Земельний ринок – новий вклад капіталів
Четвер, 1 листопада 2001, 16:42
Прийняття земельного кодексу і появу з 2005 р. ринку землі в Україні повинно породити нові напрямки для великих вітчизняних капіталовкладень.
Як і у випадку з приватизацією підприємств, коли значні капітали "крутилися" в сфері консолідації пакетів акцій, так і у випадку із землею, "консолідація" земельних угідь зажадає значних грошових коштів. І обмеження на володіння землею однією особою в 100 га тут не перешкода - через "підставних осіб", швидше за все, будуть консолідуватися угіддя і в 5 і в 10 тис. га.
Якщо, звичайно, все буде проходити так, як передбачено новим земельним кодексом, то до 2005 р. можуть виникнути "похідні" і "термінові" земельні інструменти, що дають право на ті або інші операції з купівлі-продажу або відчуження землі. Цей ринок також здатний "поглинути" значні фінансові ресурси.
Для того щоб оцінити потенційну капіталізацію земельного ринку України, треба визначити в якій послідовності буде проходити його розвиток, і яка частина земель стане об'єктом купівлі-продажу. Відносно того, який процент земель, так чи інакше, поміняє свого власника, можна упевнено сказати, що за 10-15 років близько 90% земель буде просто відібрано у селян (звичайно, це буде називатися "викупом" але від цього пограбуванням селян бути не перестане). Примусити убогого українського селянина продати за гроші дільницю землі, що дісталася йому при паюванні, не так уже і складно - варто проаналізувати як хутко "взяли в оренду" колишні колгоспні керівники селянські паї за символічну орендну плату, яку вони, як правило, або виплачують "натурою" або не платять зовсім. Примусити заляканих селян продати свій шматок землі буде, найімовірніше, "справою техніки", особливо нескоренних "дожмуть" місцеві бандити.
Відносно того, що, ніби з введенням приватної власності на землю в країні просто "розквітне" дрібне фермерство, можна упевнено сказати, що це - повна маячня, і це розуміють навіть ті, хто це саме дрібне фермерство пропагандує. Так, теоретично, селянин може взяти під заставу своєї землі кредит в банку і купити собі техніку, насіння, добрива і т.п. Але господарство в 100 га просто не може бути рентабельним протягом тривалого часу - такі реалії сьогоднішнього ринку. Першого ж неврожайного року (а вони бувають що 3-5 років) селянин розориться, позбувшись і своєї землі, і техніки, і будівель, і ще лишившись боржником. Досвід зарубіжних країн це наочно демонструє - тільки господарства , що володіють угіддями в 3-5 або більше тис. га. землі можуть "виживати" в кризові і нєврожайні роки - інші приречені на розорення і поглинання. Землі "дрібних фермерів" дуже швидко перейдуть до їх кредиторів.
Таким чином, в Україні в 2005 - 2007 рр. швидше усього, буде процвітати "первинний ринок" землі: буде йти масова скупка земель у вбогого селянства і земель розорених дрібних фермерів. Будуть формуватися "земельні пули" в 5, 10, 20 і більше тис. га., приблизно як у колишніх колгоспів і радгоспів. Потім почне розвиватися "вторинний ринок землі", коли сільгоспугіддя будуть вже продаватися як "земельним інвесторам" так і земельним спекулянтам.
Оцінимо місткість "первинного" і "вторинного" ринку землі. Розцінки "первинного" ринку, швидше за все, будуть надто низькими: за дільницю в 100 га нашому убогому селянинові в середньому будуть платити ціну 10-20 пляшок горілки, або трохи більше однієї "середньостатичної" пенсії. Думаю, що в середньому 100 га землі будуть варті для покупців близько 100 грн. В Україні - 33 млн. га орних земель, так що "відбір у народу" приблизно 30 млн. га землі обійдеться приблизно в 33 млн. грн. або $6,2 млн.
Що ж до оборотів "вторинного" ринку, то його також можна оцінити. "На ринку" щорічно буде "обертатися" близько 10% відібраної у селян землі (близько 3 млн. га). Якщо сьогодні в середньому 1 га сільгоспугідь може приносити близько $5 10 грн. прибутку, що відповідає річному прибутку від депозиту у $100 в комерційному банку. Таким чином, можна "грубо прикинути", що "вторинна ціна" 1 га сільгоспугідь буде приблизно $100. Загальна капіталізація землі "що обертається на ринку" буде приблизно $300 млн. (а сумарна капіталізація відібраних у селян і "консолідованих" земельних угідь – близько $3 млрд.).
Однак треба врахувати, що особливо родючі і розташовані поблизу міст землі будуть користуватися підвищеним попитом, а також те, що, швидше за все, українські землі через підставних осіб почнуть скуповувати іноземці (як це сьогодні відбувається в Угорщині). Тому прогнозні цифри капіталізації земельного ринку можна сміливо збільшити приблизно в 3 - 5 раз.
Наведені вище роздуми є особистою позицією автора і можуть бути заперечувані.
Як і у випадку з приватизацією підприємств, коли значні капітали "крутилися" в сфері консолідації пакетів акцій, так і у випадку із землею, "консолідація" земельних угідь зажадає значних грошових коштів. І обмеження на володіння землею однією особою в 100 га тут не перешкода - через "підставних осіб", швидше за все, будуть консолідуватися угіддя і в 5 і в 10 тис. га.
Якщо, звичайно, все буде проходити так, як передбачено новим земельним кодексом, то до 2005 р. можуть виникнути "похідні" і "термінові" земельні інструменти, що дають право на ті або інші операції з купівлі-продажу або відчуження землі. Цей ринок також здатний "поглинути" значні фінансові ресурси.
Для того щоб оцінити потенційну капіталізацію земельного ринку України, треба визначити в якій послідовності буде проходити його розвиток, і яка частина земель стане об'єктом купівлі-продажу. Відносно того, який процент земель, так чи інакше, поміняє свого власника, можна упевнено сказати, що за 10-15 років близько 90% земель буде просто відібрано у селян (звичайно, це буде називатися "викупом" але від цього пограбуванням селян бути не перестане). Примусити убогого українського селянина продати за гроші дільницю землі, що дісталася йому при паюванні, не так уже і складно - варто проаналізувати як хутко "взяли в оренду" колишні колгоспні керівники селянські паї за символічну орендну плату, яку вони, як правило, або виплачують "натурою" або не платять зовсім. Примусити заляканих селян продати свій шматок землі буде, найімовірніше, "справою техніки", особливо нескоренних "дожмуть" місцеві бандити.
Відносно того, що, ніби з введенням приватної власності на землю в країні просто "розквітне" дрібне фермерство, можна упевнено сказати, що це - повна маячня, і це розуміють навіть ті, хто це саме дрібне фермерство пропагандує. Так, теоретично, селянин може взяти під заставу своєї землі кредит в банку і купити собі техніку, насіння, добрива і т.п. Але господарство в 100 га просто не може бути рентабельним протягом тривалого часу - такі реалії сьогоднішнього ринку. Першого ж неврожайного року (а вони бувають що 3-5 років) селянин розориться, позбувшись і своєї землі, і техніки, і будівель, і ще лишившись боржником. Досвід зарубіжних країн це наочно демонструє - тільки господарства , що володіють угіддями в 3-5 або більше тис. га. землі можуть "виживати" в кризові і нєврожайні роки - інші приречені на розорення і поглинання. Землі "дрібних фермерів" дуже швидко перейдуть до їх кредиторів.
Таким чином, в Україні в 2005 - 2007 рр. швидше усього, буде процвітати "первинний ринок" землі: буде йти масова скупка земель у вбогого селянства і земель розорених дрібних фермерів. Будуть формуватися "земельні пули" в 5, 10, 20 і більше тис. га., приблизно як у колишніх колгоспів і радгоспів. Потім почне розвиватися "вторинний ринок землі", коли сільгоспугіддя будуть вже продаватися як "земельним інвесторам" так і земельним спекулянтам.
Оцінимо місткість "первинного" і "вторинного" ринку землі. Розцінки "первинного" ринку, швидше за все, будуть надто низькими: за дільницю в 100 га нашому убогому селянинові в середньому будуть платити ціну 10-20 пляшок горілки, або трохи більше однієї "середньостатичної" пенсії. Думаю, що в середньому 100 га землі будуть варті для покупців близько 100 грн. В Україні - 33 млн. га орних земель, так що "відбір у народу" приблизно 30 млн. га землі обійдеться приблизно в 33 млн. грн. або $6,2 млн.
Що ж до оборотів "вторинного" ринку, то його також можна оцінити. "На ринку" щорічно буде "обертатися" близько 10% відібраної у селян землі (близько 3 млн. га). Якщо сьогодні в середньому 1 га сільгоспугідь може приносити близько $5 10 грн. прибутку, що відповідає річному прибутку від депозиту у $100 в комерційному банку. Таким чином, можна "грубо прикинути", що "вторинна ціна" 1 га сільгоспугідь буде приблизно $100. Загальна капіталізація землі "що обертається на ринку" буде приблизно $300 млн. (а сумарна капіталізація відібраних у селян і "консолідованих" земельних угідь – близько $3 млрд.).
Однак треба врахувати, що особливо родючі і розташовані поблизу міст землі будуть користуватися підвищеним попитом, а також те, що, швидше за все, українські землі через підставних осіб почнуть скуповувати іноземці (як це сьогодні відбувається в Угорщині). Тому прогнозні цифри капіталізації земельного ринку можна сміливо збільшити приблизно в 3 - 5 раз.
Наведені вище роздуми є особистою позицією автора і можуть бути заперечувані.
