Oops, I did it again!
Неділя, 6 травня 2001, 16:25
У повітрі стоїть аромат 1999 року – спітнілі артисти на фоні портрета "гаранта" та перегар від пивного передозування у рагулів зі спальних районів. Це симптоми того, що Кучма, як і два роки тому, не певен у своєму майбутньому. Він, може, навіть злякався – зовсім трохи, але вирішив перестрахуватися. Ні, звичайно, можливо, це дійство відбувається просто так, і у "гаранта" на душі все О.К. Але тоді навіщо знову на повну запускається караван української попси, який має об'їхати всі п'ять українських міст-мільйонників і майже мільйонне Запоріжжя у пропагандистському марафоні "Україна. Президент. Стабільність".
Дежа вю? Перепитую у перехожих поточну дату – субота, 5 травня 2001. Європейська площа Києва, голос Сашка Богуцького. Перший конфуз – акція молодіжна, з'їхалися всі жлоби з Оболоні та Троєщини, а ведучий – у костюмі. Та ні, не як пацан, у спортивному – а у тому, що з піджаком. Ой, так він же тепер генпродюсер поважного телеканала, і імідж свій новий має берегти. Жовті та блакитні кульки, прапорці, на огороженному майданчику перед сценою, є навіть транспаранти "Наша країна – наш президент". Цікаво, це нові чи просто дістали дворічної давності. Направо від сцени – величезний портрет Кучми. Він піджав губи і дивиться на покоління, що підростає на його концертах. Фото не найкраще – якийсь він пригнічений. Може, йому наснився майор Мельниченко?
Фестиваль з порятунку Кучми "Україна. Президент. Стабільність" проводить все та ж фірма –"Таврійські ігри" – і називається це "благодійна соціально-мистецька акція". У 1999 різниця була в одному слові – "благодійна культурно-мистецька акція". Як і тоді, агітувати за Кучму в народ підуть зірки та "зірки" естради з традиційного меню "Таврійських ігор": Могилевська, Пономарьов, Білик, Повалій, Каріна Плай, Руслана, Віктор Павлік та групи "Скрябін", "Грін Грей", "Друга Ріка", "Іграшки", "4 королі". На жаргоні політичної пропаганди сказане ними зі сцени слово на захист Кучми називається "підтримка акції" – так записано в прес-релізі "Таврійських ігор".
Спроба дізнатися, у скільки ж за часів політичної кризи оцінюється порятунок іміджу "гаранта", закінчилася цікавим результатом. Керівник прес-центра "Таврійських ігор" Олена Кондратюк сказала спочатку, що питання оплати праці обговорюються з кожним артистом окремо. Потім же з'ясувалося, що все відбувається на "благодійних засадах". Тобто одне іншому не протирече ніяк.
(- На на яких засадах вони виступатимуть?
- На благодійних.
- А як же тоді гонорари?
- Ці питання вирішуються за домовленостями з кожним з артистів.)
Добре, хоч тепер участь грошей у агітуванні за Кучму не відкидають. У Росії в 1996, коли була проведена взірцева "Голосуй ілі проіграєш!", говорили, що зірки сцени на підтримку Бориса Миколайовича об'їхали всю країну безкоштовно, і єдиною втіхою для них було заспокоїти голос громадянської позиції, що рвався зсередини.
У прес-центрі "Таврійських ігор" також не знають, чи хтось отримував у Кучми благословіння на проведення цього марафону на його захист. Немає інформації і про те – якщо "гаранта" все таки питали – чи не сказав він так само, як 9 березня у Закарпатті. Тоді у відповідь на запитання журналістів він порадив гроші, які витрачаються на антикучмістські виступи, віддати злиденному люду у постраждалому від повені районі. Гроші ж, які йдуть на акцію у підтримку Кучми, сам Бог велів віддати нужденним. Так ще Ленін робив – передавав дітям свої пайки.
Однак таку резолюцію щодо марафону "Україна. Президент. Стабільність" від Кучми навряд чи вдалося би почути. Сам мотив, який покликав у дорогу поп-зірок – концентрат благородства мети, у порівнянні з яким Закарпаття (як варіант – Чорнобиль) скидається на всесоюзну здравницю.
"Всеукраїнська акція є логічним продовженням виразу активної позиції українських виконавців… Лідери нової музики над усе цінують свободу, яка зумовила право на власну думку, на власну позицію, на власне майбутнє. Саме тому акція об’єднала тих, хто не ставить під сумнів найважливіше – принципи прямої влади народу, передбаченої розвитком суспільства, і відображені в Конституціях усіх демократичних країн, у тому числі і Конституцією України. Незалежність означає суверенне право українців самостійно вирішити власні проблеми, причому зробити це на виборах. Найпопулярніші молодіжні виконавці своїм туром готові підтвердити – в людей, які живуть в Україні, в молоді, яка вже завтра буде визначальною силою у політичних рішеннях держави, є власне бачення розвитку, і головною його запорукою буде мир, стабільність, дотримання конституційних засад. Чесність і прозорість мають стати основою сучасної політики…"
Супер, чи не так? Підписавшись під цими самими аргументами, зірки естради могли б організувати тур під гаслом "Україна без Кучми та олігархів!". Проте далі несподівано відкривається ексклюзивна сутність акції. "Гасло до збереження стабільності – найактуальніше, адже ми самі зможемо усьому дати лад", - говориться в прес-релізі "Таврійських ігр".
Стоп. "Ми", які "зможуть усьому дати лад" – це хто? Незрозуміло, це натяк на те, що попса хоче портфелі в новому уряді комуністів та олігархів. Чи "ми", який "даватиме лад" – це Віктор Пінчук, патрон "таврійських" рятівників іміджу "гаранта"? А, може, "ми" – це з маніфесту олігархів, оприлюдненого у "Гранях"?
Хоча, може, "ми" – це 8-9% від 49 мільйонів українців, які хоч зараз ще раз готові віддати свій голос за Кучму.
У зв'язку з останньою реплікою коротка story. Автор класичної "Голосуй ілі проіграєш", екс-директор "Прем'єр СВ" Сергій Лісовський – той самий, який виносив легендарну коробку з-під факсу, в якій була "чорна" готівка для поп-зірок – так от, нині він відійшов від пропагандистського бізнесу і написав книгу про курей і гроші, які можна заробляти на бройлерах. І головний висновок, який Лісовський робить як про агро-, так і про політпідприємництво: "Виробляйте те, що продається, а не продавайте те, що виробляється".
Організатори походу порятунку "гаранта" змушені порушити принцип Лісовського. Іншого Кучми з цього вже не буде - і з цим треба миритися. Породити Франкенштейна - небезпечно. Тому вже зараз необхідно усвідомити: головне потім, за часів посткучмізму, правильно зорієнтуватися. І після розводу українців не почати павлінів культивувати.
Пряма мова [рекомендуємо прочитати та знайти по 10 відмінностей між цитатами, а також з проповідями Долганова] :
"Скрябін" прямо говорить про причини дискомфорту: Нам заважає той "бардак", який твориться зараз у країні. Ми не підтримуємо тих людей, котрі, не пропонуючи реальної альтернативи, вимагають відставки президента. Тверезі люди мусять мати одну позицію, а не перебувати в стані маятника від одного боку до іншого. Тільки стабільний стан речей може призвести до якісних змін. Не треба забувати, що революції у світовій історії не завжди закінчувалися добром для народу.
Наталя Могилевська закликає усіх злитися в один маховик системи: Будь-які неполадки, провокації, безладдя зупиняють ріст нашої країни в цілому. Замість того, щоб іти вперед, ми змушені зупинятися, топтатися на місці, щоб усе це усувати. Тільки за умов стабільності, тільки тоді, коли є один керівник, коли люди не зупиняються, а працюють в нормальній обстановці, відбувається рух вперед.
Віктор Павлік закликає народ ігнорувати провокаторів: Насправді реальні, глибокі зміни у країні не можуть відбутися швидко і безболісно, враховуючи всю історію нашої держави. На помилках, які неминучі, дуже просто створити провокаційну ситуацію і заперечити все зроблене. Не піддавайтеся їм!
У Каріни Плай щось із зором: Я не бачу тих людей, які, відкидаючи і заперечуючи теперішній курс, запропонували б реально кращий. Критикувати завжди просто, інша справа – щось робити. Все, що треба для країни зараз – багато працювати, щоб вийти з кризи, а для цього потрібна стабільність.
"Друга Ріка" бачить у Кучмі запоруку своєї популярності: Ми хочемо жити в прогресивній і культурній країні, мати можливість займатися творчістю і ставати популярнішими в рідній Україні. Саме тому ми будемо підтримувати свого Президента. Ми за стабільність, яка вкрай необхідна. Сподіваємося, що нас у цьому підтримають.
Руслану "дістали": Я би просто хотіла займатися своєю улюбленою справою – займатися музикою. Мені набридли всілякі політичні коливання, нарешті хочеться стабільності.
"Ігрушкі" дивляться на Кучму і бачать... компас: Якихось суттєвих змін на краще країна не може досягти, йдучи обхідними шляхами, постійно збиваючись із курсу. Є багато людей, яким на руку безлад. Не варто піддаватись їх провокаціям, а про все мати власну думку. "Ігрушкі" за стабільність у всьому!
У "Грін Грей" є своя національна ідея: Ми не займаємося політикою. Ми займаємося музикою і ніколи цієї позиції не приховували. Але щоб повноцінно робити ту справу, яку ми любимо і чого від нас чекає публіка, необхідні мінімальні умови - нормальна, стійка економіка і стабільність у країні. Тоді, може, й здійсниться наша давня мрія-гасло про "Рейнджровер у кожній українській родині".
"4 королі" хочуть позбутися інтриганів: Ми виступимо в рамках цього туру з єдиною метою – підтримати ідею будівництва цивілізованого, нормального суспільства, стабільного і соціально, й економічно. Ми усі живемо в Україні, усі чекаємо реформ і змін на краще. Політичні інтриги цьому явно не сприяють.
А Олександр Пономарьов просто заспівав мовою Долганова: Треба вчитись поважати не тільки людей, які нас оточують, але й закони країни, в якій живеш, і врешті вибір 16 мільйонів українців, які віддали свої голоси на користь діючого Президента. На сьогоднішній момент єдиним гарантом стабільності та незалежності України є наш президент. Я цілком підтримую цю акцію тому, що стабільність в державі є запорукою її процвітання.
Дежа вю? Перепитую у перехожих поточну дату – субота, 5 травня 2001. Європейська площа Києва, голос Сашка Богуцького. Перший конфуз – акція молодіжна, з'їхалися всі жлоби з Оболоні та Троєщини, а ведучий – у костюмі. Та ні, не як пацан, у спортивному – а у тому, що з піджаком. Ой, так він же тепер генпродюсер поважного телеканала, і імідж свій новий має берегти. Жовті та блакитні кульки, прапорці, на огороженному майданчику перед сценою, є навіть транспаранти "Наша країна – наш президент". Цікаво, це нові чи просто дістали дворічної давності. Направо від сцени – величезний портрет Кучми. Він піджав губи і дивиться на покоління, що підростає на його концертах. Фото не найкраще – якийсь він пригнічений. Може, йому наснився майор Мельниченко?
Фестиваль з порятунку Кучми "Україна. Президент. Стабільність" проводить все та ж фірма –"Таврійські ігри" – і називається це "благодійна соціально-мистецька акція". У 1999 різниця була в одному слові – "благодійна культурно-мистецька акція". Як і тоді, агітувати за Кучму в народ підуть зірки та "зірки" естради з традиційного меню "Таврійських ігор": Могилевська, Пономарьов, Білик, Повалій, Каріна Плай, Руслана, Віктор Павлік та групи "Скрябін", "Грін Грей", "Друга Ріка", "Іграшки", "4 королі". На жаргоні політичної пропаганди сказане ними зі сцени слово на захист Кучми називається "підтримка акції" – так записано в прес-релізі "Таврійських ігор".
Спроба дізнатися, у скільки ж за часів політичної кризи оцінюється порятунок іміджу "гаранта", закінчилася цікавим результатом. Керівник прес-центра "Таврійських ігор" Олена Кондратюк сказала спочатку, що питання оплати праці обговорюються з кожним артистом окремо. Потім же з'ясувалося, що все відбувається на "благодійних засадах". Тобто одне іншому не протирече ніяк.
(- На на яких засадах вони виступатимуть?
- На благодійних.
- А як же тоді гонорари?
- Ці питання вирішуються за домовленостями з кожним з артистів.)
Добре, хоч тепер участь грошей у агітуванні за Кучму не відкидають. У Росії в 1996, коли була проведена взірцева "Голосуй ілі проіграєш!", говорили, що зірки сцени на підтримку Бориса Миколайовича об'їхали всю країну безкоштовно, і єдиною втіхою для них було заспокоїти голос громадянської позиції, що рвався зсередини.
У прес-центрі "Таврійських ігор" також не знають, чи хтось отримував у Кучми благословіння на проведення цього марафону на його захист. Немає інформації і про те – якщо "гаранта" все таки питали – чи не сказав він так само, як 9 березня у Закарпатті. Тоді у відповідь на запитання журналістів він порадив гроші, які витрачаються на антикучмістські виступи, віддати злиденному люду у постраждалому від повені районі. Гроші ж, які йдуть на акцію у підтримку Кучми, сам Бог велів віддати нужденним. Так ще Ленін робив – передавав дітям свої пайки.
Однак таку резолюцію щодо марафону "Україна. Президент. Стабільність" від Кучми навряд чи вдалося би почути. Сам мотив, який покликав у дорогу поп-зірок – концентрат благородства мети, у порівнянні з яким Закарпаття (як варіант – Чорнобиль) скидається на всесоюзну здравницю.
"Всеукраїнська акція є логічним продовженням виразу активної позиції українських виконавців… Лідери нової музики над усе цінують свободу, яка зумовила право на власну думку, на власну позицію, на власне майбутнє. Саме тому акція об’єднала тих, хто не ставить під сумнів найважливіше – принципи прямої влади народу, передбаченої розвитком суспільства, і відображені в Конституціях усіх демократичних країн, у тому числі і Конституцією України. Незалежність означає суверенне право українців самостійно вирішити власні проблеми, причому зробити це на виборах. Найпопулярніші молодіжні виконавці своїм туром готові підтвердити – в людей, які живуть в Україні, в молоді, яка вже завтра буде визначальною силою у політичних рішеннях держави, є власне бачення розвитку, і головною його запорукою буде мир, стабільність, дотримання конституційних засад. Чесність і прозорість мають стати основою сучасної політики…"
Супер, чи не так? Підписавшись під цими самими аргументами, зірки естради могли б організувати тур під гаслом "Україна без Кучми та олігархів!". Проте далі несподівано відкривається ексклюзивна сутність акції. "Гасло до збереження стабільності – найактуальніше, адже ми самі зможемо усьому дати лад", - говориться в прес-релізі "Таврійських ігр".
Стоп. "Ми", які "зможуть усьому дати лад" – це хто? Незрозуміло, це натяк на те, що попса хоче портфелі в новому уряді комуністів та олігархів. Чи "ми", який "даватиме лад" – це Віктор Пінчук, патрон "таврійських" рятівників іміджу "гаранта"? А, може, "ми" – це з маніфесту олігархів, оприлюдненого у "Гранях"?
Хоча, може, "ми" – це 8-9% від 49 мільйонів українців, які хоч зараз ще раз готові віддати свій голос за Кучму.
У зв'язку з останньою реплікою коротка story. Автор класичної "Голосуй ілі проіграєш", екс-директор "Прем'єр СВ" Сергій Лісовський – той самий, який виносив легендарну коробку з-під факсу, в якій була "чорна" готівка для поп-зірок – так от, нині він відійшов від пропагандистського бізнесу і написав книгу про курей і гроші, які можна заробляти на бройлерах. І головний висновок, який Лісовський робить як про агро-, так і про політпідприємництво: "Виробляйте те, що продається, а не продавайте те, що виробляється".
Організатори походу порятунку "гаранта" змушені порушити принцип Лісовського. Іншого Кучми з цього вже не буде - і з цим треба миритися. Породити Франкенштейна - небезпечно. Тому вже зараз необхідно усвідомити: головне потім, за часів посткучмізму, правильно зорієнтуватися. І після розводу українців не почати павлінів культивувати.
Пряма мова [рекомендуємо прочитати та знайти по 10 відмінностей між цитатами, а також з проповідями Долганова] :
"Скрябін" прямо говорить про причини дискомфорту: Нам заважає той "бардак", який твориться зараз у країні. Ми не підтримуємо тих людей, котрі, не пропонуючи реальної альтернативи, вимагають відставки президента. Тверезі люди мусять мати одну позицію, а не перебувати в стані маятника від одного боку до іншого. Тільки стабільний стан речей може призвести до якісних змін. Не треба забувати, що революції у світовій історії не завжди закінчувалися добром для народу.
Наталя Могилевська закликає усіх злитися в один маховик системи: Будь-які неполадки, провокації, безладдя зупиняють ріст нашої країни в цілому. Замість того, щоб іти вперед, ми змушені зупинятися, топтатися на місці, щоб усе це усувати. Тільки за умов стабільності, тільки тоді, коли є один керівник, коли люди не зупиняються, а працюють в нормальній обстановці, відбувається рух вперед.
Віктор Павлік закликає народ ігнорувати провокаторів: Насправді реальні, глибокі зміни у країні не можуть відбутися швидко і безболісно, враховуючи всю історію нашої держави. На помилках, які неминучі, дуже просто створити провокаційну ситуацію і заперечити все зроблене. Не піддавайтеся їм!
У Каріни Плай щось із зором: Я не бачу тих людей, які, відкидаючи і заперечуючи теперішній курс, запропонували б реально кращий. Критикувати завжди просто, інша справа – щось робити. Все, що треба для країни зараз – багато працювати, щоб вийти з кризи, а для цього потрібна стабільність.
"Друга Ріка" бачить у Кучмі запоруку своєї популярності: Ми хочемо жити в прогресивній і культурній країні, мати можливість займатися творчістю і ставати популярнішими в рідній Україні. Саме тому ми будемо підтримувати свого Президента. Ми за стабільність, яка вкрай необхідна. Сподіваємося, що нас у цьому підтримають.
Руслану "дістали": Я би просто хотіла займатися своєю улюбленою справою – займатися музикою. Мені набридли всілякі політичні коливання, нарешті хочеться стабільності.
"Ігрушкі" дивляться на Кучму і бачать... компас: Якихось суттєвих змін на краще країна не може досягти, йдучи обхідними шляхами, постійно збиваючись із курсу. Є багато людей, яким на руку безлад. Не варто піддаватись їх провокаціям, а про все мати власну думку. "Ігрушкі" за стабільність у всьому!
У "Грін Грей" є своя національна ідея: Ми не займаємося політикою. Ми займаємося музикою і ніколи цієї позиції не приховували. Але щоб повноцінно робити ту справу, яку ми любимо і чого від нас чекає публіка, необхідні мінімальні умови - нормальна, стійка економіка і стабільність у країні. Тоді, може, й здійсниться наша давня мрія-гасло про "Рейнджровер у кожній українській родині".
"4 королі" хочуть позбутися інтриганів: Ми виступимо в рамках цього туру з єдиною метою – підтримати ідею будівництва цивілізованого, нормального суспільства, стабільного і соціально, й економічно. Ми усі живемо в Україні, усі чекаємо реформ і змін на краще. Політичні інтриги цьому явно не сприяють.
А Олександр Пономарьов просто заспівав мовою Долганова: Треба вчитись поважати не тільки людей, які нас оточують, але й закони країни, в якій живеш, і врешті вибір 16 мільйонів українців, які віддали свої голоси на користь діючого Президента. На сьогоднішній момент єдиним гарантом стабільності та незалежності України є наш президент. Я цілком підтримую цю акцію тому, що стабільність в державі є запорукою її процвітання.
