Партії житимуть по-новому, а опозиція по-старому
Четвер, 5 квітня 2001, 17:11
Партійне життя України буде регулюватися новим законом "Про політичні партії", прийнятим в четвер 321 голосом "за". Може, тепер Кучма не буде обурюватися кількістю партій, що перейшла за 100, і "диваном", де вміщується вся партія на чолі з головою і його заступником-редактором газети.
За новий закон проголосував 321 депутат, проти - 11, ніхто не утримався з 412 парламентаріїв.
Жодного голосу за закон "Про політичні партії" не віддала "Батьківщина", один голос (депутата Семіноженко) в загальну скарбницю внесла "Солідарність". Підтримали закон шість з 15 депутатів фракції "Реформи-конгрес".
У законі "Про політичні партії в Україні", який був прийнятий в новій редакції, Верховна Рада повністю врахувала 5 з 18 пропозицій Кучми. Для вступу в дію він має бути підписаний "гарантом".
Закон має яскраву історію взаємовідносин у дусі партнерства між Радою та Банковою. Він був прийнятий в грудні 1999 року, однак Кучма повернув його до парламенту. Однак опір депутатів зломлено не було, і 351 голос "за" повторно ухвалив закон з подоланням вето. Однак Кучма знову скористався правом вето. Тепер – нова редакція закону.
Прийняття закону "Про політичні партії в Україні" є одним із зобов'язань України, взятих нею при вступі до Ради Європи.
В нової редакції депутати серед іншого врахували пропозицію Кучми, записавши, що не допускається фінансування політичних партій з боку державних і комунальних підприємств, установ і організацій, а також підприємств, установ і організацій, в майні яких є частини (паї, акції) державної або комунальної власності. Також не можна фінансувати партії фірмами або організаціями, які належать нерезидентам.
У той же час, Верховна Рада не підтримала у першому читанні проект закону про парламентську більшість і парламентську опозицію.
За прийняття законопроекту проголосували 172 депутати, проти - 128 з 394 депутатів, що зареєструвалися в сесійному залі. Відмовили у підтримці комуністи, "Батьківщина", Рух Костенка, "Реформи-Конгрес". Чотири голоса з 23 віддала "Солідарність", половину з 16 – Рух Удовенка, чотири з шістнадцяти – соціалісти.
Згідно законопроекту, парламентська більшість визначалася як добровільне об'єднання народних депутатів, сформована на основі узгодження політичних позицій в кількості від 226 осіб. Лідером більшості є голова парламенту.
Документом також були передбачені консультації президента з головою Верховної Ради і його заступниками для узгодження кандидатури на посаду прем'єр-міністра. Крім цього, проект передбачає консультації прем'єр-міністра з керівниками парламенту відносно кандидатур на пости керівників центральних органів виконавчої влади.
Також в новому законі була записана норма, протягнута на референдумі 16 квітня 2000 року – про право президента достроково припинити повноваження Верховної Ради після розпаду або нестворення більшості.
За новий закон проголосував 321 депутат, проти - 11, ніхто не утримався з 412 парламентаріїв.
Жодного голосу за закон "Про політичні партії" не віддала "Батьківщина", один голос (депутата Семіноженко) в загальну скарбницю внесла "Солідарність". Підтримали закон шість з 15 депутатів фракції "Реформи-конгрес".
У законі "Про політичні партії в Україні", який був прийнятий в новій редакції, Верховна Рада повністю врахувала 5 з 18 пропозицій Кучми. Для вступу в дію він має бути підписаний "гарантом".
Закон має яскраву історію взаємовідносин у дусі партнерства між Радою та Банковою. Він був прийнятий в грудні 1999 року, однак Кучма повернув його до парламенту. Однак опір депутатів зломлено не було, і 351 голос "за" повторно ухвалив закон з подоланням вето. Однак Кучма знову скористався правом вето. Тепер – нова редакція закону.
Прийняття закону "Про політичні партії в Україні" є одним із зобов'язань України, взятих нею при вступі до Ради Європи.
В нової редакції депутати серед іншого врахували пропозицію Кучми, записавши, що не допускається фінансування політичних партій з боку державних і комунальних підприємств, установ і організацій, а також підприємств, установ і організацій, в майні яких є частини (паї, акції) державної або комунальної власності. Також не можна фінансувати партії фірмами або організаціями, які належать нерезидентам.
У той же час, Верховна Рада не підтримала у першому читанні проект закону про парламентську більшість і парламентську опозицію.
За прийняття законопроекту проголосували 172 депутати, проти - 128 з 394 депутатів, що зареєструвалися в сесійному залі. Відмовили у підтримці комуністи, "Батьківщина", Рух Костенка, "Реформи-Конгрес". Чотири голоса з 23 віддала "Солідарність", половину з 16 – Рух Удовенка, чотири з шістнадцяти – соціалісти.
Згідно законопроекту, парламентська більшість визначалася як добровільне об'єднання народних депутатів, сформована на основі узгодження політичних позицій в кількості від 226 осіб. Лідером більшості є голова парламенту.
Документом також були передбачені консультації президента з головою Верховної Ради і його заступниками для узгодження кандидатури на посаду прем'єр-міністра. Крім цього, проект передбачає консультації прем'єр-міністра з керівниками парламенту відносно кандидатур на пости керівників центральних органів виконавчої влади.
Також в новому законі була записана норма, протягнута на референдумі 16 квітня 2000 року – про право президента достроково припинити повноваження Верховної Ради після розпаду або нестворення більшості.
