Україна повертається до справи "нецільового використання коштів"
П'ятниця, 6 квітня 2001, 18:47
LATIN AMERICA & EUROPE: Ukraine reopens case of bank reserves "misuse"
Українські прокурори знову повернулися до справи недоцільно використаних коштів МВФ, які надходили з 1998 року, звинувачуючи знову ж таки голову Національного банку України в неправильному використанні золотих запасів та іноземної валюти Україною в 1997-1998 роках.
Нові факти по справі, яка стала гучним скандалом в минулому році, могли з'явитися після арешту минулого місяця Володимира Бондаря – колишнього першого заступника голови Національного банку України.
В 1997-98 Бондар провів кілька фінансових операцій, в наслідок яких 700 мільйонів доларів – з тієї суми, яку надав МВФ – опинилися в запасах центрального банку і були проведені через кіпрський філіал банку Credit Suisse First Boston до швейцарсько-американського банку. Куди пішла більшість грошей – невідомо.
Адвокати Бондаря стверджують про невинність свого клієнта, і говорять, що його арешт "суто політичний" і розрахований на те, щоб надавити на Віктора Ющенка, який зараз є популярним прем'єр-міністром, а з 1993 по 1999 роки очолював Національний банк України. Він отримав найвищу оцінку схвалення своєї діяльності, ніж будь-який український політик, а також він знаходиться під тиском опозиції, яка вимагає, щоб він приєднався до неї, для того щоб повалити діючого президента Леоніда Кучму.
"Це не розслідування, а щось на зразок дитячих пустощів. Ми не маємо сумнівів, що це все робиться для того, щоб натиснути на Ющенка", - сказав Богдан Ференц, адвокат Бондаря.
Пан Бондар заявив обвинувачам, що Ющенко не знав нічого про події 1997-98 років, коли була недоцільно використана половина золотовалютних запасів. Вони, ніби-то, були використані, перш за все, як майнова застава для вкладів у високоприбуткові українські казначейські векселі, і по суті перетворювали Національний банк на великий страховий фонд, який може поручитися за випущені єврооблігації на 2 мільярда доларів навесні 1998 року.
Міжнародний валютний фонд, чиї позики беруть участь у всіх міжнародних резервах України, дізнався про операції в серпні 1998 року, але тримав це в таємниці. Минулого року МВФ уповноважив PwC, міжнародну бухгалтерську фірму, провести розслідування. Фірма підтвердила, що дійсно, ці дії було спрямовані на те, щоб штучно збільшити резерви, і таким чином отримати кредит МВФ.
Але PwC не знайшов жодних свідоцтв корупції чи неправильного використання грошей, в той час, як Джеймс Хейлі (James Healy), керівник CSFB свідчив перед американським Конгресом в березні 2000 року і заявив, що "ми не маємо жодних доказів", що українські посадові особи отримували прибутки незаконним шляхом.
Звинувачення Бондаря в корупції можуть пролити світло на ці події. Юрій Гайсинський, київський прокурор, сказав: "Ми думаємо, що ці справи можуть бути вмотивовані особистими інтересами Бондаря", і він таки перевів кошти до кіпрського банку.
Ющенко захищав Бондаря, говорячи, що він завжди йому довіряв, і довіряє. "Він не здатний на жодний злочин".
Всі звинувачення грунтуються на одній специфічній угоді, яка була підписана Бондарем в грудні 1997 році. Обвинувачі говорять, що 75 мільйонів доларів з резервів НБУ були переведені до CSFB, як майнову заставу за купівлю українських векселів казначейства CSFB. Потім Україна оголосила дефолт за цими цінними паперами, готівковий депозит був конфіскований, і українські прокурори говорять, що справа нанесла від 5 до 20 мільйонів доларів збитків.
Херлі, коли виступав перед Конгресом, спростовував будь-які можливі помилки НБУ. "У випадку, коли б українці хотіли повернути все назад, ми б мали вибір: чи повернути депозит, чи повернути векселя казначейства, які у нас були. Ми вирішили повернути векселя". В той же час номінальна вартість векселів була 80 мільйонів доларів, хоча Міністерство фінансів не виконало зобов'язань, і їх реальна вартість була не з'ясована".
Українські прокурори знову повернулися до справи недоцільно використаних коштів МВФ, які надходили з 1998 року, звинувачуючи знову ж таки голову Національного банку України в неправильному використанні золотих запасів та іноземної валюти Україною в 1997-1998 роках.
Нові факти по справі, яка стала гучним скандалом в минулому році, могли з'явитися після арешту минулого місяця Володимира Бондаря – колишнього першого заступника голови Національного банку України.
В 1997-98 Бондар провів кілька фінансових операцій, в наслідок яких 700 мільйонів доларів – з тієї суми, яку надав МВФ – опинилися в запасах центрального банку і були проведені через кіпрський філіал банку Credit Suisse First Boston до швейцарсько-американського банку. Куди пішла більшість грошей – невідомо.
Адвокати Бондаря стверджують про невинність свого клієнта, і говорять, що його арешт "суто політичний" і розрахований на те, щоб надавити на Віктора Ющенка, який зараз є популярним прем'єр-міністром, а з 1993 по 1999 роки очолював Національний банк України. Він отримав найвищу оцінку схвалення своєї діяльності, ніж будь-який український політик, а також він знаходиться під тиском опозиції, яка вимагає, щоб він приєднався до неї, для того щоб повалити діючого президента Леоніда Кучму.
"Це не розслідування, а щось на зразок дитячих пустощів. Ми не маємо сумнівів, що це все робиться для того, щоб натиснути на Ющенка", - сказав Богдан Ференц, адвокат Бондаря.
Пан Бондар заявив обвинувачам, що Ющенко не знав нічого про події 1997-98 років, коли була недоцільно використана половина золотовалютних запасів. Вони, ніби-то, були використані, перш за все, як майнова застава для вкладів у високоприбуткові українські казначейські векселі, і по суті перетворювали Національний банк на великий страховий фонд, який може поручитися за випущені єврооблігації на 2 мільярда доларів навесні 1998 року.
Міжнародний валютний фонд, чиї позики беруть участь у всіх міжнародних резервах України, дізнався про операції в серпні 1998 року, але тримав це в таємниці. Минулого року МВФ уповноважив PwC, міжнародну бухгалтерську фірму, провести розслідування. Фірма підтвердила, що дійсно, ці дії було спрямовані на те, щоб штучно збільшити резерви, і таким чином отримати кредит МВФ.
Але PwC не знайшов жодних свідоцтв корупції чи неправильного використання грошей, в той час, як Джеймс Хейлі (James Healy), керівник CSFB свідчив перед американським Конгресом в березні 2000 року і заявив, що "ми не маємо жодних доказів", що українські посадові особи отримували прибутки незаконним шляхом.
Звинувачення Бондаря в корупції можуть пролити світло на ці події. Юрій Гайсинський, київський прокурор, сказав: "Ми думаємо, що ці справи можуть бути вмотивовані особистими інтересами Бондаря", і він таки перевів кошти до кіпрського банку.
Ющенко захищав Бондаря, говорячи, що він завжди йому довіряв, і довіряє. "Він не здатний на жодний злочин".
Всі звинувачення грунтуються на одній специфічній угоді, яка була підписана Бондарем в грудні 1997 році. Обвинувачі говорять, що 75 мільйонів доларів з резервів НБУ були переведені до CSFB, як майнову заставу за купівлю українських векселів казначейства CSFB. Потім Україна оголосила дефолт за цими цінними паперами, готівковий депозит був конфіскований, і українські прокурори говорять, що справа нанесла від 5 до 20 мільйонів доларів збитків.
Херлі, коли виступав перед Конгресом, спростовував будь-які можливі помилки НБУ. "У випадку, коли б українці хотіли повернути все назад, ми б мали вибір: чи повернути депозит, чи повернути векселя казначейства, які у нас були. Ми вирішили повернути векселя". В той же час номінальна вартість векселів була 80 мільйонів доларів, хоча Міністерство фінансів не виконало зобов'язань, і їх реальна вартість була не з'ясована".
