Папа Іоанн Павло відслужив першу месу в Києві у присутності ста тисяч віруючих
Неділя, 24 червня 2001, 18:09
Багаторічна мрія католиків збулася - Римський архієрей провів у Києві першу месу українською мовою. Як сказав про цю подію єпископ Києво-Житомирської диєцезії Римсько-Католицької церкви Ян Пурвінський, несміливі бажання і численні молитви здійснили чудо. Другий день перебування понтифіка в наших палестинах розпочався з Божественної літургії за латинським обрядом.
Київ у неділю, та ще й о шостій ранку, завжди небагатолюдний. Але вчора місто здавалося просто вимерлим. Тільки нечисленні автобуси з паломниками і журналістами з усього світу проносилися повз соних міліціонерів. Незрозуміло, правда, що саме ті посилено охороняли такої ранньої години: сон співгромадян чи біотуалети, які прикрасили громадину проспекту Перемоги.
Аеродром Чайка, що знаходиться в дев'яти кілометрах від столичної інфраструктури, цього ранку здавався чимось середнім між вуликом і мурашником. Тисячі людей з різним кольором шкіри, які говорять різними мовами, зійшлися разом, щоб зустріти свого духовного пастиря, і помолитися разом з ним.
Щоб опинитися в секторах, що знаходяться найближче до папського престолу-корабля, треба було пройти через рамку-металошукач. Оскільки їх встановили лише одиниці (я нарахував тільки чотири пункти проходу), то штовханина була страшна. Для особливо нетямущих були намальовані перекреслені пістолет, гранати і газовий балончик… Обіцяні намети з харчами і напоями працювали нормально, тільки дрібних купюр і монет (щоб давати здачу) в них не було…
Людей виявилося менше, ніж розраховували організатори. Незадовго до прильоту понтифіка прозвучала цифра - виготовлено 300 тисяч запрошень. Але створювалося враження, що заповнено близько половини секторів. Один із співробітників Міністерства внутрішніх справ оцінив кількість віруючих в сто тисяч чоловік. Холодний вітер і мокрядь (дрібний дощ йшов, не припиняючись) плюс посилені заходи безпеки, ще й нескінченні розмови про деякі сили, які готуються протистояти спілкуванню Папи з народом, зробили все, щоб кияни не поїхали на Чайку.
З іншого боку, напевно, добре, що майже не було тих, хто просто цікавиться. Стругані лавки (ложа VIP) - єдині сидячі місця - залишилися наполовину вільними. Приблизно половину паломників складали діти. Багато хто з них провів ніч прямо на льотному полі, в обіймах батьків, не всі з яких захопили з собою спальники, ковдри і навіси від дощу. І тому малеча із задоволенням включилася до репетиції початку літургії – плескали в долоні, співали пісень і скандували заздоровниці на честь Святійшого Отця.
Дівчата були одягнуті в красиві шовкові плаття, а хлопчики - в щось схоже на чернечий одяг. Дехто з них готувався до конфірмації - обряду миропомазання, що залучає дітей до Церкви. На відміну від православних, юні католики проходять її не одночасно з хрещенням, а, як правило, вже у підлітковому віці. Вважається, що тільки розуміючи значення обряду, дитина може стати членом Церкви. Побачивши папамобіль, який наближався, багато дітей заплакали. Дівчинка з Фастова ридала так, що мені довелося пустити її вперед себе на дерев'яний поміст ложі преси - з нього вид був набагато кращий.
Над натовпом злетіли державні стяги України, Ватікану, Польщі, Грузії, Хорватії, Румунії, Нігерії. Було приємно бачити біло-синьо-червоний триколор Російської Федерації і біло-червоно-білі національні прапори Білорусії (президент Лукашенко забороняє їх використовувати). Плакати змагалися у любові до понтифіка: "Кохаємо тебе", "Укріпи нашу віру", "Серце Марії перемагає". І навіть - "Сибір вітає Папу!". По написах на транспарантах можна було вивчити католицьку географію України - Вінниця, Славута, Шаргород, Бердичів... Першим подарунком Папі став рукописний молитовник, який пройшов всі кола пекла під час вимушеного півстолітнього підпілля Української греко-католицької церкви.
Першими на подіум до імпровізованого вівтаря піднялися кардинали. За ними -ієрархи РКЦ і УГКЦ, серед яких виділялися своїми головними уборами (аналогічними православним), греко-католицькі єпископи. Після традиційного об'їзду паломників Папа піднявся туди ж. Над його кріслом висіла ікона Пресвятої Богородиці, покровительки Київської дієцезії. У проповіді, прочитаній українською мовою, понтифік сказав: "Оскільки ми просимо вибачення за всі свої помилки, довершені у віддаленому і недавньому минулому, дозвольте і нам передати вам своє прощення за все, перенесене нами". Він ще раз підкреслив, що прибув не для навертання православних у католицьку віру (Московська патріархія весь час звинувачує Рим в прозелітизмі), але щоб свідчити Христа разом з усіма християнами.
Київ у неділю, та ще й о шостій ранку, завжди небагатолюдний. Але вчора місто здавалося просто вимерлим. Тільки нечисленні автобуси з паломниками і журналістами з усього світу проносилися повз соних міліціонерів. Незрозуміло, правда, що саме ті посилено охороняли такої ранньої години: сон співгромадян чи біотуалети, які прикрасили громадину проспекту Перемоги.
Аеродром Чайка, що знаходиться в дев'яти кілометрах від столичної інфраструктури, цього ранку здавався чимось середнім між вуликом і мурашником. Тисячі людей з різним кольором шкіри, які говорять різними мовами, зійшлися разом, щоб зустріти свого духовного пастиря, і помолитися разом з ним.
Щоб опинитися в секторах, що знаходяться найближче до папського престолу-корабля, треба було пройти через рамку-металошукач. Оскільки їх встановили лише одиниці (я нарахував тільки чотири пункти проходу), то штовханина була страшна. Для особливо нетямущих були намальовані перекреслені пістолет, гранати і газовий балончик… Обіцяні намети з харчами і напоями працювали нормально, тільки дрібних купюр і монет (щоб давати здачу) в них не було…
Людей виявилося менше, ніж розраховували організатори. Незадовго до прильоту понтифіка прозвучала цифра - виготовлено 300 тисяч запрошень. Але створювалося враження, що заповнено близько половини секторів. Один із співробітників Міністерства внутрішніх справ оцінив кількість віруючих в сто тисяч чоловік. Холодний вітер і мокрядь (дрібний дощ йшов, не припиняючись) плюс посилені заходи безпеки, ще й нескінченні розмови про деякі сили, які готуються протистояти спілкуванню Папи з народом, зробили все, щоб кияни не поїхали на Чайку.
З іншого боку, напевно, добре, що майже не було тих, хто просто цікавиться. Стругані лавки (ложа VIP) - єдині сидячі місця - залишилися наполовину вільними. Приблизно половину паломників складали діти. Багато хто з них провів ніч прямо на льотному полі, в обіймах батьків, не всі з яких захопили з собою спальники, ковдри і навіси від дощу. І тому малеча із задоволенням включилася до репетиції початку літургії – плескали в долоні, співали пісень і скандували заздоровниці на честь Святійшого Отця.
Дівчата були одягнуті в красиві шовкові плаття, а хлопчики - в щось схоже на чернечий одяг. Дехто з них готувався до конфірмації - обряду миропомазання, що залучає дітей до Церкви. На відміну від православних, юні католики проходять її не одночасно з хрещенням, а, як правило, вже у підлітковому віці. Вважається, що тільки розуміючи значення обряду, дитина може стати членом Церкви. Побачивши папамобіль, який наближався, багато дітей заплакали. Дівчинка з Фастова ридала так, що мені довелося пустити її вперед себе на дерев'яний поміст ложі преси - з нього вид був набагато кращий.
Над натовпом злетіли державні стяги України, Ватікану, Польщі, Грузії, Хорватії, Румунії, Нігерії. Було приємно бачити біло-синьо-червоний триколор Російської Федерації і біло-червоно-білі національні прапори Білорусії (президент Лукашенко забороняє їх використовувати). Плакати змагалися у любові до понтифіка: "Кохаємо тебе", "Укріпи нашу віру", "Серце Марії перемагає". І навіть - "Сибір вітає Папу!". По написах на транспарантах можна було вивчити католицьку географію України - Вінниця, Славута, Шаргород, Бердичів... Першим подарунком Папі став рукописний молитовник, який пройшов всі кола пекла під час вимушеного півстолітнього підпілля Української греко-католицької церкви.
Першими на подіум до імпровізованого вівтаря піднялися кардинали. За ними -ієрархи РКЦ і УГКЦ, серед яких виділялися своїми головними уборами (аналогічними православним), греко-католицькі єпископи. Після традиційного об'їзду паломників Папа піднявся туди ж. Над його кріслом висіла ікона Пресвятої Богородиці, покровительки Київської дієцезії. У проповіді, прочитаній українською мовою, понтифік сказав: "Оскільки ми просимо вибачення за всі свої помилки, довершені у віддаленому і недавньому минулому, дозвольте і нам передати вам своє прощення за все, перенесене нами". Він ще раз підкреслив, що прибув не для навертання православних у католицьку віру (Московська патріархія весь час звинувачує Рим в прозелітизмі), але щоб свідчити Христа разом з усіма християнами.
