Гроші Пінчука – на вітер
Четвер, 27 вересня 2001, 10:54
50 сторінок тексту і сотні тисяч доларів, витрачених на його написання, не переконали "батька" касетного скандалу. Доведення "Кроллом" неможливості записувати Кучми з-під дивана не здивувало Олександра Мороза – його це просто не цікавить. Саме записи Мельниченка детективи вважали єдиним доказом причетності Кучми до вбивства Гонгадзе. "Кролл" у чотирьох пунктах намагається довести фальшивість плівок – лідер соціалістів не визнає аргументів жодного.
Звіт Кролл, пункт 4: "Вкрай неправдоподібно, щоб записуючий пристрій, схований під диваном, не був би виявлений за такий тривалий період часу. І не тільки тому, що під диваном завжди прибирають (тобто, була велика ймовірність, що пристрій знайде прибиральниця), але й через те, що кабінет президента регулярно перевірявся на можливу наявність "жучків".
Мороза не лякає те, що Мельниченко був не зовсім щирий під час інтерв'ю Головатому, Шишкіну та Жиру в своїй єдиній появі перед українськими глядачами. На думку соціаліста, "Мельниченко міг закривати людей, які йому допомагали, вигадавши про диктофон". "Як інженер я розумію, що під диваном диктофону не могло бути, бо там була тьотя Маша", - заявив Мороз УП після оприлюднення доповіді "Кроллу". У той же час він зробив дивне зізнання: отримавши плівку, взагалі не питав Мельниченка, яким чином було зафіксовано розмови у кабінеті Кучми.
Лідер соціалістів клянеться, що хоче знати правду лише про сюжет плівок. Спроба пройтись по слизькому місці у касетному скандалі, виявленому "Кроллом", врешті решт роздратувала Мороза: "Як це робилося, мене не цікавить! Це його [Мельниченка] справа!".
Тим більше, що в історичний день оприлюднення записів, 28 листопада 2000 року, лідер соціалістів нічого не говорив про диван, а сказав так: в минулому [тобто 1999] році було виділено 148 млн. грн. з резервного фонду уряду на придбання спецзасобів стеження і зовнішнього спостереження; "оскільки СБУ стежить за МВС, МВС стежить за СБУ, а разом вони стежать за Кабінетом міністрів і конкретними посадовими особами, рано або пізно це [касетний скандал] повинно було трапитися".
Звіт "Кролл", пункт 1: "Як тільки інформація з цифрового записуючого пристрою вводиться в комп'ютер, виникає можливість монтажу матеріалу, при цьому місця монтажу виявити важко".
Мороз, як і раніше, ані на секунду не сумнівається у достовірності записів Мельниченка. За його словами, найперша голландська експертиза показала відсутність монтажу в середині 14 сюжетів, після чого він оприлюднив записи. "Наша українська експертиза також відкидає версію про монтаж в середині уривків. Вони говорять, що є 14 сюжетів, переведених на одну плівку", говорить Мороз. За його словами, це ж довела і експертиза віденського Інституту преси.
Якщо бути точним, то Потебенько 10 січня заявив таке: "Встановити достовірно, чи оглашалися певні фрази у справі Гонгадзе громадянами Кучмою, Кравченком, Литвином і Деркачем неможливо, внаслідок редагування, вилучення або вставок окремих фрагментів, слів, звуків і низької якості досліджених записів, що не дозволяє виділити досить доказів". А експертиза, проведена на замовлення Міжнародного інституту преси та Freedom House після запиту парламентської комісії з розслідування справи Гонгадзе, стверджувала: "За оцінкою дослідної лабораторії, як можливість монтування чи фальсифікації тексту, так і вірогідність їх встановлення "надзвичайно малі, якщо цифровий запис здійснювався на професійному рівні".
Насправді ключовий доказ брехливості Мельниченка мав бути саме в доведенні фальсифікації компрометуючих уривків. Але у "Кролла" не було оригінальних записів, і тому агентство тільки припускає: "виникає можливість монтажу". Довести воно нічого не може, експертизи також не роблять категоричних висновків, але "Кролл" запевняє у чистоті Кучми.
Щодо всіх інших аргументів детективів, то на них можна висунути контраргументи, яких також ніхто не спростує.
Звіт "Кролл", пункт 3: "Під час проведення експертом пробних записів в кабінеті Президента чітко виявилася присутність значних перешкод довкола канапи, викликаних розміщеною поряд аркою металодетектора. (Металодетектор у вигляді арки розміщений впритул до стіни кабінету Президента точно навпроти дивану, в коридорі, який веде до приймальні Президента. Він призначений для проходу через нього відвідувачів Президента і ввімкнений постійно - прим. перекл.)".
Те, що такі перешкоди не чути на тих 24 хвилинах, які Мороз отримав від Мельниченка, лідер соціалістів пояснює просто: "Мельниченко підготовку мав у СБУ і умів робити, щоб фону не було".
Керівник секретаріату СПУ, головний "українець без Кучми" Юрій Луценко взагалі "сумнівається в чистоті експерименту": "Можна покласти під диван магнітофон "Маяк", а можна цифровий диктофон на певній частоті". Як аргумент на свою користь соціалісти можуть взяти і слова заступника редактора "Дзеркала тижня", яка успішно записала в кабінеті інтерв'ю з Кучмою, і в неї нічого не фонило.
Мороз до того ще й стверджує, що "кроллівці" провели експеримент з диктофоном під диваном Кучми вже після "реконструкції в кабінеті, яка була після від'їзду Мельниченка".
Показовий момент у звіті "Кролл" – елементарне протиріччя. Агентство з інтервалом у декілька сторінок переходить від припущення з декількома версіями до безальтернативного стверджування. "Відсутність цих перешкод в записах Мельниченка вказує, що він або не виконував їх заявленим способом, тобто, з-під дивану, або застосовуваний ним записуючий пристрій виявився нечутливим до цих перешкод"(глава "Висновки з аналізу, виконаного аудіоекспертом"). Тобто самі американські детективи не наполягають, щоб шум на їх диктофоні свідчив проти можливості записати Кучму саме за сценарієм, запропонованим майором. Однак далі читаємо: "Аудіоексперт виявив у кабінеті президента нечутну для людського вуха високочастотну модуляцію, яка виходила з металодетектора, розташованого з протилежного від дивану боку стіни. Перешкода від металодетектора була надзвичайно гучною і мала би бути присутньою на будь-якому записуючому пристрої, розташованому поряд із диваном". (пункт "Отримані дані")
Та й сам "Кролл" визнає, що "інша можливість", через яку шум не чутно у Мельниченка, "полягає в тому, що "Запис 1" [тобто ті 24 хвилини, які оприлюднив Мороз 28 листопада] перед його розміщенням в Інтернеті якимось чином був підданий фільтрації".
Звіт "Кролл", пункт 2: "Хоча деякі експерти, зокрема, з Міжнародного інституту преси, вважають, що застосоване обладнання представляло собою цифровий записуючий пристрій, що активізувався голосом, аудіоексперт агентства Kroll прийшов до висновку, що результати аналізу цього не підтверджують. Звичайно записуючі пристрої, що активізуються голосом, відключаються, як тільки амплітуда сигналу падає нижче певного рівня. В записах же Мельниченка, розміщених в Інтернеті, деяким пропускам передує голосне мовлення, або інші звуки. Крім того, пропуски неоднорідні – зокрема, в середині двохсекундної паузи, яку зафіксовано на 10 хв. 21 сек. запису, чути короткий звуковий спалах. Це не поєднується з тим, як зазвичай працюють такі записуючі пристрої. Отже, схоже на те, що ці пропуски було зроблено не на записуючому пристрої, що активізується голосом".
Фактично цим пунктом "Кролл" намагається довести дві речі: або фальшивість плівок, або те, що їх записували не на цифровий диктофон. Що не є одним і тим самим, як знову ж таки визнає "Кролл": "Ці пропуски стали наслідком розміщення записів в Інтернеті або вибіркового монтажу матеріалу". У правдивість плівок Мороз вірить не зважаючи ні на що, а його думку щодо горезвісного диктофону можна прочитати трохи вище, під пунктом 4. Крім того, лідер соціалістів фактично усунувся від питання формування цих найперших 24 хвилин плівок Мельниченка – він заявив, що саме у такому вигляді – зі зведеними разом уривками розмов – з самого спочатку йому і була передана касета. А як Мельниченко записував Кучму – повторимося – Мороза не цікавить.
Ще один момент у звіті "Кролл", який має свідчити проти достовірності плівок – це розшифровка найпершого фрагменту, де голос Литвина говорить про "чеченців" і те, що вони б мали викрасти Гонгадзе. За версією детективів, володар того голосу до шефа адміністрації Кучми жодного відношення не має.
Історія приписування того голосу Литвину така. Уперше глава адміністрації президента про чеченців "говорив" у розшифровці, оприлюдненій 28 листопада – у день, коли Мороз зробив перший сеанс аудіопрослуховування для журналістів у Верховній Раді. Прізвище Литвина у той діалог записав Юрій Луценко, який разом з ще трьома співробітниками політвиконкому СПУ проводив розшифровку записів. "Відразу після прес-конференції світло у фракції соціалістів відключили, інтернет-зв'язок у Верховній Раді розірвали, і ми виїхали до політвиконкому. Запис був на касеті поганої якості. Я не готовий стовідсотково стверджувати, що це Литвин [говорив про чеченців]. Ми могли сплутати, бо розшифровку робили на голос. З іншого боку, були побічні признаки, за якими ми ідентифікували. Наприклад, хто говорить українською мовою і як. Також підтвердження того, що це голос Литвина, можна знайти у другому епізоді, де Кучма у бесіді з Кравченком говорить: "… Так Володя каже, треба шоб чеченці його вкрали і вивезли його в Чечню". Хто такий цей Володя, зрозуміло". Луценко також додав, що плівки Мельниченка почув разом з усіма журналістами на прес-конференції Мороза у Верховній Раді.
Як би там не було, Литвину слова про чеченців УП приписала тільки у матеріалі найпершої роздруківки, розданої журналістам після обіду 28 листопада. У той же день близько 18:00 вона була вміщена на сайті УП. У тій версії розшифровок, наприклад, ще не було прізвища Бродський. Потім ми повісили нову, уточнену версію, отриману також від Луценка. Там вже прізвище Литвина в контексті "чеченців" не фігурує. Ця репліка приписується "Невідомому". Як за словами Луценка, так і за словами Мороза, після найперших роздруківок діалоги були прослухані більш ретельно і в ідентифікації на слух певних моментів їм допомогли обізнані люди. "Чистіше зробили [розшифровку] фахівці в СБУ, до яких, здається, звернувся Омельченко", - пригадав Мороз.
Щодо слів Кучми: "Володя каже, треба шоб чеченці його вкрали і вивезли його в Чечню". Пояснити їх можна відомою звичкою "гаранта" приписувати власні думки комусь іншому, щоб відповідальність за їх втілення не загрожувала світлому образу Леоніда Даниловича в очах оточення.
Отже, навіть якщо керівник адміністрації президента не говорив нічого про чеченців, то це швидше свідчить не про фальшивість плівок (як натякає "Кролл"), а про те, що такий варіант був запропонований Кучмі кимось іншим. "Якщо це не голос Литвина, то чому слідство не зацікавилося, хто давав доручення викрасти Гонгадзе чеченцям. Треба робити суб'єктивну експертизу плівок по кожному конкретному епізоду злочину", - упевнений Мороз.
…Скільки Пінчук виклав за таке дослідження "Кролл", можна тільки здогадуватися. 23 березня, на презантаційній прес-конференції Тігіпко назвати суму контракту відмовився. Але завдяки Асошиейтед Прес можна порахувати – після терактів у США послуги "Кролл" коштують від 1500 до 2000 доларів у день. Весною, коли "Трудова Україна" замовила розслідування, за них, можливо, платили менше. Але все рівно сума, за словами того ж Тігіпка, виходила "дуже велика". Заплатили її "Кроллу", також посилаючись на слова лідера "Трудової України", за те, що детективи будуть займатися пошуком убивць і замовників злочину.
Довести монтаж на плівках "Кролл" не зміг – так само, як і всі попередні експертизи. Фактично ж замовники отримали сумнівний (!) доказ єдиного (!) факту – Мельниченко міг і не записувати Кучму з-під дивану. Однак, по-перше, це вже було доведено українською Генпрокуратурою, і, по-друге, сам майор останнім часом старанно ухиляється від відповідей на питання про спосіб "документування розмов Кучми", що само по собі викликає підозри у достовірності легенди про диван. Ситуація ж взагалі набуває фарсу, коли згадати, що уперше слова про те, що Мельниченко робив запис з-під дивану, Україна почула з телеканалу Пінчука, з помаранчового ICTV. Шість місяців напруженої роботи і купа грошей – аби спростувати самого себе.
Не треба було мати ілюзій відносно експертизи "Кролл". Коли "трудовики" робили замовлення американським детективам, Тігіпко стверджував: партія хоче, щоб країна "вийшла з цієї справи більш демократичною країною, на вищих посадових особах якої не буде плям". Завдання "Кролл" провалило. І не вірте "Трудовій Україні", яка під час передвиборчої кампанії буде стверджувати зворотнє.
Хоча гроші "Трудова Україна" витратила розумно - вітер вже розніс світом благу звістку про українського "гаранта".
Читайте також:
Диктофон під диваном Кучми. Оприлюднено текст відеозапису
На каналі ICTV, який належить майже зятю Кучми Пінчуку, оприлюднили розшифровку відеозапису свідчень офіцера СБУ, який писав президента. Виявилось, що записуючий цифровий диктофон був за диваном президента в його кабінеті.
Шерлоки Холмси на службі у Кучми
У генпрокуратури з'явився конкурент - американське приватне детективне агентство "Кролл" буде розслідувати справу Гонгадзе. Замовником роботи для майстрів розшуку виступила партія Віктора Пінчука "Трудова Україна".
Українські експерти не можуть встановити достовірність записів Мельниченка, але Потебеньку цього і не треба
Михайло Потебенько, уникаючи власних коментарів, практично повністю процитував висновок експертів, який містив велику кількість спеціальних термінів та був дуже заплутаним.
Панові Олександру Лавриновичу, Голові Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, Докторові Сергію Головатому, секретареві Комісії
22 грудня 2000 року Тимчасова слідча комісія Верховної Ради звернулася до Міжнародного інституту преси (ІРІ) з проханням "сприяти проведенню незалежної експертизи аудіозапису", і ми взяли це завдання до виконання після того. як було створено спільний проект з "Домом свободи" (Freedom Ноuse), штаб-квартира якого розташована у Нью-Йорку. Перевіривши різні можливості щодо проведення належної технічної експертизи, 26 січня 2001 року ми представили цей проект на засіданні правління Міжнародного інституту преси (ІРІ) у Нью-Делі для його подальшого схвалення.
Звіт Кролл, пункт 4: "Вкрай неправдоподібно, щоб записуючий пристрій, схований під диваном, не був би виявлений за такий тривалий період часу. І не тільки тому, що під диваном завжди прибирають (тобто, була велика ймовірність, що пристрій знайде прибиральниця), але й через те, що кабінет президента регулярно перевірявся на можливу наявність "жучків".
Мороза не лякає те, що Мельниченко був не зовсім щирий під час інтерв'ю Головатому, Шишкіну та Жиру в своїй єдиній появі перед українськими глядачами. На думку соціаліста, "Мельниченко міг закривати людей, які йому допомагали, вигадавши про диктофон". "Як інженер я розумію, що під диваном диктофону не могло бути, бо там була тьотя Маша", - заявив Мороз УП після оприлюднення доповіді "Кроллу". У той же час він зробив дивне зізнання: отримавши плівку, взагалі не питав Мельниченка, яким чином було зафіксовано розмови у кабінеті Кучми.
Лідер соціалістів клянеться, що хоче знати правду лише про сюжет плівок. Спроба пройтись по слизькому місці у касетному скандалі, виявленому "Кроллом", врешті решт роздратувала Мороза: "Як це робилося, мене не цікавить! Це його [Мельниченка] справа!".
Тим більше, що в історичний день оприлюднення записів, 28 листопада 2000 року, лідер соціалістів нічого не говорив про диван, а сказав так: в минулому [тобто 1999] році було виділено 148 млн. грн. з резервного фонду уряду на придбання спецзасобів стеження і зовнішнього спостереження; "оскільки СБУ стежить за МВС, МВС стежить за СБУ, а разом вони стежать за Кабінетом міністрів і конкретними посадовими особами, рано або пізно це [касетний скандал] повинно було трапитися".
Звіт "Кролл", пункт 1: "Як тільки інформація з цифрового записуючого пристрою вводиться в комп'ютер, виникає можливість монтажу матеріалу, при цьому місця монтажу виявити важко".
Мороз, як і раніше, ані на секунду не сумнівається у достовірності записів Мельниченка. За його словами, найперша голландська експертиза показала відсутність монтажу в середині 14 сюжетів, після чого він оприлюднив записи. "Наша українська експертиза також відкидає версію про монтаж в середині уривків. Вони говорять, що є 14 сюжетів, переведених на одну плівку", говорить Мороз. За його словами, це ж довела і експертиза віденського Інституту преси.
Якщо бути точним, то Потебенько 10 січня заявив таке: "Встановити достовірно, чи оглашалися певні фрази у справі Гонгадзе громадянами Кучмою, Кравченком, Литвином і Деркачем неможливо, внаслідок редагування, вилучення або вставок окремих фрагментів, слів, звуків і низької якості досліджених записів, що не дозволяє виділити досить доказів". А експертиза, проведена на замовлення Міжнародного інституту преси та Freedom House після запиту парламентської комісії з розслідування справи Гонгадзе, стверджувала: "За оцінкою дослідної лабораторії, як можливість монтування чи фальсифікації тексту, так і вірогідність їх встановлення "надзвичайно малі, якщо цифровий запис здійснювався на професійному рівні".
Насправді ключовий доказ брехливості Мельниченка мав бути саме в доведенні фальсифікації компрометуючих уривків. Але у "Кролла" не було оригінальних записів, і тому агентство тільки припускає: "виникає можливість монтажу". Довести воно нічого не може, експертизи також не роблять категоричних висновків, але "Кролл" запевняє у чистоті Кучми.
Щодо всіх інших аргументів детективів, то на них можна висунути контраргументи, яких також ніхто не спростує.
Звіт "Кролл", пункт 3: "Під час проведення експертом пробних записів в кабінеті Президента чітко виявилася присутність значних перешкод довкола канапи, викликаних розміщеною поряд аркою металодетектора. (Металодетектор у вигляді арки розміщений впритул до стіни кабінету Президента точно навпроти дивану, в коридорі, який веде до приймальні Президента. Він призначений для проходу через нього відвідувачів Президента і ввімкнений постійно - прим. перекл.)".
Те, що такі перешкоди не чути на тих 24 хвилинах, які Мороз отримав від Мельниченка, лідер соціалістів пояснює просто: "Мельниченко підготовку мав у СБУ і умів робити, щоб фону не було".
Керівник секретаріату СПУ, головний "українець без Кучми" Юрій Луценко взагалі "сумнівається в чистоті експерименту": "Можна покласти під диван магнітофон "Маяк", а можна цифровий диктофон на певній частоті". Як аргумент на свою користь соціалісти можуть взяти і слова заступника редактора "Дзеркала тижня", яка успішно записала в кабінеті інтерв'ю з Кучмою, і в неї нічого не фонило.
Мороз до того ще й стверджує, що "кроллівці" провели експеримент з диктофоном під диваном Кучми вже після "реконструкції в кабінеті, яка була після від'їзду Мельниченка".
Показовий момент у звіті "Кролл" – елементарне протиріччя. Агентство з інтервалом у декілька сторінок переходить від припущення з декількома версіями до безальтернативного стверджування. "Відсутність цих перешкод в записах Мельниченка вказує, що він або не виконував їх заявленим способом, тобто, з-під дивану, або застосовуваний ним записуючий пристрій виявився нечутливим до цих перешкод"(глава "Висновки з аналізу, виконаного аудіоекспертом"). Тобто самі американські детективи не наполягають, щоб шум на їх диктофоні свідчив проти можливості записати Кучму саме за сценарієм, запропонованим майором. Однак далі читаємо: "Аудіоексперт виявив у кабінеті президента нечутну для людського вуха високочастотну модуляцію, яка виходила з металодетектора, розташованого з протилежного від дивану боку стіни. Перешкода від металодетектора була надзвичайно гучною і мала би бути присутньою на будь-якому записуючому пристрої, розташованому поряд із диваном". (пункт "Отримані дані")
Та й сам "Кролл" визнає, що "інша можливість", через яку шум не чутно у Мельниченка, "полягає в тому, що "Запис 1" [тобто ті 24 хвилини, які оприлюднив Мороз 28 листопада] перед його розміщенням в Інтернеті якимось чином був підданий фільтрації".
Звіт "Кролл", пункт 2: "Хоча деякі експерти, зокрема, з Міжнародного інституту преси, вважають, що застосоване обладнання представляло собою цифровий записуючий пристрій, що активізувався голосом, аудіоексперт агентства Kroll прийшов до висновку, що результати аналізу цього не підтверджують. Звичайно записуючі пристрої, що активізуються голосом, відключаються, як тільки амплітуда сигналу падає нижче певного рівня. В записах же Мельниченка, розміщених в Інтернеті, деяким пропускам передує голосне мовлення, або інші звуки. Крім того, пропуски неоднорідні – зокрема, в середині двохсекундної паузи, яку зафіксовано на 10 хв. 21 сек. запису, чути короткий звуковий спалах. Це не поєднується з тим, як зазвичай працюють такі записуючі пристрої. Отже, схоже на те, що ці пропуски було зроблено не на записуючому пристрої, що активізується голосом".
Фактично цим пунктом "Кролл" намагається довести дві речі: або фальшивість плівок, або те, що їх записували не на цифровий диктофон. Що не є одним і тим самим, як знову ж таки визнає "Кролл": "Ці пропуски стали наслідком розміщення записів в Інтернеті або вибіркового монтажу матеріалу". У правдивість плівок Мороз вірить не зважаючи ні на що, а його думку щодо горезвісного диктофону можна прочитати трохи вище, під пунктом 4. Крім того, лідер соціалістів фактично усунувся від питання формування цих найперших 24 хвилин плівок Мельниченка – він заявив, що саме у такому вигляді – зі зведеними разом уривками розмов – з самого спочатку йому і була передана касета. А як Мельниченко записував Кучму – повторимося – Мороза не цікавить.
Ще один момент у звіті "Кролл", який має свідчити проти достовірності плівок – це розшифровка найпершого фрагменту, де голос Литвина говорить про "чеченців" і те, що вони б мали викрасти Гонгадзе. За версією детективів, володар того голосу до шефа адміністрації Кучми жодного відношення не має.
Історія приписування того голосу Литвину така. Уперше глава адміністрації президента про чеченців "говорив" у розшифровці, оприлюдненій 28 листопада – у день, коли Мороз зробив перший сеанс аудіопрослуховування для журналістів у Верховній Раді. Прізвище Литвина у той діалог записав Юрій Луценко, який разом з ще трьома співробітниками політвиконкому СПУ проводив розшифровку записів. "Відразу після прес-конференції світло у фракції соціалістів відключили, інтернет-зв'язок у Верховній Раді розірвали, і ми виїхали до політвиконкому. Запис був на касеті поганої якості. Я не готовий стовідсотково стверджувати, що це Литвин [говорив про чеченців]. Ми могли сплутати, бо розшифровку робили на голос. З іншого боку, були побічні признаки, за якими ми ідентифікували. Наприклад, хто говорить українською мовою і як. Також підтвердження того, що це голос Литвина, можна знайти у другому епізоді, де Кучма у бесіді з Кравченком говорить: "… Так Володя каже, треба шоб чеченці його вкрали і вивезли його в Чечню". Хто такий цей Володя, зрозуміло". Луценко також додав, що плівки Мельниченка почув разом з усіма журналістами на прес-конференції Мороза у Верховній Раді.
Як би там не було, Литвину слова про чеченців УП приписала тільки у матеріалі найпершої роздруківки, розданої журналістам після обіду 28 листопада. У той же день близько 18:00 вона була вміщена на сайті УП. У тій версії розшифровок, наприклад, ще не було прізвища Бродський. Потім ми повісили нову, уточнену версію, отриману також від Луценка. Там вже прізвище Литвина в контексті "чеченців" не фігурує. Ця репліка приписується "Невідомому". Як за словами Луценка, так і за словами Мороза, після найперших роздруківок діалоги були прослухані більш ретельно і в ідентифікації на слух певних моментів їм допомогли обізнані люди. "Чистіше зробили [розшифровку] фахівці в СБУ, до яких, здається, звернувся Омельченко", - пригадав Мороз.
Щодо слів Кучми: "Володя каже, треба шоб чеченці його вкрали і вивезли його в Чечню". Пояснити їх можна відомою звичкою "гаранта" приписувати власні думки комусь іншому, щоб відповідальність за їх втілення не загрожувала світлому образу Леоніда Даниловича в очах оточення.
Отже, навіть якщо керівник адміністрації президента не говорив нічого про чеченців, то це швидше свідчить не про фальшивість плівок (як натякає "Кролл"), а про те, що такий варіант був запропонований Кучмі кимось іншим. "Якщо це не голос Литвина, то чому слідство не зацікавилося, хто давав доручення викрасти Гонгадзе чеченцям. Треба робити суб'єктивну експертизу плівок по кожному конкретному епізоду злочину", - упевнений Мороз.
…Скільки Пінчук виклав за таке дослідження "Кролл", можна тільки здогадуватися. 23 березня, на презантаційній прес-конференції Тігіпко назвати суму контракту відмовився. Але завдяки Асошиейтед Прес можна порахувати – після терактів у США послуги "Кролл" коштують від 1500 до 2000 доларів у день. Весною, коли "Трудова Україна" замовила розслідування, за них, можливо, платили менше. Але все рівно сума, за словами того ж Тігіпка, виходила "дуже велика". Заплатили її "Кроллу", також посилаючись на слова лідера "Трудової України", за те, що детективи будуть займатися пошуком убивць і замовників злочину.
Довести монтаж на плівках "Кролл" не зміг – так само, як і всі попередні експертизи. Фактично ж замовники отримали сумнівний (!) доказ єдиного (!) факту – Мельниченко міг і не записувати Кучму з-під дивану. Однак, по-перше, це вже було доведено українською Генпрокуратурою, і, по-друге, сам майор останнім часом старанно ухиляється від відповідей на питання про спосіб "документування розмов Кучми", що само по собі викликає підозри у достовірності легенди про диван. Ситуація ж взагалі набуває фарсу, коли згадати, що уперше слова про те, що Мельниченко робив запис з-під дивану, Україна почула з телеканалу Пінчука, з помаранчового ICTV. Шість місяців напруженої роботи і купа грошей – аби спростувати самого себе.
Не треба було мати ілюзій відносно експертизи "Кролл". Коли "трудовики" робили замовлення американським детективам, Тігіпко стверджував: партія хоче, щоб країна "вийшла з цієї справи більш демократичною країною, на вищих посадових особах якої не буде плям". Завдання "Кролл" провалило. І не вірте "Трудовій Україні", яка під час передвиборчої кампанії буде стверджувати зворотнє.
Хоча гроші "Трудова Україна" витратила розумно - вітер вже розніс світом благу звістку про українського "гаранта".
Читайте також:
Диктофон під диваном Кучми. Оприлюднено текст відеозапису
На каналі ICTV, який належить майже зятю Кучми Пінчуку, оприлюднили розшифровку відеозапису свідчень офіцера СБУ, який писав президента. Виявилось, що записуючий цифровий диктофон був за диваном президента в його кабінеті.
Шерлоки Холмси на службі у Кучми
У генпрокуратури з'явився конкурент - американське приватне детективне агентство "Кролл" буде розслідувати справу Гонгадзе. Замовником роботи для майстрів розшуку виступила партія Віктора Пінчука "Трудова Україна".
Українські експерти не можуть встановити достовірність записів Мельниченка, але Потебеньку цього і не треба
Михайло Потебенько, уникаючи власних коментарів, практично повністю процитував висновок експертів, який містив велику кількість спеціальних термінів та був дуже заплутаним.
Панові Олександру Лавриновичу, Голові Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, Докторові Сергію Головатому, секретареві Комісії
22 грудня 2000 року Тимчасова слідча комісія Верховної Ради звернулася до Міжнародного інституту преси (ІРІ) з проханням "сприяти проведенню незалежної експертизи аудіозапису", і ми взяли це завдання до виконання після того. як було створено спільний проект з "Домом свободи" (Freedom Ноuse), штаб-квартира якого розташована у Нью-Йорку. Перевіривши різні можливості щодо проведення належної технічної експертизи, 26 січня 2001 року ми представили цей проект на засіданні правління Міжнародного інституту преси (ІРІ) у Нью-Делі для його подальшого схвалення.
