Папа прибув до України повчитися в "апостола Павлова"

Папа Римський прибув до аеропорту Бориспіль рівно о 12.30. В аеропорту на нього чекав особисто президент Кучма, нечисленний натовп віруючих і дуже небагато журналістів-операторів. Напередодні багато хто з журналістів і віруючих скаржилися, що не можуть попасти на заходи за участю Папи через надмірну пильність українських правоохоронців і організаторів візиту. Державне телебачення вело пряму трансляцію з церемонії зустрічі.

Кучма, навіть не підозрюючи, що його знімають, в очікуванні мружився від сонця і щось дожовував. Коли Папа з'явився на трапі літака, йому вдалося підняти руку для привітання тільки з другої спроби. Першого разу, відпустивши руку, він похитнувся, і якби не чиясь підтримка поруч, міг би впасти..

На виході з трапа Папі за традицією подали паляницю і кошик із землею українською. Підійшов Кучма, вони сказали один одному декілька дипломатичних формул привітання.

Приймали Папу на вищому рівні - з почесною вартою, гімнами, залпами гармат.

Кучма звернувся з вітальною промовою. Читав з папірця. Сказав перші слова "Сердечно вітаємо вас на українській землі!" і зробив паузу. По якомусь часі стало зрозуміло, навіщо. За чиєюсь командою люди, які стояли з прапорцями, голосно і організовано закричали: "Вітаємо!". Не дивлячись на те, що президент явно, як мінімум один раз, у машині дорогою до аеропорту прочитав свою промову, він помітно хвилювався. Саме тому було декілька ляпсусів, коли він "тоталітаризм" вимовив, як "тотатероризм", а апостола Павла назвав "апостолом Павловим".

Загалом промова президента була нещирою, стандартною, як завжди, з великою кількістю банальних висловів і з частим посиланням на історію. Традиційна безбарвна мова президента Кучми.

Цікаво, що промови президента та Папи багато в чому перекликалися. І той, і другий пригадали про випробування, які випали на долю українського народу - дві світові війни, голодомори, руйнівні стихійні лиха, гніт тоталітарних режимів - комуністичного і нацистського, вибух реактора у Чорнобилі (який Кучма описав, як передбачене в Біблії падіння "великої зірки на ім'я Полинь"), відмова України від ядерної зброї.

"Сьогоднішній день, без перебільшення, увійде етапною віхою до історії України. Від імені українського народу і від себе особисто сердечно вітаю главу держави Ватікан, його Святість Папу Римського Іоанна Павла Другого з прибуттям на землю України", розпочав президент.

"В особі його Святості ми вітаємо не тільки голову церкви, яка об'єднує більше мільярда людей на всій планеті. Вітаємо, передусім, видатного діяча сучасності, особистість, яка була в епіцентрі масштабних подій, які змінили долю всього світу. Сьогодні Україна зустрічає непохитного борця за права і гідність людини, безкомпромісного противника тоталітаризму, нетерпимості і дискримінації, братовбивчих конфліктів".

Кучма не зміг утриматися і попросив відпущення гріхів. "Україна вітає духовного лідера, який закликає не зводити рахунків з минулим, а разом дивитися у майбутнє, спільно розвивати діалог культур і цивілізацій, поглиблювати міжлюдське спілкування".

Він визнав, що рішення запросити Папу Римського давалося йому непросто.

"…Незалежна Україна довго йшла до зустрічі з Вами. Знадобилося чимало часу, щоб консолідація суспільства, зміцнення його громадських, демократичних принципів привели нас до сьогоднішньої події".

"…Сьогодні для Вас, ваша Святість, відкривається нова Україна. Незалежна держава, народ якої, долаючи важку спадщину примусового атеїзму, прагне на принципах християнської духовності створити суспільство, де б панували толерантність, релігійна свобода, гуманність, повага до людської особистості".

Але і тут, ніби виправдовуючись за свої власні помилки і злочини, Кучма нагадав, що Україна знаходиться "тільки на початку довгого і тернистого шляху".

"Недостатньо лише побудувати демократичні інститути і забезпечити свободу на законодавчому рівні. Передусім, необхідно утвердити і в суспільній свідомості, щоб толерантність, повага до поглядів і переконань інших, співчуття і співпереживання стали внутрішніми цінностями і переконаннями для кожного з нас, тоді, переконаний, ми зуміємо навчитися любити свого ближнього такою любов'ю, яка, за словами апостола Павла, (у виконанні Кучми - "апостола Павлова") "довго терпить, милосердствує, не заздрить, усе зносить, вірить у все, сподівається на все, все терпить".

Кучма навів і такі слова - "той, хто говорить, що любить Бога, але ненавидить брата свого, той говорить неправду".

І завершив президент традиційною демонстрацією проєвропейських спрямувань України. "Ми будемо раді, якщо Ваше перебування на українській землі стане ще однією цеглиною у побудову саме такої Європи".

Папа прочитав свою промову, не встаючи з крісла. Було помітним тремтіння рук, але неможливо було відірвати погляд від невимовного виразу обличчя людини, якому довірили представляти Бога на цій землі.

У своєму привітанні українською мовою Папа закликав християн до загального прощення, і визнав провину за помилки "далекого і близького минулого".

"Як паломник світу і братства, я вірю, що мене з приязню приймуть також і ті, хто хоч і не відноситься до католицької церкви, однак, мають серце, відкрите до діалогу і співпраці. Хочу завірити їх, що я не прибув сюди з намірами прозелитизму, але для того, щоб засвідчити Христа разом з усіма християнами кожної церкви і кожного церковного співтовариства, і щоб запросити всіх синів і дочок цієї благородної землі звернути свій погляд до того, хто віддав своє життя за порятунок світу".

"На жаль, були також і сумні періоди, під час яких ікона Хрестової любові була затьмарена: впавши ниць перед Господом, єдиним для всіх, визнаємо нашу провину. Просячи вибачення за помилки далекого і близького минулого, і ми, з нашого боку, просимо вибачення за нанесену нам несправедливість".

Папа Іоанн Павло ІІ подякував президенту Кучмі особисто, духовенству і народу України за запрошення відвідати країну. "У вашій особі я бажаю вітати весь український народ, вітаючи його із здобутою незалежністю і дякуючи Господу за те, що це сталося без кровопролиття".

Промова Кучми і привітання Папи неодноразово уривалися оплесками членів уряду. Кучма сидів з неприховано знудьгованим виразом обличчя, хоча час від часу намагався дослухатися і вникнути. Хвилювався.

Після їх завершення нескінченний потік чиновників і представників церкви, дипломатів особисто вітали президента і Папу. Українських чиновників іззаду практично не можна було розрізнити - настільки однакові вони були у костюмах з двома бічними розрізами.

Потім Папа сів у Мерседес Кучми з номерами 555-01 КА і в супроводі чотирьох охоронників, які йшли поруч з машиною, виїхав з Борисполя.