ПАРЄ розпочинає процес виключення України
Понеділок, 23 квітня 2001, 15:08
Парламентська Асамблея Ради Європи рекомендує Комітету міністрів РЄ розпочати процедуру виключення України з цієї організації.
"Асамблея ухвалює наступне рішення: розпочати процедуру виключення України з членства у Раді Європи; рекомендувати Комітету Міністрів здійснити статутні заходи щодо виключення України з членства у Раді Європи", - говориться в проекті резолюції моніторингового комітету ПАРЄ з питання про дотримання Україною її зобов'язань перед СЄ. Цей документ буде обговорюватися у четвер, і якщо голосування пройде без істотних поправок, то членство України буде призупинене. Останнє слово залишиться за Комітетом міністрів РЄ.
Незважаючи на "кілька позитивних заходів, які були здійснені українськими органами влади", зокрема, ратифікацію Протоколу №6 Європейських Конвенції з прав людини і постанову Конституційного суду України про неконституційність смертної кари, Асамблея вважає, що президент, уряд і парламент "не змогли виконати обов'язки і зобов'язання України, як країни-члена Ради Європи".
ПАРЄ виражає стурбованість вбивствами, неодноразовими нападами і "нескінченним залякуванням" журналістів, парламентаріїв і опозиційних політиків в Україні, "частими і серйозними зловживаннями з боку українських органів виконавчої влади" відносно свободи слова і зборів.
Асамблея закликає українські органи влади, особливо президента, "покінчити з практикою залякування і репресій опозиційних політиків і незалежної преси" і вжити всі необхідні заходів для припинення нападів і загроз на адресу журналістів і інших представників ЗМІ.
ПАРЄ закликає до проведення оперативного і прозорого розслідування всіх випадків насильства і смерті журналістів; термінового скасування постанов і відмові від практичних дій, які дозволяють позасудове закриття органів інформації і припинення телетрансляцій і радіомовлення; прийняття поправок до законодавства в частині лібералізації штрафів за наклеп, і "декриміналізації" наклепу; внесення поправок до закону про Національну Раду з питань телебачення і радіомовлення відповідно до експертизи, проведеної СЄ; створення однакових умов для функціонування всіх ЗМІ; припинення практики тиску на ЗМІ шляхом створення перешкод під час друкування і поширення; сприянню розвитку суспільного телебачення і радіомовлення; ратифікації Європейської конвенції про транскордонне телебачення.
Асамблея також закликає всі сторони, "причетні до кризи" - політичні партії, парламентську і внепарламентську опозицію і президента "взяти на себе відповідальність і без гаяння часу розпочати змістовний політичний діалог за умов повної поваги до демократичних прерогатив кожної сторони".
Як говориться в проекті рекомендацій ПАРЄ, Асамблея висловлює жаль у зв'язку з тим, що колишні резолюції, "очевидно, не переконали українські органи влади у необхідності проведення ряду заходів щодо виконання обов'язків і зобов'язань, прийнятих нею, як країною-членом Ради Європи".
ПАРЄ рекомендує Комітету міністрів поважати позицію асамблеї відносно виконання Україною обов'язків і зобов'язань; інтенсифікувати програми співпраці СЄ з Україною, а також, можливо, посилити рівень присутності СЄ в Україні для надання їй допомоги у подоланні вищезгаданих проблем, зокрема, відносно свободи слова і ЗМІ.
Жорсткий тон Ради Європи щодо України пояснюється "глибоким занепокоєнням" ситуацією в країні, порушеннями свободи слова і утисками опозиції, заявив президент ПАРЄ лорд Рассел-Джонстон. Однак ПАРЄ збирається обмежитися "китайським попередженням" – він упевнений, що Україна не буде виключена з Ради Європи.
На думку лорда, Рада Європи мусить навпаки, "посилити свою присутність в Україні". Про це він заявив на прес-конференції в Страсбурзі, де в понеділок відкрилася весняна сесія ПАРЄ.
Через 6 років після вступу України в Раду Європи у України залишається значна кількість невиконаних зобов'язань перед організацією, заявив президент ПАРЄ. Що ж робити з цим вантажем невирішених питань, що нагромадилися до України, сесія Асамблеї буде вирішувати в четвер, 26 квітня. Так вирішило тбюро ПАРЄ, що засідало в перший день сесії.
І вже в понеділок до Страсбургу прилетів міністр закордонних справ України Анатолій Зленко. Того ж дня Зленко передав президенту Парламентської Асамблеї Ради Європи лорду Раселу-Джонстону лист від генерального прокурора України Михайла Потебенька з проханням до країн - членам Ради Європи сприяти у проведенні експертиз у розслідуванні справи Георгія Гонгадзе.
Зленко передав також звернення від представників всіх фракцій Верховної Ради України, в якому українські депутати закликають ПАРЄ до зваженого і мудрого розгляду "українського питання" і окремий лист з цього приводу від від спікера Івана Плюща з аналогічним проханням.
За один день Зленко вдалося зустрітися із з президентами Ради Європи - Вальтером Швіммером, Парламентської Асамблеї Ради Європи - лордом Раселом-Джонстоном, а також з доповідачами по Україні Ханне Северинсен і Ренатой Вольвенд, і керівниками політичних груп Асамблеї.
"Ми робимо все можливе для пом'якшення рішення моніторингового комітету", - заявив міністр. "Якщо є поправки, і йде інтенсивна робота - РЄ хороший сигнал, що дозволяє нам сподіватися на те, що рішення не буде таким радикальним".
Зі слів міністра, Северинсен підтвердила свою готовність змінити у резолюції пункт про початок процедури виключення України з Ради Європи.
У спішному порядку Кучма підписує все підряд необхідні для пом'якшення позиції ПАРЄ законопроекти, зокрема, Кримінальний кодекс і закон про політичні партії. Цікаво, що міністр після всього відмовився виступати на засіданні Асамблеї, оскільки в цьому вже немає необхідності.
"Асамблея ухвалює наступне рішення: розпочати процедуру виключення України з членства у Раді Європи; рекомендувати Комітету Міністрів здійснити статутні заходи щодо виключення України з членства у Раді Європи", - говориться в проекті резолюції моніторингового комітету ПАРЄ з питання про дотримання Україною її зобов'язань перед СЄ. Цей документ буде обговорюватися у четвер, і якщо голосування пройде без істотних поправок, то членство України буде призупинене. Останнє слово залишиться за Комітетом міністрів РЄ.
Незважаючи на "кілька позитивних заходів, які були здійснені українськими органами влади", зокрема, ратифікацію Протоколу №6 Європейських Конвенції з прав людини і постанову Конституційного суду України про неконституційність смертної кари, Асамблея вважає, що президент, уряд і парламент "не змогли виконати обов'язки і зобов'язання України, як країни-члена Ради Європи".
ПАРЄ виражає стурбованість вбивствами, неодноразовими нападами і "нескінченним залякуванням" журналістів, парламентаріїв і опозиційних політиків в Україні, "частими і серйозними зловживаннями з боку українських органів виконавчої влади" відносно свободи слова і зборів.
Асамблея закликає українські органи влади, особливо президента, "покінчити з практикою залякування і репресій опозиційних політиків і незалежної преси" і вжити всі необхідні заходів для припинення нападів і загроз на адресу журналістів і інших представників ЗМІ.
ПАРЄ закликає до проведення оперативного і прозорого розслідування всіх випадків насильства і смерті журналістів; термінового скасування постанов і відмові від практичних дій, які дозволяють позасудове закриття органів інформації і припинення телетрансляцій і радіомовлення; прийняття поправок до законодавства в частині лібералізації штрафів за наклеп, і "декриміналізації" наклепу; внесення поправок до закону про Національну Раду з питань телебачення і радіомовлення відповідно до експертизи, проведеної СЄ; створення однакових умов для функціонування всіх ЗМІ; припинення практики тиску на ЗМІ шляхом створення перешкод під час друкування і поширення; сприянню розвитку суспільного телебачення і радіомовлення; ратифікації Європейської конвенції про транскордонне телебачення.
Асамблея також закликає всі сторони, "причетні до кризи" - політичні партії, парламентську і внепарламентську опозицію і президента "взяти на себе відповідальність і без гаяння часу розпочати змістовний політичний діалог за умов повної поваги до демократичних прерогатив кожної сторони".
Як говориться в проекті рекомендацій ПАРЄ, Асамблея висловлює жаль у зв'язку з тим, що колишні резолюції, "очевидно, не переконали українські органи влади у необхідності проведення ряду заходів щодо виконання обов'язків і зобов'язань, прийнятих нею, як країною-членом Ради Європи".
ПАРЄ рекомендує Комітету міністрів поважати позицію асамблеї відносно виконання Україною обов'язків і зобов'язань; інтенсифікувати програми співпраці СЄ з Україною, а також, можливо, посилити рівень присутності СЄ в Україні для надання їй допомоги у подоланні вищезгаданих проблем, зокрема, відносно свободи слова і ЗМІ.
Жорсткий тон Ради Європи щодо України пояснюється "глибоким занепокоєнням" ситуацією в країні, порушеннями свободи слова і утисками опозиції, заявив президент ПАРЄ лорд Рассел-Джонстон. Однак ПАРЄ збирається обмежитися "китайським попередженням" – він упевнений, що Україна не буде виключена з Ради Європи.
На думку лорда, Рада Європи мусить навпаки, "посилити свою присутність в Україні". Про це він заявив на прес-конференції в Страсбурзі, де в понеділок відкрилася весняна сесія ПАРЄ.
Через 6 років після вступу України в Раду Європи у України залишається значна кількість невиконаних зобов'язань перед організацією, заявив президент ПАРЄ. Що ж робити з цим вантажем невирішених питань, що нагромадилися до України, сесія Асамблеї буде вирішувати в четвер, 26 квітня. Так вирішило тбюро ПАРЄ, що засідало в перший день сесії.
І вже в понеділок до Страсбургу прилетів міністр закордонних справ України Анатолій Зленко. Того ж дня Зленко передав президенту Парламентської Асамблеї Ради Європи лорду Раселу-Джонстону лист від генерального прокурора України Михайла Потебенька з проханням до країн - членам Ради Європи сприяти у проведенні експертиз у розслідуванні справи Георгія Гонгадзе.
Зленко передав також звернення від представників всіх фракцій Верховної Ради України, в якому українські депутати закликають ПАРЄ до зваженого і мудрого розгляду "українського питання" і окремий лист з цього приводу від від спікера Івана Плюща з аналогічним проханням.
За один день Зленко вдалося зустрітися із з президентами Ради Європи - Вальтером Швіммером, Парламентської Асамблеї Ради Європи - лордом Раселом-Джонстоном, а також з доповідачами по Україні Ханне Северинсен і Ренатой Вольвенд, і керівниками політичних груп Асамблеї.
"Ми робимо все можливе для пом'якшення рішення моніторингового комітету", - заявив міністр. "Якщо є поправки, і йде інтенсивна робота - РЄ хороший сигнал, що дозволяє нам сподіватися на те, що рішення не буде таким радикальним".
Зі слів міністра, Северинсен підтвердила свою готовність змінити у резолюції пункт про початок процедури виключення України з Ради Європи.
У спішному порядку Кучма підписує все підряд необхідні для пом'якшення позиції ПАРЄ законопроекти, зокрема, Кримінальний кодекс і закон про політичні партії. Цікаво, що міністр після всього відмовився виступати на засіданні Асамблеї, оскільки в цьому вже немає необхідності.
