Ми все ще сподіваємося на співпрацю з прокуратурою
Вівторок, 3 липня 2001, 17:47
"Репортери без кордонів" власне не збирались звертатися до громадської думки України. Проте, заяви і коментарі щодо запропонованої експертизи останків тіла, котрі без жодного інформаційного приводу з'явились у вівторок в українській пресі, змусили керівника цієї міжнародної організації, Робера Менара, написати власний ексклюзивний коментар "Українській правді":
Для "Репортерів без кордонів", як і для мене особисто, існує лише один, але суттєвий аргумент на користь ще одної експертизи таращанського тіла. Це – сумніви матері Георгія Гонгадзе, пані Лесі, які вона виклала мені під час особистої зустрічі в Києві. Прохання матері було підтримане не лише її адвокатом, Андрієм Федуром, але й уповноваженою в справах прав людини в Україні пані Ніною Карпачовою.
Дозволю собі висловити припущення, що Генеральна прокуратура України не зовсім правильно зрозуміла нашу пропозицію допомогти, оскільки заступник генпрокурора, Олексій Баганець, у листі мені написав про недоцільність, з точки зору слідства, робити ще одну експертизу. Цілком може бути: саме з точки зору слідства, якщо підтвердиться, що труп належить саме Георгію Гонгадзе, нічого нового ця, четверта вже, експертиза власне слідству ж не повідомить. Але якщо вона допоможе зняти сумніви матері загиблого журналіста – така експертиза необхідна.
"Репортери без кордонів" не займались і не будуть займатися політикою. Для нас існує лише прохання матері – і це - єдина причина, через яку ми запропонували співпрацю французького експерта українській Генеральній прокуратурі.
Експерти з міжнародного права та українські юристи підтвердили мені, що український закон не забороняє родичам загиблих людей, на випадок сумнівів щодо аутентичності тіла, здійснювати необхідні експертизи до остаточного прояснення справи. Отже, згідно з законом, - не тільки юридичним, але й моральним, - саме мати Георгія Гонгадзе визначатиме, коли ховати останки сина. Цілком очевидно, що доки пані Леся не пересвідчиться востаннє, що йдеться саме про її дитину, похорону не відбудеться. Навряд чи рідні, близькі, друзі, колеги Георгія потребують подальшого штучного затягування справи. Навряд чи Україна як держава зацікавлена і далі у затьмарюванні свго іміджу перед усім світом таким дивним протистоянням. Пан Баганець завершив свого листа фразою про те, що його відомство "завжди відкрите для конструктивної співпраці". Я вірю в здоровий глузд української влади, і тому сподіваюсь, що співпраця відбудеться.
Для "Репортерів без кордонів", як і для мене особисто, існує лише один, але суттєвий аргумент на користь ще одної експертизи таращанського тіла. Це – сумніви матері Георгія Гонгадзе, пані Лесі, які вона виклала мені під час особистої зустрічі в Києві. Прохання матері було підтримане не лише її адвокатом, Андрієм Федуром, але й уповноваженою в справах прав людини в Україні пані Ніною Карпачовою.
Дозволю собі висловити припущення, що Генеральна прокуратура України не зовсім правильно зрозуміла нашу пропозицію допомогти, оскільки заступник генпрокурора, Олексій Баганець, у листі мені написав про недоцільність, з точки зору слідства, робити ще одну експертизу. Цілком може бути: саме з точки зору слідства, якщо підтвердиться, що труп належить саме Георгію Гонгадзе, нічого нового ця, четверта вже, експертиза власне слідству ж не повідомить. Але якщо вона допоможе зняти сумніви матері загиблого журналіста – така експертиза необхідна.
"Репортери без кордонів" не займались і не будуть займатися політикою. Для нас існує лише прохання матері – і це - єдина причина, через яку ми запропонували співпрацю французького експерта українській Генеральній прокуратурі.
Експерти з міжнародного права та українські юристи підтвердили мені, що український закон не забороняє родичам загиблих людей, на випадок сумнівів щодо аутентичності тіла, здійснювати необхідні експертизи до остаточного прояснення справи. Отже, згідно з законом, - не тільки юридичним, але й моральним, - саме мати Георгія Гонгадзе визначатиме, коли ховати останки сина. Цілком очевидно, що доки пані Леся не пересвідчиться востаннє, що йдеться саме про її дитину, похорону не відбудеться. Навряд чи рідні, близькі, друзі, колеги Георгія потребують подальшого штучного затягування справи. Навряд чи Україна як держава зацікавлена і далі у затьмарюванні свго іміджу перед усім світом таким дивним протистоянням. Пан Баганець завершив свого листа фразою про те, що його відомство "завжди відкрите для конструктивної співпраці". Я вірю в здоровий глузд української влади, і тому сподіваюсь, що співпраця відбудеться.
