагадав, що згідно із законом про вибори в український парламент передвиборна агітація починається з 9 лютого, а, згідно з Постановою місцевого Виборчкому, починати агітувати за претендентів на зайняття місць в кримському парламенті можна тільки з 14 лютого.
Оскільки Леонід Грач стоїть у виборчому списку Компартії України під номером 11 і, крім того, вже заявив, що буде балотуватися кандидатом в депутати Верховної Ради Криму, то підконтрольна йому газета порушила і загальноукраїнське, і місцеве законодавство.
Голова Виборчкому Іван Поляков, спілкуючись на цей предмет з журналістами, перелічував ті ж закони і дати, але у нього знову щось трапилося зі зором якраз в той момент, коли преса спробувала повернути думку голови Виборчкому до практичних висновків щодо "Кримських вістей". На скам'яніле обличчя головного виборчого контролера в цей момент було боляче дивитися, але він так і не дозволив малодушному "так" підтвердити крамолу.
Його можна зрозуміти, адже якщо так безсовісно чіплятися, то шановну газету вже давно треба закривати. Тільки за перші два тижні січня вона, як підрахував Комітет по моніторингу свободи преси в Криму, написала про Леоніда Грача 31 разів. І що характерно, про прем'єра Валерія Горбатова - також не останню людину в Криму - та ж газета за цей час не згадувала жодного разу. Такому ж забуттю був підданий і представник президента в автономії Анатолій Корнейчук. (У порядку помсти "Кримська газета" - видання уряду - 13 разів писала про Горбатова і тільки 3 рази про Грача).
А якщо почати рахувати, скільки разів тут йшла прихована реклама соратників Грача по партії й блоку, то легше це не помітити. Проте, в цьому жанрі в "Кримських вістях" іноді з'являються незабутні шедеври. Декілька днів тому тут був на цілій смузі розміщений нарис про чудову людину - члена Президії ВР Криму і, природно, комуніста Опанаса Яковича Іванова, що служив до депутатства в Сімферопольському СІЗО.
Матеріал під назвою "Дві світлі повісті" під рубрикою "Жіноче щастя" відкрив читачеві, що під суворими і по-чоловічі непомітними рисами депутата-комуніста насправді переховується "сірий соловей". Саме так назвала Іванова в одному з своїх віршів дружина солов'я, у якої кореспондент і випитувала секрети майстерності жити під одним дахом з політиком.
Відкрилися буквально несамовиті речі. Виявляється, вороги Опанаса Яковича і раніше не дрімали (мовою оригіналу): "С подругою школьною я повстречалась./ Она сокрушалась и все удивлялась:/ Но как же такое могло вдруг случиться, / Красавицей будучи в серость влюбиться?"
З'ясування відносин з безсовісною подругою дружини вилилися в добротну передвиборну агітку: "Он серость?"- гнівно питає Ольга Іванова, уточнюючи " Иль серая масть соловья?". Виявилося, все-таки масть. Тому що Опанас "сердцем богатый и яркий душой ", що "он ночи не спал и нашу малышку так нежно качал ", що "тяжелые сумки – неженский удел – он сам каждый день их носить захотел".
Далі слідувала розповідь, як багато Опанас Якович працює, спить по 4 години на добу, бореться із злочинністю, а його дружина в цей час боліє душею не тільки за нього, але і за те "щоб ситуація на Кримському півострові змінилася на краще". Нарис закінчився нестандартно: "Ось такі вони Іванови". І тільки окремі читачі-циніки відразу додали: "Ось такий він - північний олень".
А, може, даремно кримський Виборчком не помічає приховані та явні порушення виборного законодавства в парламентській газеті? Адже вона своєю щоденною настирливою та грубою передвиборною рекламою робить тільки погану послугу комуністам. Пам'ятайте раду починаючим собаківникам? "Якщо ваш улюбленець злегка пожував ваші нові туфлі, то в якості виховної міри примусьте його з'їсти їх до кінця. Туфлі все одно викидати, а ось педагогічний ефект важко описати в декількох словах".
Корисно контролюючим за виконанням законодавства органам і подивитися в Криму телевізор. За болісною метушнею каналу Гостелерадіокомпанії "Крим" непідготовленому глядачу просто боляче спостерігати. Пряма політична реклама тут, правда, тільки в програмі "Парламентська година", яку веде журналіст, передбачливо заявлений Рескомом Компартії в списках своїх кандидатів на вибори.
Зате прихована реклама і антиреклама є практично в кожному випуску новин. Прем'єр Горбатов в них весь білий і пухнастий, спікер Леонід Грач - чорний і колючий. І якщо йому обставини змушують робити компліменти, то вони звучать в стилі: "Вам дуже йде ця зачіска! Абсолютно не уявляємо вас лисим". Іноді, за звичкою, промайне відкрите обличчя і кучерява голова колишнього прем'єра Куніцина.
Проте на приватному телеканалі "Чорноморської" телерадіокомпанії суцільний парад 3-х осіб: колишнього віце-прем'єра Андрія Сенченка (власника компанії) і 3-х його соратників - екс-віце-прем'єра Сергія Веліжанського, екс-міністра фінансів Людмили Денісової і президента ЧТРК Тетяни Красикової. Вся компанія разом, поки що неофіційно, називається громадським комітетом "Прозора влада". Саме під цим брендом вона збирається йти на вибори, заздалегідь запозичивши його у супер-популярної однойменної програми журналістки Валентини Самар, яка вважала після цього за краще піти з телекомпанії.
Програми, у якій донедавна мали можливість відверто висловлюватися представники всіх політичних сил і журналісти, тепер немає. Зате відеороліки з брендом "Прозора влада" крутяться щогодини і обіцяють врятувати Крим від корупції, безсердечних чиновників, розрухи, наркоманії і іншої гидоти.
Чомусь поки що прощається "Черноморці" і пряма щоденна політична реклама Української Морської партії. Можливо тому, що її лідер Сергій Ківалов, який нещодавно заявив про участь партії у виборах, є головою Вищої ради юстиції України і краще за будь кого знає закони.
Загалом, Крим вирішив не перейматися марно щодо багатостраждальних законів. До порушення заборони передвиборчої агітації, судячи по всьому, тут просто вирішили поставитися, як до одного з цинічних законів Паркінсона: "Брешуть всі, але це не має значення, тому що ніхто не слухає".
Наприклад, партія "Яблуко" на своїх біг-бордах, де раніше красувався Бродський, тепер замість його звитяжної фізіономії розмістила… вгадайте з 3-х разів… правильно - велике зелене яблуко. Тут же багатозначний напис: "Усi бачили, як падають яблука. Тiльки Ньютон подумав чому?"
І, не дай Бог, щоб не тільки Ньютон задумався і по своїй шкідливості запідозрив, що це прихована реклама. У нижньому кутку величезного біг-борда спеціально для дуже уважних дрібним шрифтом написано: "Торгова марка "Гостинець". Хтось хоче сказати, що це чергові "Рога та копита"? А де докази? Загалом, все вийшло як в анекдоті, в якому новий руський виходить з Ермітажа:
- Так... Чистенько, чистенько... Скромно, але чистенько.
Не відстав від Бродського по частині затуманення мозків Центрвиборчкому на предмет своєї законослухняності й Леонід Грач. Правда, його рекламні знахідки більш витончені. На його особистих біг-бордах, де зовсім нещодавно головний кримський комуніст з імперіалістично-голівудською усмішкою безкорисливо поздоровляв кримчан з Новим роком, висять на абсолютно білому фоні загадкові слова: "Всьому свій час". Всі вони різного кольору. Останнє, природно, червоного.
Того, хто вигадав таким чином примусити виборця кожний день підійматися на зорі і бігти до плаката, щоб дізнатися, прийшов, нарешті, час або ще трошки треба почекати, підвела пам'ять. У значенні, хороша пам'ять сімферопольців, які відразу пригадали, як декілька років тому на Центральному тоді ще телебаченні відразу після реклами про прокладки, що перетворюють критичні дні в миті непідробленого щастя, вискакував на екран якийсь невиразний чоловічок і з інтонацією графа Дракули віщував: "Прийде час, і я все скажу".
Потім до загального розчарування виявилося, що це реклама-інтрига сумно відомого "МММ", що незабаром канув в Лету від вантажу невиконаних рекламних обіцянок і проклять обдурених телеглядачів-оптимістів. Ось так і проходить мирська слава: хотіли, як краще, а вийшло "МММ".
Не гнушається знущанням над законодавством про вибори і партія "Союз" - з недавнього часу складова Російського блоку. Правда, вона і не подумала прибрати свої передвиборні заклики з біг-бордів і рекламних розтяжок над всіма вулицями Сімферополя. Куди ні кинь втомлений погляд, скрізь "Союз - за союз Росії, України і Білорусії" і "Крим - серце Союзу". І на серці контролюючих органів таке порушення виборчого законодавства абсолютно не давить. Як говориться, носоріг дуже погано бачить. Але при його вазі це не його проблеми.
У кримського Виборчкому проблемний зір - невиліковна вада його поки ще дитячого, але вже цілком сформованого організму. "Народив" його Леонід Грач не більше місяця тому, а дитятко вже так натішилося, що багато хто вже плаче гіркими сльозами. Характерність природженої хвороби цього шановного органу в тому, що коли треба попсувати нерви політичним противникам батька, наступають періоди прозріння, а потім знову повна сліпота.
Очевидно, саме в такий трагічний момент голова Виборчкому Іван Поляков не помітив прямого порушення законодавства в парламентській газеті "Кримські вісті", яка недавно опублікувала Постанову Пленуму Республіканської ради ветеранів війни, труда і військової служби під нехитрим закликом "Ветерани - за підтримку блоку Леоніда Грача". (Номером раніше газета повідомила, що на самому Пленумі, що відбувся, до речі, в залі засідань парламенту автономії, був присутнім і голова Виборчкому).
В надрукованому документі, зокрема, говориться: "Пленум вважає доцільним зорієнтувати міські, районні, первинні і полкові організації на підтримку списків кандидатів в народні депутати України і кандидатів в народні депутати України по мажоритарних округах від тих політичних блоків і партій, а також самовисуванців, програми і практична діяльність яких…відповідають соціально-економічним, духовним інтересам ветеранів війни, усього старшого покоління". Щоб ветерани ненароком не дезорієнтувалися, далі слідувала точна вказівка: " Найбільш повно цьому відповідає "Блок Леоніда Грача".
У невинній публікації потім йшли рекомендації, як все має відбуватися в житті: "дійти до кожного члена організації, допомогти їм не тільки правильно зорієнтуватися на майбутніх виборах, … а і зробити це обов'язково особисто, не передовіряючи свого права іншим особам, уберегти кожного від спокуси продати свій голос".
З протестом проти дій парламентської газети, що дозволила собі проігнорувати заборону законом передвиборної агітації, виступило поки одне тільки об'єднання "Вільний вибір", яке продекларувало своєю метою провести моніторинг виконання виборчого законодавства. У своєму зверненні в Республіканський комітет з інформації та Прокурору Криму "Вільний вибір" нагадав, що згідно із законом про вибори в український парламент передвиборна агітація починається з 9 лютого, а, згідно з Постановою місцевого Виборчкому, починати агітувати за претендентів на зайняття місць в кримському парламенті можна тільки з 14 лютого.
Оскільки Леонід Грач стоїть у виборчому списку Компартії України під номером 11 і, крім того, вже заявив, що буде балотуватися кандидатом в депутати Верховної Ради Криму, то підконтрольна йому газета порушила і загальноукраїнське, і місцеве законодавство.
Голова Виборчкому Іван Поляков, спілкуючись на цей предмет з журналістами, перелічував ті ж закони і дати, але у нього знову щось трапилося зі зором якраз в той момент, коли преса спробувала повернути думку голови Виборчкому до практичних висновків щодо "Кримських вістей". На скам'яніле обличчя головного виборчого контролера в цей момент було боляче дивитися, але він так і не дозволив малодушному "так" підтвердити крамолу.
Його можна зрозуміти, адже якщо так безсовісно чіплятися, то шановну газету вже давно треба закривати. Тільки за перші два тижні січня вона, як підрахував Комітет по моніторингу свободи преси в Криму, написала про Леоніда Грача 31 разів. І що характерно, про прем'єра Валерія Горбатова - також не останню людину в Криму - та ж газета за цей час не згадувала жодного разу. Такому ж забуттю був підданий і представник президента в автономії Анатолій Корнейчук. (У порядку помсти "Кримська газета" - видання уряду - 13 разів писала про Горбатова і тільки 3 рази про Грача).
А якщо почати рахувати, скільки разів тут йшла прихована реклама соратників Грача по партії й блоку, то легше це не помітити. Проте, в цьому жанрі в "Кримських вістях" іноді з'являються незабутні шедеври. Декілька днів тому тут був на цілій смузі розміщений нарис про чудову людину - члена Президії ВР Криму і, природно, комуніста Опанаса Яковича Іванова, що служив до депутатства в Сімферопольському СІЗО.
Матеріал під назвою "Дві світлі повісті" під рубрикою "Жіноче щастя" відкрив читачеві, що під суворими і по-чоловічі непомітними рисами депутата-комуніста насправді переховується "сірий соловей". Саме так назвала Іванова в одному з своїх віршів дружина солов'я, у якої кореспондент і випитувала секрети майстерності жити під одним дахом з політиком.
Відкрилися буквально несамовиті речі. Виявляється, вороги Опанаса Яковича і раніше не дрімали (мовою оригіналу): "С подругою школьною я повстречалась./ Она сокрушалась и все удивлялась:/ Но как же такое могло вдруг случиться, / Красавицей будучи в серость влюбиться?"
З'ясування відносин з безсовісною подругою дружини вилилися в добротну передвиборну агітку: "Он серость?"- гнівно питає Ольга Іванова, уточнюючи " Иль серая масть соловья?". Виявилося, все-таки масть. Тому що Опанас "сердцем богатый и яркий душой ", що "он ночи не спал и нашу малышку так нежно качал ", що "тяжелые сумки – неженский удел – он сам каждый день их носить захотел".
Далі слідувала розповідь, як багато Опанас Якович працює, спить по 4 години на добу, бореться із злочинністю, а його дружина в цей час боліє душею не тільки за нього, але і за те "щоб ситуація на Кримському півострові змінилася на краще". Нарис закінчився нестандартно: "Ось такі вони Іванови". І тільки окремі читачі-циніки відразу додали: "Ось такий він - північний олень".
А, може, даремно кримський Виборчком не помічає приховані та явні порушення виборного законодавства в парламентській газеті? Адже вона своєю щоденною настирливою та грубою передвиборною рекламою робить тільки погану послугу комуністам. Пам'ятайте раду починаючим собаківникам? "Якщо ваш улюбленець злегка пожував ваші нові туфлі, то в якості виховної міри примусьте його з'їсти їх до кінця. Туфлі все одно викидати, а ось педагогічний ефект важко описати в декількох словах".
Корисно контролюючим за виконанням законодавства органам і подивитися в Криму телевізор. За болісною метушнею каналу Гостелерадіокомпанії "Крим" непідготовленому глядачу просто боляче спостерігати. Пряма політична реклама тут, правда, тільки в програмі "Парламентська година", яку веде журналіст, передбачливо заявлений Рескомом Компартії в списках своїх кандидатів на вибори.
Зате прихована реклама і антиреклама є практично в кожному випуску новин. Прем'єр Горбатов в них весь білий і пухнастий, спікер Леонід Грач - чорний і колючий. І якщо йому обставини змушують робити компліменти, то вони звучать в стилі: "Вам дуже йде ця зачіска! Абсолютно не уявляємо вас лисим". Іноді, за звичкою, промайне відкрите обличчя і кучерява голова колишнього прем'єра Куніцина.
Проте на приватному телеканалі "Чорноморської" телерадіокомпанії суцільний парад 3-х осіб: колишнього віце-прем'єра Андрія Сенченка (власника компанії) і 3-х його соратників - екс-віце-прем'єра Сергія Веліжанського, екс-міністра фінансів Людмили Денісової і президента ЧТРК Тетяни Красикової. Вся компанія разом, поки що неофіційно, називається громадським комітетом "Прозора влада". Саме під цим брендом вона збирається йти на вибори, заздалегідь запозичивши його у супер-популярної однойменної програми журналістки Валентини Самар, яка вважала після цього за краще піти з телекомпанії.
Програми, у якій донедавна мали можливість відверто висловлюватися представники всіх політичних сил і журналісти, тепер немає. Зате відеороліки з брендом "Прозора влада" крутяться щогодини і обіцяють врятувати Крим від корупції, безсердечних чиновників, розрухи, наркоманії і іншої гидоти.
Чомусь поки що прощається "Черноморці" і пряма щоденна політична реклама Української Морської партії. Можливо тому, що її лідер Сергій Ківалов, який нещодавно заявив про участь партії у виборах, є головою Вищої ради юстиції України і краще за будь кого знає закони.
Загалом, Крим вирішив не перейматися марно щодо багатостраждальних законів. До порушення заборони передвиборчої агітації, судячи по всьому, тут просто вирішили поставитися, як до одного з цинічних законів Паркінсона: "Брешуть всі, але це не має значення, тому що ніхто не слухає".
