Про те, яка користь Інтернету від кавоварки
Понеділок, 22 жовтня 2001, 19:49
Найвідоміша у світі кавоварка була продана 11 серпня на американському Інтернет-аукціоні eBay. Невідомому покупцеві з Гамбурга, який заплатив 4771 долар за типовий побутовий прилад моделі J40 вартістю 25 доларів, кави з неї попити не вдасться: древній прилад давно зламаний. Але купував він, звичайно, не саму кавоварку, а пов'язану з нею чудову історію: саме ця J40 десять років назад стала приводом для винаходу веб-камери.
Їх було п'ятнадцять, студенти Кембріджського університету, вони були працелюбні і засиджувалися у лабораторіях до глибокої ночі. Вони були небагаті і, щоб підбадьорювати втомлений розум, склалися та купили кавоварку. Але ось невдача - поки студенти пробігали сім поверхів, які розділяли житлові кімнати і Троянську лабораторію, де стояв апарат, невідомі історії особистості встигали спустошити кавник.
Так народилася ідея встановити біля кавоварки відеокамеру, яку студенти підключили до лабораторного комп'ютера.
Один з них, Поль Джардецкі, написав серверну програму, яка управляла зйомкою процесу приготування кави. Інший, Квентін Стаффорд-Фрасер, спрограмував "клієнтську" частину. І вже через день всі учасники "клубу" могли наглядати за своєю кавою, не відриваючись від комп'ютерів.
У результаті на світло з'явився XCoffee, або троянський кавник, названий так на ім'я лабораторної кімнати, а разом з ним і перша у світі "жива" камера, що передавала на комп'ютер зображення у режимі реального часу. Стаффорд-Фрасер потім жартував, що за весь той час, поки він займається мережами, йому не вдалося вигадати чого-небудь такого ж корисного.
Інтернет тоді ще тільки зароджувався у лабораторіях Європейського центру ядерних досліджень, і студентам, звичайно, важко було передбачити, яке блискуче майбутнє чекало і саму мережу, і їх кавоварку. Через декілька років вже забуту першу камеру, яка працює в мережі, відродив Майкл Гордон, і вона стала віщати, вже через Інтернет, у всесвітньому масштабі, швидко перетворившись в один з перших в світі мережевих атракціонів.
За десять років існування веб-камери за роботою XCoffee через Інтернет поспостерігали в загальній складності 2,5 млн чоловік. Так що зараз, без жартів, XCoffee – найвідоміша кавоварка у світі. І вона уже точно єдина з усіх має навіть не одну, а відразу дві - технічну і загальнолюдську нетехнічну - біографії. Місцеве радіо робило про неї передачі, а пара американських туристів навіть приїжджала в Кембрідж, щоб сфотографуватися на фоні цієї визначної пам'ятки.
Весною цього року ледве чи не всі провідні ЗМІ світу повідомили про те, що XCoffee демонтується в зв'язку з переїздом Комп'ютерної лабораторії Кембріджа у нову будівлю. Так троянський кавник потрапив на аукціон. Тепер на сайті XCoffee замість старенької J40 вже красується табличка "Продано". Але почату нею справу продовжують багато тисяч веб-камер, встановлених по всьому світу. Вони дозволяють бачити, що роблять туристи на розвалинах Риму, повії в Токіо, рибаки в Сіднеї, гірськолижники в Австрії, як метушаться брокери на NYSE, як плавають акули в Лондонському зоопарку і як готує каву моя подруга.
Буде час, зайдіть на сайти, де є переліки веб-камер - на www.earthcam.com
чи на www.guzei.com/live/camera. Повірте, інколи є на що подивитися...
Їх було п'ятнадцять, студенти Кембріджського університету, вони були працелюбні і засиджувалися у лабораторіях до глибокої ночі. Вони були небагаті і, щоб підбадьорювати втомлений розум, склалися та купили кавоварку. Але ось невдача - поки студенти пробігали сім поверхів, які розділяли житлові кімнати і Троянську лабораторію, де стояв апарат, невідомі історії особистості встигали спустошити кавник.
Так народилася ідея встановити біля кавоварки відеокамеру, яку студенти підключили до лабораторного комп'ютера.
Один з них, Поль Джардецкі, написав серверну програму, яка управляла зйомкою процесу приготування кави. Інший, Квентін Стаффорд-Фрасер, спрограмував "клієнтську" частину. І вже через день всі учасники "клубу" могли наглядати за своєю кавою, не відриваючись від комп'ютерів.
У результаті на світло з'явився XCoffee, або троянський кавник, названий так на ім'я лабораторної кімнати, а разом з ним і перша у світі "жива" камера, що передавала на комп'ютер зображення у режимі реального часу. Стаффорд-Фрасер потім жартував, що за весь той час, поки він займається мережами, йому не вдалося вигадати чого-небудь такого ж корисного.
Інтернет тоді ще тільки зароджувався у лабораторіях Європейського центру ядерних досліджень, і студентам, звичайно, важко було передбачити, яке блискуче майбутнє чекало і саму мережу, і їх кавоварку. Через декілька років вже забуту першу камеру, яка працює в мережі, відродив Майкл Гордон, і вона стала віщати, вже через Інтернет, у всесвітньому масштабі, швидко перетворившись в один з перших в світі мережевих атракціонів.
За десять років існування веб-камери за роботою XCoffee через Інтернет поспостерігали в загальній складності 2,5 млн чоловік. Так що зараз, без жартів, XCoffee – найвідоміша кавоварка у світі. І вона уже точно єдина з усіх має навіть не одну, а відразу дві - технічну і загальнолюдську нетехнічну - біографії. Місцеве радіо робило про неї передачі, а пара американських туристів навіть приїжджала в Кембрідж, щоб сфотографуватися на фоні цієї визначної пам'ятки.
Весною цього року ледве чи не всі провідні ЗМІ світу повідомили про те, що XCoffee демонтується в зв'язку з переїздом Комп'ютерної лабораторії Кембріджа у нову будівлю. Так троянський кавник потрапив на аукціон. Тепер на сайті XCoffee замість старенької J40 вже красується табличка "Продано". Але почату нею справу продовжують багато тисяч веб-камер, встановлених по всьому світу. Вони дозволяють бачити, що роблять туристи на розвалинах Риму, повії в Токіо, рибаки в Сіднеї, гірськолижники в Австрії, як метушаться брокери на NYSE, як плавають акули в Лондонському зоопарку і як готує каву моя подруга.
Буде час, зайдіть на сайти, де є переліки веб-камер - на www.earthcam.com
чи на www.guzei.com/live/camera. Повірте, інколи є на що подивитися...
