Генпрокуратура доводить неправомірність дій слідчої комісії по справі Гонгадзе
Вівторок, 11 грудня 2001, 18:20
Верховна Рада України Голові тимчасової слідчої комісії
народному депутату Жиру 0.0.
Шановний Олександре Олександровичу ї
Ваш лист про запрошення заступника Генерального прокурора України Баганця О.В. на засідання 11.12.2001 о 15-00 тимчасової слідчої комісії, створеної, до речі, з метою об'єднання зусиль для з'ясування обставин скоєного, в тому числі і за кримінальною справою за фактом вбивства Г.Гонгадзе, розглянуто.
Позиція Баганця О.В. як заступника Генерального прокурора України, який здійснює нагляд за розслідуванням зазначеної кримінальної справи, щодо неможливості його участі у засіданні очолюваної Вами тимчасової слідчої комісії, в складі якої є особи, що ухилились від явки до слідчого, а також допитані як свідки, висловлена у вмотивованому листі, надісланому на Вашу адресу 29.11.2001 за вих.№ 06-9310-01.
Ця позиція грунтується на положеннях Кримінального кодексу України, що вступив у дію з 01.09.2001, та п.4 рішення Конституційного Суду України від 11.04.2001 у справі №1-19-2000 за конституційним поданням Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 86 Конституції України та ст.ст. 12,19 Закону України "Про статус народного депутата України".
У рішенні Конституційного Суду, зокрема, зазначено, що Верховна Рада України, її органи та народні депутати України не повинні втручатись у діяльність прокуратури, якою відповідно до статті 121 Конституції України охоплюються питання підтримання державного обвинувачення в суді, представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом, нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство, нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також з питань провадження слідчими прокуратури досудового слідства в конкретних кримінальних справах.
Такий висновок випливає з того, що Конституція України серед повноважень Верховної Ради України безпосередньо не передбачає здійснення контролю за діяльністю прокуратури, а правом надавати собі додаткові контрольні повноваження, навіть шляхом прийняття відповідного закону, Верховна Рада не наділена.
Що стосується Вашого посилання на ст.351 КК України, то воно недоречне, так як ця правова норма передбачає кримінальну відповідальність службових осіб за невиконання законних вимог тимчасових слідчих комісій.
Вам необхідно мати на увазі, що права (повноваження) та обов'язки депутатських слідчих комісій ще не врегульовані законом України, в тому числі і з таких питань:
- чи мають право депутатські слідчі комісії викликати на свої засідання прокурора, суддю та слідчого, а якщо так, то для з"ясування яких питань;
- чи може бути обраним головою комісії народний депутат, якого допитували як свідка у кримінальній справі;
- чи може бути членом такої комісії народний депутат, якого викликали для допиту, а він ухилився від явки до слідчого.
Якщо ще не прийнятий Закон "Про депутатські слідчі комісії" наділить обраних народних депутатів повноваженнями слідчого, то законодавець обов'язково повинен передбачити і відповідальність членів слідчої комісії за порушення наданих їм прав та повноважень, а також підстави для їх відводу, як це, зокрема, передбачає стаття 60 КПК України.
У подальшому Вам також необхідно мати на увазі, що відповідно до п.2 згаданого вище рішення Конституційного Суду України народний депутат може звернутися із запитом лише до керівників органів державної влади, зокрема до Генерального прокурора України, і не може адресувати свої вимоги та пропозиції іншим працівникам органів прокуратури.
З повагою В.о. Генерального Прокурора України
М.В.Гарник
народному депутату Жиру 0.0.
Шановний Олександре Олександровичу ї
Ваш лист про запрошення заступника Генерального прокурора України Баганця О.В. на засідання 11.12.2001 о 15-00 тимчасової слідчої комісії, створеної, до речі, з метою об'єднання зусиль для з'ясування обставин скоєного, в тому числі і за кримінальною справою за фактом вбивства Г.Гонгадзе, розглянуто.
Позиція Баганця О.В. як заступника Генерального прокурора України, який здійснює нагляд за розслідуванням зазначеної кримінальної справи, щодо неможливості його участі у засіданні очолюваної Вами тимчасової слідчої комісії, в складі якої є особи, що ухилились від явки до слідчого, а також допитані як свідки, висловлена у вмотивованому листі, надісланому на Вашу адресу 29.11.2001 за вих.№ 06-9310-01.
Ця позиція грунтується на положеннях Кримінального кодексу України, що вступив у дію з 01.09.2001, та п.4 рішення Конституційного Суду України від 11.04.2001 у справі №1-19-2000 за конституційним поданням Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 86 Конституції України та ст.ст. 12,19 Закону України "Про статус народного депутата України".
У рішенні Конституційного Суду, зокрема, зазначено, що Верховна Рада України, її органи та народні депутати України не повинні втручатись у діяльність прокуратури, якою відповідно до статті 121 Конституції України охоплюються питання підтримання державного обвинувачення в суді, представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом, нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство, нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також з питань провадження слідчими прокуратури досудового слідства в конкретних кримінальних справах.
Такий висновок випливає з того, що Конституція України серед повноважень Верховної Ради України безпосередньо не передбачає здійснення контролю за діяльністю прокуратури, а правом надавати собі додаткові контрольні повноваження, навіть шляхом прийняття відповідного закону, Верховна Рада не наділена.
Що стосується Вашого посилання на ст.351 КК України, то воно недоречне, так як ця правова норма передбачає кримінальну відповідальність службових осіб за невиконання законних вимог тимчасових слідчих комісій.
Вам необхідно мати на увазі, що права (повноваження) та обов'язки депутатських слідчих комісій ще не врегульовані законом України, в тому числі і з таких питань:
- чи мають право депутатські слідчі комісії викликати на свої засідання прокурора, суддю та слідчого, а якщо так, то для з"ясування яких питань;
- чи може бути обраним головою комісії народний депутат, якого допитували як свідка у кримінальній справі;
- чи може бути членом такої комісії народний депутат, якого викликали для допиту, а він ухилився від явки до слідчого.
Якщо ще не прийнятий Закон "Про депутатські слідчі комісії" наділить обраних народних депутатів повноваженнями слідчого, то законодавець обов'язково повинен передбачити і відповідальність членів слідчої комісії за порушення наданих їм прав та повноважень, а також підстави для їх відводу, як це, зокрема, передбачає стаття 60 КПК України.
У подальшому Вам також необхідно мати на увазі, що відповідно до п.2 згаданого вище рішення Конституційного Суду України народний депутат може звернутися із запитом лише до керівників органів державної влади, зокрема до Генерального прокурора України, і не може адресувати свої вимоги та пропозиції іншим працівникам органів прокуратури.
З повагою В.о. Генерального Прокурора України
М.В.Гарник
