Про- і антиющенківські мотиви Кінаха
П'ятниця, 15 червня 2001, 14:10
Перша прес-конференція нового прем'єра Кінаха стала б дуже корисною для психоаналітиків. Якщо idea fixe у Ющенка було щастя "маленького українця", то у Кінаха думки розвиваються в іншому напрямі – він думає тільки про "національні інтереси України".
Шукати відмінності у лексиці Ющенка і Кінаха - дурне заняття, а судити про нового голову уряду за його справами поки що зарані. Проте вихід Кінаха до преси у новому ранзі при всій нудності його довгих речень-штампів щодо "захисту інтересів України" є цікавим продуктом для роздумів.
Отже, з почутого від Кінаха можна у сухий залишок вивести принаймні два напрями, де він розходиться з Ющенком.
Кінах заявив, що він як "прем'єр-міністр не бачить продовження фіскальних методів приватизації стратегічних підприємств". Мовою "маленького українця" це означає, що Кінах - проти тактики Ющенка. Той стимулював зростання економіки через гаманці громадян, які, отримавши на руки заборговані зарплати, витрачали кошти в економіці і тим самим давали поштовх зростанню виробництва – зростав попит, зростала і пропозиція.
У Кінаха, який називає це "проїданням", інший, більш складний шлях. Він "не хотів би, щоб ми створили неприємну ситуацію для дітей і онуків" – напевно, мається на увазі те, що ця приватизаційна ковбаса не безмежна і наступним поколінням її не вистачить. Тому новий прем'єр хоче ці кошти спрямувати у "іноваційний розвиток, на структурні реформи, створення умов для малого і середнього бізнесу".
Плюси такого бачення у тому, що, врахувавши приватизаційні кошти у спеціальних програмах, Кінах застрахується від появи ситуації, яка виникла нині – коли із запланованих в бюджеті приватизаційних надходжень прийшло тільки відсотків 60 і постає питання про "секвестр" (скорочення державних видатків).
Чим ще такий перерозподіл приватизаційних коштів у "національних інтересах" відрізняється від шляху Ющенка? Навіть розмірковуючи примітивно, зрозуміло, що він передбачає чиновника-посередника – спеціальний банк, програму, фонд etc. А які метаморфози трапляються з людьми, коли вони стають ланкою перерозподілу коштів – це краще запитати у "маленького українця", що має досвід спілкування з держслужбовцем.
Друга відмінність Кінаха від Ющенка в тому, що новий прем'єр бачить фундамент для стабільності українських грошей не на макро-, а на мікрорівні. Тобто різниця принципова. "Стабільність грошової одиниці повинна спиратися на якісну структуру економіки, платоспроможність внутрішнього ринку і громадян". Сам Ющенко, коли чує вираз "реальна економіка", вже не знає, плакати йому чи сміятися. Зростання промисловості він готовий визнати тільки за умови правильної фінансової політики. Поки що невідомо, наскільки далеко Кінах може піти для реалізації свого бачення і чи погодиться бути його інструментом в цьому стара команда фінансового блоку влади – Стельмах, Мітюков і Роговий, які, як і силовики, стали символами політики Кучми.
Серед інших спостережень за Кінахом – його дивні метаморфози при оцінці поточної ситуації в країні. У прем'єра несподівано змінилися акценти. Якщо раніше Кінах був песимістом, то тепер він став оптимістом.
Нинішній прем'єр має звичку перед будь-якою офіційною зустріччю розказувати співрозмовнику про поточну ситуацію в країні. Перебуваючи у кріслі президента УСПП, він швиденько розповідав про економічне зростання в Україні, а потім докладно говорив про негативні явища, які супроводжують це зростання: плюс в загальнодержавному масштабі дають експортоорієнтовані галузі (а що буде завтра, коли українські товари виженуть зі світового ринку?), високотехнічне виробництво у занепаді, уряд [Ющенка] відірвався від мікроекономіки, зростає заборгованість між підприємствами і так далі. Все це завершувалося традиційною реплікою про те, що дані проблеми несуть загрозу економічній і національній безпеці України. Тепер же, на першій прес-конференції в якості голови виконавчої гілки влади, Кінах заговорив про економічне зростання в Україні – до якого він власне як чиновник не має жодного відношення – як про феномен.
Отже, валовий внутрішній продукт виріс на 9%, промислове виробництво – на 18,8%. Ці цифри, вважає Кінах,- рекорд не тільки для СНД, а й для усієї Європи. Раптом виявилося, що "максимальне зростання за цей період показує складна, наукомістка, інтелектуальна продукція" – 147%. Але ж саме за відсутність таких показників у цьому напрямі Кінах неодноразово кидав камінці у город попереднього уряду!
Проте таланти Кінаха мають простір для реалізації, адже "безумовно, є дуже серйозні проблеми – незважаючи на зміни, залишається неякісною структура ВВП і нашого виробництва". Наприклад, "неприпустимо, щоб частка машинобудування у структурі валового внутрішнього продукту знизилася з 31% у 1991 році до 13% станом на початок 2001". Ще є проблема бідності, яка "в цілому принизлива для нашої держави, враховуючи кадровий, людський потенціал".
Все інше, сказане Кінахом – загальні декларації, витримані в стилі попередника: необхідна диверсифікація енергопостачання; створення ринкової інфраструктури в АПК; немає "прозахідної" або "проросійської" політики, є "проукраїнська"; уряд не піде на погашення заборгованості перед Росією за рахунок власності України; пріоритетом у міжнародній діяльності є поновлення співпраці з МВФ. Словом, Кучма отримав вправну "конячку", "кермо" від якої він обіцяв не випускати.
Шукати відмінності у лексиці Ющенка і Кінаха - дурне заняття, а судити про нового голову уряду за його справами поки що зарані. Проте вихід Кінаха до преси у новому ранзі при всій нудності його довгих речень-штампів щодо "захисту інтересів України" є цікавим продуктом для роздумів.
Отже, з почутого від Кінаха можна у сухий залишок вивести принаймні два напрями, де він розходиться з Ющенком.
Кінах заявив, що він як "прем'єр-міністр не бачить продовження фіскальних методів приватизації стратегічних підприємств". Мовою "маленького українця" це означає, що Кінах - проти тактики Ющенка. Той стимулював зростання економіки через гаманці громадян, які, отримавши на руки заборговані зарплати, витрачали кошти в економіці і тим самим давали поштовх зростанню виробництва – зростав попит, зростала і пропозиція.
У Кінаха, який називає це "проїданням", інший, більш складний шлях. Він "не хотів би, щоб ми створили неприємну ситуацію для дітей і онуків" – напевно, мається на увазі те, що ця приватизаційна ковбаса не безмежна і наступним поколінням її не вистачить. Тому новий прем'єр хоче ці кошти спрямувати у "іноваційний розвиток, на структурні реформи, створення умов для малого і середнього бізнесу".
Плюси такого бачення у тому, що, врахувавши приватизаційні кошти у спеціальних програмах, Кінах застрахується від появи ситуації, яка виникла нині – коли із запланованих в бюджеті приватизаційних надходжень прийшло тільки відсотків 60 і постає питання про "секвестр" (скорочення державних видатків).
Чим ще такий перерозподіл приватизаційних коштів у "національних інтересах" відрізняється від шляху Ющенка? Навіть розмірковуючи примітивно, зрозуміло, що він передбачає чиновника-посередника – спеціальний банк, програму, фонд etc. А які метаморфози трапляються з людьми, коли вони стають ланкою перерозподілу коштів – це краще запитати у "маленького українця", що має досвід спілкування з держслужбовцем.
Друга відмінність Кінаха від Ющенка в тому, що новий прем'єр бачить фундамент для стабільності українських грошей не на макро-, а на мікрорівні. Тобто різниця принципова. "Стабільність грошової одиниці повинна спиратися на якісну структуру економіки, платоспроможність внутрішнього ринку і громадян". Сам Ющенко, коли чує вираз "реальна економіка", вже не знає, плакати йому чи сміятися. Зростання промисловості він готовий визнати тільки за умови правильної фінансової політики. Поки що невідомо, наскільки далеко Кінах може піти для реалізації свого бачення і чи погодиться бути його інструментом в цьому стара команда фінансового блоку влади – Стельмах, Мітюков і Роговий, які, як і силовики, стали символами політики Кучми.
Серед інших спостережень за Кінахом – його дивні метаморфози при оцінці поточної ситуації в країні. У прем'єра несподівано змінилися акценти. Якщо раніше Кінах був песимістом, то тепер він став оптимістом.
Нинішній прем'єр має звичку перед будь-якою офіційною зустріччю розказувати співрозмовнику про поточну ситуацію в країні. Перебуваючи у кріслі президента УСПП, він швиденько розповідав про економічне зростання в Україні, а потім докладно говорив про негативні явища, які супроводжують це зростання: плюс в загальнодержавному масштабі дають експортоорієнтовані галузі (а що буде завтра, коли українські товари виженуть зі світового ринку?), високотехнічне виробництво у занепаді, уряд [Ющенка] відірвався від мікроекономіки, зростає заборгованість між підприємствами і так далі. Все це завершувалося традиційною реплікою про те, що дані проблеми несуть загрозу економічній і національній безпеці України. Тепер же, на першій прес-конференції в якості голови виконавчої гілки влади, Кінах заговорив про економічне зростання в Україні – до якого він власне як чиновник не має жодного відношення – як про феномен.
Отже, валовий внутрішній продукт виріс на 9%, промислове виробництво – на 18,8%. Ці цифри, вважає Кінах,- рекорд не тільки для СНД, а й для усієї Європи. Раптом виявилося, що "максимальне зростання за цей період показує складна, наукомістка, інтелектуальна продукція" – 147%. Але ж саме за відсутність таких показників у цьому напрямі Кінах неодноразово кидав камінці у город попереднього уряду!
Проте таланти Кінаха мають простір для реалізації, адже "безумовно, є дуже серйозні проблеми – незважаючи на зміни, залишається неякісною структура ВВП і нашого виробництва". Наприклад, "неприпустимо, щоб частка машинобудування у структурі валового внутрішнього продукту знизилася з 31% у 1991 році до 13% станом на початок 2001". Ще є проблема бідності, яка "в цілому принизлива для нашої держави, враховуючи кадровий, людський потенціал".
Все інше, сказане Кінахом – загальні декларації, витримані в стилі попередника: необхідна диверсифікація енергопостачання; створення ринкової інфраструктури в АПК; немає "прозахідної" або "проросійської" політики, є "проукраїнська"; уряд не піде на погашення заборгованості перед Росією за рахунок власності України; пріоритетом у міжнародній діяльності є поновлення співпраці з МВФ. Словом, Кучма отримав вправну "конячку", "кермо" від якої він обіцяв не випускати.
