5 горішків для комуністів
Середа, 16 травня 2001, 21:20
Медведчук, Пустовойтенко і Суслов можуть забути про свої амбіції. У Кучми для обговорення фракцій 5 кандидатів на посаду прем'єра: Азаров, Тігіпко, Кінах, Дубина і Роговий.
Ці прізвища назвав Кучма Петру Симоненку під час зустрічі у середу ввечері. Лідер комуністів – останній, з ким у середу провів консультації "гарант". З будинку адміністрації президента глава КПУ вийшов через півтори години після того, як зайшов. Засмученим не виглядав, усміхався і не зловживав радикалізмом.
"Президент висловив свою точку зору, які кандидатури можуть розглядатися, запропонував проаналізувати його пропозиції, а далі – це вже наша справа, яке буде ставлення до цих кандидатур", - сказав після зустрічі Симоненко. Рішення КПУ щодо того, чи підтримувати когось із запропонованих, лідер КПУ пообіцяв оголосити "не раніше понеділка". При цьому головний комуніст країни сказав, що найбільш гідним посади прем'єра вважає мера Києва Олександра Омельченка, хоча його прізвища серед кандидатів "від Кучми" немає.
Те ж, до кого ж із запропонованої п'ятірки у Симоненко лежить серце, так і залишилось секретом: "Сьогодні треба казати не "реформи", а про здатність кандидатур, які пропонуються, вирішувати соціально-економічні проблеми".
" – Я ще раз висловив президенту нашу стурбованість тим, що відсутня кадрова політика, і ті кандидатури, які запропоновані… Немає сьогодні того кандидата, який би в критичній ситуації зумів би зайнятися роботою кабінету міністрів. А це дійсно проблема з проблем, а за нею відразу іде проблема міністерських посад, зв'язків з регіонами, відсутність регіональної політики як такої...
– Петро Миколайович, хоч одна з кандидатур має шанси бути затвердженою комуністами?
– Дуже і дуже малі. Всі вони перебувають у ілюзії щодо міфічної програми реформування суспільства. А я не випадково підкреслив, що головне сьогодні вирішувати конкретні соціально-економічні проблеми. Чи готові ці кадри? Кожному з них треба знати реалії, знати господарський комплекс України.
– Які портфелі вам пропонувалися в новому уряді?
– Ми ніколи не вели і не будемо вести діалог про те, скільки нам портфелів дадуть. Ми ведемо розмову про ефективність організації роботи уряду в Україні".
Але з тим, що новим прем'єром буде не комуніст, Симоненко вже змирився: "Президент вважає, що у нього достатньо підстав не вносити кандидатуру КПУ". Якщо ж комуністи і підтримають людину Кучми, брати відповідальність за ситуацію в країна вони не збираються. "Одна справа дати уряду працювати, але ми категорично не будемо нести відповідальність за стан убозтва в країні… Ви чудово знаєте, що ми зовсім іншу програму запропонували. І сьогодні наголошуємо, що вона реальна для України. Я президента поінформував про наші підходи, і обов'язково, якщо не буде нашої кандидатури, ми будемо пропонувати свою частину програму, виходячи з національних інтересів – що треба зробити".
Є у Симоненко і рецепт порятунку батьківщини: "Якщо говорити про майбутній уряд, то треба не говорити про міфічні програми, займатися пустословством, а визначити для Кабінета міністрів три-чотири ключових проблеми, під які треба скласти баланс ресурсів України. Щоб народу повернути довіру до влади, треба вирішити три-чотири проблеми".
Ідучи до машини, Симоненко виглядав трохи щасливим, хоча і говорив, що навіть весна не може змусити його забути ситуацію в країні. На завтрашню зустріч Кучми з керівниками фракцій Симоненка не запрошували. А він і не засмутився, бо нікуди вони від нього не сховаються.
Ці прізвища назвав Кучма Петру Симоненку під час зустрічі у середу ввечері. Лідер комуністів – останній, з ким у середу провів консультації "гарант". З будинку адміністрації президента глава КПУ вийшов через півтори години після того, як зайшов. Засмученим не виглядав, усміхався і не зловживав радикалізмом.
"Президент висловив свою точку зору, які кандидатури можуть розглядатися, запропонував проаналізувати його пропозиції, а далі – це вже наша справа, яке буде ставлення до цих кандидатур", - сказав після зустрічі Симоненко. Рішення КПУ щодо того, чи підтримувати когось із запропонованих, лідер КПУ пообіцяв оголосити "не раніше понеділка". При цьому головний комуніст країни сказав, що найбільш гідним посади прем'єра вважає мера Києва Олександра Омельченка, хоча його прізвища серед кандидатів "від Кучми" немає.
Те ж, до кого ж із запропонованої п'ятірки у Симоненко лежить серце, так і залишилось секретом: "Сьогодні треба казати не "реформи", а про здатність кандидатур, які пропонуються, вирішувати соціально-економічні проблеми".
" – Я ще раз висловив президенту нашу стурбованість тим, що відсутня кадрова політика, і ті кандидатури, які запропоновані… Немає сьогодні того кандидата, який би в критичній ситуації зумів би зайнятися роботою кабінету міністрів. А це дійсно проблема з проблем, а за нею відразу іде проблема міністерських посад, зв'язків з регіонами, відсутність регіональної політики як такої...
– Петро Миколайович, хоч одна з кандидатур має шанси бути затвердженою комуністами?
– Дуже і дуже малі. Всі вони перебувають у ілюзії щодо міфічної програми реформування суспільства. А я не випадково підкреслив, що головне сьогодні вирішувати конкретні соціально-економічні проблеми. Чи готові ці кадри? Кожному з них треба знати реалії, знати господарський комплекс України.
– Які портфелі вам пропонувалися в новому уряді?
– Ми ніколи не вели і не будемо вести діалог про те, скільки нам портфелів дадуть. Ми ведемо розмову про ефективність організації роботи уряду в Україні".
Але з тим, що новим прем'єром буде не комуніст, Симоненко вже змирився: "Президент вважає, що у нього достатньо підстав не вносити кандидатуру КПУ". Якщо ж комуністи і підтримають людину Кучми, брати відповідальність за ситуацію в країна вони не збираються. "Одна справа дати уряду працювати, але ми категорично не будемо нести відповідальність за стан убозтва в країні… Ви чудово знаєте, що ми зовсім іншу програму запропонували. І сьогодні наголошуємо, що вона реальна для України. Я президента поінформував про наші підходи, і обов'язково, якщо не буде нашої кандидатури, ми будемо пропонувати свою частину програму, виходячи з національних інтересів – що треба зробити".
Є у Симоненко і рецепт порятунку батьківщини: "Якщо говорити про майбутній уряд, то треба не говорити про міфічні програми, займатися пустословством, а визначити для Кабінета міністрів три-чотири ключових проблеми, під які треба скласти баланс ресурсів України. Щоб народу повернути довіру до влади, треба вирішити три-чотири проблеми".
Ідучи до машини, Симоненко виглядав трохи щасливим, хоча і говорив, що навіть весна не може змусити його забути ситуацію в країні. На завтрашню зустріч Кучми з керівниками фракцій Симоненка не запрошували. А він і не засмутився, бо нікуди вони від нього не сховаються.
