Морозу не надали слово на з'їзді УСПП
Четвер, 29 березня 2001, 16:35
Грандіозне шоу облизування "гаранта", легкого побиття уряду Ющенка та масового гноблення опозиції відбувалось у четвер в палаці "Україна". Це дійство мало назву позачерговий з'їзд Українського союзу промисловців та підприємців. За словами президента УСПП Анатолія Кінаха, необхідність позачергово зібратись викликана ситуацією, яка склалася в країні.
Пан Кінах та інші делегати, яким надали можливість донести своє бізнесове тіло до трибуни, багато говорили про проблеми бізнесу, постійно цитуючи слова Кучми, або посилаючись на його виступи. Горілчана королева Ганна Антоньєва трохи не зламала шию намагаючись дивитись не в залу, а вбік, туди де в президії сидів він, великий – Кучма. Поруч з ним розташувались, окрім Кінаха, Віктор Ющенко, Леонід Кравчук, Віктор Медведчук і так далі. Ющенко сидів мовчки, практично не спілкувався з Кучмою, постійно щось писав, робив якісь нотатки. Ймовірно, йому не дуже приємно було чути критику на свою адресу.
Ось лише одна з заяв Кінаха. Президент УСПП згадав той день коли розігнали наметове містечко. Президент тоді сказав, нагадує Кінах, що "влада повинна вміти захищати закон, і що перед законом всі рівні". Я з цими словами абсолютно згодний, додав він. Але прем'єр, який знаходиться тоді в Лондоні, "каже зовсім протилежне", серйозно нагадав Кінах. Він, до речі, тоді перебував у Німеччині і йому, мовляв, сказали: і після цього ви кажете, що у вас немає кризи? У зв'язку з цією жахливою історією, Кінах від імені УСПП закликав прем'єра та президента знайти спільну мову.
Звичайно ж персона Ющенка не стала головною на з'їзді. Іноді перепадало і Верховній Раді за те, що не змогла в черговий раз ухвалити всі необхідні людям закони. Але головним на позачерговому зібранні колишніх червоних директорів та підприємців нової хвилі на кшталт Суркіса та Медведчука стало цькування "реваншистів", "фашистів", "так званих опозиціонерів", "сил, які прагнуть принизити Україну", "не українців", "не державників", "людей, які прагнуть громадянської війни", "вимагають путчу". Всі ці епітети звучали на адресу тих, кого весь світ називає опозицією до нинішнього режиму Кучми. Особливо відзначилася своїм нелюдським криком, який переходив у плач, Ганна Антоньєва. Вона весь свій виступ побудувала саме на таких епітетах, які перемежовувалися словами величезної подяки Кучмі за наше, або їхнє, "щасливоє дєтство". Перед цим вона, до речі, зовсім не слухала півторагодинний виступ "гаранта", а малювала на папірці велику троянду, та думала мабуть про справи своєї заспиртованої "Артеміди".
Сам гарант говорив багато. Читав з папірця трохи перероблене послання до парламенту, яке здебільшого торкалося економічних питань. Говорив, що домогтися економічного зростання ми змогли завдяки "закладеній у 97-99 роках" базі. Критикував монополістів, податкові перевірки, окремі галузі і підприємства. Від тексту промови не відходив і тому не подарував ЗМІ чергових перлів. Політичного аспекту гарант торкнувся лише наприкінці свого виступу, коли згадав, яка ж політична стабільність запанувала в Україні одразу ж після президентських виборів і утворення більшості. А тепер, впевнений президент, погані сили прагнуть все це зруйнувати. "Не перестаючи критикувати економічну політику, яка здійснюється сьогодні в Україні,... вони не пропонують конструктивної альтернативи цьому курсу...", - зазначив Кучма. А потім згадав про тіньовий капітал, перерозподіл власності, фактичний початок передвиборної боротьби. Покритикував і спробу боротьби за міністерські портфелі. Наїхав на тих, хто збирається використати амін ресурс на парламентських виборах.
Кучма дав навіть "наводку" тим, хто цікавиться корінням політичної кризи в Україні. Він заявив, що "зросла активність" в цих справах "закордонного фінансового капіталу, в основному кримінального походження", а деякі політичні сили "розмахуючи різнокольоровими прапорами" "свідомо чи підсвідомо" виступають "провідниками" його інтересів.
Щодо переговорів, то Кучма знову повторив, що готовий до діалогу з опозицією, але "тільки такою чиї погляди, програми та устремління базуються на засадах державності України". "А з тими, чия програма зводиться до гасел "геть", "ганьба", а система аргументації до каміння, металевих прутів та пляшок з запальною суміщу, я на переговори не піду", - заявив президент.
Необхідність вислуховувати такі "одкровення" гаранта на позачергових з'їздах співпадає з нелегкою порою для Леоніда Даниловича Кучми, який був попереднім президентом УСПП і переселився на Банкову 1994-го року прямо з офісу Союзу на Хрещатику. Останній раз така необхідність була оголошена в найважливіший момент передвиборної кампанії 1999-го року. Тоді вірні соратники "гаранта" із заводів і фабрик, які пам'ятають Льоню як рівного собі, одноголосно розписалися у підтримці Кучми на виборах президента.
Ющенку слово на з'їзді так і не надали. Він весь цей час вимушений був сидіти, як меблі і вислуховувати істерики підприємців на кшталт Антоньєвої... Однак сюрпризом для журналістів стало те, що у залі знаходився Олександр Мороз, якого вдалося перехопити вже на виході. За словами Мороза, він написав записку у президію з проханням надати йому слово, але, звичайно ж, виступити йому не дали. Хоча це було б дуже весело: Кучма у президії, а Мороз виступає з трибуни.
Олександр Мороз так охарактеризував виступ Кучми та все, що відбувалось у залі: "Його виступ змістом своїм це вирок системі і курсу, який здійснюється під керівництвом президента. В своєму виступі президент поставив дуже багато правильних питань, але він не звернув увагу на те, що ці питання він повинен був поставити собі. Все це робилося під його безпосереднім керівництвом. І висновки повинні стосуватися не загрози від опозиції, а загрози від цього безглуздого курсу, який здійснюється сьогодні...Диктатура, відсутність демократії і в економіці теж руйнує економіку, загрожує державі в цілому. Тому дивно було слухати деякі виступи. Антоньєва, перш ніж закликати до єдності, вона повинна сплатити податки спочатку".
Пан Кінах та інші делегати, яким надали можливість донести своє бізнесове тіло до трибуни, багато говорили про проблеми бізнесу, постійно цитуючи слова Кучми, або посилаючись на його виступи. Горілчана королева Ганна Антоньєва трохи не зламала шию намагаючись дивитись не в залу, а вбік, туди де в президії сидів він, великий – Кучма. Поруч з ним розташувались, окрім Кінаха, Віктор Ющенко, Леонід Кравчук, Віктор Медведчук і так далі. Ющенко сидів мовчки, практично не спілкувався з Кучмою, постійно щось писав, робив якісь нотатки. Ймовірно, йому не дуже приємно було чути критику на свою адресу.
Ось лише одна з заяв Кінаха. Президент УСПП згадав той день коли розігнали наметове містечко. Президент тоді сказав, нагадує Кінах, що "влада повинна вміти захищати закон, і що перед законом всі рівні". Я з цими словами абсолютно згодний, додав він. Але прем'єр, який знаходиться тоді в Лондоні, "каже зовсім протилежне", серйозно нагадав Кінах. Він, до речі, тоді перебував у Німеччині і йому, мовляв, сказали: і після цього ви кажете, що у вас немає кризи? У зв'язку з цією жахливою історією, Кінах від імені УСПП закликав прем'єра та президента знайти спільну мову.
Звичайно ж персона Ющенка не стала головною на з'їзді. Іноді перепадало і Верховній Раді за те, що не змогла в черговий раз ухвалити всі необхідні людям закони. Але головним на позачерговому зібранні колишніх червоних директорів та підприємців нової хвилі на кшталт Суркіса та Медведчука стало цькування "реваншистів", "фашистів", "так званих опозиціонерів", "сил, які прагнуть принизити Україну", "не українців", "не державників", "людей, які прагнуть громадянської війни", "вимагають путчу". Всі ці епітети звучали на адресу тих, кого весь світ називає опозицією до нинішнього режиму Кучми. Особливо відзначилася своїм нелюдським криком, який переходив у плач, Ганна Антоньєва. Вона весь свій виступ побудувала саме на таких епітетах, які перемежовувалися словами величезної подяки Кучмі за наше, або їхнє, "щасливоє дєтство". Перед цим вона, до речі, зовсім не слухала півторагодинний виступ "гаранта", а малювала на папірці велику троянду, та думала мабуть про справи своєї заспиртованої "Артеміди".
Сам гарант говорив багато. Читав з папірця трохи перероблене послання до парламенту, яке здебільшого торкалося економічних питань. Говорив, що домогтися економічного зростання ми змогли завдяки "закладеній у 97-99 роках" базі. Критикував монополістів, податкові перевірки, окремі галузі і підприємства. Від тексту промови не відходив і тому не подарував ЗМІ чергових перлів. Політичного аспекту гарант торкнувся лише наприкінці свого виступу, коли згадав, яка ж політична стабільність запанувала в Україні одразу ж після президентських виборів і утворення більшості. А тепер, впевнений президент, погані сили прагнуть все це зруйнувати. "Не перестаючи критикувати економічну політику, яка здійснюється сьогодні в Україні,... вони не пропонують конструктивної альтернативи цьому курсу...", - зазначив Кучма. А потім згадав про тіньовий капітал, перерозподіл власності, фактичний початок передвиборної боротьби. Покритикував і спробу боротьби за міністерські портфелі. Наїхав на тих, хто збирається використати амін ресурс на парламентських виборах.
Кучма дав навіть "наводку" тим, хто цікавиться корінням політичної кризи в Україні. Він заявив, що "зросла активність" в цих справах "закордонного фінансового капіталу, в основному кримінального походження", а деякі політичні сили "розмахуючи різнокольоровими прапорами" "свідомо чи підсвідомо" виступають "провідниками" його інтересів.
Щодо переговорів, то Кучма знову повторив, що готовий до діалогу з опозицією, але "тільки такою чиї погляди, програми та устремління базуються на засадах державності України". "А з тими, чия програма зводиться до гасел "геть", "ганьба", а система аргументації до каміння, металевих прутів та пляшок з запальною суміщу, я на переговори не піду", - заявив президент.
Необхідність вислуховувати такі "одкровення" гаранта на позачергових з'їздах співпадає з нелегкою порою для Леоніда Даниловича Кучми, який був попереднім президентом УСПП і переселився на Банкову 1994-го року прямо з офісу Союзу на Хрещатику. Останній раз така необхідність була оголошена в найважливіший момент передвиборної кампанії 1999-го року. Тоді вірні соратники "гаранта" із заводів і фабрик, які пам'ятають Льоню як рівного собі, одноголосно розписалися у підтримці Кучми на виборах президента.
Ющенку слово на з'їзді так і не надали. Він весь цей час вимушений був сидіти, як меблі і вислуховувати істерики підприємців на кшталт Антоньєвої... Однак сюрпризом для журналістів стало те, що у залі знаходився Олександр Мороз, якого вдалося перехопити вже на виході. За словами Мороза, він написав записку у президію з проханням надати йому слово, але, звичайно ж, виступити йому не дали. Хоча це було б дуже весело: Кучма у президії, а Мороз виступає з трибуни.
Олександр Мороз так охарактеризував виступ Кучми та все, що відбувалось у залі: "Його виступ змістом своїм це вирок системі і курсу, який здійснюється під керівництвом президента. В своєму виступі президент поставив дуже багато правильних питань, але він не звернув увагу на те, що ці питання він повинен був поставити собі. Все це робилося під його безпосереднім керівництвом. І висновки повинні стосуватися не загрози від опозиції, а загрози від цього безглуздого курсу, який здійснюється сьогодні...Диктатура, відсутність демократії і в економіці теж руйнує економіку, загрожує державі в цілому. Тому дивно було слухати деякі виступи. Антоньєва, перш ніж закликати до єдності, вона повинна сплатити податки спочатку".
