Руйнація або відновлення?

Субота, 24 березня 2001, 15:16
Crackup or crackdown?

Багато людей чекає, коли це тіло буде поховано. Голови в нього немає, шкіра поїдена кислотою, усю зиму воно пролежало в Київському морзі. Влада наполягала на тому, що його неможливо ідентифицировать - поки, у підсумку, наприкінці лютого вона визнали те, що багато місяців інші люди знали або принаймні здогадувалися: це тіло Георгія Гонгадзе, провідного опозиційного журналіста, що зник минулого вересня. За декілька тижнів Гонгадзе буде похований, і похорон, швидше за все, перетвориться в найбільший з серії протестів опозиції проти українського президента Леоніда Кучми.

Політична криза в Україні розпочалася, починаючи з минулого листопада, коли опозиційний політик Олександр Мороз обнародував, як він сказав, аудіозаписи, у яких Кучма нібито дає зрозуміти, що бажає смерті Гонгадзе.

Шоковані і розгнівані українці вийшли на вулиці в небаченій досі в колишньому Радянському союзі з часу революції 1989-1991 року кількості. 15 у корені відмінних політичних партій відклали на потім розходження в поглядах і сформували продемократичну, проєвропейську опозицію за відставку Кучми.

Ці події матимуть наслідки не тільки для України, але для всієї політичної карти Європи. Україна, населення якої складає 50 мільйонів і займає площу майже в два рази більше, ніж Німеччина, граничить із Росією і її союзниками Бєларусієй і Молдовою, так само як членами НАТО Польщею й Угорщиною.

В останні роки Україна балансує між традиційною лояльністю Росії і прагненням до Заходу. Країна була головним реципієнтом допомоги США, спрямованої на будівництво демократії, і заграє з ідеєю колись вступити до Європейського Союзу. Але надії на майбутнє України блякнуть із тих пір, як зростає авторитаризм Кучми.

Зараз він може продовжувати давити опонентів і рішуче повернутися до Росії для політичної підтримки проти народної опозиції, яка зростає.

"Роздіти його". Усе почалося зі зникнення 31-річного Гонгадзе, що видавав опозиційне online-видання, критично налаштоване щодо корупції. "У нього була ця ідея, він збирався врятувати країну", - говорить вдова Гонгадзе Мирослава. У інших інша думка. "Вивезти його треба", - нібито говорить Кучма своєму міністру внутрішніх справ на одній із касет. "Роздіти його (нецензурно), залишіти його без штанів".

Кучма - президент із 1994, використовував податкові перевірки й інші заходи для того, щоб змусити мовчати критичну пресу. Але коли Гонгадзе зник, слабкі і налякані журналісти України згуртувалися й протягом двох тижнів поспіль у жовтні в кожних випусках новин на всіх телевізійних каналах висвітлювали тему Гонгадзе в першу чергу. Потім, на початку листопада, був виявлений покалічений труп у лісі, що знаходиться за пару годин їзди від Києва. Друзі Георгія упізнали його тіло по шрапнелі, що знаходилася в зап'ясті Гонгадзе ще з часів, коли він був військовим кореспондентом. Їм не дозволили забрати тіло, але їм удалося взяти декілька маленьких фрагментів тканини, та цього вистачило для експертизи ДНК. Протягом цього часу лідер Соціалістичної партії Олександр Мороз у парламенті демонстрував записи, що, можливо, були зроблені людиною з охорони Кучми.

Бомба. Вагомість цього удару за допомогою записів, швидше за все, у мові - малограмотне поєднання на українській і російській погроз і лайок. Це, можливо, був тон, із котрим людина на стрічці - абсолютно можливо, що це Кучма - обговорює, як позбутися людей, покривати злодіяння союзників і підтасовувати голоси на виборах. "Записи підтверджували те, що ми і так уже знали", - говорить Василь Лисовий, політолог і в минулому дисидент. "Але ці записи стали детонатором".

Навряд чи має значення те, що записи фактично не доводять, що Кучма замовив убивство Гонгадзе. Деякі навіть задавалися питанням, а що якщо голос Кучми на плівці не дійсний, тобто дійсний, але туди просто вставлені лайливі слова і наказ забрати Гонгадзе. Але коли українці почули ці образи, вони повірили, що це і справді голос президента. Президент і його союзники дуже невдало спростували записи, але Мороз продовжував обнародувати нові записи, і журналісти продовжували про це інформувати. На початку січня люди, які протестують проти режиму з різних міст, пройшли центром Києва і поставили наметове містечко, у якому жили і чергували протягом двох місяців, не дивлячись на несприятливі погодні умови і погрози влади.

Кучма втратив свій вплив у парламенті, де була слухняна більшість центристських і правоцентристських партій. Представник прем'єр-міністра, Юлія Тимошенко - глава партії "Батьківщина" - стала лідером опозиції. Кучма звільнив її, а потім прокуратура заарештувала її за обвинуваченням у шахрайстві – це зробило великий ефект для підйому її популярності. "Я думаю, що якщо вона проведе трохи більше часу у в'язниці, вона має усі шанс стати наступним президентом України", - говорить Тарас Чорновіл, син лідера опозиції, що помер торік у дуже підозрілій автомобільній катастрофі.

Але її можливості стати президентом здаються не особо сильними - тому що вона жінка і тому що вона підозрюється в деякому тіньовому бізнесі, включаючи викачування російського газу. Однак опозиція не має ніякого іншого харизматичного лідера, і це - одна з її головних проблем. Інша – нестача чіткої концепції того, у якій формі протестувати. Парламентська опозиція готує слухання імпічменту, але за Конституцією президентське "звільнення" фактично неможливо.

Надії опозиційної коаліції Кучма все так само придушує, не дивлячись на те, що він обіцяв недоторканність судового переслідування. Супротивники сподіваються на теплу весняну погоду і на те, що, можливо, відбудеться похорон Гонгадзе, щоб залучити як можна більшу кількість людей на вулиці. Ускладнюючи ситуацію, комуністична партія почала власну антикучмівську кампанію, із вуличними протестами на минулому тижні, щоб нейтралізувати дії коаліції опозиції. На початку березня міліція знесла наметове містечко, а потім заарештувала більше ніж 200 осіб у ході демонстрації опозиції 9 березня.

Але поки у Кучми є підтримка, на яку він потребує: олігархічні клани, що фінансували його підйом; служба безпеки, що, як завжди, грає велику роль, а також колишній Великий Брат України. Росія робить собі капітал на слабості Кучми. У лютому президент Володимир Путін відвідав Україну, щоб підписати угоди, які прокладають шлях до головної економічної реінтеграції, особливо в секторі енергетики. Якщо тенденція продовжиться, Україна може уникнути кризи, занурюючись в авторитаризм і антизахідні настрої.

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування