Україна - Росія. Розрив труби
Понеділок, 5 листопада 2001, 21:42
У п'ятницю увечері у Москві завершилися переговори заступника міністра економічного розвитку Росії Максима Медведкова і держсекретаря міністерства економіки України Андрія Гончарука. Основною темою стала підготовка нової торгівельно-економічної угоди. Найнапруженішою частиною зустрічі стали дебати з приводу змін умов постачання українських труб до Росії.
Дійшло до того, що Максим Медведков заявив про готовність Росії ліквідувати діючу угоду, яка квотує постачання. Проте, малоймовірно, що Росія піде на це.
Розбіжності між Росією і Україною розпочалися у 2000 році, коли Україна ввела пільговий податковий і митний режими для ряду металургійних підприємств. Після цього імпорт українських труб до Росії, за різними оцінками, зріс з 10 до 50%. Після тривалих дискусій українські постачальники погодилися добровільно обмежити у 2001 році російське постачання до 485 тис. т. Графік постачання на наступні роки уряди Росії і України так і не затвердили.
Дискусія на тему нового економічного договору вийшла досить плідною. Однак найскладнішою частиною зустрічі стало трубне питання. Обидві сторони напередодні удавали, що незадоволені діючим документом. Українські металурги стверджують, що нинішня квота дуже мала: до підписання угоди Україна продавала до Росії більше ніж 1 млн. т. труб.
У російських металургійних колах вважають, що Україна ігнорує угоду, коли постачає додаткові обсяги труб на умовах толлінгу. Тому підтвердження - дані Мінекономрозвитку, за якими виробництво на українських заводах за час дії угоди зросло на 30%.
На переговорах у п'ятницю ініціативу у свої руки спочатку взяв Андрій Гончарук. Він заявив, що Україна наполягає на поступовому збільшенні квоти. Однак відповідь Максима Медведкова виявилася досить жорсткою.
Російський заступник міністра заявив, що готовий обговорювати тільки два варіанти подальших взаємовідносин. Перший - пролонгація діючої угоди із збереженням закріплених обсягів. Другий - скасування квот і введення Росією ввізного мита (20-40% від вартості). Крім того, за словами пана Медведкова, Росія готова і до третього варіанту - як висловився російський заступник міністра, "розкрити переговорний пакет", тобто, по суті, ліквідувати діючу угоду. Реакція пана Гончарука на цю пропозицію невідома. Відмовилися від коментарів, посилаючись на відсутність інформації, і представники групи "Інтерпайп" (яка контролює найбільші українські трубні заводи).
Насправді вихід з діючої угоди не зовсім вигідний Росії. І справа не тільки в тому, що після цього підуть судові позови зі зустрічними претензіями, розгляд яких, до речі, може розтягнутися на роки (за цей час українські виробники можуть засипати Росію дешевими трубами). Розрив угоди навряд чи змусить українську владу відмовитися від протекціоністських заходів відносно власної металургійної галузі.
Сам пан Медведков стверджує, що Росії не хотілося б доводити ситуацію до ліквідації договору, оскільки і діючу угоду було досягнуто через силу. З цієї заяви можна зробити невтішний для російських металургів висновок: компроміс щодо обсягів постачання українських труб до Росії найближчим часом навряд чи буде знайдено.
Дійшло до того, що Максим Медведков заявив про готовність Росії ліквідувати діючу угоду, яка квотує постачання. Проте, малоймовірно, що Росія піде на це.
Розбіжності між Росією і Україною розпочалися у 2000 році, коли Україна ввела пільговий податковий і митний режими для ряду металургійних підприємств. Після цього імпорт українських труб до Росії, за різними оцінками, зріс з 10 до 50%. Після тривалих дискусій українські постачальники погодилися добровільно обмежити у 2001 році російське постачання до 485 тис. т. Графік постачання на наступні роки уряди Росії і України так і не затвердили.
Дискусія на тему нового економічного договору вийшла досить плідною. Однак найскладнішою частиною зустрічі стало трубне питання. Обидві сторони напередодні удавали, що незадоволені діючим документом. Українські металурги стверджують, що нинішня квота дуже мала: до підписання угоди Україна продавала до Росії більше ніж 1 млн. т. труб.
У російських металургійних колах вважають, що Україна ігнорує угоду, коли постачає додаткові обсяги труб на умовах толлінгу. Тому підтвердження - дані Мінекономрозвитку, за якими виробництво на українських заводах за час дії угоди зросло на 30%.
На переговорах у п'ятницю ініціативу у свої руки спочатку взяв Андрій Гончарук. Він заявив, що Україна наполягає на поступовому збільшенні квоти. Однак відповідь Максима Медведкова виявилася досить жорсткою.
Російський заступник міністра заявив, що готовий обговорювати тільки два варіанти подальших взаємовідносин. Перший - пролонгація діючої угоди із збереженням закріплених обсягів. Другий - скасування квот і введення Росією ввізного мита (20-40% від вартості). Крім того, за словами пана Медведкова, Росія готова і до третього варіанту - як висловився російський заступник міністра, "розкрити переговорний пакет", тобто, по суті, ліквідувати діючу угоду. Реакція пана Гончарука на цю пропозицію невідома. Відмовилися від коментарів, посилаючись на відсутність інформації, і представники групи "Інтерпайп" (яка контролює найбільші українські трубні заводи).
Насправді вихід з діючої угоди не зовсім вигідний Росії. І справа не тільки в тому, що після цього підуть судові позови зі зустрічними претензіями, розгляд яких, до речі, може розтягнутися на роки (за цей час українські виробники можуть засипати Росію дешевими трубами). Розрив угоди навряд чи змусить українську владу відмовитися від протекціоністських заходів відносно власної металургійної галузі.
Сам пан Медведков стверджує, що Росії не хотілося б доводити ситуацію до ліквідації договору, оскільки і діючу угоду було досягнуто через силу. З цієї заяви можна зробити невтішний для російських металургів висновок: компроміс щодо обсягів постачання українських труб до Росії найближчим часом навряд чи буде знайдено.
