Голова Конституційного суду не згоден з визнанням неконституційності заборони про діяльність КПУ
Субота, 29 грудня 2001, 16:09
Голова Конституційного суду України Віктор Скомороха не згодний з рішенням КС, що визнало неконституційним укази 1991 року про заборону діяльності Компартії України.
У пресі-релізі, розданому в суботу в КС, наводиться думка Скоморохи, у відповідності з якою КС повинен був закрити розгляд з конституційного представлення про не відповідність Основному закону заборони в 1991 діяльності Компартії на основі непідвідомственості КС України питань, піднятих в цьому представленні.
На його думку, нинішнє рішення КС не засноване на Конституції України і прийняте ним поза власними повноваженнями. Скомороха нагадав, що повноваження КС визначені Основним законом країни і законом "Про Конституційний суд України".
Він вважає, що, ухваливши рішення по цьому представленню, КС "взяв на себе функції законодавчого органу і проводить вже не негативну, а позитивну законотворчість, що не може робити жоден Конституційний суд".
У документі зазначається, що правовий аналіз законодавства, що діяло в Україні свідчить про відсутність в країні правових основ і органів для прийняття рішень, крім Президії Верховної Ради УРСР, на момент прийняття указів 1991 року.
Крім того, відмічає Скомороха, що на момент прийняття рішень про тимчасове припинення і заборону діяльності Компартії України передбачений загальносоюзним законом судовий порядок ліквідації партій на території України не діяв, тому були відсутні правові основи для звертання до суду.
Ці рішення президії Верховної Ради УРСР також не можуть бути предметом розгляду КС України, оскільки в розв'язанні головного питання - про припинення діяльності і заборону партії - вони є правоприменительными, а не нормативними актами. Укази, в своїй основі, спрямовані на одноразову реалізацію саме контрольної функції, а не на встановлення яких-небудь норм, направлених на розвиток і конкретизацію законів, розрахованих на постійну або тривала дія, відмічає Скомороха.
За своєю природою ці укази Президії Верховної Ради УРСР є актами правопристосувальними, а не правовстановлюючими, вважає голова КС. Це індивідуальні, державно-владні розпорядження одноразової дії, тому суд не може розглядати питання відносно їх конституційності.
Також, на думку Скоморохи, є безпідставною думка КС про реєстрацію Компартії України 22 липня 1991 року "як новоствореної політичної партії", а також про те, що вона "не є правонаступницею". Передусім, в свідченні про реєстрацію Компартії не міститься визначення її, як новоствореної.
До самого моменту видання цих указів Компартія України залишалася складовою частиною КПРС і в самостійну політичну партію, відповідно до українського законодавства, не оформилася.
Таким чином, вважає Скомороха, КС вийшов за межі предмета дослідження і визнав неконституційними укази відносно рішення долі майна Компартії, не дивлячись на приналежність частини його державі, а також на те, що органи Компартії України на момент видання указу фактично володіли і розпоряджалися ім.
Відповідаючи на питання журналістів, голова КС підкреслив, що "окрему думку може мати як вчений, так і суддя будь-якого суду, в тому числі Конституційного".
Зі слів Скоморохи, його думка буде опублікована у "Віснику КС".
Інтерфакс-Україна
У пресі-релізі, розданому в суботу в КС, наводиться думка Скоморохи, у відповідності з якою КС повинен був закрити розгляд з конституційного представлення про не відповідність Основному закону заборони в 1991 діяльності Компартії на основі непідвідомственості КС України питань, піднятих в цьому представленні.
На його думку, нинішнє рішення КС не засноване на Конституції України і прийняте ним поза власними повноваженнями. Скомороха нагадав, що повноваження КС визначені Основним законом країни і законом "Про Конституційний суд України".
Він вважає, що, ухваливши рішення по цьому представленню, КС "взяв на себе функції законодавчого органу і проводить вже не негативну, а позитивну законотворчість, що не може робити жоден Конституційний суд".
У документі зазначається, що правовий аналіз законодавства, що діяло в Україні свідчить про відсутність в країні правових основ і органів для прийняття рішень, крім Президії Верховної Ради УРСР, на момент прийняття указів 1991 року.
Крім того, відмічає Скомороха, що на момент прийняття рішень про тимчасове припинення і заборону діяльності Компартії України передбачений загальносоюзним законом судовий порядок ліквідації партій на території України не діяв, тому були відсутні правові основи для звертання до суду.
Ці рішення президії Верховної Ради УРСР також не можуть бути предметом розгляду КС України, оскільки в розв'язанні головного питання - про припинення діяльності і заборону партії - вони є правоприменительными, а не нормативними актами. Укази, в своїй основі, спрямовані на одноразову реалізацію саме контрольної функції, а не на встановлення яких-небудь норм, направлених на розвиток і конкретизацію законів, розрахованих на постійну або тривала дія, відмічає Скомороха.
За своєю природою ці укази Президії Верховної Ради УРСР є актами правопристосувальними, а не правовстановлюючими, вважає голова КС. Це індивідуальні, державно-владні розпорядження одноразової дії, тому суд не може розглядати питання відносно їх конституційності.
Також, на думку Скоморохи, є безпідставною думка КС про реєстрацію Компартії України 22 липня 1991 року "як новоствореної політичної партії", а також про те, що вона "не є правонаступницею". Передусім, в свідченні про реєстрацію Компартії не міститься визначення її, як новоствореної.
До самого моменту видання цих указів Компартія України залишалася складовою частиною КПРС і в самостійну політичну партію, відповідно до українського законодавства, не оформилася.
Таким чином, вважає Скомороха, КС вийшов за межі предмета дослідження і визнав неконституційними укази відносно рішення долі майна Компартії, не дивлячись на приналежність частини його державі, а також на те, що органи Компартії України на момент видання указу фактично володіли і розпоряджалися ім.
Відповідаючи на питання журналістів, голова КС підкреслив, що "окрему думку може мати як вчений, так і суддя будь-якого суду, в тому числі Конституційного".
Зі слів Скоморохи, його думка буде опублікована у "Віснику КС".
Інтерфакс-Україна